Рішення

від 30.04.2025 по справі 342/1301/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1301/24

Провадження № 2/342/111/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області та просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м (літ.А) з господарськими будівлями і спорудами (літ. Б, В, Г, Д, Ж, N, N1-3), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала по АДРЕСА_1 .

За життя, 27 грудня 2019 року, ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1695, відповідно до якого ОСОБА_3 все належне її майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати її на момент смерті заповіла позивачу. ОСОБА_3 на момент смерті належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 із закріпленими за господарством земельними ділянками площею 0,89 га, в тому числі: для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,64 га, а також земельні ділянки відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Після смерті баби позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. із заявою про прийняття спадщини. Натомість, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що ним не подані документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Предметом спадкування згідно даних технічного паспорту від 20.05.1989 є житловий будинок загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м (літ.А) з господарськими будівлями і спорудами (літ. Б, В, Г, Д, Ж, N, N1-3). Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 11.10.2024 ринкова вартість спадкового житлового будинку становить 199 300 грн (без ПДВ).

Станом на 15.04.1991 по АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11.; дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8.; зять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9.; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Голова колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , його дружина ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять голови колгоспного двору ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіти на житловий будинок зазначені особи не залишали, спорів та інших претендентів на успадкування часток у праві сумісної власності на житловий будинок не було.

Отже, у ОСОБА_3 виникло право згідно закону на успадкування часток у праві сумісної власності на житловий будинок, що належали померлим особам. Однак, через свій похилий вік та стан свого здоров`я за життя вона не встигла оформити спадкування (право власності на житловий будинок).

ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_1 з 22.06.1979.

На момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_1 одна.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, успадкував належне ОСОБА_3 нерухоме майно, однак позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_2 , скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст.193 ЦПК України, 18.02.2025 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області та просить визнати за нею право власності на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що станом на 15.04.1991 по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11., дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8., зять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Отже, ОСОБА_6 мав право на 1/4 частку у власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за вищевказаною адресою.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Враховуючи те, що мати позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 була жива після смерті чоловіка ОСОБА_6 , то частка померлого у праві власності на будинок (1/4) мала ділитися навпіл між ОСОБА_3 та позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_2 в порядку спадкування. Після смерті ОСОБА_6 позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори, як спадкоємець за заповітом, посвідченим 27.12.2000 виконкомом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в книзі нотаріальних дій за № 64, на підставі чого було відкрито спадкову справу № 234/2012. 1/8 частки, належної ОСОБА_2 після смерті батька у будинку, що є предметом розгляду даної справи, не була успадкована, оскільки заповітом не охоплено усієї спадщини, яку ОСОБА_2 мала отримати, як спадкоємець першої черги за законом, та про право власності батька на зазначений будинок їй не було відомо.

Ухвалою суду від 20.02.2025 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 06.03.2025 та 30.04.2025 надіслав до суду заяви про розгляд справи без його участі, зазначивши, що вимоги первісного позову підтримує повністю.

Чернелицька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області26.11.2024 та 17.01.2025 подала до суду заяви про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначивши, що не заперечує щодо задоволення позову.

Від співвідповідачки-позивачки ОСОБА_2 11.03.2025 засобами поштового зв`язку отримано заяву про розгляд справи без її участі.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У Постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період з 31.01.1966 по 19.01.1996 регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Із копії інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 83131, виданої 03.12.2024 ОКП «КМБТІ» згідно архівних даних станом на 31.12.2012, вбачається, що нерухоме майно, яке знаходиться у АДРЕСА_3 , належить голові колгоспного двору ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 06.06.1990 на підставі рішення цього ж виконкому № 184 від 11.10.1989, реєстровий № 65.

Копіями витягів з погосподарської книги Далешівської сільської Городенківського району Івано-Франківської області за 1991-1995 роки, виданих Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, підтверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_3 (особові рахунки № НОМЕР_1 та № 274), - колгоспний двір.

У АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1, нумерація житлового будинку АДРЕСА_1 не змінювалася, що стверджується копією довідки № 393, виданою 20.12.2024 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли введений в дію Закон України «Про власність», у зв`язку з чим правового значення буде мати належність членів до колгоспного двору саме на цю дату.

Всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільно сумісної власності на майно колгоспного двору.

Згідно копій витягів з погосподарської книги Далешівської сільської Городенківського району Івано-Франківської області, виданих Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, членами колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 , у 1991-1995 роках були: голова сім`ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 15.04.1991 по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11., дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8., зять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., що стверджується копією довідки № 396, виданої 20.12.2023 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

З наведеного слідує, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/4 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.

Голова колгоспного двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 91 рік у АДРЕСА_1, актовий запис № 21 від 29 липня 1991 р., що стверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08 жовтня 2024 р. центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_4 помер до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р.

Згідно ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

ОСОБА_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8., зять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., що стверджується копією довідки № 438, виданої 04.12.2024 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8., були подружжям свідчить копія повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 09 вересня 1981 р., актовий запис № 1 від 21 січня 1923 р.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стверджується копіями: повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 30 березня 1948 р., письмовий переклад тексту якого перекладено з російської на українську мову перекладачем Рудик О.В., з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_3 присвоєно прізвище « ОСОБА_2 », актовий запис № 15 від 24 липня 1925 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 13 грудня 1948 р., письмовий переклад тексту якого перекладено з російської на українську мову перекладачем Рудик О.В., з якого вбачається, що ОСОБА_3 у зв`язку із одруженням з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », актовий запис № 150 від 13 грудня 1948 р.

ОСОБА_4 заповіту не вчиняв. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3 , які прийняли спадщину в рівних частках, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до ст.560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Інформаційною довідкою № 79489406 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 10.12.2024 Городенківською державною нотаріальною конторою, стверджується, що 22.06.2011 Городенківською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 402 щодо спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 . При перевірці реєстру № 1-Д-2001 року для реєстрації нотаріальних дій виявлено про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на грошовий вклад за № 508 від 22 червня 2001 року на спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., жительку АДРЕСА_1, однак документи спадкової справи відсутні, про що свідчить повідомлення Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області від 27.12.2024 № 2237/01-16.

ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у спадковому майні спадкодавця не зверталася.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить також 1/4 (2/8) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

Дружина спадкодавця - ОСОБА_5 та його дочка - ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках успадкували вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що становить по 1/8 частці, однак документи на дані частки спадкового майна не оформили.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 97 років у АДРЕСА_1, актовий запис № 17 від 06 травня 2004 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 06 травня 2004 р. Далешівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_5 померла до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8., на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживали та були зареєстровані: зять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., що стверджується копіями довідок № 138 від 11.04.2024 та № 438 від 04.12.2024, виданих Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_5 заповіту не вчиняла, що стверджується копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76593164, виданої 12.04.2024 Приватним нотаріусом Яшаном Р.Р. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_3 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 судом не встановлено.

ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак не зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкодавця. Інформаційною довідкою № 79489441 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 10.121.2024 Городенківською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилася.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 2/8 (1/4) частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, а 1/8 частки успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_4 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на дану частку спадкового майна ОСОБА_5 не оформила.

ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті ОСОБА_5 3/8 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташовані за вищевказаною адресою, однак документи на дану частку спадкового майна не оформила.

Частиною 1 ст.534 ЦК УРСР визначено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За заповітом, посвідченим 27.12.2000 виконкомом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в книзі нотаріальних дій під № 64, ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_1, жилий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_4 заповів своїй дочці ОСОБА_2 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 51689091 (номер в реєстрі нотаріальних дій 64), що стверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30375117, виданої 07.05.2012 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.

Член колгоспного двору ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 84 роки у АДРЕСА_1, актовий запис № 33 від 05 липня 2006 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 05 липня 2004 р. Далешівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_6 помер після ІНФОРМАЦІЯ_15 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_6 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., що стверджується копією довідки № 438, виданої 04.12.2024 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Співвідповідачка-позивачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що стверджується копіями: повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 07 липня 2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_2 присвоєно прізвище « ОСОБА_2 », актовий запис за № 62 від 30 листопада 1951 р.; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00050234255, сформованого 25 березня 2025 р. центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з якого вбачається, що ОСОБА_2 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », актовий запис № 31 від 19 січня 1974 р., складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, даний шлюб розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.11.2004 у справі № 2-7813, актовий запис № 16 від 11 січня 2005 р., складений відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області.

Із копії спадкової справи № 234/202, наданої суду Городенківською державною нотаріальною конторою, вбачається, що співвідповідачка-позивачка ОСОБА_2 07.05.2012 подала до Городенківської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом № 64 від 27.12.2000 після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд звертає увагу на те, що дана заява подана нотаріусу з порушенням строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, оскільки граничною датою її подання є 04.01.2007.

На підставі заяви ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 64 від 27.12.2000, складеного ОСОБА_6 на її ім`я, поданої до Городенківської районної державної нотаріальної контори 22.07.2014, їй державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Паньківим Д.М. 22.07.2014 видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 993 та за № 995, на спадкове майно ОСОБА_6 , яке складається із цілого житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_4 , та із права на земельну частку (пай) розміром 102,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебуває у спілці селян «Далешівська» у с. Далешево Городенківського району Івано-Франківської області.

Однак, суд критично оцінює доказ прийняття співвідповідачкою-позивачкою ОСОБА_2 спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , визнає даний доказ неналежним, оскільки вищезазначені свідоцтва про право на спадщину видані ОСОБА_2 з порушенням вимог спадкового права, визначених ЦК України. Зокрема, ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за заповітом № 64 від 27.12.2000, складеного ОСОБА_6 на її ім`я, та спадкоємцем першої черги за законом спадщину після смерті батька ОСОБА_6 не прийняла, так як не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Також у матеріалах спадкової справи відсутні докази поновлення ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини за заповітом чи за законом після смерті батька ОСОБА_6 , визначені ст.1272 ЦК України.

Оскільки співвідповідачка-позивачка ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , тому, відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, право на спадкування на все спадкове майно спадкодавця одержала ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, яка вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить 1/4 (2/8) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, однак до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на дану частку спадкового майна не зверталася.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦПК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За заповітом, посвідченим 27.12.2019 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В. на нотаріальному бланку серії НОЕ № 819970, зареєстрованим в реєстрі за № 1695, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та жителька с. Далешево Городенківського району Івано-Франківської області, все належне їй майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 65311467 (номер в реєстрі нотаріальних дій 1695), що стверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 62989544, виданої 21.12.2020 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р.

Однак, зі змісту вищезгаданої Інформаційної довідки вбачається, що від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.08.2019 Далешівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області був посвідчений заповіт, який є чинний та зареєстрований у спадковому реєстрі за № 64854674 (номер в реєстрі нотаріальних дій 27).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Враховуючи вищенаведене, заповіт, складений ОСОБА_3 27.12.2019 (номер в реєстрі нотаріальних дій 1695), скасував заповіт, складений нею 20.08.2019 (номер в реєстрі нотаріальних дій 27).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, актовий запис № 1288 від 06 липня 2020 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого 06 липня 2020 р. Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки ОСОБА_3 померла після ІНФОРМАЦІЯ_15 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - одна, що стверджується копією довідки № 395, виданої 20.12.2024 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Із копії спадкової справи № 142/2020, наданої суду приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Яшаном Р.Р., вбачається, що позивач-відповідач ОСОБА_19 , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (21.12.2020). Копією Витягу № 62989534 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 21.12.2020 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р., підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 66982832 (номер у нотаріуса 142/2020), спадкодавець - ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_3 та прийняли спадщину, - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлої немає.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, 03.04.2024 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця. Йому приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р. 03.04.2024 видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 963, № 964, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами: 0,0360 га, кадастровий номер 2621680800:05:003:0021, 1,7119 га, кадастровий номер 2621682100:04:002:0041, 0,1168 га, кадастровий номер 2621680800:05:001:0088, що належали спадкодавцю на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ЯЖ № 622836, ЯЖ № 622931.

12.04.2024 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р. видано позивачу-відповідачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1081, на право на земельну частку (пай) розміром 83,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 234253, спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , 2/8 (1/4) частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, 1/8 частки успадкована нею після смерті батька ОСОБА_4 , як спадкоємцем першої черги за законом, 3/8 частки успадкована нею після смерті матері ОСОБА_5 , як спадкоємцем першої черги за законом, 2/8 успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_6 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на дані частки спадкового майна ОСОБА_3 не оформила.

Підставою звернення позивача-відповідача ОСОБА_1 до суду стало те, що постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. № 213/02-31 від 03.06.2024 про відмову у вчиненні нотаріальних дій йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що ним не подані документи, які підтверджують право власності на даний житловий будинок.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого 06.12.2024, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1957 році, господарські будівлі та споруди - в 1957, 1960, 1980, 1991 роках.

Ринкова вартість житлового будинку (літ А) загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м, господарських будівель і споруд (літ. Б, В, Г, Д, Ж, N, N1-3), що розташований за вищевказаною адресою, станом на 11.10.2024 становить (без урахування ПДВ) 199 300 грн, що стверджується копією висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «ЕКА Захід».

За господарством по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 0,89 га, в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,64 га, про що свідчить копія довідки № 394, виданої 20.12.2023 Далешовецьким старостинським округом № 2 Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набув чинності 03.08.2004, державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 405100037, сформованої 24.11.2024, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, 06.06.1990 був виданий документ, що посвідчував його право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області. Однак, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав йому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/4 кожному, як членам колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом, у рівних частках успадкували після смерті ОСОБА_4 1/4 (2/8) частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що становить по 1/8 частці, однак документи на дані частки спадкового майна не оформили.

Крім того, їм належало по 1/4 (2/8) частці у даному житловому будинку, як членам колишнього колгоспного двору, що, з урахуванням спадщини, становить по 3/8 частки.

ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 3/8 частки вищезгаданого житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, однак документи на дану частку спадкового майна не оформила.

Крім того, ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 1/4 (2/8) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак документи на дану частку спадкового майна не оформила.

Отже, ОСОБА_3 фактично стала власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , проте документи на дане майно не оформила.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, успадкував після смерті ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , однак через відсутність правовстановлюючого документу, що посвідчував би право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок не може отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Також судом встановлено, що співвідповідачка-позивачка ОСОБА_2 не набула права власності на 1/8 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , оскільки не прийняла спадщину після його смерті.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, правомірність набуття позивачем-відповідачем ОСОБА_1 права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , відсутність підстав для визнання за співвідповідачкою-позивачкою ОСОБА_2 права власності на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставі ст.ст. 112, 120, 121, 123, 524-526, 529, 534, 548, 549, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1254, 1268-1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач-відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_5 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ;

- відповідач Чернелицька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 10А, смт Чернелиця, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 04355601;

- співвідповідачка-позивачка ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .

Текст судового рішення складено 30.04.2025.

Суддя: Андріюк І.Г.