Постанова

від 22.04.2025 по справі 922/2640/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/2640/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Пархоменко О.В.;

від Боржника - адвокат Чернишов К.О. ордер серія ВІ №1252873 від 21.10.2024 в залі суду;

від заявника апеляційної скарги - адвокат Гардаушенко С.П. ордер АХ №1254952 від 22.04.2025 в залі суду;

від кредитора ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" -Синяк Д.О. довіреність №14/03-22 від 27.12.2024 в залі суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ТОВ "Борей-С" (вх. №572Х/1) на ухвалу від 25.07.2024 (за результатами розгляду грошових вимог ТОВ "Борей-С") та ухвалу від 29.08.2024 (попереднє засідання), що постановлені Господарським судом Харківської області у складі судді Міньковського С.В. у справі № 922/2640/23

за заявою АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до ТОВ "Рефілл"

про визнання банкрутом,

УСТАНОВИВ:

01.08.2023 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл" (далі ТОВ "Рефілл"); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Борових І. А.

01.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Борей-С" (далі ТОВ "Борей-С") звернулося до господарського суду із заявою, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 34977096,46грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що боржник не повернув надану йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі ТОВ "Лівайн Торг") поворотну фінансову допомогу за договором від 30.06.2021 №ЛТ21-102. Пояснив, що ТОВ "Борей-С" набуло вказане право вимоги до боржника за ланцюгом договорів про відступлення права вимоги.

25.07.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області грошові вимоги ТОВ "Борей-С" до боржника на суму 34977096,46грн відхилено в повному обсязі.

29.08.2024 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області у справі №922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рефілл":

- Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на суму 34506012,39грн та 92508,00грн судових витрат;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Елекон Трейд" на суму 5766760,32грн та 5368,00грн судових витрат;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" на суму 23478408,36грн та 5368,00грн судових витрат;

- Головного управління ДПС у Харківській області на суму 212524,77грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" на суму 38479015,59грн та 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про те, що заявник не надав належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, ТОВ "Борей-С" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилався на доказ, що не був поданий до суду першої інстанції угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", в якій узгоджено (погоджено) сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги від 02.09.2021 №ЛТ21-105/01.

В апеляційній скарзі ТОВ "Борей-С" наводило обставини, які, на його думку, свідчать про поважність причин неподання цієї угоди до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги наступні:

1. Прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 по справі №922/2640/23 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 по справі №922/2640/23, в частині відмови у задоволенні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕЙ-С" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" на суму 34977096,46грн.

3. Ухвалити нове рішення, за яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРЕЙ-С" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" на суму 34977096,46грн основного боргу та 5368,00грн судового збору.

4. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі № 922/2640/23 за якими визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕЙ-С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ" на суму 34977096,46грн основного боргу та 5368,00грн судового збору.

30.09.2024 Східний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження, а 24.10.2024 прийняв постанову, якою ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024, винесену за результатом розгляду заяви (ТОВ "Борей-С") з грошовими вимогами, залишив без змін; ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі № 922/2640/23, залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції в ухвалі від 25.07.2024 про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Борей-С" у зв`язку з їх недоведеністю. При цьому, суд відхилив доказ, на який ТОВ "Борей-С" посилався в апеляційній скарзі, з підстав неподання його суду першої інстанції.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд погодився з правомірністю ухвали суду першої інстанції про відхилення грошових вимог ТОВ "Борей-С", суд апеляційної інстанції дійшов висновку і про відсутність підстав для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, постановлену за результатами попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С".

Постановою Верховного Суду від 16.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" задоволено.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С") у справі №922/2640/23 скасовано.

Справу №922/2640/23 щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції мав розглянути наведені ТОВ "Борей-С" причини неподання доказу до суду першої інстанції та надати їм мотивовану відповідь, проте суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення відповідних аргументів заявника апеляційної скарги, а лише вказав про те, що такий доказ не подавався до суду першої інстанції. Саме ці порушення необхідно усунути під час нового розгляду в апеляційному господарському суді.

12.03.2025 справа №922/2640/23 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 справу №922/2640/23 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2025, крім іншого, призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.04.2025, установлено строк для подання заяв та клопотань до 16.04.2025.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.04.2025 приймають участь представники: заявника апеляційної скарги, боржника та кредитора ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта". Інші сторони та учасники провадження у справі не направили до судового засідання апеляційного господарського суду 22.04.2025 своїх представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Явка представників сторін та інших учасників провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду обов`язковою не визнавалась. З огляду на наведені положення процесуального закону, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших учасників, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги.

В судовому засіданні 22.04.2025 представник ТОВ "Борей-С" підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги і просить її задовольнити. Пояснив, що на момент подання заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника товариству не були відомі обставини укладення угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл". Про зазначену угоду товариство довідалось пізніше та в апеляційній скарзі товариство вже послалось на цю угоду, як на новий доказ.

Апелянт вважає, що апеляційний господарський суд має врахувати цю угоду як новий доказ під час розгляду апеляційної скарги.

Представник боржника вважає апеляційну скаргу ТОВ "Борей-С" обґрунтованою та просить її задовольнити.

Представник ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" заперечував проти вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Борей-С", просить відмовити у її задоволенні.

Звертає увагу суду, що звертаючись із заявою з грошовими вимогами заявник на власний розсуд подає докази, які на його переконання підтверджують заявлені вимоги. Угода про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" не подавалась ТОВ "Борей-С" до суду першої інстанції.

Представник кредитора зауважує на тому, що розгляд заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника неодноразово відкладався судом першої інстанції, отже розгляд цих вимог тривав досить значний строк і ТОВ "Борей-С" мав можливість у разі потреби подати відповідний доказ до суду першої інстанції, однак не зробив цього.

Також представник кредитора зазначив, що сама додаткова угода не подана ТОВ "Борей-С" і апеляційна скарга містить лише посилання на неї.

Заслухавши пояснення та позиції заявника апеляційної скарги, кредитора та боржника, дослідивши апеляційну скаргу, Східний апеляційний господарський суд установив, що до апеляційної скарги ТОВ "Борей-С" НЕ ДОДАНО ані копії, ані оригіналу угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", на яку апелянт посилається як на додатковий новий доказ, що не був ним поданий до суду першої інстанції.

При цьому,апеляційна скарга не містить відомостей де та у кого знаходиться угода про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, не міститься вимог про витребування такої угоди (у разі її відсутності у ТОВ "Борей-С") та про її долучення до матеріалів справи.

Також апеляційна скарга не містить клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів.

Головуючий у судовому засіданні 22.04.2025 поставив представнику ТОВ "Борей-С" питання: "чи надавав апелянт копію угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ для долучення до матеріалів справи?". Представник заявника апеляційної скарги не зміг визначитись із точною відповіддю та відповів, що можливо не подавав.

В судовому засіданні 22.04.2025 Східний апеляційний господарський суд, дослідивши апеляційну скаргу, перелічив апелянту повний перелік додатків до скарги, в якому не міститься угода, на яку посилається апелянт, як і не міститься клопотання про її долучення, як і не міститься клопотання про поновлення строку для подання нових доказів.

Представник апелянта зазначив, що має при собі копію цієї угоди та може її надати для огляду в судовому засіданні.

Східний апеляційний господарський суд при вирішенні цього питання керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на приписи процесуального закону встановлення поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Стаття 269 ГПК України визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 даної статті).

Апеляційний господарський суд вказує, що відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - ТОВ "Борей-С").

Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

Суд вказує, що приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність зовсім інших критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Натомість критерій "поважність причин" застосовується до процедури поновлення судом процесуального строку (ст. 119 ГПК України).

Східний апеляційний господарський суд наголошує:

1. ТОВ "Борей-С", посилаючись в апеляційній скарзі на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, як на новий доказ, що не був поданий до суду першої інстанції, НЕ НАДАВ ТАКОГО ДОКАЗУ ДО АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

2. НЕ ЗАЯВИВ КЛОПОТАННЯ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ТАКОГО ДОКАЗУ (у разі його відсутності у ТОВ "Борей-С").

3. Не навів конкретної дати, з якого саме моменту ТОВ "Борей-С" довідався про таку угоду.

4. Не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання додаткових доказів, що не були подані в установлений процесуальним законом строк, в якому б обґрунтував причини пропуску такого строку та до якого мав надати докази причин пропуску строку.

Отже, підсумовуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Борей-С" не дотримано ЖОДНОЇ норми процесуального закону для подання доказів, що не були надані в установлений процесуальним законом строк, а саме разом із заявою з грошовими вимогами або під час розгляду таких вимог, який тривав з 01.09.2023 до 25.07.2024 (отже більше ніж 10 місяців).

Пославшись на таку угоду, як на новий доказ, в апеляційній скарзі, ТОВ "Борей-С" не зазначив, з якої дати йому стало відомо про таку угоду та, що така дата є пізнішою, аніж дата ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду його вимог. Отже не навів та не довів обставин, що він об`єктивно не міг подати цей доказ до суду першої інстанції протягом більш ніж 10 місяців, у які розглядались його вимоги.

ТОВ "Борей-С" обмежився лише посиланням на таку угоду в апеляційній скарзі, при цьому не надавши такого доказу, не заявив клопотання про його витребування (у разі потреби), долучення до матеріалів справи та поновлення строку на його подання.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд залишає без розгляду прохання ТОВ "Борей-С" в апеляційній скарзі прийняти до уваги під час апеляційного провадження угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", через повне нехтування та недотримання ТОВ "Борей-С" вимог процесуального закону щодо подання доказів.

Усну заяву представника ТОВ "Борей-С" в судовому засіданні 22.04.2025 про огляд в судовому засіданні угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", апеляційний господарський суд залишає без розгляду, керуючись наступним.

Як установлено та зазначено вище, до апеляційної скарги вказану угоду не було додано, клопотання про поновлення строку для її подання заявлено не було.

Отже, при первісному розгляді апеляційної скарги ТОВ "Борей-С" не подав таку угоду до суду апеляційної інстанції.

Після того, як справа №922/2640/23 надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення касаційного провадження ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2025, крім іншого, призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.04.2025, установлено строк для подання заяв та клопотань до 16.04.2025.

До 16.04.2025, тобто протягом установленого судом строку будь яких клопотань, в тому числі, щодо оглядів документів від ТОВ "Борей-С" не надходило. Апелянт не надав жодних пояснень щодо неможливості подати відповідну угоду протягом строків, установлених процесуальним законом та судом.

Відповідно до ч. 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваних ТОВ "Борей-С" ухвал, з урахуванням вказівок Верховного Суду, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Як установлено та зазначено вище, ТОВ "Борей-С" подано в установлений законом строк заяву з грошовими вимогами до боржника. Заявлені вимоги ґрунтуються на договорі від 30.06.2021 №ЛТ21-102, право вимоги за яким, як зазначає ТОВ "Борей-С", отримано ним за договором про відступлення права вимоги.

Розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Борових І.А., у повідомленнях від 23.10.2023 та 16.11.2023 "Про розгляд вимог кредитора ТОВ "Борей-С" вимоги кредитора повністю не визнані у зв`язку з тим, що грошові вимоги заявника документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.07.2024 відхилив вимоги ТОВ "Борей-С" на підставі їх недоведеності та не підтвердженості належними та допустимими доказами.

Відповідно в ухвалі попереднього засідання від 29.08.2024 вимоги ТОВ "Борей-С" не зазначені як визнані.

ТОВ "Борей-С" не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підстав відхилення вимог товариства до боржника та звернувся з апеляційною скаргою. Вимоги апеляційної скарги наведені вище.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. ТОВ "Борей-С" посилається на новий доказ угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", в якій узгоджено порядок змін у призначенні платежів з таких, що здійснені на виконання договору поставки нафтопродуктів на такі, що здійснені на виконання договору про фінансову допомогу.

2. ТОВ "Борей-С" вважає помилковою позицію суду першої інстанції про недостатність погодження зміни призначення платежів між сторонами лише у формі листів та необхідності узгодження такого питання у формі цивільно-правових угод.

3. ТОВ "Борей-С" зауважує на відсутності заперечень боржника з приводу заявлених ТОВ "Борей-С" вимог.

4. Апелянт вважає, що надав достатні докази, якими підтверджуються його вимоги до боржника.

З приводу наведених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

На виконання вказівок Верховного Суду в даному апеляційному провадженні досліджені підстави прийняття в якості доказів посилання апелянта на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ.

За результатами таких досліджень з мотивів, наведених вище, залишено без розгляду прохання ТОВ "Борей-С" урахувати таку угоду в якості доказів під час розгляду апеляційної скарги.

З приводу інших доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи 30.06.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ "Лівайн Торг" надає ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100000000,00грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.

Відповідно до пункту 2.2 вищезазначеного договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ "Рефілл").

Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 29.06.2022 (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ "Рефілл" зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству.

01.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №64818 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти у сумі 41500000,00грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл. дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 у т.ч. ПДВ 20%- 6916666,67грн".

12.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №65421 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 40700000,00грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 6783333,33грн".

10.11.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №71627 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 5300000,00грн з призначенням платежу: "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 883333,33грн".

01.07.2021 листом за вих.№659/01 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41500000,00грн "надання фінансової допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ" (а.с.113, том 11).

12.07.2021 листом за вих.№659/03 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №65421 від 12.07.2021 на суму 40700000,00грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ" (а.с.110, том 11).

10.11.2021 листом за вих.№882/04 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №71627 від 10.11.2021 на суму 5300000,00грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ" (а.с.113, том 11).

При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення таких листів на адресу боржника та отримання боржником таких листів.

У подальшому боржник повернув ТОВ "Лівайн Торг" кошти в сумі 13330300,00грн за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

03.12.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі" укладено договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, відповідно до умов якого ТОВ "Лівайн Торг" відступає право вимоги по низці договорів, серед яких, і договір про надання фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 74169700,00грн (пункт 1.1 договору).

16.12.2021 між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс" укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф. На підставі цього договору ТОВ "Альтафінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Рефілл", зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 на суму 74169700,00грн (пункт 1.1 договору).

01.09.2022 між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С" укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2, згідно з умовами якого ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Борей-С" право грошової вимоги на отримання від ТОВ "Рефілл" частини заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 у сумі 35756740,00грн.

На виконання пункту 2.1 договору ТОВ "Борей С" сплатило ТОВ "Альтафінанс" за передане право вимоги грошову суму у розмірі 19086000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 26.09.2022 на суму 17500000,00грн, №102 від 07.11.2022 на суму 1586000,00грн (а.с.55, 56, том 11).

30.04.2023 між ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10 згідно з умовами якого ТОВ "Рефілл" як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл-Профіт" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00грн, всього, на суму 325805,53грн.

Як установлено під час розгляду справи місцевим господарським судом та убачається з матеріалів справи, ТОВ "Рефілл" частково сплатив заборгованість на користь ТОВ "Борей-С" за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2022 №У-01/09-22/2 у сумі 453838,01грн, що підтверджується банківською випискою, а також сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 325805,53грн, згідно з заявою ТОВ "Рефілл" від 30.04.2023 №3004-10.

ТОВ "Борей-С" вважає, що внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин, заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Борей-С" становить 34977096,46грн, що підтверджується, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2023.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те що ТОВ "Борей-С" не доведено наявності у боржника заборгованості за договором про надання фінансової допомоги у розмірі 34977096,46грн.

З огляду на те, що платежі проводились неодноразово, в різний період часу (тобто не в один момент, а саме 01.07, 12.07. та 10.11.2021 року) та відсутні належні допустимі та переконливі докази узгодження між сторонами зміни призначення платежу (направлення та отримання листів про зміну призначення платежу, укладення цивільно правової угоди), то Східний апеляційний господарський суд вважає правомірними обґрунтовані сумніви місцевого господарського суду у тому, що ці кошти мали призначення "надання фінансової допомоги".

Після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору №ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 за №910/15023/21.

Як установлено та зазначено вище, ТОВ "Борей-С" не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості у боржника за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, який товариство вказує в якості основної підстави заявлених до боржника грошових вимог.

Крім того, в обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Борей-С" також посилався на те, що 02.10.2019 між ТОВ "Рефілл" (позикодавець) та ТОВ "Стіл-Профіт" (позичальник) укладено договір №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги.

За вказаним договором ТОВ "Рефілл" надає ТОВ "Стілл-Профіт" поворотну фінансову допомогу в сумі 320000,00грн, а ТОВ "Стіл-Профіт" зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 02.10.2020.

30.04.2023 між ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10, згідно з умовами якого ТОВ "Рефілл" як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл Профіт" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83грн та договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00грн, всього, на суму 325805,53грн.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом та підтверджено під час апеляційного провадження матеріали справи не містять платіжних документів щодо надання фінансової допомоги ТОВ "Рефілл" за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83грн.

Відповідно до банківських виписок про рух грошових коштів за період з 29.10.2019 по 11.02.2020 розрахунків за договором №47-ФД від 02.10.2019 в АТ "Ощадбанк", АТ "АКБ "Конкорд", АБ "Укргазбанк", АБ "Південний", АБ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Айбокс Банк", АТ "Перший інвестиційний банк" платежі відсутні, баланс платежів між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" складає 302,96грн на користь ТОВ "Рефілл".

Крім того, матеріали поданої заяви про визнання грошових вимог не містять договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 740,00грн, укладеного між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Стіл-Профіт" та відповідних доказів в його обґрунтування.

Підсумовуючи наведене та установлене вище, апеляційний господарський суд зазначає, що ТОВ "Борей-С" не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021 року, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс", договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С".

Східний апеляційний господарський суд відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про те, що боржник не висловив заперечень щодо заявлених ТОВ "Борей-С" вимог, що, на думку апелянта, підтверджує законність та правомірність заявлених вимог.

Відхиляючі такі доводи апелянта, апеляційний господарський суд керується наступним.

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Справи про банкрутство мають відмінність від справ позовного провадження.

Отже, сам по собі факт визнання заявлених у справі про банкрутство вимог боржником не позбавляє заявника таких вимог обов`язку довести належними допустимими та установленими законом доказами свої вимоги.

Визнання боржником необґрунтованих та недоведених вимог має наслідком порушення прав інших кредиторів. Саме тому лише визнання заявлених вимог боржником є недостатнім доказом наявності та правомірності таких вимог за відсутності інших доказів, яких, як установлено вище, ТОВ "Борей-С" не надано.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 275 ГПК України до повноважень апеляційного господарського суду належить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного провадження Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 за результатами розгляду заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника у справі №922/2640/23 законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування не установлено, тому вона підлягає залишенню без змін.

З огляду на висновок про залишення ухвали місцевого господарського суду за наслідками розгляду вимог ТОВ "Борей-С" без змін, відсутні правові підстави для зміни ухвали суду першої інстанції про попереднє засідання.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому вона залишається без задоволення.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати апелянта зі сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 статті 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Борей-С" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 2024 (за результатами розгляду грошових вимог ТОВ "Борей-С") у справі №922/2640/23 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 (попереднє засідання) у справі №922/2640/23 в частині невключення вимог ТОВ "Борей-С" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.05.2025.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін