Ухвала від 30.04.2025 по справі 916/4098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" квітня 2025 р. Справа № 916/4098/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА

про стягнення

за участю представників

від позивача - Данилов К.

від відповідача - Волкова М., Бараш М.

встановив:

Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА про стягнення штрафу у розмірі 274 227 220 грн та пені у розмірі 274 227 220 грн згідно рішення Антимонопольного комітету України від 17.03.2021р. №151-р у справі №126-26.13/104-18.

Ухвалою від 25.09.2023р. (суддя Рога Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.12.2024 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті.

14.03.2025 відповідач подав заяву про відвід судді. Ухвалою від 17.03.2025 суд визнав заяву про відвід судді необгрунтованою і заявлено про самовідвід судді Роги Н.В.

Ухвалою від 18.03.2025 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 16.04.2025.

В засіданні 16.04.2025 оголошено перерву до 30.04.2025

Відповідач в засіданні усно просить відкласти розгляд справи та надати час для надання доказів, а також звертає увагу суду, що позивачем не надано повного тексту Рішення №151-р та розрахунку штрафу, просить щоб позивач надав повний текст рішення та розрахунок штрафу.

Суд відхиляє клопотання відповідача через необгрунтованість.

Так, Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2019 року у справі № 916/2670/18 розглядуючи подібні обставини зазначив, що «…Водночас цією або іншими нормами Закону не передбачено обов`язку територіального відділення АМК наводити в зазначеному рішенні "розрахунок штрафу, формули та алгоритм розрахунку штрафів…»

Крім того, в засіданні розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, виходячи з наступного.

Так, 16.04.2025 відповідач подав клопотання про призначення економічної експертизи та на вирішення експертів поставити наступне запитання:

1. На підставі яких показників форми фінансової звітності №2 Звіт про фінансові результати повинен розраховуватись штраф, визначений ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»

2. чи розрахований штраф, визначений Рішенням Антимонопольного комітету України від 17.03.2021 №151-р у відповідності із Рекомендаційними роз`ясненнями АМКУ «Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», виданих на виконання міжнародних зобов`язань України за частиною 5 статті 255 Угоди про асоціацію України і ЄС, ратифікованої Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідач зазначає, що у сторін відсутні спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку та визначення, який показник форми фінансової звітності №2 Звіт про фінансові результати є тотожним показнику доходу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме від цієї цифри залежить розмір штрафу, який в залежності від використаного показника відрізняється на суму близько 235 млн.грн., тому вважає за необхідне просити про призначення економічної експертизи на розсуд якої поставити питання на підставі яких показників форми фінансової звітності №2 Звіт про фінансові результати повинен розраховуватись штраф, визначений ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та чи розрахований штраф у відповідності із Рекомендаційними роз`ясненнями АМКУ «Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», виданих на виконання міжнародних зобов`язань України за частиною 5 статті 255 Угоди про асоціацію України і ЄС, ратифікованої Верховною Радою України.

Позивач подав 18.04.2025 заперечення щодо призначення експертизи.

Комітет звертає увагу, що Відповідач оскаржує законність рішення Комітету від 17.03.2021 № 151-р (далі - Рішення № 151-р), яким на ТОВ «Тедіс України» накладено штраф у розміні 274 227 220 гривень (справа № 910/8122/21). З урахуванням вимог статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно до постанови Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/14222/17 «…вирішуючи спір про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення АМК, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення АМК господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. ОДНАК господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено ПІСЛЯ закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку ВИКЛЮЧАЄ можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. З огляду на відповідні законодавчі приписи, з`ясувавши, що Рішення АМК недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося, не скасовувалося та є чинним, а, отже, обов`язковим до виконання, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог…». Матеріалами справи № 916/4098/23, а саме листом Комітету від 26.03.2021 № 126-26.13/03-475 та повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303513784646 підтверджується, що доводи Відповідача про незаконність розміру штрафу заявлено після закінчення строків, встановлених частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що само по собі виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості Рішення 151-р. Верховний Суд у постанові від 26.02.2021 у справі № 910/1668/19 сформував правову позицію відповідно до якої за змістом статті 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійно надати висновок експерта. Враховуючи питання, яке Відповідач просить винести на вирішення експерта (на підставі яких показників форми фінансової звітності №2 Звіт про фінансові результати повинен розраховуватись штраф, визначений ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»?), відсутні будь-які обставини, які перешкоджали отриманню висновку експерта на власне замовлення, оскільки матеріали для її проведення стосуються діяльності ТОВ «Тедіс України», а тому перебувають в його розпорядженні. Відтак, клопотання Відповідача про призначення експертизи не обґрунтовано неможливістю подання висновку експерта, виконаного на його замовлення, відсутні також будь-які докази вчинення дій направлених на самостійне звернення до експертних установ, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні такої процесуальної заяви. Відповідно до пункту 263 Рішення, за даними форми 2 «Звіт про фінансові результати» фінансової звітності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» за 2020 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» у 2020 році становив 54 845 444 тис. грн. В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 910/378/21 сформовано правові висновки відповідно до яких «…Крім того, у постанові від 30.05.2023 у справі № 910/4192/21 Верховний Суд зазначив, що розмір штрафу, застосованого АМК, слід визначати від чистого доходу (виручки) товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за відповідний рік, а не іншим чином.» Відповідач зазначає в клопотанні, що при визначені розміру штрафу Комітет повинен застосовувати підходи, розроблені, схвалені і оприлюднені ним в Рекомендаційних роз`ясненнях «Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Але Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі № 910/13254/17 вказує, що вони мають рекомендаційний характер і не містять норм права, обов`язкових для виконання.

Суд погоджується з посиланням Позивача на Постанову Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 927/675/17 - із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Пунктом 2.3. Розділу 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Тобто, експерту заборонено вирішувати питання, які врегульовані Законом України «Про захист економічної конкуренції», в тому числі визначати, що є базою для накладання штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки це є правовим питанням, вирішення якого належить до компетенції суду.

На думку суду, наявні у справі документи дозволяють встановити обставини по справі без спеціальних знань і не потребують проведення судової експертизи.

Необгрунтоване призначення експертного дослідження може призвести до затягування розгляду справи та порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод й наступних унормувань.

Крім того, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

А за положеннями п. 5 Постанови № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 26.07.2018 у справі "Вартая проти Грузії" зазначив, що учасникові судочинства повинна бути дана можливість представити свою справу в умовах, які не призводять до "істотної незручності" порівняно з його опонентом. Право на справедливий судовий розгляд, серед іншого, включає право сторін висловлювати зауваження, які вони вважають такими, що стосуються справи. Причому це повинне бути не ілюзорне, а практичне й ефективне право. Таким воно може вважатися тільки в тому випадку, якщо суд фактично "чує" сторону, тобто її твердження належним чином аналізує.

Згідно ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав позову, які в силу вимог ст. 86 ГПК України мають бути оцінені судом, а результат такої оцінки має бути викладений у мотивувальній частині рішення суду (ст. 238 ГПК України), як і наданим відповідачем, на спростування доводів позивача, доказам.

З огляду на викладене, розглянувши клопотання про призначення експертизи, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи містяться докази, яким суд надасть правову оцінку, що не потребує спеціальних знань у іншій сфері.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, враховуючи те, що судом під час підготовчого провадження, було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення його до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 99, 120, 177, 185, 234, 235 ГПК України,

ухвалив:

1.Закрити підготовче провадження по справі .

2. Призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "04" червня 2025 р. о 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11(ВКЗ) (5 поверх), тел. 0(482)307-967.

Ухвала набрала законної сили 30.04.2025 і не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Литвинова