Рішення

від 15.04.2025 по справі 160/4315/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокуСправа №160/4315/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

10.02.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяваКомунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2024 року № 0696090410.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради, 19.11.2024 року отримало примірник податкового повідомлення рішення від 11.11.2024 року № 0696090410 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким встановлено, що КП «Затишне місто» порушено вимоги пункту 16.1.5 пункту 16.1 ст.16, пункту 57.1, статті 57 глави 4 розділу ІІ та пункту 203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України, та на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за затримку від 163 по 187 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 776752 грн. 22 коп. зобов`язані сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 77675 грн. 22 коп. При цьому, позивач не згоден з оскаржуваним рішенням, та вважає що воно розглянуто з порушенням процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме відсутні докази виконання відповідачем пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України. Так, позивач зазначає, що прийнявши оскаржуване рішення без розгляду поданих заперечень на акт перевірки в спосіб, визначений законом, відповідач фактично нівелював право позивача на врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення компетентним складом комісії. Тобто, спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін з 10.03.2025 року.

Цією ж ухвалою відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

25.02.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі зазначивши, що відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов?язання (крім грошового зобов?язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Так, камеральною перевіркою встановлено порушення термінів сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам, відповідно до п.124 ПКУ обраховано штрафну санкцію в сумі 77 675,22 гривень. За результатами перевірки складено Акт від 02.10.2024 №63381/04-36-04-10/37085410, який направлено засобами поштового зв?язку на податкову адресу підприємства. ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до вимог пункту 86.8 статті 86 ПКУ складене податкове повідомлення-рішення від 11.11.2024 року №0696090410, яке направлено засобами поштового зв?язку на податкову адресу підприємства. Таким чином, відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

27.02.2025 року позивачем подано відповідь на відзив проти позову. Позивач наголошує на безпідставності застосування штрафних санкцій та зазначає, що головною підставою скасування оскаржуваного рішення є порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Кодексу, головним державним інспектором Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування. юридичних осіб ГУ ДІС у Дніпропетровській області Косяковою Л.А. в приміщенні Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб проведено камеральну перевірку КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 63381/04-36-04-10/37085410 від 02.10.2024 року, згідно висновків якого в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, вимог пункту 16.1.5 пункту 16.1 ст.16, пункту 57.1, статті 57 глави 4 розділу ІІ та пункту 203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України, та на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

22.10.2024 року позивачем подано заперечення на акт камеральної перевірки до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

24.10.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом за №73923/6/04-36-04-10-21 повідомило комунальне підприємство, що розгляд заперечення КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» від 22.10.2024 до акту камеральної перевірки від 02.10.2024 №63381/04-36-04-10/37085410 відбудеться в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області у режимі відео конференції за допомогою Skype 31.10.2024 о 15 год. 00 хв. У разі прийняття участі у процесі розгляду матеріалів особисто або через свого представника, посадових осіб КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» просимо заздалегідь повідомити про участь у розгляді заперечення.

На підставі висновків Акту перевірки № 63381/04-36-04-10/37085410 від 02.10.2024 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0696090410 від 11.11.2024, яким до Комунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 124 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 77675,22 (а.с.14).

21.11.2024 року листом Державна податкова служба України отримавши заперечення Комунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" від 22.10.2024р. повідомило, що розгляд заперечень до акту належить до повноважень ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

21.11.2024 року Комунальне підприємству "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою на вищевказане податкове повідомлення-рішення.

12.12.2024 року Державна податкова служба України надіслала лист Комунальному підприємству "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ", в якому було повідомлено про необхідність продовження розгляду скарги до 24.01.2025.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.01.2025 року №1766/6/99-0006-03-01-06 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам суд виходить із наступного.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Положеннями п.75.1 ст.75 Податкового кодексу Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Приписами п.76.1 ст.76 Податкового кодексу Українивизначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п.86.2 ст. 86 ПКУза результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеномуст. 42 ПКУ.

Абзацами першим та другим п.86.7 ст. 86 ПКУвизначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно доПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п.86.7 ст. 86 ПКУпорядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п. п.86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до п.п.86.7.1п.86.7ст.87 ПКУакт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу.

Згідно із п.п.86.7.2п.86.7ст.87 ПКУу разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п.86.7.5п.86.7ст.87 ПКУподаткове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що акт перевірки за № 63381/04-36-04-10/37085410 від 02.10.2024 року отримано платником 10.10.2024 року, що не заперечується відповідачем.

Отже, перебіг встановленого п.86.7 ст. 86 ПК України десятиденногостроку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 11.10.2024.

Суд звертає увагу, щовраховуючи норми п.п.86.7.1п.86.7ст.87 ПКУ, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п.86.7 ст. 86 ПК Українибуло 25.10.2024.

Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу та зареєстровані відповідачем 24.10.2024, що не заперечується сторонами (а.с.17).

Суд зазначає, щоПК Українипроцес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Судом встановлено, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановленихПК Українидля їх подання.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки позивача в порядок та спосіб, встановленийПК України. Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки.

-Крім того, в оскаржуваному податковому-рішенні від 11.11.2024 за №0696090410 в графі «інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України зазначено: відсутня інформація від платника податків.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог пунктів86.7,86.8 статті 86 ПК України.

Так, прийнявши ППР без розгляду поданих в строк заперечень на акт перевірки, відповідач фактично нівелював право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Тобто, спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів86.7,86.8 статті 86 ПК Українивисловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.

Разом цим, суд додатково зазначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими устатті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.

Приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, суд вважає, що останнє є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.

При цьому, суд не досліджує наявність/відсутність порушення як такого, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для його скасування.

На додаток до викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту86.7 статті 86 ПК Україниу запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

Частиною 1статті 73 КАС Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позовКомунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2024 року № 0696090410.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користьКомунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО "ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"(51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул.Шевченка, будинок 63, код ЄДРПОУ 37085410) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук