Постанова

від 29.04.2025 по справі 520/4585/25

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 р. Справа № 520/4585/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025, (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/4585/25

за позовом ОСОБА_1

до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 30-к від 23.01.2025 про дострокове припинення повноважень секретаря Селидівської міської ради VIII скликання та звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Селидівської міської ради VIII скликання;

- зобов`язати Селидівську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Селидівської міської ради VIII скликання з 31.01.2025.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративну справу №520/4585/25 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Передаючи справу за підсудністю у Донецький окружний адміністративний суд, суд першої інстанції виходив з того, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , місцезнаходженням відповідача вул. Цахніва Олександра, 8, м. Селидове, Донецька область, натомість територіальна юрисдикція Харківського окружного адміністративного суду не поширюється на Донецьку область, що свідчить про непідсудність цієї справи вказаному суду.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа та проживає у м. Харків, як наслідок, вказана справа, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 25 КАС України підсудна саме Харківському окружному адміністративному суду .

Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Правила розмежування територіальної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено параграфом 3 глави 2 КАС України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст. 160 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є розпорядження Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 30-к від 23.01.2025 про дострокове припинення повноважень секретаря Селидівської міської ради VIII скликання та звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Селидівської міської ради VIII скликання.

Звертаючись до саме Харківського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 зазначив, що позов подано ним до суду за місцем його проживання, як внутрішньо-переміщеної особи, на підтвердження чого надав скріншот довідки переселенця, сформованої в додатку «Дія».

З довідки переселенця від 09.02.2024 № 6329-5003115999 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 .

За висновками суду першої інстанції, довідка переселенця є документом, який лише підтверджує факт внутрішнього переміщення ОСОБА_1 та взяття його на облік за адресою: АДРЕСА_2 , водночас не є доказом, що свідчить про державну реєстрацію місця проживання позивача у м. Харків, як наслідок, не визначає підсудність справи за Харківським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Нормативне визначення «місце проживання» містить Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якого, місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Водночас згідно зі ст. 3 зазначеного Закону вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Доказами у матеріалах справи підтверджується, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем проживання якої є АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою переселенця від 09.02.2024 № 6329-5003115999.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та мас право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З урахуванням приписів ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що довідка від 09.02.2024 № 6329-5003115999 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є належним доказом того, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Колегія суддів зазначає, що звернувшись з цим позовом саме до Харківського окружного адміністративного суду, позивач правильно визначив територіальну підсудність спору, що виник між ним та відповідачем.

Натомість, суд першої інстанції, необґрунтовано пославшись на те, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов`язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не з її фактичним перебуванням, не надавши належної правової оцінки підставам проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , дійшов передчасного та безпідставного висновку, що з огляду на правила підсудності, визначені ст. 25 КАС України, ця справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для передачі позову за підсудністю у інший суд, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції згідно ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 по справі № 520/4585/25 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/4585/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц