Постанова
від 29.04.2025 по справі 160/17936/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17936/24Суддя І інстанції Сліпець Н.Є.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ПРІМАРІУС» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, що прийняті 25.03.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а саме:

- №0131830702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 17 838 831,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 4 459 707,75 грн;

- №0131850702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на 15 296 573,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 3 824 143,25 грн;

- №0131840702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 30 537 777 грн;

- №0131900702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з акцизу на 167 956,50 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 41 989,13 грн;

- №0131920702, яким накладено штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 160 427,94 грн;

- №0131930702, яким накладено штрафну санкцію за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6 596,11 грн;

- №0131870709, яким накладено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 923 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на протиправність висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ»,ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «ВНП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», оскільки обсяг постачання нафтопродуктів за договорами з вищевказаними контрагентами підтверджується актом перевірки, а декларування здійснено на підставі складених первинних документів, які надавалися під час перевірки, про що також відображено в акті. Вказує на хибність висновків податкового органу щодо заниження акцизного податку; не реєстрації акцизних накладних, оскільки проведення господарських операцій з постачання нафтопродуктів, відображених в обліку ТОВ «ПРІМАРІУС», в повній мірі підтверджено фактом реєстрації акцизних накладних від відповідних розпорядників акцизного складу, з якого відбулося переміщення товару на акцизний склад, розпорядником якого виступає ТОВ «ПРІМАРІУС» (резервуари конкретних АЗС). Отже, реєстрація акцизних накладних здійснена в порядку і строки встановлені чинним законодавством. Крім того, хибним є висновок щодо не реєстрації та несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки до розрахунку включені податкові накладні поза періодом перевірки. Вказує, що податковий орган протиправно дійшов висновку щодо порушення умов валютного законодавства, оскільки розрахунок пені, наведений в акті перевірки та оскаржуваному рішенні не відповідає фактичним обставинам в частині кількості днів прострочення зобов`язання. При цьому, невиконання іноземним контрагентом умов контракту виключає вину та відповідальність ТОВ «ПРІМАРІУС», який вживав заходів для повернення грошових коштів, зокрема, звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду, за результатами такого звернення судом прийняте рішення про стягнення заборгованості. Позивач наголошує на тому, що податковому органу під час перевірки були надані всі можливі документи для дослідження та з`ясування питань, з яких проводилася перевірка, проте висновки акту перевірки ставлять під сумнів взагалі сам факт дослідження перевіряючими первинних документів, що надавалися позивачем по операціям із вказаними вище контрагентами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.03.2024 №0131930702. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «ПРІМАРІУС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду в частині вимовлених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що позивачем детально описано відносини з поставки з постачальниками (ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ») з наданням відповідних доказів, як у позовній заяві, так і у додаткових поясненнях від 04.09.2024, 27.09.2024, 30.09.2024, 02.10.2024. Всі доводи, аргументи та докази позивача щодо підтвердження реальності відносин з поставки нафтопродуктів залишилися поза увагою суду та в рішенні не наведені. ГУ ДПС у Дніпропетровській області обґрунтовуючи вищенаведені висновки про заниження податкових зобов`язань зазначає про встановлення нереальності господарських операцій щодо придбання палива у контрагентів-постачальників TOB «ІНТЕКС ІНВЕСТ», TOB «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», TOB «АЛЕТЕЯ», TOB «ВНП», TOB «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», що на його думку підтверджується відсутністю акцизних накладних, відсутністю документів на поставку палива, відвантаження палива третіми особами. При цьому, Відповідач в акті не наводить належних і достатніх доказів для таких висновків, а первинна та бухгалтерська документація підтверджує зворотне. Звертає увагу що реальність проведених господарських операцій підтверджується наступними документами, які наявні як в матеріалах справи, так і надавалися контролюючому органу під час перевірки, але не взяті судом до уваги:

- Договорами постачання, з додатками та додатковими угодами;

- Актами приймання-передачі нафтопродуктів або товару;

- Акцизними накладними, зареєстрованими на ТОВ «ПРІМАРІУС» при надходженні нафтопродуктів та зареєстрованими ТОВ «ПРІМАРІУС» в результаті подальшої їх реалізації;

- Журналами обліку нафтопродуктів (форма 13-НП), які містять відомості щодо: дати надходження нафтопродукту; номеру ТТН; найменування, марки нафтопродукту; об`єму, температури, густини нафтопродукту; об`єм до та після зливання; ПІБ і підпис відповідальної особи оператора АЗС, який здійснив приймання нафтопродуктів на АЗС.

- Z-звітами з реєстраторів розрахункових операцій, в яких відображена інформація щодо надходження та реалізації нафтопродуктів на АЗС;

- Акцизними накладними, складеними ТОВ «ПРІМАРІУС» за фактом роздрібної реалізації пального через мережу АЗС;

- Договорами перевезення, актами виконаних робіт за цими договорами та оплаченими послугами перевезення.

Ані судом, ані контролюючим органом не приділено увагу тому факту, що реальність отримання товару у відповідності до товарно-транспортних накладних додатково підтверджується договорами перевезення (договорами транспортного експедирування), актами виконаних робіт (наданих послуг з перевезення), реєстрами розшифровки послуг перевезення та оплатою послуг з перевезення. Проте, суд не бере до уваги умови договорів поставок про те, що фактичне (фізичне) відвантаження нафтопродуктів жодним з постачальників за умовами договорів на користь позивача не здійснюється, а здійснюється зі складів інших суб`єктів господарювання, таких як AT «Одеснафтопродукт», ТОВ «CBIПIT», ТОВ «НАФТАСІТІ», про що визначено в договорі. Як в позовній заяві, так і в запереченнях до акту перевірки позивачем наводилися посилання на норми чинного законодавства з наданням відповідних доказів про те, що реєстрація акцизної накладної здійснюється саме «особою, що реалізує пальне», тобто особою яка здійснює фізичне переміщення (відвантаження) підакцизного товару - розпорядником акцизного складу. Аналіз умов договорів поставки свідчить про те, що при їх виконанні поставка товару здійснюється з використанням акцизного складів, що належать третім особам (AT «Одеснафтопродукт», ТОВ «CBIПIT», ТОВ «НАФТАСІТІ»), якими і здійснені відвантаження товару . Таким чином, висновок суду про те, що акцизна накладна повинна бути виписана виключно постачальником нафтопродуктів суперечить чинному законодавству та фактичним умовам постачання нафтопродуктів. На підтвердження здійснення оплати за поставлені нафтопродукти на користь ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП» за договорами поставок нафтопродуктів, що надавалися до перевірки, позивачем до позовної заяви долучені відповідні платіжні інструкції, про що зазначено в позовній заяві (пункти 47-61, 99-103, 115-152 додатків до позовної заяви). Отже, з урахуванням наявності у справі доказів на підтвердження виконання з боку ТОВ «ПРІМАРІУС» зобов`язань з оплати нафтопродуктів за договорами, зазначає про незаконність і необґрунтованість висновку суду про формальний характер взаємовідносин та про недійсність господарських операцій між ТОВ «ПРІМАРІУС» та постачальниками нафтопродуктів. Вказує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від

16.04.2024 у справі № 904/176/24 додатково підтверджується факт існування реальних договірних відносин між ТОВ «ПРІМАРІУС» і ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та яким стягнуто з ТОВ «ПРІМАРІУС» на користь ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № ЮЕ-0015 від 01.12.2022 у розмірі 6 788 347 грн. 50 коп. В додаткових пояснень, в яких було детально описано відносини з поставки нафтопродуктів із кожним контрагентом, на прикладі однієї поставки за однією товарно-транспортною накладною, позивачем були долучені листи відповіді контрагентів - ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «ВНП», ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» з відповідними додатками до цих відповідей. При цьому судом, при ухваленні рішення, не надана оцінка змісту зазначених листів та додаткам до них. Також суд не навів мотивів відхилення цих листів, які надані позивачем як додатковий доказ на підтвердження реальності господарських операцій з поставок нафтопродуктів. Звертає увагу на те, що в листах постачальників описані умови здійснення поставок нафтопродуктів на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» за договорами поставок нафтопродуктів, які визначені Актом перевірки. Постачальниками підтверджено факти здійснення поставок нафтопродуктів на користь ТОВ «ПРІМАРІУС», тобто реальність та дійсність господарських операцій. Крім того, листи містять інформацію щодо порядку здійснення реєстрації акцизних накладних з урахуванням умов договорів та з урахуванням вимог чинного законодавства. Самим контролюючим органом під час перевірки на підставі наданих первинних документів встановлені факти та обсяги відвантаження (поставки) нафтопродуктів на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» за договорами з контрагентами ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», на що позивач звертав увагу суду в позовній заяві. Контролюючим органом, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення, так

само, як і не надано будь-яких доказів на спростування даних, зазначених позивачем в Таблицях «Акциз 1», «Акциз 2», що додані до позовної заяви. Висновки суду про те, що товариством не надано документів, на підтвердження звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання тютюнових виробів, є необґрунтованими та помилковими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам

справи. До позовної заяви були додані як договір, укладений між ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» та ТОВ «ПРІМАРІУС», так і видаткові накладні на підтвердження поставки тютюнових виробів в перевіряємий період, з відповідною відміткою про сплату акцизного податку виробником-імпортером продукції (п.п.364 371 додатків до позовної заяви). Крім того, зазначені документи були надані і контролюючому органу під час перевірки. Зробивши висновок про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131920702, суд не врахував, що в перевіряємий період (з 18.11.2021 по 30.09.2023) порушення відсутнє, оскільки 365 днів, встановлені пунктом 6 Порядку № 520, не сплинули, а відтак відсутні законні підстави для включення податкової накладної №28302 від 28.02.2023 до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних санкцій. Зазначає, що 05.07.2023 Головою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» (Україна) від 05.07.2023 р. до Компанії «VERSALA LTD» (Республіка Кіпр) та винесено постанову про прийняття справи до провадження. ТОВ «ПРІМАРІУС» було збільшено розмір заявлених позовних вимог 06.07.2023 в зв`язку з чим Головою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України 06.07.2023 винесено постанову про внесення змін до Постанови про відкриття провадження від 05.07.2023. Оскільки Постановою Голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 06.07.2023 не вирішувалося питання про відкриття провадження у справі, а лише внесено зміни у вже існуючий процесуальний документ, датою звернення ТОВ «ПРІМАРІУС» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України та датою прийняття до розгляду заяви є саме 05.07.2023. Враховуючи викладене, висновок суду про те, контролюючим органом правомірно нарахована пеня по 05 липня 2023 року включно (до дня прийняття постанови MKAC при TПП України про внесення змін до постанови від 05 липня 2023 року про прийняття справи №359/2023 до провадження від 06 липня 2023 року), є необґрунтованим. Висновок суду про те, що наявні всі підстави вважати датою виявлення порушення дату набрання рішення MKAC при ТПП України від 08 грудня 2023 року по справі №359/2023, а саме - 08 грудня 2023 року, позивач також вважає необґрунтованими, оскільки в Акті перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказано, що контролюючим органом отримано податкову інформацію від 19.05.2023 № 25- 008/106/ДСК від Національного банку України щодо порушень ТОВ «ПРІМАРІУС» норм валютного законодавства України при виконані умов зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 № VL/ULSD-2229. Зазначене свідчить про те, що для контролюючого органу саме 19.05.2023 є днем виявлення порушення, а відтак, станом на момент початку документальної планової перевірки (18.12.2023) за результатами якої і складено Акт перевірки та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, строк, визначений ст. 15 Закону України «Про валюту і валютні операції», вже скінчився. При ухваленні рішення судом не надано оцінки посиланням позивача на висновки, викладені в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 420/1538/23 від 15.02.2024: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню». Суд, при ухваленні рішення, не надав мотивованої оцінки додатковим поясненням від 04.09.2024 та долученим до них документам, які підтверджують безпідставне донарахування сум, вказаних в цих поясненнях, які включені до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0131850702. Також суд не навів мотивів відхилення поданих доказів. В позовній заяві, при доведенні неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0131830702, позивач зазначав про те, що контролюючим органом не враховано дані субрахунку 70.4 «Вирахування з доходу», який відображає суми надходжень за договорами комісії, які не є доходом ТОВ «ПРІМАРІУС». В порушення вимог ст.ст.242, 246 КАС України, судом, при ухваленні рішення, не надано мотивованої оцінки ані аргументам позивача, викладеним в позовній заяві, щодо наявності відносин за договорами комісії (що підтверджує факт безпідставного включення контролюючим органом сум, які є надходженнями за договорами комісії, до розрахунку до податкового повідомлення-рішення), ані обставинам, викладеним в додаткових поясненнях від 15.10.2024, мотивів їх відхилення в рішенні також не наведено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове , яким відмови у задоволенні позовну в повному обсязі. Вказує, що податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131930702, формується у програмному режимі, станом на дату складання акту 09.02.2024 у програмі ІС Податковий блок сформовано штрафну санкцію до якої увійшли податкові накладні за листопад 2023 року.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники кожної із сторін підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги іншої сторони.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» зареєстроване як суб`єкт господарської діяльності 18.11.2021 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, екологічного податку, а також акцизного податку.

У період з 18.12.2023 по 02.02.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу ІV, п.п. 9-23 розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2023 рік та на підставі наказу від 05.12.2023 №5110-п та направлень від 13.12.2023 №7232, №7233, №7234, №7509, від 27.12.2023 №7510, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПРІМАРІУС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів установлених законом за період діяльності з 18.11.2021 по 30.09.2023.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 09.02.2024 №269/04-36-07-02/44498304.

Перевіркою встановлені порушення:

- пп. 134.1.1, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 838 833 грн, у т.ч. за 2022 рік у сумі 1 149 144 грн, 1 кв. 2023 року в сумі 4 439 153 грн за І півріччя 2023 року у сумі 9 806 564 грн, за 9 міс. 2023 року в сумі 16 689 688 грн;

- п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 15 296 573,00 грн, у т. ч. грудень 2022 року на суму ПДВ 444 098 грн, січень 2023 року на суму ПДВ 189 488 грн, лютий 2023 на суму ПДВ 1 746 567 грн, березень 2023 на суму ПДВ 1 080 661 грн, квітень 2023 на суму ПДВ 1 357 286 грн, травень 2023 на суму ПДВ 207 997 грн, червень 2023 на суму ПДВ 556 892 грн, липень 2023 на суму ПДВ 3 454 858 грн, серпень 2023 року на суму ПДВ 2 717 323 грн, вересень 2023 року на суму ПДВ 3 541 403 грн;

- п.п.214.1.4, п.п.214.1.5, n.214.1, ст.214, п.п.215.3.10 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку у розмірі 166 857,90 грн, в т.ч. лікеро горілчана продукція (графа 1.1 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 62 577, 16 грн, пиво (графа 1.3 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 5 615,77 грн, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (графа 1.4 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 98 664,97 грн;

- п.1201.1 ст.1201, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України буде застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних;

- п.1201.1 cт.1201, п.201.10 cт.201 Податкового Кодексу України буде застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкової накладної;

- ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 №VL/ULSD-2229, укладеного з нерезидентом компанією «Versala ltd» (Республіка Kiпp), в частині ненадходження імпортного товару в сумі 266 180 000,00 грн. (екв. 7 278 922,35 дол. США) за період з 18.11.2021 по 30.09.2023, за що згідно із ч.5 ст. 13 Закону України №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

- встановлено несвоєчасність сплати податку на додану вартість за період з 18.11.2021 по 30.09.2023.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 04.03.2024 були подані заперечення на акт та рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2024 №18117/6/04-36-07-02-13 висновки акту залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки від 09.02.2024 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.03.2024, а саме:

№0131830702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 17 838 831,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 4 459 707,75 грн;

№0131850702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на 15 296 573,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 3 824 143,25 грн;

№0131840702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 30 537 777 грн;

№0131900702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з акцизу на 167 956,50 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 41 989,13 грн;

№0131920702, яким накладено штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 160 427,94 грн;

№0131930702, яким накладено штрафну санкцію за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6 596,11 грн;

№0131870709, яким накладено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 923 800,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою з вимогою переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.03.2024.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 14.06.2024 №18099/6/99-00-06-01-01-06 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 25.03.2024, а скаргу - без задоволення.

Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 №0131830702, №0131850702, №0131840702, №0131900702, №0131920702, №0131930702, №0131870709.

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 №0131830702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 17 838 831,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 4 459 707,75 грн, №0131850702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на 15 296 573,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 3 824 143,25 грн та №0131840702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 30 537 777 грн.

Так у перевіряємий періоді ТОВ «ПРІМАРІУС» мало взаємовідносини з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «НВП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» з придбання паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до п.п. 231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, a6o на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УKT ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 ПK України реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну aбo оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, - не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою їx складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального a6o спирту етилового з акцизного складу;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального a6o спирту етилового з акцизного складу пересувного;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального a6o спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу - після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, - протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального;

- першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в п.п. 1 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПK України - не пізніше 15 календарних днів з дня їx складання;

- акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України - не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

- першого примірника акцизної накладної, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, - протягом трьох календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією;

- другого примірника акцизної накладної - після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального a6o спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного - отримувачем пального a6o спирту етилового;

- розрахунку коригування - не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання.

Згідно із п.п.213.1.12 п. 213. ст. 213 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, a6o не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.06. 2019 №545), для реєстрації в ЄPAH акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 ПK України реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу здійснюється у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу.

Відповідно до п.п. 231.5 ст. 231 ПК України, при реалізації пального a6o спирту етилового особа, яка реалізує пальне a6o спирт етиловий, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати ii в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального a6o спирту етилового суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Під час проведення перевірки контролюючим органом з документів наданих до перевірки та в реєстрі акцизних накладних не було встановлено реєстрацію акцизних накладних ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», як продавців, на користь ТОВ «ПРІМАРІУС».

В той же час, відповідно до умов договорів та актів примання-передачі палива, а також з TTH вбачається, що відвантаження палива відбувалось (на умовах EXW) з резервуарів AT «Одесанафтопродукт», (на умовах EXW) з резервуарів ТОВ «НАФТОСІТІ», DDP - склад покупця, (на умовах FCA естакада налива) ТОВ «CBIПIT».

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 20.01.2023 №ПT23-07/2411, укладеного між ТОВ «ПPIMAPIУC» та ТОВ «IHTEKC IHBECT» поставлено на ТОВ «Прімаріус» палива на загальну cyмy 71 103 713,52 грн, в т.ч. ПДВ 4 651 644,82 грн.

Поставки палива оформлені виписаними актами прийому-передачі палива від 01.02.2023, 01.03.2023, 01.04.2023, 01.05.2023, 01.06.2023.

За результатами поставки палива виписані податкові накладні.

Відповідно до умов договору та відповідно актів прийому-передачі палива, встановлено, що відвантаження палива відбувалось на умовах EXW (склад продавця) з резервуарів AT «Одесанафтопродукт» згідно договору про надання послуг від 03.02.2023 №9 між ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та AT «Одесанафтопродукт».

Разом тим, в ході проведення перевірки позивачем не були надані акти прийому-передачі палива на AT «Одесанафтопродукт», а також отримання палива від зберігача, як передбачено п.п. 5.4.3. п. 5.4 розділу 5 «Порядок приймання нафти i нафтопродуктів» Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах i організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 №805/15496 (далі - Інструкція № 281), а6o тристоронніх актів постачальник-зберігач-покупець, які б підтверджували факт передачі палива на відповідальне зберігання та в подальшому повернення палива власнику (покупаю при тристоронньому акті).

Відповідно до п.п. 5.4.3. п. 5.4 розділу 5 Інструкції №281 маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах a6o за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням цих прізвищ i посад.

Пунктом 14.1 Інструкції №281 визначено, що під час приймання, зберігання та відпуску нафти i нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів pyxy нафти та нафто-продуктів; збереження їx кількості i якості; відображення їx pyxy за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їx зберігання.

Інструкцією № 281 визначено, що вона встановлює єдиний порядок організації га виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти i нафтопродуктів.

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи i види нафти та типи, марки i види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання i реалізація нафти i нафтопродуктів на території України.

З оформлених актів прийому-передачі палива вбачається, що ТОВ «ПРІМАРІУС» отримувало паливо від ТОВ «ІНТЕКС-ІНВЕСТ» через АТ «Одесанафтопродукт», зокрема, 01.02.2023 на 553,95 тон, 01.03.2023 на 346,7 тон, 01.04.2023 на 438,88 тон, 01.05.2024 на 67,09 тон, 01.06.2024 на 91,59 тон.

При цьому, згідно Єдиного реєстру акцизних накладних у ці дні зареєстровано:

01.02.2023 - 16764 кг (1б,7б4 тон) (код УКТЗЕД 2710124512 Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини);

01.03.2023 - 7256 кг (7,25б тон) (код УКТЗЕД 2710124512 Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л a6o менше: інші бензини);

01.04.2023 - 21302 кг (21,З02 тон) (код УКТЗЕД 2710124512 Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини);

01.05.2023 32202 кг (З2,202 тон) (код УКТЗЕД 2710124512 Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини);

01.06.2023 - 104876 кг (104,876 тон) (код УКТЗЕД 2710124512 Бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини, 2710194300 Важкі дистиляти (газойль).

Таким чином, у березні, травні, червні 2023 року вбачається невідповідністъ даних, відображених у актах прийому-передачі палива та даних Єдиного реєстру акцизних накладних у кількості переданих ТМЦ, а також їх номенклатури.

Крім того, згідно інформації контролюючого органу, з Єдиного реєстру акцизних накладних вбачається, що ТОВ «IHTEKC IHBECT» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних в ЄPAH на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» в обсягах визначених в актах приймання-передачі та податкових накладних при виконанні умов договору на постачання палива.

Також, згідно ЄPПH AT «Одесанафтопродукт» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних на реалізацію палива на користь ТОВ «ІНТЕКС IHBECT».

При цьому, згідно інформації наданої контролюючим органом ТОВ «IHTEKC IПBECT» включено до переліку ризикових підприємств рішенням від 31.08.2023 та скасовано ліцензію на право торгівлі паливом в січні 2024 року.

Відповідно до договору від 01.01.2023 №ІЯ-00006, укладеного між ТОВ «ПРІМАРІУС» та ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», поставлено палива на ТОВ «ПРІМАРІУС» на загальну суму 3 241 377,75 грн, в т.ч. ПДВ 212 052,75 грн.

Поставки палива оформлені виписаними актами прийому-передачі палива від 31.01.2023 та від 28.02.2023, а також складені податкові накладні.

Відповідно до умов договору між ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» та ТОВ «ПPIMAPIУC», а також з актів приймання-передачі палива вбачається, що відвантаження палива відбувалось на умовах EXW (склад продавця) з резервуарів ТОВ «НАФТАСІТІ».

Разом тим, в ході проведення перевірки позивачем не були надані акти прийому-передачі палива на ТОВ «НАФТАСІТІ», а також отримання палива від зберігача, як передбачено п.п. 5.4.3. п. 5.4 розділу 5 «Порядок приймання нафти i нафтопродуктів» Інструкції №281.

З оформлених актів прийому-передачі палива вбачається, що ТОВ «ПРІМАРІУС» отримало паливо від ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» (через ТОВ «НАФТАСІТІ») від 31.01.2023 на 60,155 тон, від 28.02.2023 на 7,675 тон.

При цьому, згідно Єдиного реєстру акцизних накладних у ці дні зареєстровано:

- 31.01.2023 року згідно даних ЄPAH у цей день взагалі не реєструвалися акцизні накладні на ТОВ «ПРІМАРІУС»;

- 28.02.2023- 8653 кг (8,65З тон) (код УКТЗЕД 2710194300 Важкі дистиляти (газойлі).

Таким чином, у січні, лютому 2023 року вбачається невідповідність даних відображених у актах прийому-передачі палива та даних Єдиного реєстру акцизних накладних у кількості переданих ТМЦ, а також їx номенклатури.

Крім того, згідно інформації контролюючого органу, з Єдиного реєстру акцизних накладних вбачається, що ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних в ЄРАН на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» в обсягах, визначених в актах приймання-передачі та податкових накладних при виконанні умов договору на постачання палива.

Також, згідно ЄРАН ТОВ «НАФТАСІТІ» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних на реалізацію палива на користь ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ».

Відповідно до договору від 01.06.2023 №АЯ-00003, укладеного між ТОВ «ПPIMAPIУC» та ТОВ «АЛЕТЕЯ», поставлено палива на ТОВ «ПРІМАРІУС» на загальну суму 41 239 669,66 грн, в т.ч. ПДВ 4 651 644,82 грн.

Поставки палива оформлені виписаними актами приймання-передачі палива від 01.06.2023, 01.07.2023, 01.08.2023, а також складені податкові накладні.

Відповідно до умов договору між ТОВ «АЛЕТЕЯ» та ТОВ «ПPIMAPIУC», а також з актів приймання-передачі вбачається, що відвантаження палива відбувалось на умовах FCA, а саме естакада палива з резервуарів ТОВ «CBIПIT» у м. Кременчуг.

Разом тим, в ході проведення перевірки позивачем не були надані акти прийому-передачі палива на ТОВ «CBIПIT», а також отримання палива від зберігача, як передбачено п.п. 5.4.3. п. 5.4 розділу 5 «Порядок приймання нафти i нафтопродуктів» Інструкції №281.

Згідно оформлених актів приймання-передачі палива ТОВ «ПРІМАРІУС» отримало паливо від ТОВ «АЛЕТЕЯ» (через ТОВ «CBIПIT») від 01.06.2023 на 93,792 тон, від 01.07.2023 на 368,92 тон, від 01.08.2023 на 272,077 тон.

При цьому, згідно Єдиного реєстру акцизних накладних у ці дні ТОВ «CBIПIT» на ТОВ «ПРІМАРІУС» взагалі не реєстрували акцизні накладні.

Таким чином, у червні, липні, серпні 2023 року вбачається невідповідність даних відображених у актах приймання-передачі палива та даних Єдиного реєстру акцизних накладних у кількості переданих ТМЦ, а також їх номенклатури.

Крім того, згідно інформації контролюючого органу, з Єдиного реєстру акцизних накладних вбачається, що ТОВ «АЛЕТЕЯ» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних в ЄPAH на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» в обсягах, визначених в актах приймання-передачі та податкових накладних при виконанні умов договору на постачання палива.

Також, згідно ЄРАН ТОВ «СВІПІТ» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних на реалізацію палива на користь ТОВ «АЛЕТЕЯ».

Відповідно до договору від 01.09.2023 №BП-00228, укладеного між ТОВ «ПPIMAPIУC» та ТОВ «BHП», поставлено палива на ТОВ «ПРІМАРІУС» на загальну суму 21 248 418,34 грн, в т.ч. ПДВ 3 541 403,06 грн.

Поставки палива оформлені виписаними актами приймання-передачі палива від 30.09.2023.

Відповідно до умов договору між ТОВ «BHП» та ТОВ «ПPIMAPІУC», а також згідно акту приймання-передачі палива вбачається, що відвантаження палива відбувалось на умовах DDP (склад покупця) ТОВ «BHП».

При цьому, згідно інформації контролюючого органу, з Єдиного реєстру акцизних накладних вбачається, що ТОВ «ВНП» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних в ЄPAH на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» в обсягах, визначених в акті приймання-передачі та податковій накладній при виконанні умов договору на постачання палива.

Водночас, з березня 2023 року по вересень 2023 року ТОВ «BHП» згідно Єдиного реєстру акцизних накладних зареєструвало на користь ТОВ «ПPIMAPІУC» накладні на реалізацію (газів нафтових та інших вуглеводних в газоподібному стані) у кількості 3840280 кг (3840,280 тон), які фактично, згідно даних податкового обліку, не поставляв.

З ТТН, які містяться в матеріалах справи та які були надані під час перевірки не вбачається, що ТОВ «ВНП» є стороною взаємовідносин на поставку палива.

Таким чином, з наданих документів, не можливо встановити, що постачальником палива є ТОВ «НВП».

Відповідно до договору від 01.12.2022 №ЮЕ-0015, укладеного між ТОВ «ПPIMAPІУC» та ТОВ «ЮНАЙТЕТ ЕНЕРДЖІ», поставлено палива на ТОВ «ПРІМАРІУС» на загальну суму 6 788 347,50 грн, в т.ч. ПДВ 444 097,50 грн.

Поставки палива оформлені виписаними актами приймання-передачі палива від 31.12.2022.

Відповідно до умов договору між ТОВ «ЮНАЙТЕТ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ПPIMAPІУC», а також згідно акту приймання-передачі вбачається, що відвантаження палива відбувалось на умовах EXW (склад продавця) з резервуарів ТОВ «НАФТАСІТІ».

Згідно оформленого акту приймання-передачі палива ТОВ «ПРІМАРІУС» отримав паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО від ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» (через ТОВ «НАФТАСІТІ») від 31.12.2022 на 115,35 тон.

При цьому, згідно Єдиного реєстру акцизних накладних у ці дні від ТОВ «НАФТАСІТІ» на ТОВ «ПРІМАРІУС» взагалі не реєструвалися акцизні накладні.

Таким чином, у грудні 2022 року вбачається невідповідність даних відображених у актах прийому-передачі палива та даних Єдиного реєстру акцизних накладних у кількості переданих ТМЦ, а також їx номенклатури.

Крім того, згідно інформації контролюючого органу, з Єдиного реєстру акцизних накладних вбачається, що TOВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не здійснювало реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на користь ТОВ «ПPIMAPIУC» в обсягах визначених в акті приймання-передачі та податковій накладній при виконанні умов договору на постачання палива.

Крім того аналізом баз даних ДПС України не встановлено реєстрації акцизних накладних від ТОВ «IHTEKC IHBECT» на користь AT «Одесанафтопродукт», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» на користь ТОВ «НАФТОСІТІ», ТОВ «АЛЕТЕЯ» на користь ТОВ «CBIПIT» відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно наданих товарно-транспортних накладних, відправниками зазначено саме AT «Одеснафтопродукт», ТОВ «CBIПIT» та ТОВ «НАФТОСІТІ».

Контрагенти позивача - ТОВ «IHTEKC-IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», взагалі не зазначені в ТТН будь-якимисторонами взаємовідносин на поставку палива ТОВ «ПРІМАРІУС».

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з наданих документів, не можна встановити, що постачальниками палива є саме ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ». При цьому між вказаними контрагентами та позивачем існує лише акт приймання-передачі, який складається в кінці місяця, по факту постачання та підведення підсумків кількості поставленої продукції.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності необхідності реєстрації акцизних накладних, які містяться, зокрема, в наданих письмових поясненнях його контрагентами, суперечать положенням ст. 231 ПК України, крім того факт оплати за придбане палива не спростовує висновки суду першої інстанції в часитні неможливості встановлення того, що постачальниками палива були саме ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ».

Станом на 30.09.2023 у ТОВ «ПPIMAPIУC» по рах.631 рахується кредиторська заборгованість перед підприємствами.

Уci паливо-мастильні матеріали відвантажувались з терміналів AT «Одеснафтопродукт», ТОВ «CBIПIT», ТОВ «НАФТОСІТІ» про що свідчать товаро- транспортні накладні, акцизні накладні, при цьому, з останніх не можливо встановити власника відвантажених ПММ.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність вищевказаних фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їx функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Фактично ТОВ «ПPIMAPIУC» з контрагентами - ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарів i складено первині документи всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 i 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995p. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абз.2 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як pecypcy контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання aбo власного виконання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний pyx певного активу.

Таким чином, первинні документи, які складені підприємствами ТОВ «IHTEKC IHBECT», ТОВ «ІНСІГНІЯ РЕЗОРТ», ТОВ «АЛЕТЕЯ», ТОВ «BHП», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» по взаємовідносинам з ТОВ «ПPIMAPIУC» є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Вказаними обставинами підтверджуються висновки податкового органу, що ТОВ «ПРІМАРІУС» при декларуванні ПДВ порушено п.198.2, п.198.3, ст. 198 ПК України та завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 15 296 573,00 грн, у т. ч. за грудень 2022 року на суму ПДВ 444 098 грн, за січень 2023 року на суму ПДВ 189 488 грн, за лютий 2023 року на суму ПДВ 1 746 567 грн, за березень 2023 року на суму ПДВ 1 080 661 грн, за квітень 2023 року на суму ПДВ 1 357 286 грн, за травень 2023 року на суму ПДВ 207 997 грн, за червень 2023 року на суму ПДВ 556 892 грн, за липень 2023 року на суму ПДВ 3 454 858 грн, за серпень 2023 року на суму ПДВ 2 717 323 грн, за вересень 2023 року на суму ПДВ 3 541 403 грн.

Також, перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 18.11.2021 року по 30.09.2023 року встановлено несвоєчасність сплати податку в сумі 81030 грн.

Матеріалами справи підтверджується порушення ТОВ «ПPIMAPIУC» пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 838 833 грн, у т.ч. за 2022 рік у сумі 1 149 144 грн, 1 кв. 2023 в сумі 4 439 153 грн за I півріччя 2023 року у сумі 9 806 564 грн, за 9 міс. 2023 року в сумі 16 689 688 грн; п.198.2, п.198.3, ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 15 296 573,00 грн, у т. ч. грудень 2022 року на суму ПДВ 444 098 грн, січень 2023 року на суму ПДВ 189 488 грн, лютий 2023 року на суму ПДВ 1 746 567 грн, березень 2023 року на суму ПДВ 1 080 661 грн, квітень 2023 року на суму ПДВ 1 357 286 грн, травень 2023 року на суму ПДВ 207 997 грн, червень 2023 року на суму ПДВ 556 892 грн, липень 2023 року на суму ПДВ 3 454 858 грн, серпень 2023 року на суму ПДВ 2 717 323 грн, вересень 2023 року на суму ПДВ 3 541 403 грн.

Вказані обставини свідчать про правомірність податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 №0131830702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 17 838 831,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 4 459 707,75 грн, №0131850702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на 15 296 573,00 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 3 824 143,25 грн та №0131840702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 30 537 777 грн, та відсутністю підстав для їх скасування, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Щодо додаткових пояснень від 04 вересня 2024 року в яких позивач повідомляє про те, що розрахунок складено на підставі недостовірних, «перекручених» даних:

- безпідставно донараховано 444098 грн. за грудень 2023 року. Перевірка проводилась за період з 18.11.2021 по 30.09.2023, тобто в розрахунок включена сума, яка не входить в період перевірки;

- донарахування 189488,25 грн. за січень 2023 року здійснено не правомірно, так як сума 189448,25 грн. ТОВ «ПрімаріуС» не включена до податкового кредиту в Декларацію з ПДВ у січні 2023 року;

- неправомірне донарахування ПДВ за лютий 2023 року, так як сума 1 746 567,69 грн. складається з 1 724 003,19 грн. (по ТОВ «Інтекс Інвест») і 22564,50 (по ТОВ «Інсігнія резорт») і ця сума не включена ТОВ «ПрімаріуС» до податкового кредиту у Декларацію з ПДВ за лютий 2023 року;

- донарахування 207997,29 грн. за травень 2023 року здійснено не правомірно, так як сума 207997,29 грн. не включена ТОВ «ПрімаріуС» до податкового кредиту в Декларацію з ПДВ у травні 2023 року;

- донарахування 556 893,47 грн. за червень 2023 року здійснено не правомірно, так як сума 556 893,47 грн. не включена ТОВ «ПрімаріуС» до податкового кредиту в Декларацію з ПДВ у червні 2023 року;

- безпідставно донарахована сума 2 717 323 грн. (по ТОВ «АЛЕТЕЯ») за серпень 2023 року. ТОВ «АЛЕТЕЯ» включено до переліку ризикових підприємств, про що є відмітка також в Акті перевірки. ТОВ «ПРІМАРІУС» не скористався податковим кредитом за податковою накладною №2 від 31.08.2023 на суму 2619168,69 грн., оскільки вона не була зареєстрована, що підтверджується Квитанцією від 18.09.2023 (реєстрація зупинена, реєстраційний номер документа 9242046293), про що достеменно відомо контролюючому органу під час перевірки, так як була до 27.06.2024 заблокована податковим органом. Реєстрація податкової накладної №2 від 31.08.2023 на суму 2619168,69 грн. здійснена лише 27.06.2024, що підтверджується Рішенням про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11310862/44653230, тобто через чотири місяці після закінчення планової перевірки. ТОВ «ПРІМАРІУС» також не скористався податковим кредитом за податковою накладною №31682 від 31.08.2023 на суму 98154,80 грн., оскільки вона теж не була зареєстрована, що підтверджується Квитанцією від 20.09.2023 (реєстрація зупинена, реєстраційний номер документа 9243374390), про що достеменно відомо контролюючому органу під час перевірки, так як була до 11.07.2024 заблокована податковим органом. Реєстрація податкової накладної №31682 від 31.08.2023 на суму 98154,80 грн. здійснена лише 11.07.2024, що підтверджується Рішенням про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11394415/44653230. Крім того, взаємовідносини ТОВ «ПРІМАРІУС» і ТОВ «АЛЕТЕЯ» за цією поставкою (податкова накладна №31682 від 31.08.2023) не знайшли свого відображення в Акті перевірки. Планова перевірка ТОВ «ПРІМАРІУС» закінчилась у лютому 2024 року і, вочевидь, що в період перевірки підприємство/позивач не могло скористатись податковим кредитом за цією накладною, тому податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі зазначених даних є незаконним.

Даний факт також підтверджується Деклараціями з ПДВ за період з грудня 2022 року по вересень 2023 року, з Додатками 1, 2 де податковий кредит надається/ розшифровується в розрізі постачальників і їх ІПН, з Квитанціями №2.

Надаючи оцінку вказаним поясненням колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг продавець зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄДРПН. Після прийняття та набрання чинності рішення про реєстрацію ПН (або РК) в ЄРПН, документ реєструється тією датою, якою він був відправлений в ДПС з метою реєстрації. Ця дата зафіксована в квитанції до ПН.

Згідно з п.19 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних затверджених Постановою КМУ № 1246 від 29 грудня 2010 р. податкова накладна або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію. Одночасно, п.12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в ЄДРПН затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Це означає, що покупець має право включити таку податкову накладну до податкового періоду, в якому її було складено, у разі якщо вона була вчасно відправлена на реєстрацію, або протягом 365 днів, починаючи з дати складання такої податкової накладної (ст. 198 ПКУ).

Тобто після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної, покупець має право включити її до складу податкового кредиту в місяці реєстрації або протягом 365 календарних днів з дати її складання. В разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ці 365 днів перериваються на період зупинення реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування.

Враховуючи, що податкові накладні були вчасно відправлені на реєстрацію, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної, це давало позивачеві правові підстави для їх включення до складу податкового кредиту в межах строку, встановленого абзацом четвертим пункту 198.6 статті 198 ПК України в місяці реєстрації.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131900702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з акцизу на 167 956,50 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 41 989,13 грн.

З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період позивачем реалізовано лікеро-горілчаної продукції, міцних алкогольних напоїв (горілка, віскі, джин, ром, текіла, настоянки, коньяк, тощо) згідно EPПH на загальну суму 3 168 492,72 грн (у т.ч. ПДВ).

В той же час, відповідно до поданих декларацій з акцизного податку вбачається, що підприємством вказано базу для оподаткування акцизним податком на суму 1 916 949,57 грн.

При цьому доводи позивача про те, що відповідно до поданих декларацій обсяг реалізації міцних алкогольних напоїв (лікеро-горілчана продукція) з ПДВ, що є базою оподаткування склав 3 164 411,92 грн, сума нарахованого та сплаченого акцизного податку склала 158 220,62 грн. не спростовує інформацію вказану контролюючим органом в акті перевірки.

Також, з акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період підприємством було реалізовано алкогольних напоїв, а саме пива на загальну суму 3 444 142,80 грн (у т.ч. ПДВ) згідно EPПH.

В той же час, відповідно до поданих декларацій з акцизного податку вбачається, що підприємством вказано базу для оподаткування акцизним податком суму в розмірі 3 331 827,36 грн.

Доводи позивача про те, що ТОВ «ПРІМАРІУС» здійснено декларування повного обсягу реалізованої продукції, а саме пива. Відповідно до поданих декларацій обсяг реалізації пива алкогольного з ПДВ, що є базою оподаткування, склав 3 331 863,36 грн, сума нарахованого та сплаченого акцизного податку склала 166 591,55 грн. не спростовує інформацію вказану контролюючим органом в акті перевірки.

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що у розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відображені декларації з акцизного податку, які підприємство самостійно надало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що позивачем реалізовано тютюнових виробів на загальну суму 1 998 517,75 грн (без ПДВ) згідно EPПH, за період 2022 року.

При цьому, відповідно до п.197.27 ст. 197 ПУ України, з 2022 року тютюнові вироби звільненні від оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до поданих декларацій з акцизного податку вбачається, що підприємством зазначено базу для оподаткування акцизним податком у 2022 році в розмірі 25 218,20 грн.

Твердження позивача про те, що ним надано видаткові накладні на тютюнову продукцію, в якій постачальником підакцизної продукції (ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» код ЄДРПОУ 42673056) вказано про сплату акцизного податок виробником продукції, а тому ТОВ «ПРІМАРІУС» було здійснено декларування та сплачено акцизний податок, з врахуванням вищевказаних норм податкового законодавства, виключно на продукцію, що не мала відповідної відмітки, тобто продукцію, що була виготовлена до 01.04.2022, документально не підтверджені.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області у ході проведення перевірки направляло запит від 01.02.2024 року, п. 4 якого запропоновано підприємству надати пояснення та документальне підтвердження щодо несплати акцизного податку.

Проте, підприємством у ході перевірки даних документів не надано.

Вказані обставини свідчать про порушення ТОВ «ПРІМАРІУС» п.п.214.1.4., п.п.214.1.5., п.214.1, ст.214, п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст.215 ПУ України, що призвело до заниження акцизного податку у розмірі 166 857,90 грн, в т.ч. лікеро-горілчана продукція (графа 1.1 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 62 577, 16 грн, пиво (графа 1.3 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 5 615,77 грн, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (графа 1.4 додатку 6 до декларації акцизного податку) у розмірі 98 664,97 грн.

Вказане свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131900702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з акцизу на 167 956,50 грн та накладено штрафну санкцію у розмірі 41 989,13 грн. та відсутність підстав для його скасування , про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131920702, яким накладено штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 160 427,94 грн.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзаців 14-18 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем визначено обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

В ході проведення перевірки податковим органом зроблено висновок, що підприємством в порушення п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року на загальну суму 8 854 968,94 грн, перелік яких наведений у розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

Спростовуючи доводи позивача на протиправне включення до переліку не зареєстрованих податкових накладних від 28.02.2023 №28302 та №28313, суд першої інстанції вірно зазначив, що за рішенням комісії від 31.07.2023 податкова накладна №28313, є такою, що виключена з переліку, оскільки порушення скасовано, а податкова накладна №28302 є такою, що і досі не зареєстрована.

Отже, порушення щодо не реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 №28313 до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131920702 не включено.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що податкова накладна №28302 від 28.02.2023 своєчасно направлена на реєстрацію, що підтверджується Квитанцією з реєстраційним номером 9051454140 від 15.03.2023, але її реєстрацію було зупинено, у зв`язку з чим включення податкової накладної №28302 від 28.02.2023 до акту перевірки в перевіряємий період з 18.11.2021 по 30.09.2023 є безпідставним, так як на момент перевірки порушення відсутнє, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 № 520, платник має право надати пояснення і копії документів в їх підтвердження протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

В той же час, доказів надання пояснень щодо податкової накладної №28302 від 28.02.2023, реєстрацію якої зупинено, позивачем не надано, як і не надано доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку зупинення реєстрації цієї накладної, у зв`язку з чим, підстави для не включення зазначеної податкової накладної у розрахунок та скасування податкового повідомлення-рішення були відсутні , про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Викладене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131920702, яким накладено штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 160 427,94 грн, та відсутністю підстав для його скасування.

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131930702, яким накладено штрафну санкцію за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6 596,11 грн. суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

У ході проведення перевірки податковим органом зроблено висновок, що підприємством в порушення п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи судом встановлено, що перевірка діяльності ТОВ «ПРІМАРІУС» проводилась у період з 18.11.2021 по 30.09.2023.

Отже, контролюючий орган мав право проводити перевірку щодо податкових декларацій, останній день строку подання яких знаходився у проміжку часу з 18.11.2021 по 30.09.2023.

При цьому, з розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131930702 вбачається, що до останнього включені податкові накладні складені позивачем після 30.09.2023, тобто поза межами перевіряємого періоду.

З встановлених обставин вбачається, що податкові періоди, що перевірялись відповідачем, знаходяться за межами строку перевірки, у зв`язку з чим контролюючий орган не мав права проводити перевірку за цими періодами та нараховувати штрафні санкції і доводами апеляційної скарги контролюючого органу таких висновків суду першої інстанції не спростовано.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131870709, яким накладено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 923 800,00 грн.

Так між ТОВ «Прімаріус» (Україна) (покупець) та нерезидентом Компанією «Versala ltd» (Республіка Kiпp) (продавець) укладено контракт №VL/ULSD-2229 від 02.12.2022 на покупку товару (паливо дизельне з наднизьким вмістом сірки максимум 1Оррм), якість якого повинна відповідати експортній якості стандарту ЕN590 (код УКТЗЕД 27101943). Одиниця виміру товару - метрична тонна.

Станом на 02.12.2022 за зовнішньоекономічним контрактом від 02.12.2022 №VL/ULSD- 2229 заборгованість відсутня, початкове сальдо дорівнює - 0, що відповідає даним бухгалтерського обліку TОВ «ПРІМАРІУС» по рахунку 632 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».

На виконання договірних зобов`язань за укладеним контрактом в період з 16.12.2022 по 01.02.2023 ТОВ «ПРІМАРІУС» згідно платіжних доручень перераховано з валютного рахунку, відкритого в Центральному відділенні AT «Банк Кредит Дніпро» в м. Дніпро (МФО 305749), кошти на рахунок нерезидента компанії «Versala ltd» (Kiпp) на загальну суму 850 950 000,00 грн (екв. 23 269 963,85 дол США).

При цьому, у період з 02.12.2022 по 30.09.2023 ТОВ «ПРІМАРІУС» від нерезидента компанії «Versala ltd» (Кіпр) товар (паливо дизельне з наднизьким вмістом сірки максимум l0ppм) на загальну суму 850 950 000,00 грн (екв. 23 269 963,85 дол. США) не отримано.

Крім того, нерезидентом компанією «Versala ltd» (Kiпp) у період з 02.12.2022 по 30.09.2023 на адресу ТОВ «ПРІМАРІУС» не повернуто перераховані авансові платежі у загальній сумі 850 950 000,00 грн (екв. 23 269 963,85 дол. США).

Станом на 30.09.2023 операції по контракту від 02.12.2022 №VL/ULSD-2229 не збалансовані, існує дебіторська заборгованість в сумі 850 950 000,00 грн (екв. 23 269 963,85 дол. США), у т.ч. прострочена у сумі 266 180 000,00 грн. (екв. 7 278 922,35 дол. США), що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «ПРІМАРІУС» по рахунку 632 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту i валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їx поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно із п.21 Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків становлять 180 календарних днів за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022 відповідно до ч.2 ст.1З Закону України «Про валюту i валютні операції», п.142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Згідно із п.6 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк згідно із цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та за наявності інформації про них (про цю операцію) у реєстрі МД, a6o документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, a6o в банку немає інформації про здійснення поставки за імпортною операцією;

- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена a6o в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1- 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) i надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за зовнішньоекономічним контрактом від 02.12.2022 №VL/ULSD-2229 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не надходили.

Згідно із вимогами ч.6 ст.1З Закону України №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою a6o третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) a6o третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

При цьому, позивачем до перевірки не було надано документу, який є підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин згідно чинного законодавства.

Згідно із вимогами ч.7 ст.13 Закону України №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), a6o прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента na користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) i пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без нарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється i пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову, сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

В підтвердження здійснення претензійної роботи позивачем надано:

- постанову МКАС при ТПП України про прийняття справи до провадження від 05.07.2023 за позовом ТОВ «ПРІМАРІУС» (Україна) до компанії «Versala ltd» (Республіка Kiпp) про стягнення 6 594 728,81 дол США заборгованості з повернення передплати, а також витрат зі сплати арбітражного збору за №359/2023;

- постанову MKAC при ТТП України про внесення змін до постанови від 05 липня 2023 року про прийняття справи №359/2023 до провадження від 06 липня 2023 року щодо збільшення суми позову до 23 269 963,85 доларів США;

- рішення MKAC при TПП України від 08 грудня 2023 року по справі №359/2023 за позовом ТОВ «ПРІМАРІУС» (Україна) до компанії «Versala ltd» (Республіка Кіпр) щодо стягнення з нерезидента на користь ТОВ «ПРІМАРІУС» (Україна) попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 23 269 963,85 доларів США, а також витрат по сплаті арбітражного збору в сумі 62 883,96 доларів США.

При цьому в п.1 описової частини рішення MKAC при TПП України від 08 грудня 2023 року у справі №359/2023 за позовом TOВ «ПРІМАРІУС» (Україна) до компанії «Versala ltd» (Республіка Кіпр), яке набрало законної сили з дати його винесення, тобто 08 грудня 2023 року, зазначено, що до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПPIMAPIУC» (Україна) про стягнення з компанії «VERSALA LTD» (Республіка Кіпр) 6 594 728,81 доларів США попередньої оплати, а також витрат зі сплати арбітражного збору надійшла саме 05 липня 2023 року.

Виходячи з видаленого суд першої інстанції вірно зазначив, що враховуючи, що постанову MKAC при TПП України про прийняття справи до провадження винесено 05 липня 2023 року та постанову MKAC при TПП України про внесення змін до постанови від 05 липня 2023 року про прийняття справи №359/2023 до провадження щодо збільшення суми позову до 23 269 963,85 доларів США винесено 06 липня 2023 року, позовна робота ТОВ «ПРІМАРІУС» за зовнішньоекономічним контрактом від 02.12.2022 №VL/ULSD-2229 на суму 266 180 000,00 грн (екв. 7 278 922,35 дол. США) проведена з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:

- імпортна операція від 16.12.2022 в сумі 58 400 000,00 грн (екв. 1 596 998,52 дол США), граничний термін отримання товару 13.06.2023, проте справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 21 день);

- імпортна операція від 20.12.2022 в сумі 9 700 000,00 грн (екв. 265 254,89 дол США), граничний термін отримання товару - 17.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 17 днів);

- імпортна операція від 21.12.2022 в сумі 6 900 000,00 грн (екв. 188 686,47 дол США), граничний термін отримання товару - 18.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 16 днів);

- імпортна операція від 23.12.2022 в сумі 9 070 000,00 грн (екв. 248 027,00 дол США), граничний термін отримання товару - 20.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 14 днів);

- імпортна операція від 27.12.2022 в сумі 7 090 000,00 грн (екв. 193 882,18 дол США), граничний термін отримання товару - 24.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 10 днів);

- імпортна операція від 28.12.2022 в сумі 50 000 000,00 грн (екв. 1 367 293,25 дол США), граничний термін отримання товару - 25.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 9 днів);

- імпортна операція під 29.12.2022 в сумі 100 000 000,00 грн (екв. 2 734 586,50 дол США), граничний термін отримання товару - 26.06.2023, справу за №359/2023 прийнято до провадження 05.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 8 днів);

- імпортна операція від 06.01.2023 в сумі 25 020 000,00 грн (екв. 684 193,54 дол США), граничний термін отримання товару - 04.07.2023, проте, зміни до постанови від 05.07.2023 про прийняття справи №359/2023 до провадження щодо збільшення суми позову до 23 269 963,85 доларів США прийнято 06.07.2023 постановою MKAC при TПП України (прострочення - 1 день).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України №2473-VIII порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При здійсненні розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за ненадходження від нерезидента компанії «Versala ltd» (Республіка Кіпр) товару на адресу ТОВ «ПРІМАРІУС» (Україна) саме на загальну суму попередньої оплати у розмірі 6 594 728,81 доларів США, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області нараховано пеню в сумі 8 848 740,00 грн. до дня прийняття позовної заяви до розгляду MKAC при TПП України, а саме по 04 липня 2023 року включно.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки ТОВ «ПРІМАРІУС» саме 06 липня 2023 року подало заяву до MKAC при TПП України щодо збільшення суми позовних вимог до 23 269 963,85 доларів США i цей факт також зафіксовано в п.6 описової частини рішення MKAC при TПП України від 08 грудня 2023 року по справі №359/2023, яке набрало законної сили з дати його винесення - 08 грудня 2023 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області правомірно за ненадходження від нерезидента компанії «Versala ltd» (Республіка Кіпр) товару на адресу ТОВ «ПРІМАРІУС» (Україна) на загальну суму попередньої оплати у розмірі 684 193,54 доларів США нарахувало пеню в розмірі 75 060,00 грн до дня прийняття постанови MKAC при TПП України про внесення змін до постанови від 05 липня 2023 року про прийняття справи №359/2023 до провадження від 06 липня 2023 року, а саме по 05 липня 2023 року включно.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №826/17473/17.

З приводу доводів апеляційної скарги, що контролюючим органом отримано податкову інформацію від 19.05.2023 № 25- 008/106/ДСК від Національного банку України щодо порушень ТОВ «ПРІМАРІУС» норм валютного законодавства України при виконані умов зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 № VL/ULSD-2229, а тому 19.05.2023 є днем виявлення порушення, а відтак, станом на момент початку документальної планової перевірки (18.12.2023) за результатами якої і складено Акт перевірки та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, строк, визначений ст. 15 Закону України «Про валюту і валютні операції», вже скінчився, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 2473 порядок застосування заходів впливу, передбачених ст.14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється, зокрема до юридичних осіб (крім уповноважених установ) Кабінетом Міністрів України, а за приписами ч.2 т.15 Закону № 2473 заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Разом з тим, встановлені ч. 2 ст. 15 Закону № 2473 строки застосовуються тільки до заходів впливу, визначених у статті 14 цього Закону, до яких не відноситься відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка встановлена статтею 13 цього Закону.

Так, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2473, за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані: до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій. Отже, відповідальність за порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів не відноситься до заходів впливу, визначених у статті 14 Закону № 2473, якою саме і визначені заходи впливу до юридичних осіб у вигляді штрафних санкцій і ці заходи впливу є відмінними від пені, передбаченої у статті 13 цього Закону, якою передбачається відповідальність за порушення строків розрахунків.

Отже твердження позивача, що строки, визначені у ч. 2 статті 15 Закону № 2473, розповсюджуються на застосування пені, передбаченої статтею 13 цього Закону, є помилковими оскільки статтею 14 та ч. 1 ст. 15 Закону чітко визначено, що відповідальність (пеня) за порушення граничних строків розрахунків не відноситься до заходів впливу, визначених статтею 14, тоді як строки у ч. 2 ст. 15 застосовуються саме до заходів впливу, передбачених статтею 14 Закону № 2473, про що безпосередньо зазначено у ч. 1 ст. 15 цього Закону.

З приводу доводів позивача щодо необхідності застосування п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Абзацом першим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкцій не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2 - 9 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПK України.

Відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПK України, протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно з внесених Законом № 466-IX змін до ПK України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПK України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їx посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПK України (п. 109.1 ст. 109 ПK України).

Отже, норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПK України пов`язанні з порушенням саме податкового законодавства.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій i уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту i валютні операції» (далі - Закон № 2473).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 ч. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню i поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19).

Закон № 2473 містить вичерпний перелік підстав для звільнення від нарахування пені за порушення валютного законодавства, які наведено у статті 13 вказаного Закону.

Також колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року справа №240/25642/22 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та сформулював такий правовий висновок: «Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Отже твердження позивача в апеляційній сказі про те, що при ухваленні рішення судом не надано оцінки посиланням позивача на висновки, викладені в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 420/1538/23 від 15.02.2024 є неприйнятними.

Викладені обставини свідчать про наявність порушення ТОВ «ПРІМАРІУС» ч.3 ст.13 Закону України №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 №VL/ULSD-2229, укладеного з нерезидентом компанією «Versala ltd» (Kiпp), в частині ненадходження імпортного товару в сумі 266 180 000,00 грн (екв. 7 278 922,35 дол. США) за період з 18.11.2021 по 30.09.2023, за що згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Отже відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0131870709, яким накладено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 923 800,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційних скарг порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 30 квітня 2025 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун


Суд	Третій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.04.2025
Оприлюднено	02.05.2025
Номер документу	126996832
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них

Сліпець Надія Євгенівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.04.2025 по справі 160/17936/24ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/17936/24

Постанова від 29.04.2025

Постанова
від 29.04.2025 по справі 160/17936/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД