Постанова від 30.04.2025 по справі 560/1107/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1107/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

30 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представників позивача - Коваля В.М., Зозулі В.П.

предстаника відповідача - Романюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Авіла» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та за обставин, викладених в ній, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.01.2025 року №336-П призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла", що здійснює діяльність за адресою: 29015, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4, з 22.01.2025 року, тривалістю 5 робочих днів.

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БГ «Авіла», 22 січня 2025 року о 11 год 20 хв, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 21.01.2025 року № 427, №428, працівники Головного управління у Хмельницькій області, здійснили вихід за місцем здійснення діяльності платника податків а саме: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4.

22.01.2025 о 11 год. 20 хв. представнику ТОВ «БГ «Авіла» пред`явлено наказ, службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, з яким він ознайомився, але підписувати направлення для проведення перевірки відмовився та не допустив посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено акт №50/22-01-07-04/40555232 щодо не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БГ «Авіла» та акт №51/22-01-07-04/40555232 відмови платника податків - представника ТОВ «БГ «Авіла», розписатися у направленнях на проведення перевірки.

У зв`язку із не допуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки 22.01.2025 року, о 11 год. 55 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 22.01.2025 року, начальником Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 16 год. 43 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Будівельна група "Авіла", яке направлено платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком.

Для підтвердження обґрунтованості прийнятого 22.01.2025 рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, позивач звернувся до суду з цією заявою.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган не довів наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України сукупності умов для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Будівельна група "Авіла".

При цьому, судом першої інстанції відзначено, що контролюючим органом не може бути без належних правових підстав, після спливу більше двох років після завершення процедури реорганізації, призначено перевірку на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що розпочато процедуру реорганізації.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно з пунктами 94.1, 94.4 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачає, що арешт майна може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Отже, для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся недопуск таким платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 по справі №640/17091/21.

Відповідно до приписів пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що наказ від 20.01.2025 №336-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БГ "Авіла"" прийнятий, в тому числі, на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наявних відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо прийняття рішення про реорганізацію.

Водночас, на момент прийняття вказаного наказу ТОВ "БГ "Авіла" не перебувало у процедурі реорганізації, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №34326718 від 22.01.2025 року, в розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій:» вказано - Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 05.10.2022 11:14:45, 1006731070012015438, відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Тобто, процедура реорганізації (виділу) була завершена 05.10.2022 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поза межами процедури реорганізації юридичної особи, відповідач мав право для відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На переконання суду першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, контролюючим органом не може бути без належних правових підстав, після спливу більше двох років після завершення процедури реорганізації товариства, призначено перевірку на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що розпочато процедуру реорганізації.

В даному випадку, законодавцем вжито термін саме "розпочато".

Вказані обставини підтверджуються також Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (надалі-Порядок №1588).

Згідно з п.11.1 розділу ХІ Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

При проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розділу ХІ Порядку №1588).

За результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (п.11.8 розділу ХІ Порядку №1588).

За змістом частини 5 статті 105 ЦК України строк заявлення кредитором своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Враховуючи те, що відомості про реорганізацію ТОВ "БГ "Авіла" внесено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.2022, то судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що підстави для проведення перевірки, визначені пп. 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, станом на 20 січня 2025 року були відсутні.

Окрім того, 22.01.2025 ТОВ "БГ "Авіла" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу від 20.01.2025 №336-П. Тобто, наявність законних підстав для проведення перевірки на підставі наказу від 20.01.2025 №336-П є предметом судового розгляду.

Окрім того, необхідно врахувати, що фактична реалізація інституту, встановленого статтею 94 ПК України, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто, у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому статтею 283 КАС України, з відповідною заявою.

За змістом ч. 7 ст. 283 КАС України максимальний строк розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків становить 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, і цей же строк встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, що свідчить про логічний нерозривний системний зв`язок цих норм матеріального і процесуального права.

В іншому випадку (у разі відсутності протягом 96-ти годин судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків) арешт вважається припиненим безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Таким чином, обґрунтованість рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт на майно платника податків може бути перевірена та підтверджена судом виключно протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, а відсутність протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 ПК України, рішення суду про визнання умовного адміністративного арешту обґрунтованим є обставиною, що автоматично зумовлює припинення умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21.

Отже, зважаючи на те, що податковий орган не довів наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України сукупності умов для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "БГ "Авіла", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "БГ "Авіла" не підлягає задоволенню.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги заявника висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.