Постанова від 30.04.2025 по справі 240/13032/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13032/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

30 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якій просило визнати протиправними і скасувати:

- рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024.

- картки відмови Івано-Франківської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079, №UA206080/2024/000081 та №UA206080/2024/000082.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів, митним органом виявлено розбіжності та неточності, що викликало обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Надані додатково документи не дали змоги здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, відтак декларантом не підтверджено, у встановленому МК України порядку, заявлений рівень митної вартості товарів.

Митну вартість визначено за резервним методом, за основу для визначення митної вартості при прийнятті оскаржуваного рішення взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості за митною декларацією, за якою товар максимально відповідає за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 22.12.2023 між GUANGRAO KAICHI TRADING CO.,LTD (продавець) та ТОВ «Житомирська торгова компанія» (покупець) укладено контракт №2212/2023, згідно якого продавець продасть та здійснить поставку, а покупець купить та оплатить на умовах та в строки, визначені даним контрактом та додатками до нього, шини автомобільні (нові), яке надалі іменується "шини автомобільні (нові)", перелік якого визначений в специфікаціях до цього Контракту, що є невід`ємними частинами цього контракту.

Сторони узгодили, що поставки здійснюються окремими партіями і на кожну поставку сторони підписують відповідну специфікацію, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 1.2 контракту передбачено, що найменування, номенклатура, ціна та кількість шин автомобільних (нові), умови та особливості поставки та оплати встановлюються сторонами у відповідній специфікації на кожну окрему поставку.

Між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №1 від 26.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 320 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080003941U4.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024; коносамент (Bill of lading) DK24040329CNTSTROCTAFD від 15.03.2024; автотранспорту накладну (Road consignment note) 0646 від 17.06.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C3705B0801/00202 від 10.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №1906-1 від 19.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №1906-3 від 19.06.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); специфікація; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2212/2023 від 20.12.2023; договір про надання послуг митного брокера від 20.06.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) DLT317-1-20231226 від 26.12.2023; пакувальний лист (Packing list) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №973 від 29.03.2024; заявка №1 Договору транспортно-експедиційного обслуговування №TEO-Д-280224 від 29.02.2024.

21.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000247/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079.

Також, між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №2 від 22.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 640 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 57600,00 доларів США. Дане замовлення на 640 шт. шин за Контрактом №2212/2023 від 22.12.2023 (специфікація №2 від 22.12.2023) розподілене на два контейнери у зв`язку з тим, що один сорокафутовий контейнер вміщує лише 320 шин такого розміру.

Таким чином, замовлення 640 шт. шин за контрактом №2212/2023 від 22.12.2023 (специфікація №2 від 22.12.2023) поставляється країною виробником двома контейнерами по 320 шт. шин, які підлягають митному оформленню кожен окремо.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080004067U6.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №DLT317-1-20231227-2 від 18.03.2024; коносамент (Bill of lading) №DK24030582CNTSTROCTAFD від 26.03.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №8099 від 25.06.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №243705B0801/00203 від 10.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-3 від 26.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару№2606-4 від 26.06.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 28.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого с виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2212/2023 від 20.12.2023; некласифікований внутрішній договір (контракт) №108/2024 від 05.04.2024; некласифікований внутрішній договір (контракт) №52.24-210 від 27.03.2024; договір про надання послуг митного брокера №18-04 від 20.06.2024; пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 18.03.2024;

27.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000025/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000081.

29.06.2024 з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080004121U3.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, надано: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 15.03.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №DLT317-1-20231227-1 від 15.03.2024; коносамент (Bill of lading) №DK24030504CNTSTROCTAFD від 22.03.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №6952 від 26.06.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №243705B0801/00203 від 10.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 29.12.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-5 від 26.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-6 від 26.06.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 24/1/146 від 25.06.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 28.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого с виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та або внутрішніх) договорів №2212/2023 від 20.12.2023; некласифікований внутрішній договір (контракт) №108/2024 від 05.04.2024; некласифікований внутрішній договір (контракт) №52.24-210 від 27.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 20.06.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) DLT317-1-20231226 від 26.12.2023; пакувальний лист (Packing list) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №18-04 від 18.04.2024; копія митної декларації країни відправлення №435020240000022254 від 22.03.2024; заявка №2 договору транспортно-експедиційного обслуговування №TEO-Д-280224 від 16.03.2024.

29.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000026/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000082.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товарів, що декларувалися позивачем. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів викладені у пункті 33 вказаних рішень про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує, що декларантом не надано прайс-лист від виробника, цінову довідку на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 07.02.2024 №403070/2024/001163 за якою здійснено митне оформлення подібних (аналогічних) товарів. Визначена митна вартість товару на рівні 3,0246 дол. США/кг - 129,68 дол.США за шт.

Суд зауважує, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Свого роду це комерційна пропозиція, лист потенційному партнеру чи замовнику, що містить ділову пропозицію щодо подальшої співпраці, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару, та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом в постановах від 23.10.2020 у справі №810/690/17, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, цінова довідка на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків відсутня.

Пунктом 8 частини 3 статті 53 МК України встановлено, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, визначено як додатковий документ, який митний орган має право витребувати (за наявності такого у ТОВ "Житомирська торгова компанія") тільки у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Неподання вказаних документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже положення ч. 4 ст. 53 МК України передбачають, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. Якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15 зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Митний орган в оскаржуваних рішеннях не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими, наданими ТОВ «Житомирська торгова компанія» документами.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, такі рішення є необґрунтованими та безпідставними.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд зауважує, що наявні у матеріалах справи документи достатні для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару та дозволяють визначити митну вартість товару за ціною договору, а доводи відповідача не свідчать про заниження такої вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Коригуючи митну вартість товару, відповідач за основу взяв числове значення митної вартості іншого товару, що визначене у МД від 07.02.2024 №403070/2024/001163 за якою здійснено митне оформлення подібних (аналогічних) товарів. Визначена митна вартість товару на рівні 3,0246 дол. США/кг - 129,68 дол.США за шт.

Разом з цим, оскаржувані рішення не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару за зазначеними митними деклараціями, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості відповідачем.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.