Ухвала від 01.05.2025 по справі 915/527/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/527/24(915/1170/24)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» (вх.№1848/25 від 30.04.2025) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2025 (суддя В.С. Адаховська, м.Миколаїв)

у справі №915/527/24(915/1170/24)

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор»

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1: арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

про: визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 05.12.2022,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 відкрито провадження у справі №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 25.09.2024 (вх. №11520/24 від 25.09.2024), в якій просило визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 05.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831), відкрито провадження у справі та присвоєно їй №915/527/24(915/1170/24). Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Залучено до участі у справі арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор».

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2025 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 05.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор». Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 2422,40 грн судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2025 у справі №915/527/24(915/1170/24) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2025 у справі №915/527/24(915/1170/24) залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

30.04.2025 представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» адвокат Горьовий Володимир Володимирович через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№1848/25 від 30.04.2025) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідачів по 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку з апеляційним переглядом справи №915/527/24(915/1170/24), разом із доказами таких витрат.

Колегія суддів, розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» (вх.№1848/25 від 30.04.2025) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи, дійшла висновку про залишення вказаної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Горьовий Володимир Володимирович у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що орієнтований розрахунок сум судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складаються із витрат по сплаті судового збору за подання даної заяви, а також інші витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 80000,00 грн. Докази понесених витрат будуть надані до суду в строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України для винесення додаткового рішення.

У частинах першій та другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У пункті 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 281 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 240 цього Кодексу (стаття 283 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду проголошено у судовому засіданні 21.04.2025, що вбачається із протоколу судового засідання від 21.04.2025, відтак, датою ухвалення постанови є 21.04.2025.

Отже, враховуючи положення частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу тривав до 28.04.2025 (включно) з урахуванням того, що п`ятий день після ухвалення постанови апеляційного суду припадає на 26.04.2025 вихідний день (суботу), а першим наступним за ним робочим днем є понеділок 28.04.2025.

Колегія суддів зауважує, що на момент ухвалення постанови у Південно-західного апеляційного господарського суду були відсутні докази на підтвердження факту понесення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, а заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення таких витрат позивач подав через систему «Електронний суд» 30.04.2025, тобто поза межами п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 21.04.2025.

Колегія суддів зазначає, що звернення із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у відшкодуванні таких витрат за рахунок іншої сторони та залежить від його волевиявлення й добросовісного користування процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 цього Кодексу).

Пропуск процесуального строку - є юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Згідно із статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки частиною восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи, питання щодо поновлення процесуальних строків вирішується за правилами, передбаченими статтею 119 цього Кодексу.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина четверта).

Натомість із відповідним клопотанням про поновлення строку на подання доказів витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням причин пропуску такого строку строку Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» не зверталось.

При цьому варто зазначити, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20 та від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» не подало до суду апеляційної інстанції докази понесених ним витрат, які він просить стягнути із відповідачів, у передбаченому процесуальним законом порядку, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» (вх.№1848/25 від 30.04.2025) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232-235, 281 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Марківське» (вх.№1848/25 від 30.04.2025) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи №915/527/24(915/1170/24) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін