Ухвала

від 29.04.2025 по справі 916/1428/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"29" квітня 2025 р. м. Одеса № 916/1428/25

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№1463/25 від 10.04.2025)

за позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Канатна, № 83, м. Одеса, 65107)

до відповідача: ПФ "Тєллус" (вул. Нестеренка Віталія, № 3/1, м. Одеса, 65031)

про стягнення 401 403,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПФ Тєллус, в якій просить суд стягнути 401403,17 грн пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договорів про надання послуг з післягарантійного ремонту допоміжних засобів реабілітації, технічного обслуговування крісел колісних підвищеної надійності та функціональності, укладеними між сторонами протягом 2024 року.

15.04.2025 ухвалою Господарського суду позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у справі № 916/1428/25 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, ухвала суду від 15.04.2025 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного документу (вих. № 916/1428/25/21552/25 від 16.04.2025), роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету позивача 16.04.2025 о 12:19 год.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.04.2025 є такою, що отримана позивачем 16.04.2025.

За змістом положень ч.ч. 6, 7 ст. 113 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

За таких обставин, днем вручення ухвали Господарського суду від 15.04.2025 про залишення позовної заяви без руху слід вважати 16.04.2025, а недоліки позивач, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у семиденний строк до 23.04.2025 включно.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Враховуючи дату отримання ухвали Господарського суду від 15.03.2025, положення ст. 174 ГПК України, судом встановлено, що станом на 24.04.2025 недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, у встановлений строк, позивачем не усунуто. Жодних заяв та/або клопотань від позивача станом на 24.04.2025 не надходило.

29.04.2025 до Господарського суду від Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшла заява про поновлення пропущеного строку (вх. № 13659/25), відповідно до якої позивач просить суд поновити та продовжити йому встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та надати можливість усунути недоліки для прийняття позовної заяви до розгляду.

29.04.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області у задоволенні заяви Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вх. № 13659/25 від 29.04.2025) про поновлення та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/1428/25 відмолено.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч. 6 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.

Зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.

Суд також звертає увагу позивача на те, що:

- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

Суд зауважує, що позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема і права на усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без руху або ж повідомлення суду про причини неможливості їх не усунення у визначений строк, тощо.

У контексті можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України за яким сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі Гурепка проти України № 2 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі Богонос проти Росії від 05.02.2004).

При цьому суд зауважує, що саме Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є ініціатором заявленого позову, вважаючи, що його права були порушені, а тому мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, реагувати вчасно на прийняте за результатом розгляду його позову судове рішення, водночас цікавитися датою та змістом ухваленого судового рішення.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання станом на 29.04.2025 позивачем вимог ухвали суду від 15.04.2025 щодо усунення недоліків позовної заяви, у строк, встановлений вказаною ухвалою суду (останній день передбаченого частиною 2 статті 174 ГПК України строку припадає на 23.04.2025, додатково господарським судом враховано час поштового перебігу з 23.04.2025 у випадку надсилання відповідної заяви засобами поштового зв`язку) відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статтей 162, 164, 172 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву (вх.№1463/25 від 10.04.2025) Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ПФ "Тєллус" про стягнення 401 403, 17 грн, з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили 29.04.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський