Постанова

від 29.04.2025 по справі 580/483/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 580/483/23

адміністративне провадження № К/990/31305/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 580/483/23

за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, порушену за

касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», в інтересах якого діє адвокат Полинок Олександр Ігорович,

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Епель О.В., суддів Мєзенцева Є.І., Файдюка В.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У січні 2023 року приватне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» (далі - позивач, ПрАТ «Черкаське АТП 17127») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - відповідач, виконавчий комітет), в якому просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 39 від 17.01.2023 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21».

2. На обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Черкаське АТП 17127» зауважило, що оскаржуване рішення виконавчого комітету прийняте з порушенням порядку, установленого пунктом 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081), за змістом підпункту 2 якого дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу). На переконання позивача, це порушення полягає в тому, що на його адресу з боку відповідача не надходило жодного письмового попередження стосовно невиконання умов пункту 2.1.8. Договору про перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21, як того вимагає пункт 55 Порядку № 1081, як не надходило і письмових пропозицій (ініціювання) з боку відповідача щодо дострокового розірвання договору у порядку статті 188 Господарського кодексу України.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. Приватне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» зареєстроване як юридична особа 06.04.1992, ідентифікаційний код 03115399; основний вид діяльності: 49.31 «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», має ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами від 04.04.2012 серії АД № 033221.

4. Між виконавчим комітетом Черкаської міської ради (Замовник) та ПрАТ «Черкаське АТП 17127» (Перевізник), як переможцем конкурсу з перевезення на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси, укладено договір на перевезення пасажирів від 18.03.2021 № 6-21 (далі - Договір № 6-21), предметом якого є надання Замовником Перевізникові права на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 4 «Вулиця Пацаєва - обласна лікарня», а Перевізник, своєю чергою, зобов`язується надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених договором та нормативно-правовими актами.

4.1. За пунктом 2.1 Договору № 6-21 перевізник зобов?язався надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених чинним законодавством та договором, між тим забезпечити чітке дотримання маршруту та графіків руху (відхилення по часу на контрольних точках (зупинках) не може перевищувати 2 хвилин) - підпункт 2.1.8 договору. Позивач зобов`язаний обслуговувати маршрут десятьма автобусами (підпункт 2.1.24 Договору № 6-21).

4.2. Підпунктом «е» пункту 6.2.1 Договору № 6-21 передбачено, що цей договір може бути розірваним в односторонньому порядку, про що повідомляється перевізник, при систематичних порушеннях (три і більше на місяць) за наявності відповідних актів та/або протоколів, та/або інших задокументованих дій щодо не виконання підпунктів 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 у встановлені договором терміни.

5. Між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ТОВ «Дозор Україна» укладено договір від 14.02.2020 № 1 про надання послуг для впровадження єдиної міської системи диспетчеризації та супутникового моніторингу пасажирського транспорту загального користування у м. Черкаси, відповідно до умов якого ТОВ «Дозор Україна» для відповідача визначає місцезнаходження об`єкта моніторингу в поточний момент часу з можливістю прив`язки до адреси, формує звіти про виконані рейси із зазначенням кількості транспортних засобів, що перебували на маршруті, та виконані рейси за встановлений проміжок часу, контролює пересування об`єкта за запланованим маршрутом, додержання затвердженого руху.

6. Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (далі - Департамент ЖКК), як уповноважений представник Замовника щодо виконання умов указаного договору та перевірки (пункт 1.2 Договору № 6-21), для контролю на автобусному маршруті № 4 направив 09.01.2023 лист до ТОВ «Дозор Україна» про надання інформації про час прибуття автобусів на зупинку «Університет» за 04-06.01.2023.

7. ТОВ «Дозор Україна» надало відповідачу звіти - 04.01.2023, 05.01.2023 та 06.01.2023 перевезення на маршруті загального користування № 4 «Вулиця Пацаєва - обласна лікарня» здійснювалися одним автобусом позивача та з порушенням графіків руху на маршруті.

8. За інформацією ТОВ «Дозор Україна» ПрАТ «Черкаське АТП 17127» і раніше допускало аналогічні порушення на маршруті - 02-04.11.2022.

9. Управлінням транспорту Департаменту ЖКК за наслідками перевірки інформації ТОВ «Дозор Україна» на предмет дотримання Перевізником маршруту та графіків руху складено акти від 11.01.2023 № № 1, 2 та 3 про перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та умов договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, якими встановлено порушення пункту 2.1.8 договору № 6-21 щодо дотримання графіків руху на маршруті, у зв`язку з виявленням факту перевезення пасажирів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» одним автобусом замість десяти у період з 04 по 06.01.2023. Вказані акти перевірки представник ПрАТ «Черкаське АТП 17127» відмовився отримувати, у зв`язку з чим ці акти направлено позивачу поштою 12.01.2023.

10. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.01.2023 № 39 достроково розірвано в односторонньому порядку договір на перевезення автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21 (автобусний маршрут № 4 «Вулиця Пацаєва - обласна лікарня), укладений з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» у зв`язку з порушенням перевізником умов договору, а саме пункту 2.1.8 в частині забезпечення чітких графіків руху на маршруті. Копію цього рішення 18.01.2023 направлено на адресу ПрАТ «Черкаське АТП 17127».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.01.2023 № 39 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21».

11.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що умови Договору № 6-21 чітко передбачають, що якщо перевірка дотримання умов договору перевезення здійснюється за допомогою автоматизованої системи GPS-моніторингу (підпункт 4.5.4), то зафіксований факт порушення є підставою для накладення штрафних санкцій, які, своєю чергою передбачені пунктом 5.1 договору (підпункт «г» відхилення від маршруту та графіків руху на маршруті). Тобто за порушення графіків руху умовами цього договору передбачена перш за все фінансова відповідальність, а не відповідальність згідно пункту 6 цього ж Договору.

11.2. За оцінкою суду цієї інстанції, відповідач не виконав умов пункту 4.5 Договору, яким передбачено, що перевірка дотримання умов договору перевезення здійснюється, зокрема на маршруті, оскільки перевірка за допомогою GPS-моніторингу не включає в себе весь спектр наявності порушення. У цьому зв`язку цей суд уважав, що обставини порушення позивачем умов договору про організацію перевезень пасажирів не були перевірені відповідачем в установленому порядку та залишились недоведеними під час судового розгляду.

11.3. Поруч із цим, суд першої інстанції указав, що відповідач за наслідками однієї перевірки склав три акти про порушення умов договору, однак в порушення вимог підпункту 2 пункту 55 Порядку № 1081 попередження про недопущення порушення умов договору надалі не надіслав.

11.4. Суд першої інстанції також констатував, що всупереч положенням підпункту «е» пункту 6.2.1 Договору, відповідачем в повному обсязі не доведено систематичність вчинення порушень, оскільки за наслідками однієї перевірки складається один акт (встановлюється один факт).

11.5. На підставі наведеного, суд цієї інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вчинення дій, спрямованих на одностороннє розірвання договору.

12. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023, апеляційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нової постанови, якою в позові ПрАТ «Черкаське АТП 17127» відмовлено повністю.

12.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПрАТ «Черкаське АТП 17127» допустило систематичне у розумінні п. 6.2.1 Договору № 6-2 (три дні поспіль) порушення умов цього договору, а саме не забезпечило дотримання графіку руху на маршруті та необхідної кількості автобусів (1 замість 10), а це є порушенням пункту 2.1.8 Договору та утворює підставу розірвання цього ж Договору за пунктом 6.2.1.

12.2. У сукупності з наведеними обставинами, суд апеляційної інстанції взяв до уваги інформацію ТОВ «Дозор Україна» про те, що аналогічні порушення на маршруті № 4 допускались позивачем й раніше, зокрема 02.11.2022, 03.11.2023, 04.11.2022, що, за оцінкою суду цієї інстанції, свідчить про відповідну системність, а також урахував ту обставину, що 15.11.2022 до Департаменту ЖКК надійшов лист від ТОВ «Смарт-тикет технолоджи» про те, що позивач відмовляється встановлювати валідатори та переходити на безготівкову систему оплати за проїзд.

12.3. За оцінкою суду цієї інстанції, доводи ПрАТ «Черкаське АТП 17127» про відсутність порушень, які стали підставою для розірвання означеного Договору, спростовуються матеріалами справи:

по-перше, дорожні (подорожні) листи, надані позивачем до суду апеляційної інстанції, у сукупності з іншими доказами в цій справі не підтверджують дотримання останнім графіків руху на маршруті № 4, оскільки не містять кілометражу, згідно з показниками на спідометрі автобуса (станом на початок та кінець зміни), руху пального, норми втрат пального, ПІБ водія, кондуктора, номерів посвідчень, часу на маршруті, шифру маршруту, даних щодо кількості виконаних рейсів та/або інших даних, які б надавали можливість встановити, ідентифікувати та перевірити факт виконання позивачем графіку маршруту, згідно з умовами договору № 6-2;

по-друге, згідно з умовами Договору № 6-2 (п.п. 2.1.2, 2.1.4) автобуси обладнуються засобами GPS-моніторингу, саме з допомогою яких (а не подорожніх листів) має визначатися (перевірятися, підтверджуватися) кількість автобусів, задіяних перевізником на маршруті, та, відповідно, дотримання ним графіків маршруту, а складання подорожніх листів цим договором взагалі не передбачено.

12.4. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, будучи наділеним повноваженнями щодо здійснення контролю за виконанням позивачем, як перевізником, умов Договору № 6-21, прийняв оскаржуване рішення від 17.01.2023 № 39 про дострокове розірвання в односторонньому порядку цього договору за наявності достатніх правових підстав.

12.5. Відхиляючи доводи ПрАТ «Черкаське АТП 17127» про порушення відповідачем порядку розірвання указаного договору через не направлення позивачу повідомлення про припинення договору за 10 днів, як того вимагає пункт 8.3 договору, суд цієї інстанції зауважив, що вказана умова договору не містить застереження щодо можливості прийняття Замовником рішення про розірвання відповідного договору виключно зі спливом означених строків, а навпаки з аналізу умов договору та норм чинного законодавства слідує, що таке повідомлення направляється Перевізнику саме на підставі прийнятого Замовником рішення про розірвання відповідного договору, яке вступає в силу зі спливом строків, визначених у пункті 8.3 договору. Матеріали справи містять докази того, що 18.01.2023 Департаментом ЖКК направлено на адресу ПрАТ «Черкаське АТП 17127» повідомлення про розірвання Договору № 6-21.

12.6. Доводи ПрАТ «Черкаське АТП 17127», з посиланням на загальні засади Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, мотивуючи тим, що договір про організацію перевезень пасажирів є адміністративним, що зумовлює певні особливості правового регулювання відповідних правовідносин між його сторонами, про які зазначалося вище, та повноваження відповідача здійснювати саме як суб`єктом влади контроль за виконанням умов такого договору. При цьому, з аналізу норм статей 188, 235, 236 Господарського кодексу України та статей 214, 525, 615, 651 Цивільного кодексу України, до яких апелював позивач, не слідує необхідність застосування черговості певних санкцій, зокрема штрафу та розірвання договору.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

13. Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції, ПрАТ «Черкаське АТП 17127» звернулося до Верховного Суду (далі - Суд), із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права з посиланням на підстави касаційного оскарження за пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України касатор посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 2 пункту 55 Порядку № 1081.

13.3. Обґрунтовуючи необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування вказаної норми права касатор зауважив, що, враховуючи значну конкуренцію в даному виді підприємницької діяльності, правова проблема щодо застосування положень підпункту 2 пункту 55 Порядку № 1081 виникає не тільки під час оголошення про проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника, але й часто застосовується організаторами перевезень з метою заміни одного перевізника іншим та фактичного пошуку будь-якого порушення договору на перевезення пасажирів з метою його дострокового розірвання та призначення нового перевізника.

13.4. Правова проблема в застосуванні вказаного пункту, на думку касатора, полягає у процедурі його практичної реалізації:

13.4.1. синтаксичне формулювання, що «організатор повинен забезпечити дострокове розірвання договору» під собою розуміє прийняття організатором як колегіальним органом фактичного рішення - наприклад рішення виконавчого комітету міської ради про розірвання договору, фактично про прийняття якого перевізник повідомляється постфактум шляхом надсилання останнього або доведення його змісту в будь-який можливий спосіб у тому числі й через засоби масової інформації, або

13.4.2. синтаксичне формулювання, що «організатор повинен забезпечити дострокове розірвання доказів» під собою розуміє, що при наявності порушень, які можуть слугувати підставою для односторонньої відмови від договору, організатор повинен звернутися до суду на підставі статті 651, 654 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та доводити в порядку змагальності сторін та принципів доказування факт наявності порушень договору та право на одностороннє розірвання через виникнення обумовлених порушень.

13.5. Тобто, чи є підпункт 2 пункту 55 Порядку № 1081 самостійним регулятором процедури розірвання договору та словосполучення «забезпечити розірвання» дорівнює просто прийняттю рішення про розірвання, чи дане розірвання повинно забезпечуватися в порядку статей 651, 654 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України.

13.6. У цьому зв`язку касатор підкреслив, що за змістом підпункту 2 пункту 55 Порядку № 1081 організатор перевезень зобов`язаний забезпечити (не розірвати, а саме - забезпечити) дострокове розірвання договору з автомобільним перевізником у разі наявності фактів порушення ним умов договору, при цьому розірвання договору відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору.

13.7. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права - підпункт 2 пункту 55 Порядку № 1081, статті 34, 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», статті 651, 654 Цивільного кодексу України.

13.8. Касатор наполягав на тому, що умови пункту 55 Постанови № 1081 (в редакції постанови № 512 від 29.04.2022) не передбачають права організатора перевезень щодо дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, натомість передбачено лише право забезпечення дострокового розірвання договору, що за вимогами законодавства означає розірвання правочину за обопільною згодою сторін, або на підставі рішення суду (за ініціативою однієї зі сторін) згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України, а тому відповідач мав забезпечити розірвання договору за загальними правилами цивільного законодавства, а не в односторонньому порядку, що, на думку скаржника, свідчить про свавілля останнього та протиправність його дій.

13.9. Підсумовуючи наведене, касатор переконаний, що у його ситуації розірвання договору перевезень пасажирів відбулося з порушенням процедури такого розірвання, передбаченої Порядком № 1081, а саме не встановлено у належному порядку наявність порушень договору та, чи є дані порушення підставою односторонньої відмови від договору та його одностороннього розірвання, а також без направлення жодного попередження про наявність в діяльності перевізника фактів порушення умов договору та необхідність їх усунення в обумовлений строк та недопущення виникнення останніх в майбутньому. Однак суд апеляційної інстанції цього не врахував, а також безпідставно не взяв до уваги ту обставину, що за умовами розірваного договору перевезень за порушення графіків руху за результатами GPS-моніторингу встановлена перш за все фінансова відповідальність (пункт 5.1), а не відповідальність згідно з пунктом 6 договору. Натомість суд цієї інстанції безпідставно свої висновки обґрунтовував інформацією з листа ТОВ «Смарт-тикет технолоджі» про те, що позивач відмовляється встановлювати валідатори та переходити на безготівкову систему оплати за проїзд, оскільки це не було підставою для розірвання договору.

13.10. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України скаржник зауважив, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 640/7843/22 (пункти 50-56) в частині оцінки підстав для розірвання організатором перевезень договору перевезення пасажирів в односторонньому порядку.

14. Ухвалою Суду від 23.10.2023, після усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою Суду від 21.09.2023, відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

15. Ухвалою Суду від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Позиція інших учасників

16. Не погодившись із доводами касаційної скарги виконавчий комітет Черкаської міської ради подав письмовий відзив, за змістом якого просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ПрАТ «Черкаське АТП 17127», а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі № 580/483/23 - залишити без змін.

16.1. По-перше, на думку відповідача, в касаційній скарзі не обґрунтовані належним чином підстави касаційного оскарження.

16.2. По-друге, виконавчий комітет акцентував увагу Суду на тій обставині, що сторони у пункті 6.2.1 Договору, визначили, як поняття системності порушень, так і обставини у разі настання яких може відбуватися одностороннє розірвання договору. Так, за умовами цього пункту сторони узгодили, що договір розривається в односторонньому порядку, про що повідомляється перевізник, при систематичних порушеннях (систематичним є порушення три і більше разів на місяць) за наявності відповідних актів та/або протоколів, та/або інших задокументованих дій щодо, серед іншого, невиконання пункту 2.1.8 у встановлені договором терміни.

16.3. У цьому зв`язку виконавчий комітет наголосив на тому, що перевізником допущено систематичне порушення умов Договору у розумінні пункту 6.2.1. (три дні поспіль), а саме не забезпечено дотримання графіку руху на маршруті та необхідної кількості автобусів (1 автобус замість 10-ти), що підтверджується актами управління транспорту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 11.01.2023 № 1, № 2, № 3 та утворює порушення пункту 2.1.8 Договору, що є підставою для його розірвання в односторонньому порядку. Такий наслідок прямо передбачений пунктом 6.2.1 Договору, погодженого сторонами при його укладенні. При цьому перевізником допускалися й інші порушення умов договору, що також встановлено судовим розглядом.

16.4. По третє, виконавчий комітет підкреслив той факт, що редакція підпункту 2 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, на яку посилається суд першої інстанції, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» від 03.01.2023 № 27, яка набрала чинності 13.01.2023. Натомість порушення перевізником договору відповідно до вищевказаних актів зафіксовано 11.01.2023, а тому, на переконання відповідача, до спірних правовідносин мала застосовуватися попередня редакція 2 пункту 55 Порядку № 1081, яка передбачала обов`язок організатора перевезення забезпечити дострокове розірвання договору з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі наявності фактів порушення ним умов договору.

16.5. По-четверте, не погоджуючись із доводами касатора щодо першочергового застосування фінансової відповідальності, а не відповідальності згідно пункту 6 договору (розірвання договору), відповідач наполягав на тому, що процитований пункт 6.2.1 Договору є оперативно-господарською санкцією, яка за приписами частини третьої статті 237 Господарського кодексу України може застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій. Отже, на думку відповідача, як вимогами чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, так і умовами укладеного з перевізником договору не визначено порядку черговості застосування штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій, що, своєю чергою, надає стороні договору право застосовувати санкції на власний розсуд з урахуванням умов договору.

16.6. Підсумовуючи наведене, виконавчий комітет вважав, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, винесеною у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи наведені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

17. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Надаючи оцінку оскаржуваній постанові у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Суд виходить із такого.

19. Спір у цій справі виник у зв`язку із розірванням договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування організатором перевезень в односторонньому порядку.

20. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

21. Згідно зі статтею 7 Закону № 2344-ІІІ, на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади покладається забезпечення організації пасажирських перевезень на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади.

22. Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 2344-III, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

23. Статтею 31 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що відносини автомобільного перевізника, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

24. Таким чином, саме на відповідача - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, покладений обов`язок забезпечити організацію міських перевезень, що і реалізовано через укладення Договору № 6-21.

25. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі № 903/605/17, від 05.06.2019 у справі № 234/17657/17, від 19.08.2019 у справі № 813/2803/16, від 04.12.2019 у справі № 161/14289/17, договори на організацію перевезення пасажирів відносяться до адміністративних договорів.

26. За визначенням, наведеним у пункті 16 статті 4 КАС України, адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: (а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; (б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; (в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; (г) замість видання індивідуального акта; (ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

27. Метою адміністративного договору є насамперед задоволення публічних інтересів і досягнення суспільно значущих результатів.

28. Адміністративний договір ґрунтується на волеузгодженні сторін, але укладається на підставі закону в межах компетенції відповідного суб`єкта владних повноважень, що є стороною договору, який діє на виконання управлінських функцій (у цьому випадку - регулювання та контролю в сфері автомобільного транспорту). Тому адміністративним договорам не характерна така ознака як свобода договору, оскільки вона обмежена публічно-правовим характером відносин та повноваженнями суб`єкта владних повноважень.

29. Зміст адміністративного договору передбачає взаємні права та обов`язки учасників, що мають заданий, спрямований, заздалегідь визначений характер, який залежить від компетенційних повноважень сторони суб`єкта владних повноважень. Виконання адміністративного договору має здійснюватися відповідно до вимог законодавства й умов самого договору тією особою, яка має на це повноваження.

30. Серед заходів гарантування (забезпечення) належного виконання адміністративного договору може бути передбачене одностороннє розірвання адміністративного договору, підстави та порядок якого повинні бути визначені у відповідному нормативно-правовому акті, або у самому договорі.

31. Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі № 640/7843/22 зауважив, що виконання адміністративного договору з боку уповноваженого суб`єкта владних повноважень є правом та обов`язком одночасно. Це означає, що особливістю адміністративного договору є нерозривний зв`язок прав та обов`язків суб`єкта владних повноважень, що своєю чергою зумовлює обов`язок останнього здійснити дії щодо розірвання адміністративного договору в односторонньому порядку, якщо настали відповідні умови, обумовлені договором, або звернутися із відповідним позовом про розірвання цього договору до суду, у випадках, передбачених нормативно-правовими актами чи умовами договору, незалежно від позначення у тексті договору окреслених дій терміном «право».

32. Матеріалами справи підтверджується, що за умовами Договору № 6-21 сторони узгодили умови, за яких цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку.

33. За умовами Договору № 6-21 ПрАТ «Черкаське АТП 17127» (Перевізник) зобов`язався надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених договором та нормативно-правовими актами. Так, за пунктом 2.1 Договору № 6-21 Перевізник, серед іншого, зобов?язався забезпечити чітке дотримання маршруту та графіків руху (відхилення по часу на контрольних точках (зупинках) не може перевищувати 2 хвилин) - підпункт 2.1.8 Договору. Позивач зобов`язаний обслуговувати маршрут десятьма автобусами (підпункт 2.1.24 Договору № 6-21).

34. Пунктом 4.1 Договору № 6-21 обумовлено, що контроль за виконанням умов цього Договору здійснюється Замовником у порядку, передбаченому Договором, а згідно з пунктом 4.2 цього ж Договору Замовник має право здійснювати перевірки умов Договору, про проведення яких Перевізник заздалегідь не попереджається.

35. Відповідно до підпункту 4.5.4 пункту 4.5 перевірка дотримання умов цього Договору здійснюється, зокрема, за допомогою автоматизованої системи GPS-моніторингу (зафіксований факт порушення є підставою для накладення штрафних санкцій).

36. З цією метою, серед обов`язків Перевізника за умовами Договору № 6-21 передбачено, що впродовж одного місяця з моменту підписання Договору за власні кошти обладнати всі автобуси, які будуть обслуговувати автобусний маршрут, засобами GPS-моніторингу із забезпеченням безперебійного надання даних та можливістю їх відновлення в разі відсутності GSM-зв`язку, впродовж робочої зміни ТЗ, підключити їх до системи централізованого моніторингу Замовника (підпункт 2.1.2), виїзд на маршрут та експлуатація транспортного засобу з несправною системою заборонено (підпункт 2.1.4).

37. За обставинами цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент ЖКК, як уповноважений представник Замовника щодо виконання умов указаного договору та перевірки (пункт 1.2 Договору № 6-21), для контролю на автобусному маршруті № 4 направив 09.01.2023 лист до ТОВ «Дозор Україна» про надання інформації про час прибуття автобусів на зупинку «Університет» за 04-06.01.2023, на виконання якого ТОВ «Дозор Україна» надало відповідачу звіти - 04.01.2023, 05.01.2023 та 06.01.2023 перевезення на маршруті загального користування № 4 «Вулиця Пацаєва - обласна лікарня» здійснювалися одним автобусом позивача та з порушенням графіків руху на маршруті.

38. Пунктом 4.8 Договору № 6-21 визначено, що виявлені під час перевірки порушення умов Договору (невиконання або неналежне виконання зобов`язань Перевізника за цим Договором) фіксуються в акті перевірки.

39. Управління транспорту Департаменту ЖКК за наслідками перевірки інформації ТОВ «Дозор Україна» на предмет дотримання Перевізником маршруту та графіків руху складено акти від 11.01.2023 № № 1, 2 та 3 про перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та умов договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, якими встановлено порушення пункту 2.1.8 Договору № 6-21 щодо дотримання графіків руху на маршруті, у зв`язку з виявленням факту перевезення пасажирів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» одним автобусом замість десяти у період з 04 по 06.01.2023. Вказані акти перевірки представник ПрАТ «Черкаське АТП 17127» відмовився отримувати, у зв`язку з чим ці акти направлено позивачу поштою 12.01.2023.

40. Пунктом 6.2.1 Договору № 6-21 передбачено, що договір розривається в односторонньому порядку, про що повідомляється Перевізник, при систематичних порушеннях (систематичними є порушення три і більше разів на місяць) за наявності відповідних актів та/або протоколів, та/або інших задокументованих дій щодо: а) паління водіїв за кермом; б) не оголошення зупинок; в) не виконання вимог законодавчих і нормативно-правових актів у сфері перевезення пасажирів; г) утримання транспортних засобів в неналежному технічному й санітарному стані та не забезпечення їх зберігання у спеціальних пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, забезпечених засобами охорони; ґ) не забезпечення контролю технічного та санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; д) при допущенні ДТП з вини Перевізника; е) не виконання п.п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 у встановлені договором терміни; ж) не зупинку на зупинках визначених маршрутом; з) ненадання інформації, зазначеної в п. 2.1.35.

41. Отже, цим пунктом сторони обумовили обставину, з настанням якої, Замовник реалізує передбачене цим договором право одностороннього розірвання договору, а саме встановлення систематичних порушень. Сторони також погодили, що систематичними порушеннями для цілей застосування наслідків, передбачених процитованим пунктом, є порушення три і більше разів на місяць за наявності відповідних актів та/або протоколів, та/або інших задокументованих дій, зокрема, щодо не виконання підпункту 2.1.8.

42. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виконавчий комітет Черкаської міської ради, будучи наділеним повноваженнями щодо здійснення контролю за виконанням позивачем, як Перевізником, умов Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21, за наявності неспростованих судовим розглядом систематичних порушень Перевізником умов цього Договору, прийняв рішення № 39 від 17.01.2023 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18.03.2021 № 6-21» за наявності достатніх правових підстав.

43. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із процедурою розірвання Договору № 6-21, під час якої, на переконання ПрАТ «Черкаське АТП 17127», не дотримано порядку, визначеного підпунктом 2 пункту 55 Порядку № 1081.

44. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції у контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

45. Підпунктом 2 пункту 55 Порядку № 1081, у редакції чинній до 13.01.2023, передбачено, що організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору або анулювання дозволу з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі, зокрема, наявності фактів порушення ним умов договору або дозволу. Розірвання договору або анулювання дозволу відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору або дозволу.

46. Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі № 640/7843/22 зауважив, що підпункт 2 пункту 55 Порядку № 1081 не передбачає права на односторонню відмову від договору, а покладає на організатора обов`язок забезпечити дострокове розірвання договору, що, своєю чергою, має відбуватися згідно із загальними положеннями договірного права та положеннями умов договорів.

47. У вказаній справі з аналізу норм статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, Верховний Суд виснував, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, якщо це прямо передбачено договором або законом, та роз`яснив, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, своєю чергою, передбачає доведеність з боку управомоченої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов`язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

48. У справі, що розглядається, Договір № 6-21 був розірваний в односторонньому порядку виконавчим комітетом Черкаської міської ради в порядку та на підставі, визначеними пунктом 6.2.1 цього Договору, за умовами якого сторони узгодили, що договір розривається в односторонньому порядку, про що повідомляється Перевізник, при систематичних порушеннях за наявності відповідних актів та/або протоколів, інших задокументованих дій, зокрема, щодо не виконання підпункту 2.1.8 у встановлені договором терміни.

49. Отже за обставин цієї справи [580/483/23] порядок визначений підпунктом 2 пункту 55 Порядку № 1081 не застосовувався, а тому відсутні підстави для формування Верховним Судом висновків щодо застосування цієї норми саме у цій справі.

50. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з тим, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 640/7843/22 (пункти 50-56) щодо оцінки підстав для розірвання організатором перевезень договору перевезення пасажирів в односторонньому порядку, Суд виходить із такого.

51. Умовою перегляду судом касаційної інстанції судових рішень в адміністративних справах з указаної підстави є їхня невідповідність викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

52. Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки подібності правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

53. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

54. Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).

55. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Перевізника до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій відповідача щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування у справі № 640/7843/22, Верховний Суд виходив з того, що за обставинами вказаної справи підставою розірвання означених договорів став лист Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у якому стверджувалося про факт подання Перевізником недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, зокрема: відсутність поштових реквізитів в заяві на участь у конкурсі; у відомостях про додаткові умови обслуговування маршруту не зазначено дату заповнення відомостей та інформації про можливість забезпечення додаткових умов конкурсу; неналежним чином вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті; в інвестиційному проекті - зобов`язанні щодо оновлення парку автобусів, не визначено період; відсутні копії договорів з заводом виробником; невідповідність форми відомостей про автобуси Порядку № 1081; невідповідність форми анкети до заяви про участь у конкурсі Порядку № 1081 тощо.

56. При вирішенні цієї справи Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що викладені у зазначеному листі обставини не підтверджують факту недостовірності інформації, а лише можуть вказувати на недоліки в оформленні конкурсної документації, правовим наслідком чого може бути рішення про недопущення до участі в конкурсі, при цьому положеннями договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування не передбачено права відповідача на односторонню відмову від договору у разі підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.

57. Приймаючи до уваги ту обставину, що ані з наявного листа Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ані з інших документів, наявних в матеріалах справи не вбачалося які саме умови договорів було порушено Перевізником, що могло б слугувати підставою для достроково розірвання договору. У зв`язку з цим Верховний Суд у справі № 640/7843/22 дійшов висновку про те, що порушення умов договорів в цій частині відповідачем не доведено, а тому відповідач, реалізуючи свої обов`язки із забезпечення дострокового розірвання договорів з позивачем, повинен належним чином встановити відповідні порушення та розірвати відповідні договори у встановленому порядку.

58. Натомість у справі, що розглядається [580/483/23] суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування за обставин цієї справи є наслідком, який може бути застосований відповідачем з підстав, визначених у п. 6.2.1 Договору № 6-21, наявність яких ним доведена перед судом та не спростована позивачем.

59. Тож, дослідивши зміст правовідносин у справі № 640/7843/22, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги в частині посилань на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у вказаній справах, оскільки вони не можуть слугувати прикладом (не)правильного застосування норм матеріального права через неподібність правовідносин у зв`язку із відмінними фактичними обставинами, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права.

60. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

61. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою відкриття касаційного провадження за пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

62. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судом першої інстанції та постанови апеляційним судом у цій справі.

63. Інші доводи та аргументи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та свідчать про незгоду скаржника з правовою оцінкою обставин справи, встановлених у процесі розгляду.

64. За пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

65. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №580/483/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк