Ухвала

від 22.04.2025 по справі 911/2729/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"22" квітня 2025 р.

м. Київ

Справа № 911/2729/24

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про зміну способу та порядку виконання судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул.Залізнична, будинок 10, код ЄДРПОУ 32430630)

до Немішаївської селищної ради (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867)

про зобов`язання відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі у розмірі 632236,32 грн,

за участі представників:

позивача Кузьмич Ярослав Федорович;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2729/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" до Немішаївської селищної ради про зобов`язання відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі у розмірі 632236,32 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.01.2025 позов задоволено повністю, зобов`язано Немішаївську селищну раду Бучанського району Київської області (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867) відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» у сумі 632236,32 грн за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Немішаєве у разі будівництва (реконструкції) об`єкту від 24.10.2019 та вирішено стягнути з Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул.Залізнична, будинок 10, код ЄДРПОУ 32430630) 7586,83 грн витрат зі сплати судового збору.

11.03.2025 на виконання означеного рішення суду були видані відповідні накази.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 10.04.2025 надійшла заява представника позивача з посиланням на ст. 331 ГПК України, у якій він просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2025 на виконання якого було видано два накази Господарського суду Київської області в справі №911/2729/24 від 11.03.2025, а саме просив стягнути з Виконавчого комітету Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області, (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 44466251) різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Залізнична, будинок 10, код ЄДРПОУ 32430630) у сумі 632236,32 грн за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Немішаєве у разі будівництва (реконструкції) об`єкту від 24.10.2019.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З огляду на це суд призначив засідання з розгляду означеної заяви позивача на 22.04.2025 на 12:30. У судове засідання з`явився представник позивача Кузьмич Ярослав Федорович, представник відповідача не з`явився. Судом задоволено заяву позивача частково з огляду на наступне.

В обґрунтування поданої заяви позивач послався на те, що відповідач добровільно не виконує рішення суду. Зокрема вказує на те, що 28.03.2025 до управління Державної казначейської служби України у Бородянському районі Київської області (далі управління Казначейства) позивачем надіслано заяву щодо прийняття на виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2729/24, проте 03.04.2025 управління Казначейства повернуло ці судові накази з повідомленням про відсутність рахунків Немішаївської селищної ради на обліку управління Казначейства.

Розглянувши доводи сторони позивача суд зазначає, що через відсутність у відповідача статусу розпорядників бюджетними коштами, та, як наслідок, відсутність розрахункових рахунків у відповідних Управліннях державної казначейської служби України існує обставина неможливості виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип обов`язковості судового рішення.

Згідно частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Статтею 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1 ст.3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно Бюджетного Кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Згідно з п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з п.9 Порядку Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

За змістом ст. ст. 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду (ст. 1 Бюджетного кодексу України). Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ч. 3 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За змістом ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Зокрема, сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, суд констатує, що Виконавчий комітет Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області, який відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 є органом, створеним його радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, має відкритий рахунок у органах Казначейства а відтак наділений повноваженнями своє ради Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області, як розпорядник бюджетних коштів.

При цьому, здійснюючи контроль за виконанням судового рішення суд зазначає, що як вбачається з досліджених судом обставин та законодавства, голова міської ради, який є керівником виконавчого органу ради, має усі повноваження та зобов`язаний виконати судове рішення про стягнення з ради, як боржника, грошових коштів за наказом, що виданий стягувачу у цій справі, проте доказів виконання такого обов`язку суду не надано.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відтак, оскільки відповідач, як боржник, не виконав в добровільному порядку рішення суду, оскільки не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України, при цьому не будучи зареєстрованим в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, суд приходить до висновку, що дані обставини, ускладнюють виконання рішення суду.

З огляду на ці обставини суд задовольняє заяву позивача в частині заміни боржника Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області на Виконавчий комітет Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області.

Разом із цим суд зауважує, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.

Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Суд встановив, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення шляхом зміни способу виконання рішення суду з зобов`язання вчинити дії на стягнення фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладене у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 у справі № 2-749/11/2229, від 11 грудня 2018 у справі № 757/14092/15-ц, та від 10 червня 2019 у справі № 350/426/16-ц, №693/426/17 від 16.06.2021.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, що кореспондується за змістом із частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Позивач, у свою чергу, не надав суду доказів на підтвердження того факту, що він звертався безпосередньо до відповідача, до державного або приватного виконавця з відповідними проханнями та/або вимогами щодо виконання рішення суду в цій справі в порядку встановленому чинним законодавством. Зокрема не надав доказів направлення 28.03.2025 до управління Казначейства заяви щодо прийняття на виконання наказів у цій справі та самої заяви, а також не надав повідомлення управління Казначейства, про які він згадував у своїй заяві.

Вказане позбавляє суд можливості встановити наявність обставини, що виключають можливість виконання рішення суду в цій справі у розумінні приписів статті 331 ГПК України шляхом зобов`язання відповідача відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі на користь позивача у сумі 632236,32 грн за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Немішаєве у разі будівництва (реконструкції) об`єкту від 24.10.2019.

Відтак суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2025 в частині зміни зобов`язання вчинити дії на стягнення.

Керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву позивача про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 28 січня 2025 року, за яким було видано два накази Господарського суду Київської області у справі № 911/2729/24 від 11 березня 2025 року задовольнити частково.

2. Змінити боржника за наказами Господарського суду Київської області від від 11 березня 2025, виданими згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 28 січня 2025 року у справі № 911/2729/24, яке набрало законної сили 10.03.2025 щодо зобов`язання Немішаївську селищну раду Бучанського району Київської області (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867)відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» у сумі 632236,32 грн за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Немішаєве у разі будівництва (реконструкції) об`єкту від 24.10.2019 та щодо стягнення з Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул.Залізнична, будинок 10, код ЄДРПОУ 32430630) 7586,83 грн витрат зі сплати судового збору, а саме:

замінити сторону боржника Немішаївську селищну раду Бучанського району Київської області (07853, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Садова, будинок 3, код ЄДРПОУ 04359867) на Виконавчий комітет Немішаєвської сільської ради Київської області (07853, Київська обл. Бучанський р-н, селище міського типу Немішаєве, вул. Залізнична, буд. 10, ЄДРПОУ 32430630);

4. В решті заяви відмовити.

5. Дана ухвала є невід`ємною частиною наказів Господарського суду Київської області 11.03.2025 у справі №911/2729/24.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвала проголошена та набрала занонної сили 22.04.2025.

Повний текст ухвали підписано 30.04.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз