Ухвала

від 25.04.2025 по справі 922/21/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"25" квітня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/21/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судовогозасідання Почуєвій А.А.

розглянувши заяву від 11.04.2025 Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки з виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м.Ізюм Харківської області про стягнення 10 000 000,00 грн. за участю представників:

від позивача: Яковенко П.А.

від відповідача: Савін О.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у даній справі стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (надалі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - позивач) 10000000,00грн. заборгованості, 120000,00грн. судового збору.

14 квітня 2025 року від відповідача надійшла заява, в якій він просить відстрочити виконання рішення від 11.04.2025 у справі №922/21/25 на строк до 01.01.2026. Дана заява мотивована неможливістю виконання судового рішення через незадовільний фінансовий стан підприємства відповідача, що обумовлено закінченням опалювального сезону і, відповідно, припиненням надходження платежів від фізичних та юридичних осіб за послуги з теплопостачання, негативним впливом на діяльність відповідача факту знаходження міста Ізюм в окупації та проведення бойових дій на території міста, а також наявністю заборгованості Держави перед відповідачем з різниці в тарифах. Відповідач зазначає, що на теперішній час виконання судового рішення призведе до арешту коштів підприємства, що унеможливить його подальшу роботу та призведе до зриву підготовки до опалювального сезону 2025-2026, який починається в липні 2025 року. В той же час, відстрочка від виконання судового рішення надасть можливість і час підприємству накопичити певну суму грошових коштів для сплати заборгованості, без завдання шкоди самому підприємству.

Ухвалою від 15.04.2025 дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 25.04.2025.

17 квітня 2025 року від позивача надійшов відзив на заяву про відстрочку виконання судового рішення, в якому він проти задоволення даної заяви заперечив, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для надання відстрочки виконання рішення. Позивач зауважив, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

22 квітня 2025 року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить долучити до матеріалів справи фінансовий звіт Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за 01 квартал 2025 року та довідку про залишок коштів на рахунках від 17 квітня 2025 року.

У призначеному на 25.04.2025 судовому засіданні представник відповідача підтримав, доводи, викладені у заяві про відстрочку виконання рішення, та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у даному засіданні проти задоволення заяви відповідача заперечив з підстав, що були викладені в його відзиві.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже виконання рішення суду може бути розстрочене у випадку доведення відповідачем наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У даному випадку надані боржником докази свідчать, що він на даний час не має можливості виконати рішення у даній справі через тяжкий фінансовий стан підприємства, що обумовлений наступними обставинами.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого:

- в період з 01.04.2022 по 08.09.2022 територія Ізюмської міської територіальної громади була окупована Російською Федерацією;

- з 24.02.2022 по 11.09.2022 на території Ізюмської міської територіальної громади проходили активні бойові дії;

- а з 11.09.2022 Ізюмська міська територіальна громада входить до переліку територій можливих бойових дій.

За час окупації та проведення бойових дій на території м.Ізюм Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зазнало значних матеріальних збитків, що підтверджується бухгалтерською довідкою про вартість втраченого знищеного чи пошкодженого майна підприємства №470 від 01.09.2023. Цією довідкою підтверджено знищення, пошкодження та викрадення активів Ізюмського КПТМ, на суму 25 874 756,79 грн. первісної вартості, а саме:

1) Знищене та викрадене майно на суму 3 305 330,23 грн., яке включає наступні активи:

Основні засоби (ОЗ) - 215 інвентарних одиниць на суму 1 503 938,62 грн.

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) - 267 інвентарних одиниць на суму 100 735,58 грн.

Товаро-матеріальні цінності (ТМЦ) 1568 номенклатурних одиниць на суму 1700656,03 грн.

2) Пошкоджене майно на суму 22 569 426,56 грн., яке включає наступні активи:

Основні засоби (03) - 295 інвентарних одиниць на суму 22 526 936,13 грн.;

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) - 33 інвентарних одиниць на суму 42 490,43 грн.

Крім того, у зв`язку з руйнуваннями та виїздом населення було суттєво зменшено кількість споживачів, що користуються послугами підприємства. Зазначене відповідач підтверджує довідкою №148 від 14.02.2025, з якої вбачається, що: загальна кількість котелень які знаходяться в експлуатації станом на 01.02.2022 становила - 22, а станом на 01.02.2025 - 11; кількість багатоквартирних житлових будинків що приєднані до системи централізованого опалення станом на 01.02.2022 становила 198, а станом на 01.02.2025 - 127; кількість особових рахунків споживачів категорії "Населення", яким надається послуга централізованого теплопостачання станом на 01.02.2022 становила 7879, а станом на 01.02.2025 - 4912; кількість споживачів, які розташовані в багатоквартирних житлових будинках але не відносяться до категорії "Населення" станом на 01.02.2022 становила 58, а станом на 01.02.2025 - 9; кількість окремо розташованих будівель, що належать юридичним або фізичним особам та які приєднані до мереж централізованого постачання теплової енергії станом на 01.02.2022 становила 85, а станом на 01.02.2025 - 19.

Скорочення кількості споживачів значно скоротило прибуток підприємства, що безпосередньо вплинуло на можливість підприємства підтримувати належний рівень роботи та здійснювати розрахунки з контрагентами.

В той же час, відповідно до наданих відповідачем протоколів засідань територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, борг Держави перед Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж з різниці в тарифах за 2022 - 2024 рік становить загальну суму в розмірі 86384732,00грн. (протоколи №1 від 04.11.2022, №3 від 23.03.2023, №5 від 12.05.2023, №8 від 07.08.2023, №9 від 13.11.2023, №10 від 21.03.2024, №11 від 20.05.2024, №12 від 15.08.2024, №13 від 21.11.2024.

Відповідно до балансу Ізюмського комунального підприємства (Розділ 2 Звіт про фінансові результати) за 2024 рік, чистий збиток підприємства склав 2345,6тис.грн., в той же час чистий збиток за 2023 рік складав 18251,6тис.грн. За результатами 1 кварталу 2025 року підприємство відповідача знову отримало чистий збиток у розмірі 1867,0тис.грн.

Вказані обставини підтверджують той факт, що підприємство відповідача фактично не отримує дохід та вимушено працювати по збитковим, фінансово не обґрунтованим тарифам.

Також відповідач вказує, що відповідно розпорядження Ізюмської міської військової адміністрації № 0442-ВС від 26 березня 2025 року, опалювальний сезон в Ізюмській міській територіальній громаді був закінчений 31 березня 2025 року. Таким чином, значно припинилися надходження від фізичних та юридичних осіб за послуги з теплопостачання.

Відповідно до довідок АТ "Ощадбанк" №118.40/0487-15/42789/2025 від 11.04.2025 та №118.40/0487-15/46252/2025 від 21.04.2025 вбачається, що залишок грошових коштів на рахунках відповідача становив:

- станом на 03.04.2025 - 5605,08грн.

- станом на 17.04.2025 - 44567,11грн.

Отже вказаних грошових коштів не достатньо для виконання рішення у даній справі, яким з відповідача стягнуто кошти у загальному розмірі 10120000,00грн.

Зазначені вище обставини в сукупності підтверджують доводи відповідача про те, що поточний фінансовий стан його підприємства унеможливлює виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у даній справі.

Таким чином, відповідачем доведено наявність підстав для надання відстрочення виконання рішення у даній справі.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

При цьому для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, у зв`язку з цим господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але таке розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16 питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надання відстрочки виконання рішення у даній справі забезпечить можливість його реального виконання без припинення діяльності підприємства відповідача та доведення його до банкрутства.

В свою чергу, заходи з примусового стягнення всієї суми заборгованості призведе до арешту коштів підприємства відповідача, що унеможливить його подальшу роботу та призведе до зриву підготовки до опалювального сезону 2025-2026, який починається в липні 2025 року.

Слід зауважити, що відповідно до листа Ізюмської міської військової адміністрації від 28.02.2025 на території Ізюмської міської територіальної громади відсутні підприємства, які мають можливість надавати послуги з централізованого теплопостачання фізичним та юридичним особам, окрім Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.

При цьому, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.

Вирішуючи питання щодо тривалості розстрочення суд звертає увагу на наступні обставини.

Частиною 5 статті 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У своїй заяві відповідач просить відстрочити виконання рішення у даній справі до 01.01.2026.

При цьому відповідач зазначає, що у листопаді 2025 року після початку нового опалювального сезону зростуть надходження до бюджету підприємства за рахунок оплати послуг з опалення, що надасть можливість і час підприємству накопичити певну суму грошових коштів для сплати заборгованості, без завдання шкоди самому підприємству та споживачам м.Ізюм.

Суд погоджується з даними доводами відповідача та вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення у даній справі строком до 01.01.2026.

Надання такої відстрочки виконання рішення суд вважає оптимальним та таким, що забезпечить належне дотримання інтересів обох сторін, дозволить виконати рішення суду у даній справі, а також забезпечити дотримання вимог частини 5 статті 331 ГПК України.

Враховуючи викладене, заяву відповідача слід задовольнити.

Відповідно до частини 7 статі 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись статтями 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 11.04.2025 Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки з виконання судового рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25 на строк до 01.01.2026.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 30.04.2025.

Суддя Калантай М.В.