Справа №173/1080/23
Провадження №2/173/31/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.
При секретареві Рудовій Л.В.
За участю: представника позивача - адвоката Верховської О.В.
третьої особи - ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі суду, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача, адвокат Верховська Ольга Вікторівна в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , орган опіки і піклування Верхівцевської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
21.04.2023 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_2 , в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_3 , з позовом про позбавлення батьківських прав до відповідача ОСОБА_4 треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , орган опіки і піклування Верхівцевської міської ради.
28.04.2023 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача фізичної особи
01.05.2023 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 26.06.2023 року.
14.06.2024 року проведений перерозподіл цивільної справи іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18.11.2024 року.
18.11.2024 року проведене підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду на 10.02.2025 року.
10.02.2025 року в судовому засіданні оголошена на перерва до 01.04.2025 року
Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.
01.04.2025 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: Він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син - ОСОБА_3 .
В подальшому спільне життя між ними стало неможливим та вони припинили шлюбні відносини.
Відповідачка стала менше часу приділяти дитині. Все частіше з`являлась в сумнівних компаніях, напідпитку. Дитина все більше часу прожила з ним, з бабусею, його матір`ю, ОСОБА_1 , та дідусем ОСОБА_5 . В подальшому відповідачка перестала забирати дитину навіть на ніч.
З 01.03.2022 року він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Дитина проживає з його матір`ю. Він та його мати займаються вихованням та повним утриманням дитини.
Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову частину її виховання. Відповідачка не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизначених норм моралі. Не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти.
Необхідність захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини, що й стало підставою звернення із позовом до суду.
В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити, давши пояснення, фактично установлені матеріалами справи.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав визнала. При цьому пояснила, що в неї троє дітей і вона не має можливості займатись вихованням всіх своїх дітей та їх матеріально утримувати. Вона вважає, що дитині з батьком і з бабусею буде краще. Вона інколи відвідує дитину, але її житлові умови не дозволяють їй забрати дитину до себе.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що протягом двох останніх років онук проживає у неї. Раніше онук проживав ще й в свого дідуся ОСОБА_5 , але в подальшому повністю перейшов до неї та проживає у неї. Вона та її син, коли його відпускають у відпустку, займаються вихованням дитини. Вона та батько контролюють навчання дитини, проводять з ним вільний час. Створюють необхідні умови для розвитку дитини.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5 ,. в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмові пояснення суду не надав.
Представник третьої особи,що не заявляєсамостійних вимог щодо предмету спору, Органу опікиі піклуванняВерхівцевської міськоїради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, заслухавши учасників розгляду справи, думку дитини, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено,що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 лютого 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
13 травня 2015 року за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами розірваний, що підтверджується копією рішення суду.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини. Після припинення спільного проживання дитина почала проживати разом з позивачем та його матір`ю ОСОБА_1 .
Даний факт не заперечується відповідачкою та підтверджується пояснення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Так свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Протягом останніх трьох років онук проживає із бабусею, яка його виховує, контролює його навчання, одягає, взуває, лікує. Коли приїздить батько, то дитина з батьком. Хлопчик вихований, охайний, привітний, допомагає бабусі по господарству та на городі. Мати відвідує дитину дуже рідкою.
Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству із ОСОБА_1 . Дитина проживає в бабусі. Хлопчик регулярно відвідує школу, доглянутий. Матір бачила всього 2-3 рази і то зі сторони. Батько дитини військовий, добре ставиться до сина, матеріально його забезпечує, коли приїздить,то весь час проводить з дитиною. Мати дитини неблагополучна, на даний час проживає із циганами. Хлопчик, вихований, доброзичливий, спокійний. Таке його виховання заслуга бабусі і батька.
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, судом встановлено, що з ОСОБА_1 , проживає її син ОСОБА_2 та малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будинок, в якому мешкає родина заявниці складається із трьох житлових кімнат, є кухня, ванна. Будинок газифікований. Для перебування малолітньої дитини створені всі умови: є ліжко, куточок для навчання, ігри, одяг. Дитина забезпечена всім необхідним для розвитку.
З наведеного вище судом встановлено, що в порушення ст.ст. 150, 180 СК України, згідно яких батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття, відповідачка, ОСОБА_4 , злісно ухиляється від виконання цих своїх обов`язків, не бажає займатись вихованням та утриманням свого малолітнього сина.
Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона , він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що малолітній - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з бабусею, ОСОБА_1 , батько дитини проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тому з об`єктивних причин постійно проживати з дитиною не має можливості.
Відповідно до характеристики на відповідачку з місця роботи встановлено, що після прийняття ОСОБА_4 , на роботу, до неї спочатку нарікань з боку керівництва не було. В подальшому ОСОБА_4 , - зарекомендувала себе як конфліктний, байдужий до роботи працівник. Роботу виконувала на низькому рівні, постійно потребувала контролю. Часто перебувала на лікарняних та відпустках без збереження заробітної плати. Порушувала трудову дисципліну, допускала некоректні вчинки до інших працівників. 18.05.2022 року звільнена за власним бажанням.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Верхівцевської міської ради від 28.03.2023 року № 531, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю, батьком обов`язків по вихованню доньки, а також встановити, що мати, батько ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.
Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Виходячи з вищевикладених обставин, суд у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав малолітньої дитини, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки судом встановлено, що відповідачка свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо участі у вихованні дитини. Будь-яких перешкод, які б заважали позивачці виконувати свої материнські обов`язки по відношенню до дитини судом не встановлено. Наявність у відповідачки трьох дітей не звільняє її від обов`язку виховувати та утримувати всіх своїх дітей, а не когось одного з них. Відповідачка залишила дитину на проживання з батьком та бабусею та не цікавиться її життям та розвитком.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки судом ухвалюється рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, суд вважає за потрібне стягнути і з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини її заробітку (прибутку), але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини в відповідного віку, щомісячно оскільки у відповідачки є ще дві малолітні дитини.
Відповіднодо ч. 6 ст.164СК України- Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Таким чином рішення суду післянабрання законноїсили направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) для відома .
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн. 60 коп., так як судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог. Також стягнути з відповідачки в рахунок держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., так як судом ухвалюється рішення і про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України. суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги запозовом ОСОБА_2 ,представник позивача,адвокат ВерховськаОльга Вікторівнав інтересахмалолітньої дитини: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,орган опікиі піклуванняВерхівцевської міськоїради пропозбавлення батьківськихправ - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , по відношенню до її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження якого зареєстроване виконавчим комітетом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 16 липня 2013 року, актовий запис № 85.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку ( доходу) але не менше 50 % від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 21 квітня 2023 року і до повноліття дитини.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , 1 073 грн., 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір врахунок держави в сумі, 1211 грн. 20 коп.
Копію рішення після набрання законної сили направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) для відома
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 10.04.2025 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 30.04.2025 року
Дата набрання законної сили: 13.05.2025 року
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2025 |
Оприлюднено | 01.05.2025 |
Номер документу | 126962003 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Петрюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні