Рішення

від 30.04.2025 по справі 921/70/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 921/70/25

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "ПАТМОС" (юридична адреса: вул. Тиха, буд. 1, с. Котів, Бережанський район, Тернопільська область, 47542, ідентифікаційний код 40756025, поштова адреса: вул. Котляревського, 69/154, м. Тернопіль, 46003) до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ГЕРА" (вул. Чайковського, буд. 56, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489, ідентифікаційний код 25464261) про стягнення 20 700,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПАТМОС" (позивач) звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ГЕРА" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 20 700,00 грн, з яких: 17 000,00 грн штраф згідно з п.5.10. договору та 3 700,00 грн неустойки згідно з п. 5.12. договору.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем приписів Закону України "Про автомобільний транспорт", що зафіксовано в Акті №АР106188 від 08.10.2024, та пп. 3.4.12 та 3.4.25. п. 3.4. публічного договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом в редакції від 07.10.2024, за що передбачена відповідальність, передбачена пунктами 5.10 та 5.12 Договору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 матеріали справи №921/70/25 надіслано за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд).

03.03.2025 до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №921/70/25.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи №921/70/25 визначено суддю Чистякову І.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/70/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Суд зазначає, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

З довідок про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 05.03.2025 у справі №921/70/25 (суддя Чистякова І.О.) надіслано одержувачам - Приватному підприємству "ПАТМОС" та Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ГЕРА" до їх електронних кабінетів: 05.03.2025 о 19:55.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож датою вручення сторонам ухвали суду від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі - є 06.03.2025.

20.03.2025, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7236), в якому він просить в позові відмовити, наполягаючи зокрема на тому, що відповідач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, доставив вантаж в місце вивантаження своєчасно в належному стані, кількості та якості. Вважає, що твердження позивача про те, що відповідач приховав від нього факт складання Акту перевірки не відповідає дійсності, оскільки про його складення відповідач дізнався від водія вже після отримання позовної заяви. Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача заявлених сум позивач фактично просить стягнути з відповідача суму передбаченого Постановою та сплаченого в добровільному порядку адміністративно-господарського штрафу, що накладений на позивача з явним порушенням норм чинного законодавства, та неустойку за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт". Підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу та неустойки позивач зазначає пункти 5.9, 5.10 та 5.12 Договору, умовами яких, на думку позивача, сторони узгодили послідовність дій у разі складання Акту контролюючим органом, що не було дотримано відповідачем начебто з метою уникнення відповідальності як за порушення, так і з метою уникнення притримання оплати за надані послуги. Однак на думку відповідача, такі твердження позивача є домислами та не підтверджені жодними документами, оскільки умовами Договору не передбачено обов`язок відповідача повідомляти про складення Акту позивачу. При цьому, відповідачем зазначено, що відповідач такою інформацією не володів допоки не отримав позовну заяву разом з відповідними документами територіального органу Укртрансбезпеки. На переконання відповідача, п. 5.9 Договору передбачено порядок дій позивача після отримання ним Акту і аж ніяк не дій відповідача з моменту складення такого Акту. Відповідачем також зазначено, що підставою господарсько-правової відповідальності є вчинення правопорушення у сфері господарювання. Дотримання законодавства про автомобільний транспорт автомобільним перевізником (відповідачем) не є господарським зобов`язанням. Саме тому, наведені в пунктах 3.4.12 та 3.4.25 Договору обов`язки відповідача лежать поза площиною цивільно-правових (господарсько-правових) відносин, а їх недотримання не є правопорушенням у сфері господарювання, що виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій та неустойки, передбаченими умовами Договору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2024 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Перевізник) укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом шляхом підписання Заявки №8 122 від 07.10.2024 про приєднання до цього договору (далі Договір).

Відповідно до п. 1.2.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором Перевізник зобов`язується надати послуги з перевезенням вантажу автомобільним транспортом, за маршрутом згідно акцептованої Заявки на кожне конкретне перевезення та передати вантаж вантажоодержувачу вказаному в товаро-транспортній накладній, а Замовник оплатити надані послуги.

Згідно з п. 1.2.2. Договору вартість послуг, у кожному конкретному випадку погоджуються Сторонами в Заявках, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.2.3. Договору вантаж вважається переданим Відправником та одержаним Вантажоодержувачем з моменту підписання уповноваженою особою відповідної товаро-транспортної накладної, а також товаро-транспортних документів та за необхідності проставлення на них відповідних відтисків штампів (печаток), за умови відсутності в товаро-транспортних документах застережень, про складання Акту (невідповідності, недоліків, нестачі, бою і т.д.).

За умовами п. 1.2.4. Договору зобов`язання Перевізника стосовно перевезення вантажу вважаються виконаними в момент своєчасного отримання Вантажоодержувачем вантажу в належному стані, кількості та якості, що підтверджується підписом та відтиском штампу (печатки) Вантажоодержувача на товарно-транспортній документації з якою поставлено вантаж, при умові відсутності складених Актів невідповідності вантажу та відсутності претензій Вантажоодержувача, за умови надання Замовнику повного пакету товаро-транспортної документації у відповідній кількості примірників, у разі якщо Перевізник, має статус платника ПДВ також реєстрованої податкової накладної.

Відповідно до п. 1.2.5 Договору істотні умови кожного конкретного перевезення визначаються в Заявці на таке перевезення. Заявка на перевезення є невід`ємною частиною даного Договору, форма та зміст Заявки затверджена даним Договором згідно Додатку.

Відповідно до змісту Заявки №8 122 від 07.10.2024 відповідач (Перевізник) взяв на себе зобов`язання забезпечити перевезення вантажу (вода на палетах/22т.) за маршрутом "Трускавець Львівська область - Дергачі, Харківська область" транспортним засобом MERCEDES номер державної реєстрації НОМЕР_1 напівпричіп НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_1 , а позивач зобов`язався оплатити надані послуги в розмірі 37000,00 грн, з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.2.7. Договору замовник зобов`язується своєчасно прийняти надані послуги та оплатити вартість наданих послуг згідно умов обумовлених в Договорі по кожному конкретному факту надання послуг згідно Заявки.

Відповідно до змісту Заявки №8 122 від 07.10.2024 підставою для проведення розрахунків по даному Договору є: отримання Замовником оригіналів документів на оплату згідно номенклатури та кількості примірників вказаних в даній Заявці. Вказані товаро-транспортні документи повинні бути з чіткими відбитками печаток на завантажені та вивантажені з підписом вантажоодержувача та водія. ЗАБОРОНЕНО: вписувати ручкою або олівцем будь-які фрази, робити помітки чи відмітки закреслення чи виправлення на документах. Для бухгалтера Перевізника, звертати увагу чи правильна печатка у ТТН та видатковій та чи присутній повний пакет документів по кожній точці вивантаження. Перебіг терміну відтермінування оплати наданих послуг розпочинається після отримання Замовником повного пакету документів необхідних для оплати наданих послуг. Оригінали документів направляються не пізніше 10 днів з моменту розвантаження транспортного засобу. Пакет документів направляється Перевізником за власний рахунок на адресу Замовника, за рахунок (Укрпошти або/та Нової пошти).

Згідно з п. п. 2.11, 2.12 Договору товаро-транспортна документація передається Водію Перевізника представником вантажовідправника виключно на вантаж, який був завантажений у даний автотранспорт. Доставка вантажу відбувається за встановленим вантажовідправником маршрутом, який зазначений у ТТН та у маршрутному листі.

Отже, згідно вказаних умов Договору та Заявки саме вантажовідправник оформлює товаро-транспортну документацію, зокрема, товарно-транспортні накладні.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву, 07.10.2024 транспортні засоби відповідача були завантажені вантажовідправником (Підприємством з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА ЕКО") та під управлінням водія ОСОБА_1 відбули в рейс за визначеним у Заявці маршрутом, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 9038 від 07.10.2024, № 9039 від 07.10.2024, № 9040 від 07.10.2024.

08.10.2024 вантаж був доставлений відповідачем вантажоодержувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК СОЮЗ") в місце вивантаження, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 9038 від 07.10.2024, № 9039 від 07.10.2024, № 9040 від 07.10.2024.

Вказані товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками вантажовідправника (Підприємством з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА ЕКО") та вантажоодержувача (Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК СОЮЗ").

08.10.2024 між відповідачем (Перевізником) та позивачем (Замовником) був підписаний Акт надання послуг № 174 від 08.10.2024 на суму 37000,00 грн.

На виконання договору, позивачем за надані транспортно-експедиційні послуги сплачено на рахунок відповідача грошову суму 37000,00 грн, з врахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями № 6687 від 29.10.2024 та № 7057 від 07.11.2024.

10.12.2024 на адресу ПП "ПАТМОС" надійшла Постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №068073 від 26.11.2024 (далі - Постанова) про стягнення з ПП "ПАТМОС" як з перевізника адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн, який було сплачено позивачем на підставі платіжної інструкції № 7905 від 11.12.2024.

Вказану Постанову було складено на підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом № АР106188 від 08.10.2024 (далі Акт перевірки), зі змісту якого вбачається, що під час перевірки 08.10.2024 об 11 год 25 хв. на відтинку адміністративної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський водія транспортного засобу номер державної реєстрації НОМЕР_1 напівпричіп НОМЕР_2 ОСОБА_1 було зупинено Укртрансбезпекою та за наслідками перевірки виявлено порушення статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 2.6, пункту 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: зазначено, що під час перевезення вантажів згідно ТТН №9038 від 07.10.2024 перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 діючим чинним протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіп KRONE д.з. НОМЕР_2 , відповідальність за які передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Акт перевірки підписаний водієм ОСОБА_1 без письмових пояснень та заперечень.

Як вказано позивачем, Акт перевірки був складений відносно ПП "ПАТМОС", як особи зазначеної в товарно-транспортній накладній в рядку "Перевізник" № 9038 від 07.10.2024, оскільки вантажовідправник не звернув увагу на залучення позивачем до даного перевезення третьої особи, фактичного перевізника (відповідача) та відобразив ПП "ПАТМОС" у вищевказаних товарно-транспортних накладних, а водій приховав від контролюючого органу факт залучення експедитором (ПП "ПАТМОС") до даного перевезення перевізника (ТОВ ФІРМА "ГЕРА") на підставі відповідного Договору, а тому дана інформація не знайшла свого відображення в Акті перевірки.

Позивач вважає, що відповідач (Перевізник) приховав від позивача (Експедитора) факт складання відносно нього Акту перевірки, позивач втратив право на оскарження Постанови №068073 від 26.11.2024, яка була прийнята на підставі наявних документів, без пояснень позивача (Експедитора) щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення згідно чинного законодавства.

Такими діями, на думку позивача, відповідачем порушено умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору, а саме: підпунктів 3.4.12, 3.4.25 пункту 3.4. та пункту 5.9, за що Договором передбачена відповідальність, передбачена пунктами 5.10 та 5.12 Договору.

За твердженням позивача, з метою досудового вирішення спору, позивач направив відповідачу претензію № 721 від 13.12.2024 та повторно претензію № 729 від 14.01.2025, в яких просив сплатити на розрахунковий рахунок ПП "ПАТМОС" штраф на підставі п. 5.10. Договору в розмірі 17 000,00 грн протягом 10 банківських днів з моменту отримання претензії. Однак відповідачем залишено претензії без задоволення, що й стало підставою для пред`явлення до суду цього позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 000,00 грн штрафу на підставі п.5.10. Договору та 3 700,00 грн неустойки на підставі п. 5.12. договору.

Отже, спірним у цій справі є питання правомірності стягнення з відповідача на користь позивача зазначених сум.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір перевезення та про експедиторську діяльність.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні та пасажирські перевезення.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з п. 2.20., 2.21 Договору Перевізник підписуючи Заявку та акцептуючи даний Договір, підтверджує факт, наявності трудових відносин з особою, визначену Перевізником та вказану в якості Водія транспортного засобу та несе повну матеріальну відповідальність за його дії чи бездіяльність. А також за наявність відповідного права у водія на управління таким видом транспортного засобу, наявності технічного огляду транспортного засобу та договору добровільного страхування до нього. Підписуючи даний Договір-Заявку Перевізник стверджує, що він ознайомлений з Договором та додатками до нього та ознайомив водія з додатком № 2 і бере на себе відповідальність за їх виконання водієм. А в разі порушення вимог охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки передбачених додатком № 2 водієм, до Перевізника застосовується відповідальність у вигляді сплатити штрафу, розмір якого передбачений даним Договором.

За умовами п. 10.3. Договору при виконанні даного договору Сторони керуються Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, а при Міжнародних автомобільних перевезеннях вантажів також виконуються відповідно до положень діючих Конвенцій про міжнародні перевезення (Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі КДПВ) в актуальній на момент узгодження заявки редакції, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)), діючих на території України нормативних актів, а також умовами даного Договору.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила №363), наведені в цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;

експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів;

замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з п. 10.1 Правил №363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Відповідно до п. 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем (Перевізником) надано послуги з перевезення вантажу в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 9038 від 07.10.2024, № 9039 від 07.10.2024, № 9040 від 07.10.2024, підписаними вантажовідправником та вантажоодержувачем, та Актом надання послуг № 174 від 08.10.2024 на суму 37000,00 грн, підписаним позивачем (Замовником) та відповідачем (Перевізником).

У зазначених товарно-транспортних накладних № 9038 від 07.10.2024, № 9039 від 07.10.2024, № 9040 від 07.10.2024 перевізником зазначено ПП "ПАТМОС".

Як вказано судом вище, за умовами Договору та Заявки саме вантажовідправник оформлює товаро-транспортну документацію, зокрема, товарно-транспортні накладні.

За твердженням позивача, вантажовідправник не звернув увагу на залучення позивачем до даного перевезення третьої особи, фактичного Перевізника (відповідача) та відобразив ПП "ПАТМОС" у вищевказаних товарно-транспортних накладних, а водій відповідача приховав від контролюючого органу факт залучення Експедитором (ПП "ПАТМОС") до даного перевезення перевізника (ТОВ ФІРМА "ГЕРА") на підставі відповідного Договору, а тому дана інформація не знайшла свого відображення в Акті перевірки.

Відповідачем, у свою чергу, у відзиві на позовну заяву, зазначено, що перевезення вантажу було здійснено відповідачем та наведені в Акті перевірки дані щодо найменування перевізника представником територіального органу Укртрансбезпеки зазначено саме з товарно-транспортної накладної №9038 від 07.10.2024, забезпечення своєчасного та повного оформлення якої відноситься до зобов`язань саме позивача і, що відповідач не має відповідати за неналежні дії третіх осіб, які брали участь в оформленні супроводжуючих перевезення вантажу документів без участі відповідача.

Проте такі висновки відповідача про те, що відповідач не має відповідати в належному оформленні товаро-транспортних документів є помилковими та такими, що не відповідають вимогам пп. 3.4.32. п. 3.4. Договору, яким передбачено, що водій повинен впевнитися в належному оформленні товаро-транспортних документів у разі, якщо водій під час завантаження не впевнився в їх відповідності вимог Законодавству та прийняв їх до перевезення, перевізник несе персональну відповідальність. Якщо водій вважає, що товаро-транспортні документи не відповідають вимогам, він має право не розпочинати перевезення до приведення їх у відповідність. Водій повинен перевіряти наявність та правильність заповнення реквізитів документів, які складаються/заповнюються в пунктах завантаження та розвантаження.

Однак в порушення вимог пп. 3.4.32 п. 3.4. Договору водій під час завантаження товару не впевнився в належному оформленні вантажовідправником означених товарно-транспортних накладних та прийняв їх до перевезення, а відтак за умовами пп. 3.4.32 п. 3.4. Договору перевізник за такі дії водія несе персональну відповідальність.

Пунктом 3.1.7. Договору сторони передбачили, що Замовник має право притримати оплату наданих послуг на власний розсуд у разі наявності підстав вважати, що діями або бездіяльністю Перевізника, Замовнику будуть заподіяні збитки у випадку неналежного виконання, невиконання умов даного Договору про що, Замовник зобов`язаний повідомити Перевізника, з обґрунтування такого притримання.

П. 5.9. Договору передбачено, що у разі складення Акту проведення перевірки державних вимог на автомобільному транспорті на Замовника під час перевезення вантажу Перевізником, Замовник має право зупинити оплату наданих послуг шляхом притримання до моменту винесення контролюючим органом Постанови, та сторнувати розмір застосованої до Замовника штрафної санкції, як особи, що доручила Перевізнику виконати перевезення в безспірному порядку. В свою чергу Замовник зобов`язаний направити контролюючому органу відповідні пояснення з обґрунтуванням відсутності складу адміністративного правопорушення в діях Замовника, який притягується до адміністративної відповідальності за перевезення здійснене Перевізником та за порушення допущені ним, в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт. Уразі бажання Перевізника оскаржити таке рішення від імені Замовника, Перевізник зобов`язаний профінансувати всі судові витрати Замовнику до початку такого судового оскарження Постанови Укртрансбезпеки.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначено, що сторони Договору пунктом 5.9 узгодили послідовність дій у разі складання Акту перевірки, що не було дотримано відповідачем та з метою уникнення відповідальності, як за саме порушення, так і з метою уникнення притримання оплати за надані послуги (виконані роботи) і подальшого сторнування застосованого штрафу, відповідачем було приховано від позивача як факт недотримання відповідачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідачем, у свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначено, що за умовами Договору не передбачено обов`язок відповідача повідомляти про складення Акту перевірки позивачу та вважає, що п. 5.9 Договору передбачено порядок дій позивача після отримання ним Акту і аж ніяк не дій відповідача з моменту складення такого Акту.

Суд вважає помилковими вказані висновки відповідача, оскільки пп. 3.4.32. п. 3.4. Договору передбачено обов`язок водія надавати диспетчеру (логісту) Замовника інформацію про обставини перевезення.

Проте матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували повідомлення відповідачем позивача про обставини перевезення спірного вантажу та факт складання Акту перевірки № АР 106188 від 08.10.2024.

Пунктом 3.4.12 Договору сторони передбачили обов`язок Перевізника забезпечити наявність у осіб, що здійснюють перевезення вантажу, необхідних належним чином оформлених документів (у тому числі дозвільних) для здійснення цього перевезення.

Згідно з п. 3.4.25 Договору Перевізник зобов`язаний забезпечити своїми силами та за свій рахунок організацію технічного обслуговування автотранспорту, включаючи проведення технічного контролю автотранспорту перед виходом у рейс, а також контроль стану здоров`я водіїв (щозмінний медичний огляд водія), які виконуватимуть перевезення вантажу.

Проте всупереч вимог Договору, у водія під час перевезення вантажу не було діючого чинного протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіп KRONE д.з. НОМЕР_2 , що зафіксовано в Акті перевірки № АР 106188 від 08.10.2024 та не спростовано відповідачем під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватого, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.10 Договору передбачено, що у разі допущення Перевізником порушень правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, вимог Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про автомобільний транспорт" зафіксованих в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів, Замовник має право застосувати до Перевізника штраф в розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) за кожний випадок допущення такого порушення.

Відповідно до пункту 5.12 Договору у разі порушення Перевізником пункту 3.4. Договору до нього може бути застосовано Замовником відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 10% від вартості перевезення.

Зважаючи на те, що відповідач допустив порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", зафіксованих в Акті перевірки № АР 106188 від 08.10.2024, а також порушив п. 3.4. Договору, а саме пп. 3.4.12, 3.4.25, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано до відповідача штраф та неустойку, передбачену пунктами 5.10., 5.12 Договору.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 20 700,00 грн, з яких: 17 000,00 грн штраф згідно з п.5.10. договору та 3 700,00 грн неустойки згідно з п. 5.12. договору, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 131-2 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 614, 599, 627-629, 909, 920, 931, 929 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ГЕРА" (вул. Чайковського, буд. 56, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489, ідентифікаційний код 25464261) на користь Приватного підприємства "ПАТМОС" (юридична адреса: вул. Тиха, буд. 1, с. Котів, Бережанський район, Тернопільська область, 47542, ідентифікаційний код 40756025, поштова адреса: вул. Котляревського, 69/154, м. Тернопіль, 46003) штрафні санкції у розмірі 20 700,00 грн, з яких: 17 000,00 грн штраф згідно з п.5.10. договору та 3 700,00 грн неустойка згідно з п. 5.12. договору, а також судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "30" квітня 2025 р.

СуддяІ.О. Чистякова