Ухвала

від 02.09.2010 по справі 22-3791/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     02 вересня 2010 року                                                                   м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

     головуючої судді Денишенко Т.О.,

     суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,

     при секретарі Зозулі Н.Р.,

за участю представника відповідача-позивача, апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі су-дових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за по-зовом

                            ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкуван-ня за законом,

за апеляційною скаргою відповідача-позивача ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

     03 липня 2008 року ОСОБА_3 звернулася в Староміський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадщи-ну, визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування ( т. 1, а. с. 5-6 ). Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати її та відповіда-ча - ОСОБА_4, яка була власницею 13/20 частин АДРЕСА_1 в м. Вінниці і на які відкрилася спадщина для обох сто- рін у справі - дітей спадкодавиці. В липні 2006 року відповідач звернувся із заявою в нотконтору про отримання своєї частки спадщини, тому ОСОБА_3, вважаючи, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухилявся від на-дання матеріальної, будь-якої іншої допомоги матері, звернулася в суд з да-ним позовом.  

     21 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинковолодіння в порядку спадкування ( т. 1, а. с. 114 ). Позов мотивовано наступним. ОСОБА_1 є си- ном померлої в 1994 році ОСОБА_4, вважає, що має право на спадкування частини будинковолодіння, що належало на праві власності матері по АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_3 намагається усуну-ти ОСОБА_1 від спадкування, він просить визнати за ним право власності на 13/40 від 13/20 частин АДРЕСА_1 в м. Вінниці.    

     Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2009 ро-ку ( т. 1, а. с. 122 ) взаємні позовні вимоги сторін у справі об’єднані в одне провадження.

     Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2009 ро-ку ( т. 1, а. с. 62-63 ) позов ОСОБА_3 в частині визнання за нею права власності на частину АДРЕСА_1 в м. Вінни-ці в порядку спадкування за законом на задоволення клопотання представни-ка ОСОБА_5 залишено буз розгляду.    

      Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2009 ро -ку в задоволенні позовів ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування після смерті матері, ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про визнання права власності на 13/40 часток АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ма -тері відмовлено ( т. 2, а. с. 87-89 ).  

     Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, відповідач-позивач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу ( т. 2 а. с. 92-94 ), де просить скасувати рі-шення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його власного позову про визнання за ним права власності на 13/40 частин спірного  будин-коволодіння в порядку спадкування за законом і ухвалити нове рішення про задоволення цього позову. У скарзі апелянт зазначає, що висновки суду пер-шої інстанції в частині його позову не відповідають дійсності, матеріалам і обставинам справи.

     За апеляційною скаргою ОСОБА_1 апеляційним судом Вінницької об-ласті 02 березня 2010 року було ухвалене рішення про задоволення позову ОСОБА_1, визнання за ним права власності на 13/40 часток АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка помрла ІНФОРМАЦІЯ_2 ро-ку ( т. 2, а. с. 130-133 ).    

     Ухвалою колегії cуддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 червня 2010 року ( т. 2, а. с. 176-177 ) касаційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, рішення апеляційного суду від 02 берез-ня 2010 року в частині позову ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування скасоване, справа в цій частині пере-дана на новий апеляційний розгляд. В іншій частині рішення апеляційного су -ду Вінницької області від 02 березня 2010 року залишене без змін.

     Ухвалою Верховного Суду України від 16 червня 2010 року підкреслено, що з технічного паспорту на спірний будинок вбачається самовільне зведен-ня замість старих нових приміщень №№ 4-8, кухні, прихожої, ванної, комо-ри, частина приміщень, які належали спадкодавиці, переобладнані. Це приз-вело до зміни розміру, конфігурації та кількості приміщень. Визнання за ОСОБА_6 права власності на 13/40 частин будинку призведе до визнання за ним права власності на самовільно збудовані приміщення, які ніколи не нале-жали спадкодавиці.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу за викладених в ній обставин, дослі-дивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляцій-ної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийш-ла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер-джуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверд-ження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка право-ва норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з‘ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все-бічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обста-винам справи.  

     Судом встановлено, що обидва спадкоємці першої черги за законом ( сто-рони у справі ) після смерті матері, власниці 13/20 частин АДРЕСА_1 в м. Вінниці, прийняли спадщину шляхом подан -ня відповідних заяв до нотаріальної контори. Суд не знайшов законних під-став для усунення від спадкування ОСОБА_1, чого вимала ОСОБА_3, врахувавши реальні, фактичні обставини справи, що знайшли своє доведення в ході судового розгляду справи, застосувавши строк позовної давності до цих вимог.

      Суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 має право на спадкування 1/2 частини спадковго майна і може своїм правом скористатися, оформивши це право у встановленому законом порядку. Вирішуючи позов ОСОБА_1, суд врахував, що спадкова частина нерухомого майна змінена ( існують самочин-но збудовані і переобладнані приміщення ) і, як зауважив Верховний Суд Ук-раїни у власній ухвалі від 16 червня 2010 року, визнання за ОСОБА_1 права власності на частину спадкового майна призведе до визнання за ним права власності на самовільно збудовані приміщення, які ніколи не належали спадкодавиці, що недопустимо.

     Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повин-на довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

     Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у взаємно заявле-них позовах ОСОБА_3 та ОСОБА_1, встановив дійсні правовідноси-ни, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов під -ставного висновку щодо заявлених в суд вимог, при цьому правильно засто-сувавши норми матеріального права, не порушивши вимог процесуального права. Суд постановив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з вра -хуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судачин-ства. Судом першої інстанції повно, відповідно до положень ст. 212 ЦПК Ук-раїни, з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни ос-карженого рішення судова колегія не вбачає.

     Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 безпідставні і висновків суду пер- шої інстанції не спостовують.                                                                                                

     Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, ко-легія cуддів –

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

     Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2009 року залишити без змін.  

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголо-шення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Су -ду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

              Головуюча:

              Судді: