Постанова від 01.05.2025 по справі 917/2042/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Харків Справа № 917/2042/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Стойка О.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» (вх. №414П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 (рішення ухвалено суддею Киричук О.А. 06.02.2025 у приміщенні Господарського суду Полтавської області, повне рішення складено 06.02.2025) у справі №917/2042/24

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322)

до 1. Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» (36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, код ЄДРПОУ 41984916)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» (36000, м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 64 код ЄДРПОУ 43266571)

про стягнення 174295 грн 82 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 174295 грн. 82 коп. (сума збитку), а також 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору; у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» відмовлено.

ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 №917/2042/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» про стягнення 174295 грн. 82 коп. відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що виконавцем послуг, який здійснює експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області, є Товариство з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» на підставі укладеного договору від 24.08.2023 №119-23. Окрім того, на думку відповідача, судом має бути враховано той преюдиційно встановлений факт, викладений у мотивувальній частині постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19.08.2024 у справі №536/1504/24, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» є посадовою особою, відповідальною за утримання автодороги 01711371 М-22 «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні».

Відповідач зазначає, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, зазначивши у листі від 11.04.2024, що а/д 01711371 14км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні перебуває на балансі ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», не могло бути розпорядником інформації, яка не знаходиться у його володінні та не мало компетенції надавати достовірну та повну інформацію про балансовий облік іншої юридичної особи.

Також відповідач зазначає, шо існують розбіжності у місці ДТП, яке вказується у схемі місця ДТП та відповіді НПУ. Разом з тим, позивачем не підтверджено жодними належними доказами, що заміна пневмоамортизаторів пов`язана із ДТП, яка сталася 28.08.2023 та всупереч умовам договору страхування відшкодовано такі витрати.

Відповідач зазначає, що рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі №536/1821/23 не встановлює заподіювача шкоди транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , а лише встановлює факт відсутності порушення водієм цього авто пункту 12.1. Правил дорожнього руху. Тому, за твердженням ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», позивачем не доведено розмір шкоди, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» (вх. №414 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24, встановлено учасникам справи строк по 24.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

10.03.2025 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24 без змін.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. та судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Стойка О.В.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.

03.04.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №133/23-Т/П1 (далі договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням до нього, вказаними у розділах 5, 6 цього договору.

Пунктом 5 договору визначено інформацію про застрахований транспортний засіб: марка - BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2019, реєстраційне свідоцтво СТР630354.

Загальна страхова сума визначена п. 10 договору та становить 2742000,00 грн.

Пунктом 16 договору визначено, що строк дії договору з урахуванням умов п.п. 23.1., 23.2. договору становить з 04.04.2023 до 03.04.2024.

Відповідно до п. 17.2. договору умовами виплати страхового відшкодування визначено на базі авторизованої СТО.

До страхових ризиків відносяться: викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій (п. 22.2. договору).

Відповідно до п. 27.1. договору визначено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі письмової заяви страхувальника (його правонаступника або вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком.

Пунктом 27.10. договору передбачено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається страховиком після складення кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків).

До кошторису збитків включається вартість конструктивних елементів (складових частин), обладнання та матеріалів, що підлягають заміні з врахуванням умов, визначених в п. 17.3. цього договору та передбачених п. 27.10.1.1. договору, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на підставі рахунків з СТО (підпункти 27.12.1., 27.10.3. договору).

28.08.2023 на автомобільній дорозі 0-1711371 14 км. Соснівка-Кременчук-Горішні Плавні поблизу села Мала Кохнівка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка допустила в`їзд у яму, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

За наслідками ДТП складено протокол про адміністративне правопорушення ААД №282802 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 щодо порушення пункту 12.1. Правил дорожнього руху та схему ДТП від 28.03.2023.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.01.2024 у справі №536/1821/23 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

29.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якої просила здійснити страхове відшкодування на рахунок ТОВ «Автосервіс Альянс».

Згідно з рахунком ТОВ «Автосервіс Альянс» № НОМЕР_2 від 29.08.2023 вартість ремонту транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , становила 174295,82 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем на підставі страхового акту №006/02147223-1 від 31.08.2023 було прийнято рішення здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 174295,82 грн шляхом перерахування ТОВ «Автосервіс Альянс».

На підставі платіжної інструкції №44685425 від 05.09.2023 страхове відшкодування у розмірі 174295,82 грн було перераховано ТОВ «Автосервіс Альянс».

Матеріали справи також містять акт виконаних робіт №IN000002873 від 14.09.2023 щодо ремонту транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , на загальну суму 174295,82 грн.

12.04.2024 позивачем було надіслано на адресу ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» претензію, у якій він просив в досудовому порядку відшкодувати збитки у розмірі 174295,82 грн.

У відповідь на вказану претензію, листом від 28.06.2024 №943/01-16 ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» повідомило про відсутність підстав для перерахування коштів у зв`язку з тим, що згідно умов укладеного між ДП «Агентство місцевих доріг» та ТОВ «РДС Полтава» договору від 24.08.2023, ТОВ «РДС Полтава» в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів.

26.07.2024 ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» було надіслано на адресу ТОВ «РДС Полтава» відповідну претензію про відшкодування завданих позивачу збитків.

Листом від 20.08.2024 №2008/128 ТОВ «РДС Полтава» повідомило, що саме ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» зобов`язано вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на його балансі, і тому підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 174295,82 грн немає.

Несплата вказаних коштів стала підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовом про стягнення з Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» на його користь 174295,82 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що особою, відповідальною за завдані збитки позивачу, є ДП «Агентство місцевих доріг», яке є балансоутримувачем та відповідальним за ділянку а/д 0-1711371 14 км. Соснівка-Кременчук- Горішні Плавні поблизу Мала Кохнівка. Враховуючи доведеність вини ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», яким не було проконтрольовано стан дороги, на якій сталася ДТП, внаслідок чого транспортному засобу марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 було заподіяно механічних пошкоджень, місцевий господарський суд, визнав обґрунтованими заявлені позивачем як страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у сумі 17429,82 грн, вимоги до ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області».

Суд першої інстанції також встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка в`їхала у яму, в результаті наявності недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного саме з вини виконавця Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава». Тому з огляду на встановлену судом відсутність доказів винних дій/бездіяльності останнього, суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині вимог про солідарне стягнення вказаної суми з нього.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Нормами статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Положенням статті 108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Тож, після виплати позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування за шкоду, завдану 28.08.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , до позивача в порядку суброгації перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП через незадовільний стан автомобільної дороги місцевого значення О1711371 14 км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні».

Колегією суддів встановлено, що місце вчинення ДТП (а/д О1711371 14 км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні») зазначається у складеній інспектором СРПП ВНП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Пальчик І.В. схемі місця ДТП від 28.08.2023 та постанові Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.01.2024 у справі №536/1821/23.

Як вбачається зі схеми місця ДТП, вона містить інформацію про наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, яка стала супутньою причиною ДТП та фіксацію розташування ями з зазначенням її ширини та глибини, та про відсутність дорожніх знаків, які обмежують швидкість руху, або попереджають водіїв про незадовільний стан дорожнього покриття.

Наявна у відповіді від НПУ №3023241397657366 суперечність щодо зазначеної адреси скоєння ДТП (а/дорога М-22- Полтава-Олександрія, 5 км, 150 м) не спростовує того, що іншими належними та достовірними доказами по справі підтверджується місце вчинення ДТП (а/д О1711371 14 км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні»).

Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів;

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 №54 (далі - Технічні правила), ці Технічні правила є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх форми власності, які виконують роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг.

Пунктом 1.3. розділу І Технічних правил визначено, що технічний облік та паспортизація вулиць (доріг) - комплекс обов`язкових заходів, що проводяться постійно з метою одержання докладних відомостей про наявність та технічний стан вулиць (доріг) і штучних споруд в населених пунктах для раціонального планування робіт з їх реконструкції, ремонту та утримання.

Крім того, пунктом 8.10. Технічних правил передбачено, що технічний облік і паспортизацію виконує балансоутримувач вулично-дорожньої мережі.

Отже, наявні у населених пунктах вулиці та дороги підлягають обов`язковому виявленню, обліку та утриманню відповідними суб`єктами господарювання (власниками, балансоутримувачами, яким делеговано такі повноваження).

Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Пунктом 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (абзац 6 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух»).

У частині першій статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

За приписами пунктів 2, 5, 10 розділу І «Загальні положення» Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 (далі Єдині правила), ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів). Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

У розділі ІІ «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил визначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зокрема, зобов`язані: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Тлумачення норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (із змінами та доповненнями) дозволяє дійти висновку, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №904/5489/18, від 14.09.2020 у справі № 127/18036/15-ц, від 15.06.2023 у справі №686/24456/20).

Тому для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення фактичного власника чи балансоутримувача автомобільної дороги місцевого значення.

У постановах від 18.02.2020 у справі №916/2586/18 та від 30.10.2019 у справі №639/2132/18 Верховний Суд зазначив, що якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, автомобільна дорога 0-1711371 14 км Соснівка-Кременчук- Горішні Плавні поблизу Мала Кохнівка перебуває на балансі Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області», що підтверджується листом Виконавчого комітету управлінні житлово-комунального господарства Полтавської міської ради №01-06-01/12/1091/-вих. від 11.04.2024.

Відповідач стверджує, що Управління житлово-комунального господарства є виконавчим органом Полтавської міської ради, а засновником Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» є Полтавська обласна державна адміністрації, у володінні якої знаходиться відповідна інформація, а тому вказана інформація не могла бути надана Управлінням.

Втім, колегія суддів зауважує, що заявником апеляційної скарги не взято до уваги приписи частини першої статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги», відповідно до якої вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що вказана автомобільна дорога перебуває у фактичному володінні або утриманні іншої особи.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги зазначений лист від 11.04.2024 №01-06-01/12/1091/-вих, і дійшов висновку, що балансоутримувач дороги, який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги, зокрема, за станом дорожнього покриття, є Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області», яке допустило бездіяльність, що є підставою для покладення саме на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області», що особою, відповідальною за завдані збитки є Товариство з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» на підставі укладеного договору від 24.08.2023 №119-23, колегія суддів зазначає таке.

Матеріали справи містять укладений між Державним підприємством «Агентство місцевих доріг Полтавської області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» договір на закупівлю послуг: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області на 2023 рік» від 24.08.2023 №119-23 (далі договір №119-23 від 24.08.2023), відповідно до умов якого виконавець своїми силами та/або з залученням співвиконавців зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області на 2023 рік» (код ДК 021:2015 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту), за рахунок коштів місцевого бюджету, а замовник зобов`язується прийняти надані згідно з цим договором послуги після перевірки фізичних та вартісних показників, та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі.

Відповідно до п. 1.3. договору №119-23 від 24.08.2023 послуги виконуються виконавцем згідно планів-завдань, актів дефектів, наданих замовником, аварійні послуги - ті що потребують термінового усунення ситуацій, які загрожують безпечному руху транспортних засобів і виникли не прогнозовано, виконуються негайно з моменту отримання відповідної інформації, за погодженням представника замовника.

Відповідно до п. 1.4. договору №119-23 від 24.08.2023 виконавець приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Полтавській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та ін., що знаходяться на балансі замовника, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про автомобільні дороги».

Пунктом 1.5. договору №119-23 від 24.08.2023 визначено, що на період дії договору та протягом гарантійного періоду, виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної ) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та /або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. договору №119-23 від 24.08.2023 замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги на підставі «Актів приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг» (форма №КБ-2в (УПВ)) та «Довідок про вартість виконаних дорожніх робіт та /або наданих послуг і витрат» (форма № КБ -3) складених у відповідності до Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування протягом 180 календарних днів з моменту підписання Сторонами «Акта приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг» (форма №КБ-2в (УПВ) та «Довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та /або наданих послуг і витрат» (форма № КБ-3) за рахунок джерел фінансування замовника.

Пунктом 7.2 договору №119-23 від 24.08.2023 визначено, що виконавець несе відповідальність за невиконання, неналежне виконання умов цього договору, в тому числі за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; ненадання, несвоєчасне або неналежне надання послуг відповідно до планів-завдань актів дефектів, кошторисної документації; недотримання всіх необхідних правил санітарної та протипожежної безпеки, правил охорони праці, а також за техніку безпеки під час виконання робіт та організацію безпечного проїзду транспорту під час надання послуг.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» ремонтних робіт на ділянці автодороги, де сталася ДТП - О1711371 14 км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні».

Крім того, у матеріалах справи відсутні плани-завдання, акти дефектів, кошторисна документація для виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» послуг з експлуатаційного утримання автомобільної дороги на ділянці, де відбулася дорожньо-транспортна пригода на виконання умов укладеного договору №119-23 від 24.08.2023. Окрім того, Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області» у своїх заявах по суті не зазначає й про ненадання, несвоєчасне або неналежне надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» на вказаній ділянці дороги.

Водночас, як вірно було зазначено судом першої інстанції, наявність договірних відносин не спростовує факт відповідальності саме Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» за утримання в належному стані автомобільних доріг загального користування та об`єктів, що перебувають у його користуванні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що внаслідок неналежного здійснення Державним підприємством «Агентство місцевих доріг Полтавської області» контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на його балансі, нездійсненням своєчасного ремонту автомобільної дороги (О1711371 14 км «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні»), на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, позивач зазнав майнових збитків. При цьому, Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області» не довело відсутність вини у його діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним станом дорожнього покриття та дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 28.08.2023 на вищевказаній автодорозі.

Колегія суддів зазначає, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З урахуванням вищенаведеного, судом першої інстанції правомірно встановлено наявність у діях Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки, яка полягає у його бездіяльності як уповноваженого органу щодо утримання у належному стані автомобільної дороги, шкідливий результат такої поведінки, як-то шкода завдана майну страхувальника позивача у розмірі прямих витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через неналежне утримання відповідачем автомобільної дороги, 28.08.2023 автомобіль страхувальника позивача у зв`язку з наявністю ям, потрапив у ДТП, внаслідок чого зазнав витрат на відновлення автомобіля.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19.08.2024 у справі №536/1504/24 було встановлено особу, відповідальну за завдану позивачу шкоду - ТОВ «РДС Полтава».

Колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі №536/1504/24 не є релевантними до правовідносин, які склалися у справі №917/2042/24, вони мають різні предмети спору та доказування.

Крім того, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, вказаною постановою було встановлено факт притягнення директора ТОВ «РДС Полтава» до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 КУпАП та застосування стягнення у виді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.

Відповідно до диспозиції ст. 188-28 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.

Тож, у справі №536/1504/24 ця обставина стосувалася саме невиконанням директором ТОВ «РДС Полтава» вимоги №212 від 24.05.2024, виданої БПП в м. Кременчук в частині встановлення дорожніх знаків 5.38.1 (2); 1.32; 1.1; 2.3; 3,29 розділу 33 ПДР України на автодорозі О1711371 М-22 «Соснівка-Кременчук Горішні Плавні» в районі перехрестя з вулицею Лісовою в с. Мала Кохнівка Кременчуцького району Полтавської області.

Щодо розміру збитків, які були нараховані позивачем, колегія суддів зазначає таке.

З урахуванням положень статті 1192 ЦК України право вимоги до особи, винної в заподіянні шкоди страхувальнику, переходить до страховика лише в межах фактичних витрат та визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тому , визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відтак, реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжна інструкція №44685425 від 05.09.2023 про сплату 174295,82 грн, які були перераховані станції технічного обслуговування - ТОВ «Автосервіс Альянс».

Водночас, колегія судів не може не звернути увагу, що матеріали справи також містять акт виконаних робіт ТОВ «Автосервіс Альянс» №IN000002873 від 14.09.2023, який засвідчує ремонт транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , на загальну суму 174295,82 грн.

Сума зазначена у рахунку ТОВ «Автосервіс Альянс» №BL000005484 від 29.08.2023 та визначена у акті виконаних робіт ТОВ «Автосервіс Альянс» №IN000002873 від 14.09.2023 є однаковою та дорівнює 174295,82 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять протокол огляду колісного транспортного засобу №51961 від 29.08.2023, у якому були зазначені наявні пошкодження із необхідністю заміни пневмоамортизатору переднього правого колеса (негерметичний), шини передньої правої (боковий розрив), диску колеса переднього правого (надщерблена) та ремонту диску колеса заднього правого.

Листом ТОВ «Автосервіс Альянс» повідомило страховика про необхідність заміни обох амортизаторів на одній вісі. В обґрунтування такої заміни зазначило про те, що для заміни амортизаторів даної моделі передбачено «при несправності одного амортизатора необхідність у заміні обох амортизаторів існує тільки при пробігу 100000 км, в даному випадку показники загального пробігу на одометрі автомобіля становлять 179027 км».

Колегія суддів зазначає, що відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Абзацом 3 підпункту 8.5.3 пункту 8.5 вказаної Методики передбачено, що рішення про заміну складових частин КТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або в разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).

Водночас, умовами укладеного між страхувальником та страховиком договору передбачено включення до кошторису збитків й вартості конструктивних елементів (складових частин), обладнання та матеріалів, що підлягають заміні.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що розрахунок відшкодування, здійснений позивачем та визначений ним в розмірі 174295,82 грн, є правильним, оскільки він відповідає вимогам закону і наявним у справі доказам.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24 без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2025 у справі №917/2042/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Стойка