Постанова від 21.04.2025 по справі 320/38218/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Справа № 320/38218/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В.,Мєзєнцева Є.І.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

представника Позивача Івченко Д.Ю.,

представника Відповідача Позднякової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ"

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та

скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми "В1" від 25.07.2023 №132580705.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів були заявлені до бюджетного відшкодування за результатами звітного періоду перед анулюванням, тому ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ» не мало обов?язку нараховувати «умовні» податкові зобов?язання на придбані товари. Залишків активів не існувало, адже товар був проданий у повному обсязі в лютому 2022 року, а сума ПДВ у розмірі 25 196 381,00 грн фактично була сплачена до бюджету при імпорті товару.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність у Позивача обов`язку щодо визнання умовного продажу та визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують реалізацію Позивачем товару на суму ПДВ 25 196 481, 00 грн.

Суд зазначив, що Позивач не виконав вимоги пункту 184.7 статті 184 ПК України, а тому Відповідач правомірно зменшив розмір від`ємного значення та застосував штрафні (фінансові) санкції на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, зазначаючи доводи, Аналогічні тим, що були викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Апелянт наполягає на необґрунтованості висновку суду першої інстанції з приводу відсутності доказів реалізації всього імпортованого товару та наявності у ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" залишків активів на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому, Апелянт стверджує, що вимога п. 184.7 ст. 184 ПК України поширюється на декларування податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період, а суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів були заявлені до бюджетного відшкодування за результатами звітного періоду перед анулюванням.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

При цьому, у відзиві Відповідач повторно зазначає, що реалізація імпортовано товару на суму ПДВ 25 196 481,12 грн не знайшла свого підтвердження в податковій звітності, даних ЄРПН та доданих до позову доказів, а тому приданий товар повинен обліковуватись у підприємства як залишки.

6. Від Відповідача також надійшли письмові пояснення у яких він зазначає доводи, аналогічні тим, що вже були викладені у його заявах по суті справи у суді першої та апеляційної інстанції.

7. Від Апелянта надійшли додаткові пояснення у справі у яких він зокрема зазначає, що ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ» рішення про коригування митної вартості товару не оскаржувало. Крім того, стверджує, що товар був реалізований за цінами без врахування сплати більшої суми митних платежів при їх розмитнені.

8. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, а позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Представниця Відповідача у судовому засіданні наполягала на правильності правової позиції податкового органу, зазначила, що суд першої інстанції повно встановив обставини цієї справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (ідентифікаційний код 44132405, місцезнаходження: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н., м.Вишгород, вул.Лугова, буд.36А, оф.109/1) 15.03.2021 зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.

Судом встановлено, що у період з 06.06.2023 по 12.06.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої було складено акт від 16.06.2023 №12808/10-36-07-05/44132405.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що станом на дату подання податкової декларації з ПДВ, яка підлягає перевірці (від 19.04.2023 №9084994727) ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" анульовано свідоцтво платника ПДВ №200764119 від 05.04.2023.

Здійснюючи перевірку правомірності декларування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідач зазначив, що причиною його виникнення є здійснення імпортних операцій з Китаю та Польщі. Відсоток обсягу імпортних операцій склав: у листопаді-грудні 2021 року - 99,99% (сума поставки 32916520,00 грн).

Контролюючий орган зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення платником п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (05.04.2023) наявні залишки активів, які платником відображені при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року, яка підлягає поточній перевірці, при цьому платником суму залишків активів заявлено у повному розмірі до бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: у сумі 25196381,00 грн.

Контролюючий орган зазначив, що обов`язковою умовою для проведення умовного продажу - відображення ПК щодо активів, які залишилися на балансі платника ПДВ на момент анулювання ПДВ - реєстрації.

При цьому, з урахуванням наданих пояснень платником та додатків до нього (вх.№ГУ ДПС у Київській області 33646/6 від 05.06.2023) встановлено, що на залишку платника обліковуються активи, які підлягають умовному продажу, адже сума у розмірі 25196381,00 грн є виключно сумою ПДВ, яка була сплачена при ввезенні імпортованого товару на митну територію України (перелік вантажно-митних декларацій, їх номенклатура (ввезення товару) зазначено у поясненнях наданих до перевірки.

Станом на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ - 05.04.2023, станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року - 19.04.2023, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня зареєстрована податкова накладна, згідно якої нараховано умовний продаж активів, що свідчить про порушення платником норми Податкового кодексу України та умовний продаж не нараховано, хоча це є обов`язковою умовою.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.184.7 ст.184, ст.187 Податкового кодексу України позивачем розраховано умовний продаж активів на суму ПДВ 25196381,00 грн, в результаті чого занижено податкові зобов`язання за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн, що вплинуло на правильність визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 декларації).

Також контролюючий орган зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядка 17 декларації (колонка Б) декларації за березень 2023 року в сумі 25196381,00 грн встановлено порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн, адже сума залишків активів платника на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ підлягає нарахуванню умовного продажу активів.

Наведене, у свою чергу, вплинуло на правильність визначення суми від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яка, за твердженням контролюючого органу була завищена позивачем на вищевказану суму - 25196381,00 грн.

На підставі наведеного, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, п.44.1 ст.44, п.184.7 ст.184, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2027 №132580705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 25196381,00 грн та збільшено штрафні (фінансові) санкції на суму 6299095,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом також встановлено, що придбаний у компанії Agriglobe FZ-LLC та ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" у листопаді-грудні 2021 року товар на суму ПДВ 32916520,12 грн був повністю реалізований у лютому 2022 року іншому суб`єкту господарювання, ТОВ "Лімар Груп" на загальну суму 46320231,64 грн (у т.ч. ПДВ - 7720038,61 грн).

Так, 12.10.2021 між ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (Комітент) та ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" (Комісіонер) було укладено договір комісії №11-10-202, за умовами якого комісіонер зобов`язався від свого імені та за рахунок комітента знаходити за межами митного кордон України і реалізовувати доставку на митну території України товар, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

З метою виконання умов вказаного договору, 12.10.2021 між ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" (Покупець) та компанією Agriglobe FZ-LLC (Продавець) було укладено контракт №ТАК-12-10, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар згідно Специфікації до контракту на кожну поставку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період листопад - грудень 2021 року було придбано у вказаного суб`єкта господарювання товар на загальну суму 149275578,71 грн, про що свідчать митні декларації, копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що сплачена позивачем за ввезенням вказаних товарів сума ПДВ у розмірі 32916520,00 грн була віднесена до складу податкового кредиту.

Вказані обставини визнаються сторонами у справі, а тому не потребують доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2023 року від 18.04.2023, у рядку 19 (Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання (100 грн) та сумою податкового кредиту (25196481,00 грн) поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації (позитивне значення) вказано - 25196381,00 грн.

Згідно з рядком 20.2.1 декларації позивачем задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника банку у розмірі 25196381,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що від`ємне значення у розмірі 25196481,51 грн (яке було перенесено у рядок 16 декларації) виникло у попередніх періодах та є різницею між податковим кредитом (32916520,00 грн) та податковим зобов`язанням (7720038,61 грн).

При цьому позивач зауважив, що податкове зобов`язання у розмірі 7720038,61 грн. було сформовано за результатами господарських операцій з продажу товару ТОВ "Лімар Груп", під час яких імпортований товар був реалізований у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2021 між ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №0221, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товар наявного асортименту.

Відповідно до пункту 1.2 договору ціни на товар обумовлюються рахунком-фактурою або накладною.

Пунктом 5.1 договору визначено, що загальна вартість цього договору складає 46320231,64 грн.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір укладається строком на 1 рік, набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін.

Між сторонами були підписані Специфікації від 15.10.2021 (Додатки №№2-50 до договору), в якому сторони погодили найменування товару, його кількість та його вартість.

Позивач в якості доказу поставки ТОВ "Лімар Груп" товару долучив до матеріалів справи видаткові накладні від 01.02.2022 №1 на суму 405753,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 67625,50 грн.), від 01.02.2022 №2 на суму 517210,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 86201,79 грн.), від 01.02.2023 №3 на суму 1170515,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 195085,92 грн.), від 01.02.2022 №4 на суму 513840,67 грн. (у т.ч. ПДВ - 85640,11 грн.), від 01.02.2022 №5 на суму 804600,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 134100,12 грн.), від 01.02.2022 №6 на суму 1115814,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 185969,14 грн.), від 02.02.2022 №7 на суму 1120473,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 186745,66 грн.), від 02.02.2022 №8 на суму 1132854,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 188809,15 грн.), від 02.02.2022 №9 на суму 1162899,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 193816,61 грн.), від 02.02.2022 №10 на суму 1086845,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 181140,99 грн.), від 02.02.2022 №11 на суму 1058919,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 176486,59 грн.), від 02.02.2022 №12 на суму 1073008,51 грн. (у т.ч. ПДВ - 178834,75 грн.), від 03.02.202 №13 на суму 1066516,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 177752,74 грн.), від 03.02.2022 №14 на суму 778615,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 129769,20 грн.), від 03.02.2022 №15 на суму 637073,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 106178,86 грн.), від 03.02.2022 №16 на суму 596164,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 99360,80 грн.), від 03.02.2022 №17 на суму 1108525,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 184754,27 грн.), від 04.02.202 №18 на суму 627011,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 104501,86 грн.), від 04.02.2022 №19 на суму 651271,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 108545,28 грн.), від 04.02.2022 №20 на суму 635560,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 105926,83 грн.), від 04.02.2022 №21 на суму 693756,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 115626,02 грн.), від 04.02.2022 №22 на суму 597455,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 99575,86 грн.), від 04.02.2022 №23 на суму 1111938,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 185323,14 грн.), від 07.02.2022 №24 на суму 694517,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 115752,96 грн.), від 07.02.2022 №25 на суму 733572,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 122262,01 грн.), від 07.02.2022 №26 на суму 764583,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 127430,64 грн.), від 07.02.2022 №27 на суму 758992,03 грн. (у т.ч. ПДВ - 126498,67 грн.), від 07.02.2022 №28 на суму 1130625,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 188437,52 грн.), від 08.02.2022 №29 на суму 1068912,05 грн. (у т.ч. ПДВ - 178152,01 грн.), від 08.02.2022 №30 на суму 1146309,53 грн. (у т.ч. ПДВ - 191051,59 грн.), від 08.02.2022 №31 на суму 1020857,33 грн. (у т.ч. ПДВ - 170142,89 грн.), від 08.02.2022 №32 на суму 1087626,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 181271,06 грн.), від 08.02.2022 №33 на суму 1088276,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 181379,39 грн.), від 08.02.2022 №34 на суму 1087331,33 грн. (у т.ч. ПДВ - 181221,89 грн.), від 09.02.2022 №35 на суму 1128778,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 188129,82 грн.), від 09.02.2022 №36 на суму 1006609,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 167768,29 грн.), від 09.02.2022 №37 на суму 1110339,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 185056,66 грн.), від 09.02.2022 №38 на суму 1133854,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 188975,70 грн.), від 09.02.2022 №39 на суму 1107685,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 184614,26 грн.), від 09.02.2022 №40 на суму 1106030,59 грн. (у т.ч. ПДВ - 184338,43 грн.), від 10.02.2022 №41 на суму 1078816,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 179802,72 грн.), від 10.02.2022 №42 на суму 1103813,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 183968,88 грн.), від 10.02.2022 №43 на суму 947698,85 грн. (у т.ч. ПДВ - 157949,81 грн.), від 10.02.2022 №44 на суму 1138792,51 грн. (у т.ч. ПДВ - 189798,75 грн.), від 10.02.2022 №45 на суму 1106550,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 184425,02 грн.), від 11.02.2022 №46 на суму 976488,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 162748,02 грн.), від 11.02.2022 №47 на суму 1108041,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 184673,50 грн.), від 11.02.2022 №48 на суму 978749,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 163124,90 грн.), від 11.02.2022 №49 на суму 1039752,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 173292,02 грн.).

Загальна сума ПДВ за вказаними видатковими накладними становить 7720038,60 грн.

11. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПКУкраїни визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8-200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано статтею 184 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 184.1 якої реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.5 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого докладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 123. 1 -123.2 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Висновки суду апеляційної інстанції.

12. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

13. Переглядаючи рішення суду першої інстанції та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що поставлений на користь Позивача товар відповідно до умов контракту №ТАК-12-10 від 12.10.2021 між ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" та компанією Agriglobe FZ-LLC та укладених відповідно до вказаного контракту специфікацій від 17.10.2021 №№ТАК-002, ТАК-003; від 21.10.2021 №№ТАК-005, ТАК-007, ТАК-008; від 25.10.2021 №№ТАК-009, ТАК-011, ТАК-012, ТАК-018, ТАК-015, ТАК-017, ТАК-013, ТАК-016, ТАК-010, ТАК-014; від 09.12.2021 №№ТАК-108, ТАК-115, ТАК-110, ТАК-111, ТАК-109, ТАК-113, ТАК-114, ТАК-112, ТАК-116, ТАК-117; від 27.12.2021 №№ТАК-129, ТАК-121, ТАК-122, ТАК-118, ТАК-124, ТАК-120, ТАК-134, ТАК-123, ТАК-119, ТАК-126, ТАК-128, ТАК-132, ТАК-135, ТАК-138, ТАК-139, ТАК-133, ТАК-130, ТАК-136, ТАК-131, ТАК-127, ТАК-125, ТАК-137, був у повному обсязі проданий Позивачем ТОВ "Лімар Груп" на загальну суму 46 320 231,64 грн, у т.ч. ПДВ - 7 720 038,61 грн.

14. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи специфікаціями від 15.10.2021 № № 1 - 49, укладених до договору купівлі-продажу №0221 від 15.10.2021 (вид, кількість та ціна товарів погоджена до прийняття рішення про коригування митної вартості поставлених товарів), а також видатковими накладними, про які зазначено судом вище, товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями. Так, співвіднесення зазначених первинних документів дозволяє колегії суддів прийти до висновку, що вид та кількість поставленого Позивачу товару на суму 34005499,26 грн ( митна вартість яких була скоригована та склала 149275578,71 грн з яких ПДВ 32 916 520,00 грн), відповідає номенклатурі та кількості товару, реалізованого Позивачем в наступному на користь ТОВ «Лімар Груп» на суму 46320231,64 грн з яких ПДВ - 7720038,61 грн.

15. При цьому, колегія суддів відзначає, що зазначені документи складені з дотриманням положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять відомості про суть господарської операції, момент її вчинення, дозволяють ідентифікувати відповідальних осіб, тобто містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями зазначеної вище статті закону.

16. Більш того, як повідомила представниця контролюючого органу у судовому засіданні, реальність здійснення господарської операції з продажу товарів відповідно до договору купівлі-продажу №0221 від 15.10.2021 та укладених до нього специфікацій не заперечується.

17. Таким чином, наявними у матеріалах цієї справи доказами підтверджується реалізація Позивачем на користь ТОВ «Лімар Груп» товару, за який було сплачено ПДВ у розмірі 32916520,12 грн під час проходження митних процедур, в повному обсязі та відсутність залишків зазначеного товару, наявність яких є обов?язковою умовою для здійснення умовного продажу активів.

18. Водночас, висновки акту перевірки дозволяють колегії суддів стверджувати, що зазначені обставини не встановлювалися та не досліджувалися контролюючим органом під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Натомість, контролюючий орган, провівши документальну перевірку, обмежився відомостями з єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до неповноти встановлених ним обставин реалізації поставленого товару та фактичної наявності товарних залишків.

19. Більш того, як зазначає Відповідач у п 2.12 акту перевірки 16.06.2023 №12808/10-36-07-05/44132405, інвентаризація на ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙОКМ СІТІ» не проводилася, відповідно не можливо підтвердити фактичну наявність залишків товарів за даними бухгалтерського обліку, що додатково підтверджує викладені вище висновки суду апеляційної інстанції.

20. Колегія суддів зазначає, що та обставина, що Позивач проводив імпортні операції та ввозив на територію України товари на суму 34005499,26 грн (згідно інвойсів), митна вартість яких була скоригована та склала 149275578,71 грн з яких ПДВ 32 916 520,00 грн, втім в наступному реалізував такий товар у повному обсязі за ціною 46320231,64 грн з яких ПДВ - 7720038,61 грн, не свідчить про наявність у нього залишків такого товару на суму ПДВ у розмірі 25 196 481,12 грн (32 916 520 - 7720038,61), натомість, дозволяє прийти до висновку, що товар був реалізований за ціною, вище її придбання (вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної.

21. З огляду на викладене вище, колегія судді вважає обґрунтованими доводи Апелянта про відсутність у нього обов?язку скласти та зареєструвати податкову накладну на залишки товарів у відповідності до п.184.7 ст. 184 ПК України, як на тому помилково наполягає Відповідач.

22. Принагідно, колегія суддів відзначає, що митна вартість товару використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Жодною нормою законодавства не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.07.2024 у справі № 620/1059/20.

23. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів не надає оцінки наявності у ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ» права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 25 196 481,12 грн з урахуванням викладеного вище, оскільки такі обставини виходять за межі предмету розгляду безпосередньо у цій справі.

Більш того, контролюючий орган у спірному податковому повідомленні-рішенні зазначив, що дані первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарі/послуг сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ в ході перевірки використані не були враховуючи виявлені порушення, зазначені в розділі 3.1. акту перевірки, тобто ГУ ДПС у Київській області не вирішував питання наявності у Позивача права на бюджетне відшкодування.

24. Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, а також всім доводам його скарги, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

25. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

26. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" підлягає задоволенню, рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - скасуванню, а позовні вимоги необхідно задовольнити.

27. Розподіл судових витрат.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 26840,00 грн відповідно до квитанції №0267610003 від 19.10.2023 та судовий збір у розмірі 40260,00 грн за подання апеляційної скарги згідно квитанції №ПН477 від 12.12.2024.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Відповідача на користь Позивача судового збору у загальному розмірі 67100,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми "В1" від 25.07.2023 №132580705.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" ( код ЄДРПОУ 44132405, вул. Лугова,36-А, кв.(офіс) 109/1, м. Вишгород, Київська обл., 07301) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області ( код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 67100,00( шістдесят сім тисяч сто гривень та нуль копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.04.2025.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев