Постанова

від 20.12.2007 по справі 7/493-6/80

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/493-6/80

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 грудня 2007 р.                                                                                    № 7/493-6/80  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н. О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ “Компанія “БС Груп”

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 року

у справі господарського суду  м. Києва

за позовомТОВ “Інтерпромспецбуд”

доТОВ “Компанія “БС Груп”

прота за зустрічним позовомдопростягнення 84891,20 грн.ТОВ “Компанія “БС Груп”ТОВ “Інтерпромспецбуд”стягнення 13798,40 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Моторний В.А.,

- відповідача:Косачова Ю.Б.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року ТОВ “Інтерпромспецбуд” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Компанія “БС Груп” про стягнення 52080,80 грн. заборгованості за виконані роботи по договору підряду від 28.02.2006 року та 32810,40 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язанні на підставі п.6.3 договору від 28.02.2006 року за період з 02.06.2006 року по 03.08.2006 року.

У лютому 2007 року ТОВ “Компанія “БС Груп” подало до господарського суду зустрічний позов до ТОВ “Інтерпромспецбуд” про стягнення 13798,40 грн. пені на підставі п.6.4 договору підряду від 28.02.2006 року.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2007 року первісний позов задоволено повністю. Стягнуто на користь ТОВ “Інтерпромспецбуд” 52080,80 грн. суми боргу та 32810,40 грн. пені. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 року рішення місцевого господарського суду від 11.07.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ТОВ “Компанія “БС Груп” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 року та рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2007 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний - задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.02.2006 року між ТОВ „Кузьминецький цегляний завод” (замовник) та ТОВ „Компанія БС Груп” (підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до умов якого ТОВ „Кузьминецький цегляний завод” доручає, а ТОВ „Компанія БС Груп” на свій розсуд та ризик забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору власними або сторонніми силами виконання наступних робіт: винесення осей будівлі на місцевість, керування підготовчими роботами, улаштування буронабивних паль D 325 мм 1000 м. п. із застосуванням обсадних труб на об'єкті “Незавершене будівництво Кузьминецького цегляного заводу” за адресою: с. Кузьмині, Кагарлицького району Київської області.

ТОВ „Компанія БС Груп” (замовник) та ТОВ „Інтерпромспецбуд” (підрядник) 28.02.2006 року уклали договір підряду, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник на свій розсуд та ризик забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору власними або сторонніми силами виконання наступних робіт: улаштування буронабивних паль D 325 мм 1000 м п із застосуванням обсадних труб на об'єкті “Незавершене будівництво Кузьмінецького цегляного заводу” за адресою: с. Кузьмині, Кагарлицького району Київської області.

Згідно п.2.1., п.2.2 договору від 28.02.2006 року, загальна вартість робіт є договірною та відповідно до кошторису становить 197057,00 грн. Замовник протягом 3 днів з моменту підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 10000,00 грн. та 75000,00 грн. після введення устаткування для придбання матеріалів та часткової оплати вартості виконаних робіт.

Пунктом 4.1 договору від 28.02.2006 року передбачено, що підрядник щомісячно та по закінченню повного обсягу робіт надає замовнику акти виконаних робіт по формі КБ–2В, довідку по формі КБ–3 для перевірки та оплати згідно п. 2.2 Договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 853 ЦК України, замовник  зобов'язаний    прийняти    роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підрядник на виконання умов договору від 28.02.2006 року виконав роботи на загальну суму 181 818,00 грн., в тому числі у березні 2006 року - на суму 100717,20 грн., у квітні 2006 року –на суму 81100,80 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ–3 та актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ–2В, які підписані замовником без будь-яких заперечень.

Задовольняючи первісний позов про стягнення заборгованості в сумі 52080,80 грн. за підрядні роботи, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору, а посилання відповідача за первісним позовом про недоліки  виконаних позивачем  підрядних робіт є недоведеними та такими, що не можливо встановити навіть шляхом призначення судової експертизи.  

Проте з такими висновками судова колегія не може погодитись, оскільки вони зроблені без урахування всіх обставин справи та є передчасними.

Відповідно до п.4 ст.853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Судова колегія не може погодитись з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності вимог замовника провести досудову експертизу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що замовник в претензії від 11.05.2006 № 04/12 вимагав проведення експертизи відносно якості та фактичного об'єму виконаних робіт (а.с. 54-55 т.2).

          Не врахована під час розгляду справи судами попередніх інстанцій і та обставина, що по справі № 13/649/15/093-07 з тим же предметом спору, що і в даній справі, призначена відповідна судова експертиза.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди безпідставно, без застосування спеціальних знань в галузі будівництва, поспішно дійшли  висновків щодо відсутності недоліків в роботах підрядника.

          Судами також не враховані й інші, наявні в матеріалах справи докази щодо недоліків в роботах підрядника.

          Враховуючи вище наведене, судові рішення були винесені без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.

          Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, з метою повного та об'єктивного розгляду справи залучити до участі у справі ТОВ „Кузьминецький цегляний завод”, призначити відповідну судову експертизу  і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 року та рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2007 року у справі  № 7/493-6/80 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                              М. Черкащенко