Постанова

від 19.03.2025 по справі 904/1278/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1278/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Скиба В.В. (в залі суду) адвокат;

від відповідача: Мотрончук А.П., Сухина Р.В. (в залі суду) самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 (повне рішення складено 20.08.2024, суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/1278/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне", м. Покров, Дніпропетровська область

до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Покров, Дніпропетровська область

про зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" звернулось з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", в якій просить:

- зобов`язати Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (ЄДРПОУ 03341351) здійснити перерахунок нарахувань Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (ЄДРПОУ 19157230) за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 09.03.2021 по 09.11.2022 з урахуванням показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно здійснив нарахування плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 09.03.2021 по 09.11.2022, а саме без урахування показів лічильника позивача. Зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 визнано неправомірною відмову відповідача в опломбуванні лічильника води, у зв`язку з чим вважає, що за спірний період розрахунок вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення повинен здійснюватись відповідно до показів фактичних обсягів споживання води встановленого у позивача лічильника води.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (місце реєстрації: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 24; ідентифікаційний код: 19157230) до Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (місце реєстрації: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код: 03341351) про зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення; витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не є особою, уповноваженою на прийняття рішень про допуск чи відмову у допуску представників Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до засобів обліку води Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне". Як наслідок, дії чи бездіяльність Михайленко Марини Олександрівни не можуть мати негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне". За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт № 2 про недопуск представників Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до засобів обліку води Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" складений відповідачем за відсутності правових підстав. Відповідно, неможливо вважати споживача таким, що самовільно приєднався до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення на підставі пункті 2 Розділу IV Правил №190 через недопуск 10.09.2021 представників Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до засобів обліку води. Тому, нарахування споживачу плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 09.09.2021 по 09.11.2022 на підставі пункту 6 розділу IV Правил №190, за наслідками складання Акту № 2, є безпідставним. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем неправильно обрано форму та спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", в якій просить:

- змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 року у справі №904/1278/23 шляхом її викладення у новій редакції;

- скасувати протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року у справі №904/1278/23 про відмову у задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів від 03.05.2024; витребувати з Відділу поліції №2 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (53300, Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Покров, вулиця Тикви, 2) документи, складені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041360000027 - протоколи допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; уповноважити МКП "Покровводоканал" одержати витребувані судом документи (докази) від ВП №2 Нікопольського РУП ГУ НП в Дніпропетровській обл. з метою їх передачі до апеляційного суду;

- скасувати протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 року у справі №904/1278/23 про відмову у задоволенні клопотання сторін від 07.05.2024 (Позивача) та від 09.05.2024 (Відповідача) про виклик свідка ОСОБА_1 ; викликати і допитати в апеляційному суді свідка ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник не погоджується з окремими положеннями мотивувальної частини оскаржуваного рішення та вважає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції у цій справі містить безпідставні висновки щодо незаконності Акта №2 від 10.09.2021, до яких суд дійшов внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також судом допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. На думку апелянта, допущені судом першої інстанції порушення при формуванні мотивувальної частини рішення та застосовані судом формулювання створюють умови для подальшого порушення прав та інтересів Відповідача.

В обґрунтування підстав для зміни мотивувальної частини судового рішення, скаржник зазначив, що судом не надана оцінка наступним аргументам відповідача. Діловод ТОВ НВФ Тармс ОСОБА_1 знаходиться у прямому підпорядкуванні директора цього Товариства ОСОБА_2 , який одночасно є директором ТОВ Молодіжне. Відповідні докази наявні в матеріалах справи, але суд їх не оцінював і ніяких висновків щодо них не робив. Відповідач наголошував, що ОСОБА_1 могла виконувати розпорядження ОСОБА_2 не допускати представників Відповідача до вузла обліку води ТОВ Молодіжне, оскільки зобов`язана виконувати розпорядження свого безпосереднього керівника. Відповідач звертав увагу, що ТОВ Молодіжне та ТОВ НВФ Тармс зареєстровані в одному приміщенні по вул. Центральна, 24 в м. Покров, але договір про надання комунальних послуг за цією адресою укладений тільки між Відповідачем та Позивачем. Про перебування в цьому ж приміщенні іншого підприємства ТОВ НВФ Тармс Позивач Відповідачу ніколи не повідомляв. Доказами і аргументами Відповідач доводив, що його представники, прибувши 10.09.2021 до приміщення ТОВ Молодіжне, мали право очікувати, що особи, які працюють у цьому приміщенні, мають безпосереднє відношення до Позивача і дії, які вони вчиняють (недопуск до лічильника), здійснюються з відома або за розпорядженням керівника Позивача. Про факт роботи ОСОБА_1 в ТОВ НВФ Тармс, а не в ТОВ Молодіжне, рівно як про факт роботи в ТОВ Молодіжне одного найманого працівника ОСОБА_2 , Відповідачу стало відомо лише під час розгляду в суді цієї справи, а саме - з моменту подачі позову у березні 2023 року. На момент складання Акту №2 Відповідач такою інформацією не володів. Докази і аргументи щодо цього суд залишив поза увагою. Відповідач наголошував, що згідно з законодавством він не наділений правом перевіряти питання перебування фізичних осіб у трудових відносинах із іншими суб`єктами господарювання і 10.09.2021 не міг знати про те, що ОСОБА_2 є єдиним працівником ТОВ Молодіжне, а ОСОБА_1 взагалі не є працівником цього Товариства. Відповідач мав підстави складати Акт №2, оскільки його представники 10.09.2021 були добросовісно впевнені в тому, що недопуск до вузла обліку ТОВ Молодіжне вчинений ОСОБА_1 як особою, що має право вчиняти дії від імені чи в інтересах цього підприємства.

Скаржник зазначає про надмірний формалізм при вирішенні справи. У разі належного дослідження обставин і доказів, зокрема, щодо факту роботи ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ НВФ Тармс в одному приміщенні з ТОВ Молодіжне під керівництвом ОСОБА_2 і неодноразового представництва нею інтересів ТОВ Молодіжне у відносинах із Відповідачем, суд не мав би підстав формально виснувати про незаконність складання Акта №2.

Відповідач вважає, що протокольна ухвала суду першої інстанції від 15.07.2024 про відмову у задоволенні клопотання Відповідача про виклик свідка була прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону і може бути скасована апеляційним судом на цій підставі.

Суд першої інстанції, на думку апелянта, міг обрати інший спосіб мотивації рішення. В резолютивній частині рішення суд зазначає про відмову у позові, а в мотивувальній частині обґрунтовує це рішення неправильним обранням Позивачем способу захисту своїх прав. Вважаємо, що суд першої інстанції міг обмежитись останнім, не вдаючись до аналізу процедури складання Акту №2, тим більше, що повного і об`єктивного дослідження цих обставин суд першої інстанції не забезпечив.

Протокольна ухвала суду першої інстанції від 20.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання Відповідача від 03.05.2024 про витребування доказів була прийнята з порушенням вимог процесуального закону (без зазначення мотивів її прийняття) і може бути скасована апеляційним судом.

Враховуючи, що документи кримінального провадження №12024041360000027 (протоколи допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) можуть мати суттєве значення для правильного вирішення спору, їх витребування та дослідження вважаємо можливим і доцільним для повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі №904/1278/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив обґрунтований наступним:

-твердження відповідача, що ОСОБА_1 могла виконувати розпорядження керівника ТОВ «Молодіжне» є тільки припущенням;

-згідно з діючим договором між Відповідачем і Позивачем, останній не зобов`язаний повідомляти про наявність всіх орендарів в своєму приміщенні, про наявність всіх працевлаштованих працівників. Орендарі, в свою чергу, не зобов`язані укладати колективні договори з Відповідачем , оскільки діє договір з власником будівлі (користувачем);

-Суд надав правову оцінку факту знаходження керівника ТОВ «Молодіжне» на лікарняному в день складання Акта . В зв`язку з цим, не може бути мови про те, що керівник створив штучні перешкоди працівникам Відповідача під час проведення перевірки;

-Відповідач не скористався своїм правом щодо оскарження в апеляційному порядку відмови суду в забезпеченні доказів.

Розгляд заяв/клопотань учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши заявлене в прохальній частині апеляційної скарги клопотання відповідача про виклик і допит свідка ОСОБА_1 в апеляційному суді, не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №921/260/19 зробив висновок, що учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частина перша статті 89 ГПК України встановлює, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Таким чином, заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до статті 86 ГПК України (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №911/1382/18).

Отже, свідок може бути викликаний у судове засідання за таких умов: - особа обізнана про будь-які обставини, що стосуються справи; - обставини, про які відомо свідку, не можуть бути відображені у відповідних документах; - обставини, викладені свідком у заяві, суперечать доказам або викликають сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

У матеріалах справи міститься заява свідка ОСОБА_1 від 06.03.2023, справжність підпису якої нотаріально завірено приватним нотаріусом Бойко Л.П., яка підлягає оцінці судом в сукупності з іншими доказами поданими у справі відповідно до положень ст. 86 ГПК України.

Натомість, колегія суддів не вбачає підстав для виклику та допиту свідка ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чередко А.Є., судді: Мороз В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/1278/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 904/1278/23 до Центрального апеляційного господарського суду.

27.09.2024 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.

15.10.2024 року судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. подали заяву про самовідвід у справі № 904/1278/23 з посиланням на приписи ч. 3 ст.36 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.10.2024 заяви суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф. про самовідвід у справі № 904/1278/23 задоволено. Справу № 904/1278/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024р. у справі № 904/1278/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 19.03.2025 о 12 год. 00 хв.

21.02.2025 від відповідача до ЦАГС надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, якою підтримує в повному обсязі апеляційну скаргу і просить її задовольнити.

Відповідь на відзив на апеляційну скаргу мотивована наступним:

-Позивач не повідомляє апеляційному суду у чому саме полягає фальсифікація Акту від 10.09.2021. Якщо мається на увазі складення цього Акту за участю ОСОБА_1 , то у скарзі Відповідач звертав увагу на свою добросовісну помилку, яка стала наслідком приховування Позивачем від Відповідача важливої інформації (про перебування у приміщенні іншого Товариства і його працівників). Отже, Позивач безпідставно звинувачує Відповідача у фальсифікації Акту використовуючи свою власну недобросовісну поведінку, яка виразилась у приховуванні від Відповідача важливої інформації і введенні представників Відповідача в оману;

-у справі наявні докази (розрахунок від 01.01.2022 та рахунок від 31.12.2021 №3405, розрахунок від 01.04.2022 та рахунок від 31.03.2022 №711, розрахунок від 01.08.2022 та рахунок від 31.07.2022 №1702), які містять підпис ОСОБА_1 про отримання нею від МКП "Покровводоканал" цих адресованих Позивачу документів. Вказані документи підтверджують, що у відносинах із Відповідачем ОСОБА_1 неодноразово представляла інтереси Позивача. Також, про ці обставини повідомляє свідок ОСОБА_3 у своєму поясненні від 01.05.2024, яке також наявне в матеріалах справи. Її пояснення суд першої інстанції не розглядав, про що Відповідач вказує у скарзі;

-погоджуємось із Позивачем у тому, що на виконання вимог постанови Верховного Суду від 20.03.2024 суд першої інстанції був зобов`язаний достеменно перевірити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Але, як ми зазначали у скарзі, суд цього обов`язку не виконав і це безпосередньо і негативно вплинуло на невірне формулювання мотивувальної частини судового рішення, яка нами оскаржується;

-Позивач помилково зазначає, що Відповідач не скористався правом на оскарження протокольної ухвали суду першої інстанції від 20.06.2024, оскільки оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду суперечить нормам статті 255 ГПК України;

-факт перебування директора ТОВ Молодіжне ОСОБА_2 на лікарняному 10.09.2021 Відповідачем не оспорювався, але при цьому ми наголошуємо, що перебування на лікарняному ніяк не заважало цій особі створювати перешкоди для виконання Відповідачем його повноважень.

У судове засідання 19.03.2025 з`явилися представники позивача та відповідача. Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 19.03.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 у справі №904/9448/21 встановлено наступне.

Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Молодіжне" 08.08.2008 за №23096065 зареєстровано право приватної власності, частка власності 8/33 на вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 296,2 м2, розташованого на вул. Калініна, 24, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.

30.09.2008 Міським комунальним підприємством "Орджонікідзеводоканал" під №998 виготовлена документація на улаштування водомірного вузла Ш 15 мм (квартирного водолічильника) за адресою м. Орджонікідзе, вул. Калініна 23, Абонент ТОВ "Молодіжне".

12.04.2010 МКП "Орджонікідзеводоканал" складено акт про те, що в ТОВ "Молодіжне" на вул. Калініна 24, виявлено: врізку в основний стояк на будинок. Відбувається водоспоживання через незареєстрований водомір. Показання на водомірі складають 00011м3 ЛК15 №9356864.

29.04.2010 позивач звернувся до відповідача з листом від 28.04.2010 №28/04-1 про видачу технічних умов на підключення до центральної системи водопостачання та водовідведення ТОВ "Молодіжне".

Начальником МКП "Орджонікідзеводоканал" Ширяевим В.О. затверджено технічні умови №19/5 від 28.04.2010 на приєднання ТОВ "Молодіжне" до централізованих систем водопостачання і каналізації міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.

01.05.2010 сторони уклали договір №17 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

Предметом договору є надання послуг водопостачання та водовідведення водоканалом (відповідачем) споживачу (позивачеві) та оплата споживачем послуг водопостачання та водовідведення, наданих йому водоканалом (п.1.1 договору).

01.01.2016 сторони уклали новий договір №17 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, умови якого співпадали з умовами попереднього договору №17 від 01.05.2010.

Договір укладається на рік (років) з 01.01.2016 по 31.12.2016 і набирає чинності з дня його підписання та вважається таким, що щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 10.4 договору від 01.01.2016).

Відповідно до акту МКП "Орджонікідзеводоканал" від 03.05.2010 відповідач прийняв на облік опломбований водомір ЛК-15Х №9356864.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2021 про направлення контролера для розпломбування лічильника води.

Відповідно до акту відповідача від 04.02.2021 на ТОВ "Молодіжне" по заяві абонента з лічильника знята пломба. Крім того, зазначено, що для подальшого опломбування необхідно отримати та виконати технічні умови.

Листом №113/9 від 04.03.2021 відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 2 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол комерційного обліку (питної води) має бути розташований у місці приєднання до комунальної мережі на межі майнової належності (точка балансового розмежування). Враховуючи це та з метою усунення порушень законодавства запропоновано вирішити питання щодо приєднання зазначеного об`єкту до комунальних мереж водопостачання і водовідведення міста Покров Дніпропетровської обл. Крім того, зазначено, що лічильник позивача розпломбовано на держповірку 04.02.2021 (вул. Центральна, 24). Термін держповірки складає 30 днів, по закінченню 30-ти денного терміну, водокористування вважається безобліковим.

Позивач 09.03.2021 подав відповідачеві заяву про направлення контролера для опломбування лічильника води за адресою: м. Покров, вул. Центральна, 24.

На заяву позивача від 09.03.2021, відповідач листом №129/9 від 11.03.2021 повідомив, що за об`єктом, розташованим за адресою м. Покров, вул. Центральна, 24, відсутні та не зареєстровані у МКП "Повровводоканал" технічні умови на приєднання цього об`єкта до централізованих мереж водопостачання та водовідведення, що суперечить Правилам №190. З наведених причин даний об`єкт не може бути прийнятий на абонентський облік МПК "Покровводоканал". Крім того, у зв`язку з набуттям чинності змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 05.07.2019 №690), договір на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію №17 від 01.01.2016 припиняє свою дію.

Листом №1/1 від 23.03.2021 позивач надав відповідачеві відповідь на лист №113/9 від 04.03.2021 у якій повідомив, що відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги. У зв`язку з цим позивач повторно просив вислати представника для опломбування лічильника і укласти договір на водопостачання.

На вищезазначений лист відповідач надав відповідь №171/9 від 26.03.2021, у якій зазначив, що мережі до яких приєднаний лічильник води ТОВ "Молодіжне", ніяким чином не стосується МКП "Покровводоканал", у зв`язку з чим, відсутня точка безпосереднього приєднання позивача до централізованої водопровідної мережі міста Покров, яка перебуває на балансі МКП "Покровводоканал", що суперечить вимогам Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Предметом розгляду у справі №904/9448/21 був факт порушення відповідачем законодавства про водопостачання та водовідведення в частині наявності/відсутності правових підстав для опломбування приладу обліку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022р. у справі №904/9448/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2022, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" в опломбуванні лічильника води ЛК-15Х, заводський номер 9356864, викладену в листі за №129/9 від 11.03.2021р. Зобов`язано Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" опломбувати належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" лічильник води ЛК-15Х, заводський №9356864. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" 4540,00грн судового збору, 4000,00грн витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи №904/1278/23 вбачається, що 20.07.2021 представниками відповідача складено акт, відповідно до змісту якого, контролером водоканалу ОСОБА_3 та Дудка В.В. встановлено, що по вул. Центральна, 24 абонент ТОВ "Молодіжне" не допустив до приладу обліку (а.с. 25 том 1).

10.09.2021 представниками відповідача Харьковською В.В., Ярчук С.М. в присутності споживача ТОВ "Молодіжне" складено акт №2 про те, що за адресою вул. Центральна, 24 відбулося недопущення чи перешкоджання виконавцю послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знатті показників засобу обліку. Також у цьому акті вказано, що споживач не допустив представників підприємства до приладу обліку, який знаходиться в приміщенні. Відключити споживача від централізованого водопостачання згідно п.2 розділу ІV правил № 190 не вдалося по технічним причинам. Споживач від підпису акту №2 відмовився, відповідний момент зафіксовано в присутності свідків (а.с. 26 том 1).

13.09.2021 Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" склало і надало ТОВ "Молодіжне" попередній розрахунок витрат води, в якому попередив, що у разі продовження порушення ним вимог законодавства (недопущення представників відповідача до приладу обліку) плата за послуги в подальшому (починаючи з 10.09.2021) буде розраховуватись відповідно до пункту 6 Розділу IV Правил №190 (а.с. 95 том 1).

09.11.2022 представниками МКП "Покровводоканал" складено акт про те, що на об`єкті розташованого за адресою вул. Центральна, 24 в присутності директора споживача ТОВ "Молодіжне" зафіксовано факт встановлення охоронних пломб та деталей опломбування на прилад обліку - лічильник води ЛК-15Х, заводський №9356864. Підставою встановлення охоронних пломб та деталей опломбування лічильника зазначено рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21 (а.с. 30 том 1).

10.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати оплату за воду згідно показань лічильника з моменту повіряння та до дня опломбування згідно акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 09.11.2022 і просив виставити рахунок на оплату (а.с. 31 том 1).

11.11.2022 відповідач надав відповідь листом №860/9 на заяву позивача про здійснення перерахунку. За змістом листа відповідач повідомив позивача, що такий перерахунок можливо здійснити за період з 09.03.2021 (день звернення ТОВ "Молодіжне" із заявою про опломбування лічильника) до дня складання акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування №2 від 10.09.2021, в якому було зафіксовано факт недопущення представників МКП "Покровводоканал" до обстеження вузла обліку ТОВ "Молодіжне"'. За період з 10.09.2021 (день складання акту №2) до 09.11.2022 (день складання акту встановлення охоронних пломб та деталей опломбування) розрахунок витрат води здійснювався МКП "Покровводоканал" за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0.7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово (розрахунок витрат води (претензія) та рахунки були вами отримані). Підстава - пункт 6 розділу IV Правил №190. Для проведення перерахунку пропонуємо надати на нашу адресу підтверджені доказами фактичні обсяги споживання води за період з 09.03.2021 до 10.09.2021. У випадку відсутності таких доказів пропонуємо для цілей здійснення розрахунку водоспоживання за вказаний період прийняти середньодобове споживання послуг за попередні 12 місяців (до 09.03.2021). Підстава - пункт 31 Правил №690 (а.с. 32 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку оплати за надані послуги та здійснив нарахування плати за спроможністю водопровідного вводу, а не за фактичними показами приладу обліку.

Відповідач проти зазначеного заперечує, посилаючись на те, що він діяв в межах укладеного між сторонами договору, норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за №936/15627).

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є правомірність дій Відповідача щодо здійснення нарахувань за спожиті Позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 09.09.2021 по 09.11.2022 за спроможністю водопровідного вводу, а не за середньодобовим споживанням послуг за попередні 12 місяців та/або за фактичними показниками приладу обліку (лічильника води).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначаються, у тому числі, Правилами № 190. Вказані Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 9 Розділу II Правил № 190 встановлено обов`язок споживача забезпечувати доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку.

Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил № 190 користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення з порушенням споживачем умов договору вважається самовільним користуванням.

В пункті 2 Розділу IV Правил № 190 зазначено, що недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення у проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку вважається самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до пункту 4 Розділу IV Правил № 190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктом 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування за формою згідно додатку № 4 до цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі вказаних пунктів Правил № 190 представниками виконавця послуг 10.09.2021 і складено Акт № 2.

За результатами касаційного перегляду даної справи, Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 зауважив на тому, що суди попередніх інстанцій зазначеному Акту № 2 не надали належної оцінки, зокрема щодо зазначення у ньому "відключити споживача від централізованого водопостачання згідно пункту 2 розділу IV Правил № 190 не вдалося по технічним причинам" в контексті доводів Відповідача про те, що недопуск відбувся представником Позивача та мав місце при складанні акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування; суди не оцінили доводи Позивача та не встановили, чи мала присутня при складанні Акта № 2 Михайленко М.О. достатній обсяг повноважень щодо допуску/недопуску інших осіб до приміщення, приладів обліку та іншого майна Позивача як споживача послуг; суди попередніх інстанцій також не надали оцінку наявній у справі нотаріально засвідченій заяві Михайленко М.О. щодо місця її роботи, обізнаності з метою прибуття представників Відповідача до місця роботи та інших обставин складання Акта № 2. Поза оцінкою судів залишилася і медична довідка керівника Позивача, згідно якої він з 08.09.2021 по 23.09.2021 хворів на коронавірусну хворобу та був зобов`язаний дотримуватися самоізоляції, у поєднанні з тим фактом, що вказаний керівник є єдиним штатним працівником ТОВ "Молодіжне".

Відтак, суд касаційної інстанції виснував, що питання правомірності складання представниками Відповідача Акта № 2 впливатиме на законність всіх інших дій МКП "Покровське", вчинених на його підставі, зокрема і нарахування Позивачу оплати за спожиті послуги як порушнику Правил № 190 та Правил № 690.

Ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, досліджуючи питання правомірності складання відповідачем Акта №2 від 10.09.2021, колегія суддів апеляційного суду зазначає про таке.

Зі змісту заяви свідка ОСОБА_1 від 06.03.2023 слідує, що вона працює діловодом ТОВ «Науково-виробнича фірма «Тармс» за адресою м. Покров, вул. Центральна, 24 з 21.12.2016 по даний час. 20.07.2021 та 10.09.2021 до офісу Товариства за адресою: м. Покров, вул. Центральна, 24 прибули два представника відповідача з метою відключити Товариство від централізованого водопостачання з наступних причин: 1. Товариство не оснащено вузлом комерційного обліку питної води; 2. Відсутні та не зареєстровані у Підприємства технічні умови на приєднання приміщення Товариства до централізованих мереж водопостачання та водовідведення. Представники не були допущені до приміщення Товариства з наступних причин: 1. не вирішено спір щодо претензій Підприємства; 2. представники підприємства відмовилися опломбувати лічильник води, а їх могли допустить тільки у разі опломбування приладу обліку, зняття показів з нього, з подальшим допуском до мережі водопостачання; 3. відключення Товариства від водопостачання призведе до негативних наслідків, а саме, призупинить комерційну діяльність Товариства; 4. на момент прибуття працівників Підприємства був відсутній керівник Товариства. Представники Підприємства склали відповідні акти про їх недопуск та самовільне під`єднання Товариства до водопостачання від 20.07.2021 та 10.09.2021. У зв`язку з незгодою з вказаними актами від підпису я відмовилася.

Таким чином, Михайленко М.О. у своїй заяві підтвердила, що саме нею був здійснений недопуск до приміщення по вул. Центральна, 24 у м. Покров, у зв`язку з чим був складений Акт №2 від 10.09.2021 за підписами представників відповідача та двох свідків, оскільки Михайленко М.О. від підпису Акта відмовилася.

Отже, факт порушення позивачем вимог Правил №190 та договору (самовільне приєднання) зафіксований відповідачем належним чином та у спосіб, який передбачений законодавством України.

Досліджуючи питання складання спірного Акта №2 від 10.09.2021 за участю споживача - ТОВ «Молодіжне», як того вимагає порядок №190, та чи діяла Михайленко М.О. як представник ТОВ «Молодіжне», колегія суддів враховує наступне.

ОСОБА_1 у своїй заяві свідка висловлює обізнаність з наявною спірною ситуацією, що виникла між позивачем і відповідачем стосовно відмови водоканалу в опломбуванні лічильника, а також зазначає, що «їх могли допустить тільки у разі опломбування приладу обліку, зняття показів з нього, з подальшим допуском до мережі водопостачання». В подальшому, 09.11.2022 прилад обліку позивача був опломбований представниками відповідача згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9448/21.

Відповідно до п. 6.2.4 Договору №17 від 01.01.2016 на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, укладеного між сторонами спору, Споживач, зокрема, зобов`язується: сповіщати в письмовому вигляді в семиденний термін «Водоканал» про всі зміни кількості води і стоків, переобладнанні внутрішнього водопроводу та каналізації, установки насосів, приєднаних споживачів, місцезнаходженні лічильників, зміні юридичної адреси та банківських реквізитів, реорганізації чи ліквідації підприємства і т.д.

Споживач, який заключив договір з Водоканалом, може заключати договора та приєднувати до своїх мереж інших споживачів (субабонентів) тільки з дозволу Водоканалу (п. 6.2.7).

Колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення споживачем (позивачем) водоканал про знаходження за адресою надання послуг (м. Покров, вул. Центральна, 24) ще одного споживача ТОВ «Науково-виробнича фірма «Тармс».

Відповідно, представники відповідача при складенні Акта №2 від 10.09.2021 мали правомірні очікування, що Михайленко М.О., яка здійснила недопуск представників надавача послуг до приладу обліку позивача, діяла саме від споживача за Договором ТОВ «Молодіжне», оскільки зазначена особа знаходилася на об`єкті позивача, мала доступ до приміщень товариства, чого не може зробити не уповноважена особа.

За правилами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту наведеної норми свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок викладеного Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Оцінивши наявні у справі докази та з урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що докази на підтвердження обставини складення Акта №2 від 10.09.2021 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування за участю споживача ТОВ «Молодіжне» є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими на спростування вказаного.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає доведеною участь представника позивача при складенні вищезазначеного Акта.

Заява свідка ОСОБА_1 від 06.03.2023, в якій, зокрема, зазначено про перебування у трудових відносинах з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Тармс», а не з ТОВ «Молодіжне» викладеного не спростовують, оскільки, на переконання апеляційного суду, представництво юридичної особи не обмежується лише обставинами перебування таких осіб у штаті. У той час як неведені вище обставини недопуску зі сторони Михайленко М.О. представників водоканалу до приладу обліку позивача конклюдентно підтверджують вчинення недопуску від імені споживача ТОВ «Молодіжне».

Захворюваність на COVID з 08.09.2021 по 23.09.2021 єдиного штатного працівника ТОВ «Молодіжне» ОСОБА_2 не спростовує фактичне здійснення недопуску працівників водоканалу до приладу обліку позивача особою, яка фактично діяла як представник позивача та не висловила заперечень з цього приводу.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія висновує про дотримання вимог чинного законодавства під час складення представниками водоканалу спірного Акта №2 та правомірність дій відповідача по нарахуванню плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 09.09.2021 по 09.11.2022, вчинених з посиланням на вказаний акт.

Доводи апеляційної скарги про прийняття протокольної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі №904/1278/23 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 03.05.2024 та протокольної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/1278/23 про відмову в задоволенні клопотання про виклик свідка, з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не викладено мотивів відмови, взято судом апеляційної інстанції до уваги, проте, зазначене не може слугувати обов`язковою підставою для їх скасування в розумінні ст. 277 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, аргументи її заявника частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, відтак, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 залишити без змін.

Судові витрати.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/1278/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" на користь Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" 3220,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.04.2025

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов