Ухвала від 29.04.2025 по справі 380/13688/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13688/22

провадження № Н/380/8/25

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами

29 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., перевіривши матеріали заяви представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі 380/13688/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, Золочівського районного суду Львівської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області (відповідач-1) (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 25; код ЄДРПУ 26306742), до Золочівського районного суду Львівської області (відповідач-2) (80700, Львівська область, м.Золочів, вул. Січових Стрільців, 24; код ЄДРПОУ 37391319) та до Державної судової адміністрації України (відповідач-3) (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Золочівського районного суду Львівської області від 19 липня 2022 року №43/к «Про припинення виплати середнього заробітку судді ОСОБА_1 »;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області щодо не здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 починаючи з 20.07.2022;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду за період з 20 липня 2022 року з утриманням з цієї суми передбачених Законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, до Золочівського районного суду Львівської області та до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови Золочівського районного суду Львівської області від 19 липня 2022 року №43/к «Про припинення виплати середнього заробітку судді ОСОБА_1 »

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області щодо не здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 починаючи з 19.07.2022.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Львівській області кошти для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верхового Суду від 19.07.2023 касаційну скаргу територіального управління повернуто.

24.04.2025 за вх.№34021 від представника ТУ ДСА України у Львівській області надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначив, що при прийнятті рішення у даній справі, судом було взято до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №990/4/2. В той же час, Велика Палата Верховного Суду постановою по справі № 320/10955/23 від 13.03.2025 сформувала висновок щодо застосування норм права у спірних правовідносинах: у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону № 2232-ХІІ, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.

Вважає, що висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/10955/23 від 13.03.2025 року, щодо проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується, що є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи за позовом.

У поданій заяві представник відповідача просить задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 380/13688/22, скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 380/13688/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Перевіривши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 361 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частинами четвертою, п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови №2 (Popov v. Moldova №2, заява №19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі №420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі №826/15267/17.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 16 лютого 2023 року у справі №9901/57/19 про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судом встановлено, що в обґрунтування вимог поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №380/13688/22, заявник посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 по справі №320/10955/23, яка на думку заявника є нововиявленою обставиною. Вважає, що з врахуванням викладеного у Постанові Великої Палати, призвело до неправильного застосування судом матеріальних та процесуальних норм чинного законодавства в частині обрахунку середнього заробітку за період вимушеного прогулу позивача, при прийнятті рішення по справі станом на 14.03.2023.

Суд зауважує, що неповне з`ясування судом фактичних обставин справи є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, чим позивач і скористався. Як вже було зазначено, рішення суду в даній справі було переглянуто в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку про те, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Таким чином, оскільки вказана заява про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення у даній справі не містить нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України для перегляду судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами.

Суд зазначає, що норми статтей 361-369 КАС України не передбачають правових наслідків звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності належних підстав для такого перегляду.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому суд вирішив застосувати за аналогією п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, у відкритті провадження за вказаною заявою необхідно відмовити.

Подібні наслідки щодо відмови у відкритті провадження у справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на стадії вирішення питання про відкриття провадження висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 4 липня 2023 року у справі №800/283/17, Верховним Судом в ухвалах від 2 червня 2023 року у справі №640/24975/21, від 06 лютого 2023 року у справі №640/17351/19.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 241-243, 248, 256, 361-396 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за заявою представника ТУ ДСА України у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі 380/13688/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, Золочівського районного суду Львівської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяСподарик Наталія Іванівна