Постанова

від 24.04.2025 по справі 280/5449/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2025 року справа № 280/5449/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 280/5449/24 (суддя Бойченко Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі відповідач):

від 04.06.2024 № 370/13 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0174);

від 04.06.2024 № 370/14 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0175);

від 04.06.2024 № 370/15 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адрееею: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0176);

від 04.06.2024 № 370/16 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0177);

від 04.06.2024 № 370/17 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0178);

від 04.06.2024 № 370/18 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0179);

від 04.06.2024 № 370/19 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0180);

від 04.06.2024 № 370/20 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0181);

від 04.06.2024 № 370/21 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0182);

від 04.06.2024 № 370/22 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0183).

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що 29.12.2016 між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі № 201605000100696. На орендованій земельній ділянці позивачами зведені тимчасові споруди. Як стало відомо позивачам із засобів масової інформації, виконавчим комітетом Запорізької міської ради 04.06.2024 прийняті рішення, які порушують їх право власності на тимчасові споруди. Наполягають, що наведені рішення прийняті з порушенням норм законодавства. Так, Закон України Про благоустрій населених пунктів не визначає об`єктом благоустрою земельні ділянки, які знаходяться в орендному користуванні фізичних осіб. При прийнятті рішень порушено вимоги Регламенту Ради, затвердженого рішенням від 21.12.2020 № 5, а саме рішення не оприлюднені, що позбавило позивачів можливості надати докази безпідставності та незаконності дій відповідача. Акти обстеження території, на підставі яких прийнято спірні рішення, складені без відома та участі позивачів. Вважають, що ними дотримані вимоги законодавства, які діяли на час зведення тимчасових споруд.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачами рішення відповідача.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спірні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про усунення наслідків порушення Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі актів обстеження території від 31.05.2024)» є такими, що відповідають нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», вони ґрунтуються на тих нормах та засадах, що передбачені чинним законодавством. Демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд переслідує легітимну мету контролю органами місцевого самоврядування благоустрою населеного пункту.

В той же час, за висновками суду першої інстанції відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, визначену Законом України «Про адміністративну процедуру». Проте, відповідач вважає такі висновки помилковими, адже норми цього Закону не мають застосовуватись до спірних відносин. Оспорюваними рішеннями не визначено особу, яка встановила ці тимчасові споруди, однак, пунктом другим запропоновано власнику тимчасових споруд самостійно виконати роботи щодо усунення наслідків порушень Типових Правил шляхом демонтажу об`єкта, та приведення місця розташування в належний стан з відновленням благоустрою. Оспорювані рішення не містять ознак адміністративного акту, які наведені в п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки не містить

індивідуалізованих приписів відносно конкретної особи, або осіб, не впливає на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків осіб (оспорюваними рішеннями лише пропонується власникам споруд самостійно усунути наслідки порушень), а є документами управлінського характеру, якими регламентуються дії виконавчих органів та комунальних підприємств.

Крім того, відповідач наполягає, що обов`язковою умовою задоволення позову позивачів є доведеність ними порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, оскільки відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Судовим рішенням не конкретизовано які саме у спірних правовідносинах особисті права позивачів були порушені в розумінні Конституційно-правової класифікації (громадянські права на невтручання в особисте життя; право власності; право на працю; право свободи; тощо).

Позивачами було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві вказують, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування. Просять залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві позивачі звертають увагу, що вони надали суду достатньо доказів на підтвердження порушення їх прав як орендарів земельної ділянки, на якій були розташовані тимчасові споруди. Наполягають, що оспорювані рішення відповідача є актами індивідуальної дії і суд, оцінюючи їх законність та правомірність, обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про адміністративну процедуру». Та обставина, що у спірних рішеннях відповідача не вказано прізвища позивачів, не змінює правову природу індивідуальних правових актів, а свідчить про умисні протиправні дії відповідача, направлені на створення умов неможливості у майбутньому отримати тимчасові споруди, що демонтовані. Допущені відповідачем порушення при прийнятті оспорюваних рішень, не забезпечили послідовності дії, спрямованості на дотримання балансу інтересів при реалізації повноважень та охорони прав власності на майно, рішення прийняті з перевищенням повноважень відповідача та не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх протиправними та скасував.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Позивачі та їх представник просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Додатково позивачами були надані докази, які як вони вважають, доводять право власності на тимчасові споруди, що були розміщені на орендованій ними земельній ділянці, відносно яких приймалися рішення про демонтаж, та додатково підтверджують порушення їх прав з боку відповідача.

Заслухавши сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового у справі з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 30.06.2016 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 68/8 Про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе. Відповідно до п. 3 зазначеного рішення вирішено надати у користування на умовах оренди строком на 19 років ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 для розташування кафе в межах, раніше затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 04.09.2003 № 292/9 за рахунок земель Запорізької міської ради.

29.12.2016 між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі № 201605000100696, строком до 30.06.2035.

29.08.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 59/121 Про надання у користування на умовах оренди ТОВ ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе, згідно з яким припинено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право оренди земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 , раніше наданої рішенням міської ради від 30.06.2016 № 68/8 Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе та передано її до земель Запорізької міської ради; Договір оренди землі від 29.12.2016 № 201605000100696 розірвано.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради № 59/121 від 29.08.2018 року Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 залишено в силі постановою Верховного Суду від 07.09.2022р..

Тобто, станом на час виникнення спірних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є орендарями земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) по просп. Соборному, 184 в м. Запоріжжя.

В подальшому, старшим інспектором відділу охорони громадського порядку КП Муніципальна варта Запорізької міської ради Бондарєвим В.М., на підставі наказу начальника КП Муніципальна варта Запорізької міської ради від 30.04.2024 № 30-ОД здійснена перевірка стану благоустрою території за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 184, про що складено акти обстеження території від 31.05.2024 № 0174, № 0175, № 0176, № 0177, № 0178, № 0179, № 0180, № 0181, № 0182, № 0183 (далі акти обстеження території). За висновками даних актів виявлено факти розміщення металевих конструкцій для проведення підприємницької діяльності. Згідно інформації Департаменту архітектури та містобудування ЗМР за зазначеною адресою паспорти прив`язки тимчасових споруд не зареєстровані.

Керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні, Про благоустрій населених пунктів, Типовими правилами благоустрою території населеного пункту, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310, Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2023 № 378 Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту, у зв`язку із фактами виявлення об`єктів, що встановлені без достатніх правових підстав та дозвільних документів, на підставі актів обстеження території, відповідачем прийнято рішення про демонтаж тимчасових споруд від 04.06.2024: № 370/13, № 370/14, № 370/15, № 370/16, № 370/17, № 370/18, № 370/19, № 370/20, № 370/21, № 370/22.

Зазначені рішення позивачі вважають протиправними, такими, що порушують їх права, а тому звернулись до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновків, що спірні рішення відповідачем прийнято з порушенням процедури, визначеної Законом України « Про адміністративну процедуру». Так, за висновками суду, позивачі були позбавлені можливості надати свої пояснення та/або заперечення, додаткові докази та/або документи, не мали змоги ознайомитися із доказами, покладеними в основу спірних рішень. Зазначені обставини призвели до того, що позивачі були позбавлені права на захист, що полягає в наданні їм можливості надавати пояснення щодо обставин справи та докази правомірності своїх дій.

На думку суду, такі процедурні порушення не є формальними та безпосередньо впливають на висновки відповідача зі спірного питання, а отже такі висновки не можуть бути покладені в основу індивідуальних актів, якими по відношенню до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.06.2024 № 370/13, № 370/14, № 370/15, № 370/16, № 370/17, № 370/18, № 370/19, № 370/20, № 370/21, № 370/22. Суд вказав, що недотримання процедури прийняття рішень є самостійною і достатньою підставою для визнання їх протиправними та скасування в судовому порядку.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та звертає увагу на наступне.

Не дотримання відповідачем процедури, визначеної Законом України «Про адміністративну процедуру», не було доводами та правовими підставами позовних вимог позивачів, з якими вони звернулися до суду.

Суд в спірному випадку не вийшов за межі позовних вимог, що дозволяє ч.2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту порушеного права позивача, а самостійно визначив підстави для задоволення позовних вимог, що є порушенням принципів змагальності сторін та диспозитивності, визначених цією ж нормою КАС України.

Основними доводами та підставами позовних вимог позивачів було не дотримання відповідачами вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Регламенту Запорізької міської ради, порушення прав позивачів як орендарів земельної ділянки, на яких були розташовані тимчасові споруди.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки спірних рішень як актів індивідуальної дії на предмет їх відповідності вимогам Закону України «Про адміністративну процедуру».

Закон України «Про адміністративну процедуру» регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.

Так, п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» наведено значення адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Тобто, для застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» у спірних правовідносинах, суд мав встановити, що оспорювані рішення є адміністративними актами, а відповідач, під час їх прийняття, здійснював функції публічної адміністрації.

В спірному випадку колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що оспорювані рішення не містять ознак адміністративного акту, які наведені в п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки не містять індивідуалізованих приписів відносно конкретної особи, або осіб, оспорюваними рішеннями пропонується власникам споруд самостійно усунути наслідки порушень, та є документами управлінського характеру, якими регламентуються дії виконавчих органів та комунальних підприємств в разі не вжиття запропонованих дій власниками споруд.

Так, спірними рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради було вирішено усунути наслідки порушень Типових Правил благоустрою території населеного пункту шляхом демонтажу металевих конструкцій для провадження підприємницької діяльності, розміщених без відповідних дозвільних документів на об`єкті благоустрою м. Запоріжжя, проспект Соборний, 184 (п.1 усіх рішень). Власнику об`єкту, розміщеного без відповідних дозвільних документів, запропонувати самостійно, протягом семи календарних днів з дня розміщення районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району оголошення на об`єкті щодо прийняття рішення стосовно його демонтажу, виконати роботи щодо усунення наслідків порушень Типових Правил шляхом демонтажу об`єкта та приведення місця розташування в належний стан з відновленням його благоустрою (п. 2). У разі невиконання цього рішення власником об`єкту, розміщеного без відповідних дозвольних документів, виконання цього рішення доручити департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (п.3).

Актами обстеження території від 31.05.2024 року, які додано до оспорюваних рішень, зафіксовано, що за адресою АДРЕСА_1 виявлено факти розміщення металевих конструкцій для провадження підприємницької діяльності, при цьому паспорт прив`язки тимчасової споруди не зареєстрований. Металева конструкція розміщена усупереч п.5 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.9 розділу 8 Типових правил благоустрою території населеного пункту, затвердженних Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 310 від 27.11.2017 року. Актами не встановлено особу-власника металевих конструкцій, проте зазначено, що вони розташовані на земельній ділянці, що перебуває в оренді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п.7 п.«а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Частиною 2, пунктом 1 частини 3 статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом проведення перевірок території.

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 27.11.2017 №310 затверджені Типові правила благоустрою території населеного пункту.

За приписами п. 9 розділу 8 Типових правил благоустрою території населеного пункту, не допускається користування Тимчасовими спорудами (ТС), а також пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власники не дотримуються вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів щодо благоустрою прилеглої території та забезпечення належного утримання та використання інженерного обладнання.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (п. 1.3 Розділу І Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244).

Позивачі стверджують, що орендована ними земельна ділянка не є об`єктом благоустрою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.

29.12.2016 між Запорізькою міською радою та позивачами було укладено договір оренди землі №201605000100696. Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення сьомої сесії сьомогоскликання Запорізької міської ради №68/8 від 30.06.2016, надає, а орендар приймає встрокове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, яка знаходиться: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 184. Відповідно до умов договору оренди землі, земельна ділянка, що орендується позивачами має цільове призначення землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, на земельній ділянці розміщено: кафе-бар, топочна та шашлична орендарів, інші об`єкти, що не відносяться до нерухомогго майна: відсутні (п.4 договору). Наведені обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі № 280/2719/19 (т.1 а.с. 230-232).

Наведене вище спростовує твердження позивачів, що орендована ними земельна ділянка не є об`єктом благоустрою.

Згідно з п. 5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

В матеріалах справи містяться відповіді Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, адресовані т.в.о. начальника КП «Муніципальна варта», згідно яких, відповідно до даних містобудівного кадастру на території, позначеній на доданій до звернення схемі по проспекту Соборному, 184, паспорт прив`язки тимчасової споруди не зареєстровано, інформація щодо наявності дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди відсутня (т.1 а.с. 123,126,128,131,133,136,138,141,143,146). Крім того, надані відповіді, з яких вбачається, що за наявною інформаційною базою на земельну ділянку укладено договір оренди землі від 29.12.2016 №201605000100696 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по пр. Соборному,184 строком до 30.06.2035 року площею 0,1853га виключно для розташування кафе, розташування інших споруд не передбачено умовами договору (т.1, а.с. 124, 126,131,136,139,141, 144,146).

Позивачі визнають, що тимчасові споруди, які зафіксовані в актах обстеження території від 31.05.2024 за номерами №0174 -№0183 (долучені до матеріалів справи), належать їм, надали частково докази цьому вже в суді апеляційної інстанції. Проте, доказів отримання ними визначених діючими нормативними актами дозвільних документів (паспортів прив`язки) на розміщення на об`єкті благоустрою (земельній ділянці, що перебуває у них в оренді) за адресою: АДРЕСА_1 тимчасових споруд (металевих конструцій для здійснення підприємницької діяльності) суду не надали.

Позивачі стверджують, що ними були зведені тимчасові споруди в період дії постанови

Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкти не підлягають прийняттю в експлуатацію», а тому отримання паспорту прив`язки тимчасової споруди не вимагається.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 прийнята відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня

2017 р. № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію». В п. 7 до такого переліку робіт віднесено розміщення тимчасових споруд для

провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас, ч. 3, 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Такий порядок встановлений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Зокрема, п. 1.7., 1.12. Порядку № 244 визначено, що розміщення окремих тимчасових споруд здійснюється згідно з цим Порядком. При розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди (пункт 2.1. Порядку №244). Паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (пункт 2.7. Порядку №244). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (пункт 2.31. Порядку №244).

Тобто, як на момент виникнення правовідносин, так і наразі, існує заборона на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за відсутності паспорту прив`язки тимчасової споруди, який оформлюється та видається в спірному випадку Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради.

Позивачі таких документів суду не надали.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Наказ № 244) встановлено, зокрема, наступне: підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди (п. 2.1). Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки (п. 2.20). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п. 2.29). Розміщення ТС самовільно забороняється (п. 2.30).

Відповідно до статей 38, 40 Закону № 2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що питання, пов`язані з благоустроєм території населеного пункту, зокрема здійснення заходів щодо благоустрою населених пунктів, самоврядного контролю дотримання правил благоустрою, видачі паспортів прив`язки для розміщення тимчасових споруд та інші відносяться до компетенції виконавчих органів, зокрема, у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі - виконавчого комітету Запорізької міської ради.

При цьому, позивачі, як громадяни України, мають дотримуватися вимог Закону № 2807-IV, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини. Та обставина, що позивачі є орендарями, а не власниками земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 184, не скасовує зазначеного обов`язку.

Судом встановлено, що спірні рішення були оприлюднені шляхом розміщення на сайті Запорізької міської ради 10.06.2024 року (т.1 а.с. 156-165), тобто доведені до відома громадян та осіб, що їх стосуються.

Позивачі, стверджуючи, що були обізнані у складанні актів обстеження тимчасових споруд, що розміщені на орендованій ними земельній ділянці, не вжили заходів обумовлених спірними рішеннями, не звернулися за отриманням дозвільних документів.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини, спростовують висновки суду першої інстанції, що позивачі були позбавлені можливості надати свої пояснення та/або заперечення, додаткові докази та/або документи, не мали змоги ознайомитися із доказами, покладеними в основу спірних рішень.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні рішення прийняті відповідачем в межах повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства, а отже підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

За встановлених обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження, рішення судом першої інстанції ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову позивачам у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.3,4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 280/5449/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24.04.2025 року, повний текст постанови виготовлено 29.04.2025 року.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак