Вирок від 29.04.2025 по справі 346/88/25

Справа № 346/88/25

Провадження № 1-кп/346/419/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12024096180000290 від 29 жовтня 2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, з середньою освітою, громадянки України, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніхдітей, не працюючої, раніше судиму вироком Коломийського міськрайонного суду від 20 січня 2025 року за ст. ст. 307 ч. 1, 307 ч. 2 КК України до шести років шести місяців позбавлення волі,

- за ст. 190 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, 27 травня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час прибула до приміщення Управління соціальної політики Коломийської міської ради, що за адресою: м. Коломия, вул. Чорновола, 55, Івано-Франківської області та особисто звернулась до вказаного органу із заповненою заявою визначеної форми від 27.05.2024 року, про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року та «Порядку визначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 рокую До заяви ОСОБА_4 додала копії документів, які необхідні для отримання вказаної допомоги, у тому числі заповнену визначеної форми декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 27.05.2024 року, у якій містились завідомо неправдиві дані.

Зокрема, ОСОБА_4 будучи обізнаною з порядком призначення і виплати вказаної державної соціальної допомоги та офіційно попередженою про обов`язок надання достовірної інформації, в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням допомоги, шляхом обману, достовірно знаючи, що у між нею та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08 березня 2024 року укладено шлюб у Коломийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі актовий запис № 90, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою заволодіння державними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_4 зазначила в декларації, що розлучена, чим приховала майновий стан свого чоловіка.

Крім того, ОСОБА_4 свідомо приховала про наявність у неї на депозитному банківському рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів , сума яких перевищує 100 000 грн, таким чином ввела в оману працівників Управління соціальної політики Коломийської міської ради, що вплинуло на прийняття рішення про надання державної соціальної допомоги.

Надалі, на підставі поданих обвинуваченою завідомо неправдивих відомостей зазначених у заповненій визначеної форми декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 27 травня 2024 року, працівники Управління соціальної політики Коломийської міської ради, переконані у правдивості поданих ОСОБА_4 даних, 12 червня 2024 року призначили ОСОБА_4 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у сумі: за травень 2024 року 8649,20 грн, за червень 2024 року 8649,20 грн, за липень 2024 року 8649,20 грн, за серпень 2024 року 8649,20 грн, за вересень 2024 року 8649,20 грн, та допомогу на дітей одиноким матерям за травень 2024 року 2541 грн, за червень 2024 року 2541 грн, за липень 2024 року 2541 грн, за серпень 2024 року 2541 грн, за вересень 2024 року 2541 грн., що призвело до безпідставного призначення та виплати допомоги ОСОБА_4 з бюджетних коштів.

Зазначені грошові кошти щомісячно перераховувались з банківського рахунку Управління соціальної політики Коломийської міської ради на особистий банківський рахунок ОСОБА_4 відкритий в AT КБ «Приватбанк» номер рахунку НОМЕР_1 , якими остання розпорядилася на власний розсуд.

Таким чином, за період з травня по вересень 2024 року на підставі завідомо неправдивих відомостей про доходи та майновий стан обвинувачена отримала грошові кошти у сумі 43 246 грн допомоги малозабезпеченим сім`ям та 12 705 грн допомоги на дітей одиноким матерям, в сукупності було виплачено грошові кошти у сумі 55 951 грн чим спричинено матеріальну шкоду державі Україна, в особі Управління соціальної політики Коломийської міської ради на зазначену суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті. Зазначила, що їй не було відомо про необхідність вказувати у декларації відомості про чоловіка, тому не зазначала його, оскільки в нього був борг, і він не є батьком її дітей. Вказує, що у чоловіка не було доходів тому будь-яка інформація не вплинула б на розмір виплат.

Про наявність на її рахунку грошових коштів не знала так само як не знала про необхідність вказувати про них у декларації, під час заповнені декларації її не питала про наявні депозити.

Вказала, що заподіяну шкоду добровільно відшкодувала, у вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати її щире каяття та не карати суворо.

Крім визнання вини обвинуваченої, її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч. 1 КК Українидоведена зібраними усними та письмовими доказами у кримінальному провадженні.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого в судовому засіданні вказав, що 27 травня 2024 року обвинувачена звернулася до відділу соціального забезпечення Коломийської міської ради із заявою про призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Заповнюючи декларацію вона не вказала відомості про те, що перебуває у шлюбі, а також про наявність в неї депозитного рахунку на якому перебувають грошові кошти в сумі більше 100000 грн. Зазначив, що про вказане порушення стало відомо після верифікації та отриманих відповідей на запити. В добровільному порядку ОСОБА_6 отримані незаконного грошові кошти не повертала.

Крім цього, винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому їй обвинуваченні доводиться іншими дослідженими і перевіреними судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи, зокрема:

заявою начальника Управління соціальної політики Коломийської міської ради від 24 жовтня 2024 року № 4672/02.10.2-12, про те, що ОСОБА_4 при зверненні до управління із заявою про призначення державних соціальних допомог подала декларацію у якій свідомо приховала наявність коштів на депозитному рахунку в сумі, що перевищує 100000 грн, а також приховала факт укладення шлюбу та не подала декларацію про майновий стан чоловіка (а.п. 35-36);

копією заяви ОСОБА_4 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 27 травня 2024 року, в якій зазначено, що остання усвідомлює про те, що надані нею відомості про доходи та майно, що вплинули або могли вплинути на прийняте рішення щодо призначення/перерахунку соціальної допомоги/ компенсації будуть перевірені. Також проінформована про те, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги / компенсації вона повинна повідомити про це орган соціального захисту населення, ознайомлення із вказаними вимогами та умовами ОСОБА_4 підтвердила особистим підписом (а.с. 49-51);

копією декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначення усіх видів державної соціальної допомоги ОСОБА_4 від 27 травня 2024 року, відповідно до розділу І. Загальні відомості п. 3 дані про осіб, які входять до складу сім`ї ОСОБА_4 зазначені її сини ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , щодо заявниці зазначено, що вона розлучена. Розділі VІІ. Відомості про наявність на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів або облігацій внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100000 грн, не заповнений (а.п. 37-38);

копією рішення 1499888680-2024-1 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 12 червня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено допомогу на дітей одиноким матеріям в період з 01 травня по 31 жовтня 2024 року у розмірі 2541 грн. Копією рішення 1499888680-2024-2 від 12 червня 2024 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, розмір соціальної допомоги з 01 травня по 31 жовтня 2024 року у розмірі 8649,20 грн (а.п. 57-58, 59-60);

копіями довідок про отримання (неотримання) допомоги, виданої ОСОБА_4 , від 06 вересня 2024 року про те, що їй в період з 01 травня до 30 вересня 2024 року нараховано 43246 грн державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та 12705 грн допомоги на дітей одиноким матерям (а.п. 55-56);

копією довідки/виписки АТ «Приватбанк» за договором № SAMDNWFD0073263035101 вклад «Стандарт» від 04 вересня 2024 року, за період з 23 квітня по 04 вересня 2024 року, в якій вказано наявність на депозитному рахунку ОСОБА_4 грошових коштів у сумі понад 100000 грн (а.п. 39);

листом начальника Коломийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області від 16 жовтня 23024 року № 2924/32.10.6-17/157 про те, що в архіві відділу зберігається актовий запис про шлюб від 08 березня 2024 року, громадянки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п. 53);

копією повторного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 08 березня 2024 року зареєстрували шлюб у Коломийському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 90 (а.п. 78).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшла підтвердження вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогост. 190 ч. 1 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема, й у справі "Довженко проти України"), зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду, тощо.

Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17 вересня 2009 року, ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд у відповідності до вимогст. 65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зіст. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, є кримінальним проступком.

Обставин,які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить добровільне відшкодування завданих збитків, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої, а також особу обвинуваченої, зокрема перебування на її утриманні двох малолітніх дітей, заміжня, що свідчить поро наявність у неї міцних соціальних зв`язків, раніше судима.

Відповідно до змісту ст. 65 КК Українипри призначенні покарання суд має враховувати не лише межі, встановлені в санкції особливої частиниКримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також і відповідні положення Загальної частиниКримінального кодексу України.

Частиною третьоюст. 61 КК Українипередбачено, що обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Як встановлено в судовому засіданні та доводиться долученими до матеріалів провадженнями копія витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження обвинувачена є матір`ю двох дітей, одна з яких віком до чотирнадцяти років.

Відповідно довирокуКоломийського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті від 20 січня 2025 року до ОСОБА_4 застосовано додаткове покарання у вигляді кошфіскації всього її майна, з огляду на цю обставину, призначення їй покарання у вигляді штрафу, за відсутності у неї майна, суд вбачає не доцільним.

З врахуванням цього суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах передбачених санкцією ст. 190 ч. 1 КК України, з покладенням на ОСОБА_4 , обов`язків, визначених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи та особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджено 20 січня 2025 року вироком Коломийського міськрайонного суду за ст.ст. 307 ч. 1,2 КК України до шести років шести місяців позбавлення волі. Зважаючи, що правопоршення, у вказаному кримінальному провадженні вчинено обвинуваченою до постановлення вказаного вироку, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України їй слід призначити остаточне покарання за сукупністю вчинених кримінальих правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід обвинуваченій у межах даного кримінального провадження не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК Українита призначити покарання у виді одного року пробаційного нагляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.4ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді шести років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

В строк відбування остаточно призначеногоза сукупністюкримінальних правопорушеньпокарань зарахувати частково відбуте за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року покарання з 19 березня 2025 року.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: ОСОБА_1