Постанова від 29.04.2025 по справі 243/10570/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3841/25 Справа № 243/10570/24 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

справа № 243/10570/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.

сторони:

позивач Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області

відповідач ОСОБА_1

розглянувши успрощеному позовномупровадженні, упорядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від31грудня 2024року,яке ухваленосуддею Хаустовою Т.А. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, повне судове рішення складено 31 грудня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2024 рокуУправління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, як внутрішньо переміщена особа з 20 січня 2015 року.

Згідно заяв про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 18 червня 2015 року, 02 лютого 2016 року, 26 липня 2016 року, 30 січня 2017 року, 01 серпня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 одержувала в Управлінні адресну допомогу у розмірі 442 грн в розрахунку на місяць.

Згідно заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 20 вересня 2018 року до складу родини ОСОБА_1 включено чоловіка ОСОБА_2 .

У період з 01 жовтня 2018 року по червень 2022 року ОСОБА_1 отримувала допомогу на себе та чоловіка.

Виплата допомоги здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету.

За результатами верифікації виплат виявлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту Святошинського району у м. Києві з 13 червня 2022 року та одержував грошову допомогу одночасно як в зазначеному управлінні в м. Києві, так і в Управлінні у м. Слов`янську, у складі родини ОСОБА_1 , по 31 липня 2023 року.

На підставі висновків опрацювання даних верифікації, виявлено, що родині ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти у сумі 26 000 грн за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року.

ОСОБА_1 засобами телекомунікаційного зв`язку повідомлено про необхідність повернення надміру виплачених коштів, однак до теперішнього часу суму переплати відповідачем не повернуто.

На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету через Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у розмірі 26000 грн та витрати на оплату судового збору у сумі 3 028 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 грудня 2024 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету через Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надміру виплачену суму щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у розмірі 26 000 грн з перерахунком її на розрахунковий рахунок UA 428201720355129024007139456 відкритий в Державній казначейській службі України м. Київ. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області витрати на оплату судового збору у сумі 3 028 грн на розрахунковий рахунок UA838201720344210006000139456, код ЄДРПОУ 44522551, Державна казначейська служба України м. Київ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно зі статтею 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункт 3 статті 5 ЦК України, згідно з яким, у разі, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Разом с тим, суд першої інстанції робить висновок що Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було прийнято рішення про надання допомоги родині відповідача за наданих недостовірних даних. Вважає такий висновок таким, що не відповідає обставинам справи, оскілки обставини того, що відповідачем були надані недостовірні дані не підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні, що є порушенням 5 статті 263 ЦПК України.

Звертає увагу на те, що вона не подавала до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області недостовірної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли б призвести до виникнення переплати допомоги на проживання моїй родині.

Також зазначає, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставин щодо здійснення своєї діяльності Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на час виникнення спірних правовідносин, і, як наслідок, щодо наявності у відповідача можливості повідомити Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про зміну місця обліку її чоловіка як внутрішньо переміщеної особи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання представника позивача, апеляційну скаргу представика відповідача залишити без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від від 18 червня 2015 року, 02 лютого 2016 року, 26 липня 2016 року, 30 січня 2017 року, 01 серпня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 одержувала в Управлінні соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області адресну допомогу у розмірі 442 грн в розрахунку на місяць.

Порядок надання такої допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 505 (в редакції, чинній на момент звернення за вказаною допомогою) (надалі - Порядок).

Вказаним Порядком встановлено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 20 вересня 2018 року до складу родини ОСОБА_1 включено чоловіка ОСОБА_2 , та у період з 01 жовтня 2018 року по червень 2022 року ОСОБА_1 отримувала допомогу на себе та чоловіка.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк виплати допомоги переміщеним особам на проживання та встановлено розмір допомоги з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року в сумі 884 грн.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 21 березня 2022 року ОСОБА_1 продовжено строк виплати допомоги переміщеним особам на проживання та встановлено розмір допомоги з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в сумі 4000 грн.

Згідно з довідкою від 10 червня 2022 року № 3008-5001736310 ОСОБА_2 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

За результатами верифікації виплат встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту Святошинського району у м. Києві з 13 червня 2022 року та одержував грошову допомогу одночасно як в зазначеному управлінні в м. Києві, так і в Управлінні у м. Слов`янську, у складі родини ОСОБА_1 , по 31 липня 2023 року.

На підставі висновків опрацювання даних верифікації, виявлено, що родині ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти у сумі 26 000 грн за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що поведінка відповідача не була добросовісною, оскільки позивачем було прийнято рішення про надання такої допомоги за недостовірних даних, наданих відповідачем, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 26 000 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з натупних підстав.

Відповідно до частини 1статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається із пункту 6 частини 1статті 3 ЦПК Українизагальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1статті 12 ЦПК Українипередбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частиною першоюстатті 1212 ЦК Українипередбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першоїстатті 1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набутізаробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України, прийнятої у справі №6-91цс14 від 02 липня 2014 року та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаноїпалати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Частиною 1статті 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року, визначено механізм надання відповідної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у редакції Порядку на час виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Призначення та виплата цієї грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) за заявою рекомендованої форми.

Грошова допомога є цільовою і призначена для покриття витрат на проживання сім`ї, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. В формі даної заяви є графа інформація щодо наявності (яку необхідно підкреслити) у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах. інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, де зазначається місцезнаходження житла.

У свою чергу 22 березня 2022 року набрав чинності Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 332, пунктом 3 якого визначено, що допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Пунктом 2 Порядку № 332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3 000 грн; для інших осіб 2 000 грн.

Відповідно до пункту 22 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332) з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.

За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.

Згідно з довідкою від 10 червня 2022 року № 3008-5001736310 ОСОБА_2 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

За результатами верифікації виплат встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту Святошинського району у м. Києві з 13 червня 2022 року та одержував грошову допомогу одночасно як в зазначеному управлінні в м. Києві, так і в Управлінні у м. Слов`янську, у складі родини ОСОБА_1 , по 31 липня 2023 року.

На підставі висновків опрацювання даних верифікації, виявлено, що родині ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти у сумі 26 000 грн за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поведінка відповідача не була добросовісною, в результаті чого позивачем було прийнято рішення про надання щомісячної адресної допомоги сім`ї відповідача за недостовірних даних, наданих відповідачем, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 26000 грн.

При цьому суд першої інстанції вірно вважав безпідставними твердження відповідача про сприйняття її чоловіком адресної щомісячної допомоги за допомогу від міжнародних організацій, оскільки вказана допомога виплачувалась щомісячно Мінсоцполітикою, а не міжнародною організацією, та відповідачем не надано доказів того, що якась допомога від будь-якої міжнародної організації була взагалі призначена її чоловіку.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вищевказаних висновків, врахувавши вимоги пунктів 2, 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року № 505 (із змінами і доповненнями), з яких вбачається, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції. Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

З огляду на викладене, обов`язок вказувати про наявність у будь-кого з членів сім`ї виплат покладено на особу, яка звертається із заявою про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 29 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: