Постанова

від 07.04.2025 по справі 521/6138/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/610/25

Номер справи місцевого суду: 521/6138/24

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання - Хангельдян К.С., представника Одеської митниці - Берназ В.П., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Селіхової Г.В., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Селіхової Г.В. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.01.2025, якою:

ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення правопорушення займала посаду директора ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910, зареєстрованого за адресою: м. Одеса, вулиця Базарна, буд. 71, РНОКПП НОМЕР_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.01.2025, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1117484 грн. 39 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Встановлено, що 08.01.2024 Одеською митницею, за вхідним номером №568/4, отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 05.01.2024 року №26-1/26-04/7/10/89 щодо зовнішньоекономічних операцій ТОВ «УКРГ ЛОБАЛЕНЕР ДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910).

Так, відповідно до інформації з АСМО «Інспектор», ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910), зареєстрованого за адресою: 65020, Україна, місто Одеса, вулиця Базарна, будинок 71, було подано до оформлення митну декларацію типу ЕК10ДР від 16.06.2022 №500390/2022/04250, товар «насіння соняшнику», згідно контракту від 05.04.2022 року №5/18, який був укладений між ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» та Star Leaf Limited (Великобританія). Країна отримувач: Болгарія, т/x «Sea Scanner».

Статтею 320 Митного кодексу України передбачено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками.

Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Враховуючи викладене, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на товари за митною декларацією типу ЕК 10ДР від 16.06.2022 №500390/2022/04250, направлено запит до митних органів Туреччини.

За результатом опрацювання документів, які надійшли від митних органів Республіки Туреччини, надісланих листом Держмитслужби від 05.01.2024 року №26-1/26-04/7/10/89, встановлено наступне.

Турецькою стороною надано імпортну декларацію (IM 225901001М00010360 від 17.08.2022), яку оформлено на партію товару, який під час експорту з України оформлено за МД 500390/2022/004250. Опис товару, його вага, а також назва судна співпадає з наявними документами в базах даних АСМО «Інспектор» Державної митної служби України. Водночас, в митній декларації Туреччини (ІМ 22590100IM00010360 від 17.08.2022), в графі «експортер» вказано іншого контрагента, а саме OASIS EXIM FZ-LLC (OAE), що свідчить про перепродаж товару. Коносамент, наданий турецькою стороною також ідентичний тому, що був поданий при оформленні в Україні, однак в графі «порт призначення» вказано новий порт - TEKIRDAG TURKEY, а в графі «отримувач» вказано нового отримувача - Yayla Agro Gida Sanayi Ve Tic A.S. Ankara, Turkey.

Слід зазначити, що у надісланих документах та митній декларації, за якою здійснено митне оформлення товару «насіння соняшнику» у Туреччині, а саме за інвойсом від 13.06.2022 №1/5 вартість товару відрізняється від задекларованої в Україні, що пояснюється перепродажем товару нерезидентами.

Преференція зі сплати вивізного (експортного) мита за кодом «410» застосовується до товарів, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі- Угода) (стаття 31 Угоди, додаток І-С до глави 1 Розділу IV «торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (графік скасування вивізного (експортного) мита).

Під дію цієї Угоди підпадають товари, що походять з однієї з Договірних Сторін і ввозяться в інші договірні Сторони, за умови подання одного з документів, що підтверджують походження, визначених у статті 15 Доповнення 1 до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція), яким встановлюються правила преференційного походження в рамках Угоди.

Відповідно до статті 12 Доповнення 1 до Конвенції, яким встановлюються правила преференційного походження в рамках Угоди, преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовується лише до товарів, які виконують умови цієї Конвенції, транспортованих безпосередньо між або через територію Договірних Сторін, в яких застосовується кумуляція відповідно до Статті 3.

Туреччина не є державою-членом Європейського Союзу, між Україною та Туреччиною немає діючої угоди про вільну торгівлю, відповідно Туреччина по відношенню до України не є Договірною Стороною.

Таким чином, ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910) безпідставно використано преференцією «410», зі сплати вивізного (експортного) мита 3,6% за митною декларацією від 16.06.2022 №500390/2022/04250 та повинно сплатити 10% ставки вивізного мита з вартості товару.

Загальна сума зменшених митних платежів за митною декларацією типу ЕК10ДР від 16.06.2022 №500390/2022/004250 становить 1117484,39 грн.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність щодо заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв?язку з якими було надано такі пільги.

Згідно митної декларації від 16.06.2022 №500390/2022/04250 відправником, продавцем та відповідальною особою за фінансове врегулювання є ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910).

Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

На момент підписання контракту, відправлення вантажу та оформлення митних декларацій на нього, на посаді керівника ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910) перебувала громадянка України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Таким чином, на думку митного органу, керівником «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910) ОСОБА_3 вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 1117484,39 грн., шляхом надання недостовірних відомостей щодо кінцевого отримувача товарів та незаконного використання пільги за преференцією «410».

Враховуючи викладене, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на товари за митною декларацією типу ЕК 10ДР від 16.06.2022 №500390/2022/04250, направлено запит до митних органів Туреччини.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні гр. України ОСОБА_4 було складено протокол №0132/50000/24 за ст. 485 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Селіхова Г.В. подала апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона порушення, оскільки остання була переконана, що товар рухається до Болгарії, та вона не може нести відповідальності за дії інших осіб нерезидентів, яким товар був перепроданий та які, в свою чергу, відправили товар за межі Євросоюзу. Тим більше, що згідно з умовами Контракту Покупець перебирає на себе повноваження власника такого товару в порту Рені, Україна (згідно п. 3.1, 6.1 Контракту) та несе відповідальність за виконання умов цього Контракту, в т.ч. не реекспортувати товар за межі Євросоюзу (п. 6.3 Контракту).

Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

До Одеського апеляційного суду представником Одеської митниці надані заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначено, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволені апеляційної скарги необхідно відмовити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Селіхової Г.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника Одеської митниці - Берназ В.П., яка заперечувала проти задоволення скарги, прихожу до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, визнаючи винною ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернув уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про порушення митних правил №0132/50000/24 від 01.02.2024; копією листа Державної митної служби України від 03.08.2022 року; копією листа відповіді Туреччини від 18.12.2023 року; копією митної декларації UA500390/2022/004250; копією контракту №5/18 від 05.04.2022 року; копією комерційного рахунку-фактури № 1/5-07 від 13.06.2022; копією комерційного рахунку-фактури №1/28-07 від 28.07.2022.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (Продавець) та компанією «Star @ Leaf Limited», Великобританія (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №5/18 від 05.04.2022 р. на поставку насіння соняшника, врожаю 2021 року, українського походження, в кількості згідно інвойсу (п. 1 Контракту).

Сторони домовились, що товар буде поставлений автотранспортом на умовах DAP порт Рені, Україна згідно Інкотермс та Продавець здійснюватиме митне оформлення товару (п. 3.1 Контракту).

У п. 6.3 Контракту визначено, що Покупець зобов`язується не реекспортувати насіння соняшника за межі Євросоюзу.

На виконання умов Контракту №5/18 від 05.04.2022 р. до порту Рені було доставлено товар «насіння соняшника» вагою 2712,94 т., який було завантажено на т/х «Sea Scanner» та здійснено його митне оформлення за митною декларацією типу «ЕК10ДР» №500390/2022/04250 від 16.06.2022 р.

Митне оформлення МД №500390/2022/04250 здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 МК України, серед яких: інвойс №1 від 14.06.2022, коносамент від 13.06.2022 №1, маніфест № б/н від 13.06.2022, контракт №5/18 від 05.04.2022, сертифікат з перевезення товару EUR.1 №500.037670 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до МД №500390/2022/04250 від 16.06.2022 тa наданих товаросупровідних документів вбачається, що продавцем та відправником товару «насіння соняшнику» вагою 2712,94 т є ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44285910), покупцем та отримувачем є «Star @ Leaf Limited», переміщення товару на кордоні здійснювалось морським судном «Sea Scanner», країна призначення Болгарія.

В подальшому, з документів, наданих митними органами Туреччини, Одеською митницею було встановлено, що товар було імпортовано до Туреччини, а не до Болгарії, як то було обумовлено сторонами контракту.

З наданих митними органами Туреччини копій документів вбачається, що товар «насіння соняшнику» надійшов до Туреччини та розмитнений за №22590100IM00010360 від 17.08.2022 р.

Із вказаної імпортної декларації Туреччини вбачається, що експортером товару «насіння соняшнику» є інша компанія «OAZIS EXIM FZ-LLC» (ОАЄ), а імпортером - «YAYLA AGRO GIDA SANAYI VE TICARET A.S.» (Туреччина), що свідчить про перепродаж товару. Про те, що товар був перепроданий нерезидентами митницею не заперечується та вказується у протоколі про порушення митних правил №0132/50000/24 від 01.02.2024 р.

З наданої турецькою стороною копії інвойсу №1/5 від 13.06.2022 р., вбачається, що він виставлений компанією «OAZIS EXIM FZ-LLC» (Продавець) до компанії «YAYLA AGRO GIDA SANAYI VE TICARET A.S. (Покупець), з якими ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» не має жодних договірних відносин.

Надані митним органом Туреччини маніфест від 13.06.2022 р., та коносамент (Bіll of Lading) №1, В яких визначено порт відвантаження товару Туреччина, ОСОБА_1 не видавались та не підписувались.

Відповідно до договірних зобов`язань між Продавцем товару (ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ») та Покупцем (компанією «Star @ Leaf Limited») країною призначення товару було визначено Болгарію, що декларантом було заявлено у графі 17 експортної митної декларації №500390/2022/04250 від 16.06.2022.

В матеріалах адміністративної справи наявний Сертифікат походження товару (Movement Certificate) EUR.1 №500.037670 - документ, який підтверджує статус преференційного походження товару(ів) відповідно до міжнародних угод.

Наказом Міністерства фінансів №139 від 02.03.2021 затверджено «Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED». Даний Порядок визначає процедуру заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно із ЗУ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», а також міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку встановлено, що графи 1, 2, 4, 5, 8, 9, 12 сертифіката EUR. 1 або EUR-MED та графа 7 сертифіката EUR-MED є обов`язковими для заповнення експортером на лицьовому боці сертифіката. Графи 3, 6, 10 сертифіката EUR.1 або EUR-MED заповнюються за бажанням експортера на лицьовому боці сертифіката.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, в графі 5 «Країна, група країн або територія призначення», в сертифікаті EUR.1 №500.037670 країною призначення вказано Болгарія.

Отже, при заповненні сертифікату EUR.1 №500.037670, експортер ТОВ «УКРГ ЛОБАЛЕНЕРДЖІ» в графі 5 Сертифікату вказав, що країною призначення товару є саме Болгарія, що було узгоджено сторонами Контракту №5/18 від 05.04.2022.

Також встановлено, що Болгарія, як порт відвантаження, вказана також у поданих до митного оформлення коносаменті від 13.06.2022 №1 та маніфесті б/н від 13.06.2022.

Таким чином, при заповненні митної декларації ТОВ «УКРГ ЛОБАЛЕНЕРДЖІ» було переконане що товар рухається до Болгарії, проте після перепродажу товару на користь компанії «OAZIS EXIM FZ-LLC» (OAЕ), ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» не мало можливості та обов`язку здійснювати контроль та вплив на подальший рух товару. Адже за обумовленими у контракті умовами поставки DAP порт Рені, Україна згідно Incoterms 2020 Продавець ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕРДЖІ» виконав свої зобов`язання за зовнішньоекономічним контрактом, коли здійснив відвантаження товару у визначеному пункті - у порту Рені, Україна.

Умови постачання DAP Incoterms 2020 (Delivered At Point) означають «поставка у пункт призначення». Цей термін означає, що продавець виконує свої зобов`язання за зовнішньоторговельним контрактом, коли передає у розпорядження покупця продукцію, що має бути вивантажена у призначеному пункті.

Викладені обставини вказують на відсутність з боку ТОВ «УКРГЛОБАЛЕНЕР ДЖІ» наміру на вчинення будь-яких протиправних дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона порушення, оскільки остання була переконана, що товар рухається до Болгарії, та вона не може нести відповідальності за дії інших осіб нерезидентів, яким товар був перепроданий та які, в свою чергу, відправили товар за межі Євросоюзу. Тим більше, що згідно з умовами Контракту Покупець перебирає на себе повноваження власника такого товару в порту Рені, Україна (згідно п. 3.1, 6.1 Контракту) та несе відповідальність за виконання умов цього Контракту, в т.ч. не реекспортувати товар за межі Євросоюзу (п. 6.3 Контракту).

Порушення компанією «Star @, Leaf Limited» пункту 6.3 Контракту №5/18 від 05.04.2022 р. щодо обов`язку Покупця не реекспортувати насіння соняшника за межі Євросоюзу не може свідчити про умисність дій ОСОБА_1 та, навпаки, спростовує наявність в її діях ознак правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги та звертає увагу митного органу на те, що посадові особи, які здійснювали в даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не надали суду жодних належних доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час апеляційного розгляду справи було встановлено те, що ОСОБА_1 не мала наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Селіхової Г.В. - задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 485 МК України - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов