Ухвала

від 30.04.2025 по справі 756/14544/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14544/23

Провадження № 2-сз/758/2/25

У Х В А Л А

про поновлення провадження у справі

30 квітня 2025 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н. М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2023 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представлені адвокатом Зелінською Т.С., звернувся до Оболонського районного суду м.Києва із позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів суму основного боргу за договором позики 100 000,0 дол.США, проценти за користування позикою у розмірі 126 977,52 дол.США (станом на 29.11.2023 р.).

На підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 року матеріали вищевказаної заяви надійшли для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 12.12.2023 р. провадження у справі відкрито та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В січні 2024 р. відповідачем-1 ОСОБА_2 було поданий відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки він заперечує факт укладання договору позики з позивачем, та кошти від позивача він не отримував. Крім того, підставою для стягнення зазначеної суми коштів, як зазначає позивач є розписка ОСОБА_2 , але факт підписання розписки відповідач-1 ОСОБА_2 заперечує. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника та інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).Таким чином, власноручна викладена розписка на паперовому носії є невід`ємним підтвердженням письмової форми договору. Відповідач 1 - ОСОБА_2 посилається, на те, що оригінал розписки відсутній в матеріалах справи.

В січні 2024 р. відповідачем-2 ОСОБА_3 було поданий відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідач 1 - ОСОБА_2 заперечує факт укладання договору, та не отримував коштів від позивача. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачем 1 були позичені кошти для придбання квартири в інтересах сім`ї. Укладання відповідачем 1 з ТОВ «Інвестдбк» договору купівлі - продажу майнових прав власності на квартиру АДРЕСА_1 не є належним доказом, який підтверджує позовні вимоги, оскільки не містить фактичних даних предмету доказування. Вищезазначена квартира належить виключно Відповідачу 2 - ОСОБА_3 . Також зазначила, що 11.03.2020 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюбний договір, відповідно до розділу 2 шлюбного договору, сторони домовились про непоширення на майно, набуте в шлюбу, вимог ст. 60 СКУ, щодо підстав набуття права спільної сумісної власності і встановлюють особливий правовий режим. Отже квартира є особистою власністю відповідача 2 - ОСОБА_3 , та не є спільною сумісною власністю.

В січні 2024 р. представником позивача- адвокатом Зелінською Т.С. була подана відповідь на відзив відповідача 1, в яких сторона позивача зазначає про безпідставність тверджень сторони відповідача та зазначає, що на розписці міститься підпис відповідача 1- ОСОБА_2 , та сторона позивача має намір подати клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

В січні 2024 р. представником позивача- адвокатом Зелінською Т.С. була подана відповідь на відзив відповідача 2, в яких сторона позивача зазначає, що боргові зобов`язання за розпискою є спільною сумісною власністю. На момент існування боргу в розмірі 100 000 дол. США (з 07.09.2015 р.) відповідачі уклали між собою шлюбний договір 13.03.2020 р. згідно в п. 2.4 шлюбного договору зазначено, що на момент посвідчення договору, будь- яких майнових претензій та невиконаних зобов`язань по відношенню один до одного, перед третіми особами та перед державою вони не мають. Тобто відповідним договором не передбачений правовий режим та порядок поділу боргового зобов`язання подружжя, яке виникло під час шлюбу (07.09.2015 р.) та до укладання шлюбного договору. Крім того шлюбний договір було укладено подружжям після оформлення правовстановлюючих документів на майно, отже зазначене майно є об`єктами спільної сумісної власності подружжя. Боржник, який відчужує майно Сторона позивача має намір визнати недійсними шлюбний договір, договір дарування квартири, договір дарування земельної ділянки. Позовні вимоги до відповідача підтримує в повному обсязі.

Ухвалою від 08.02.2024 р. призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі було зупинено.

15.04.2024 до суду повернулася вказана цивільна справа з клопотанням експерта № 3344/25-32/3345/25-34 про надання додаткових матеріалів.

В зв`язку з чим, провадження у справі слід поновити з призначенням підготовчого засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.254, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Поновити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Підготовче засідання призначити на 10 червня 2025 р. о 09.30 год.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників судового процесу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяН. М. Ларіонова