Ухвала

від 04.06.2025 по справі 916/4098/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4098/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД

до Антимонопольного комітету України

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА

про зобов`язання вчинити дії

у справі № 916/4098/23

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА

про стягнення 548 454 440 грн

встановив:

Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА про стягнення 548454440грн, з яких - штрафу у розмірі 274 227 220 грн, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 17.03.2021р. №151-р у справі №126-26.13/104-18, та пені у розмірі 274227220грн.

Ухвалою від 25.09.2023 (суддя Рога Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.12.2024 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті.

14.03.2025 відповідач подав заяву про відвід судді. Ухвалою від 17.03.2025 суд визнав заяву про відвід судді необгрунтованою і заявлено про самовідвід судді Роги Н.В.

Відповідно до протоколу авторозподілу від 17.03.2025 справу передано на розгляд судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 18.03.2025 справу прийнято до провадження судді Литвинової В.В., призначено підготовче засідання на 16.04.2025.

В засіданні 16.04.2025 судом було оголошено перерву до 30.04.2025.

Ухвалою від 30.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.06.2025.

03.06.2025 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД, у якій заявник просить суд:

- поновити строк для подання позовної заяви із самостійними вимогами у справі № 916/4098/23.

- зобов`язати Антимонопольний комітет України перерахувати розмір штрафу, що підлягає стягненню з ТОВ «Тедіс Україна» на підставі Рішення № 151-р від 27.03.2021 р. до 7 873 000 грн.;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України перерахувати розмір штрафу, що підлягає стягненню з ТОВ «Тедіс Україна» на підставі Рішення № 151-р від 27.03.2021 р. до 3 543 000 грн.

В обґрунтування заявленого позову третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД зазначає про те, що він є учасником відповідача - ТОВ «Тедіс Україна».

У відношенні ТОВ «Тедіс Україна» АМКУ за наслідками розгляду справи №126-26.13/104-18 було прийняте Рішення № 151-р від 17.03.2021, яким визнано, що ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» вчинило порушення, передбачене пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді виконання Рішення Антимонопольного комітету України №551-р від 16.12.2016 не в повному обсязі.

Але ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД посилається на те, що штраф накладений рішенням №551-р від 16.12.2016 було сплачено в повному обсязі: 300млн грн в 2017 році і 131 млн грн 11.09.2020. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 було закрито провадження у справі у справі № 916/2229/18 в частині вимог про зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (просп. Шевченка, 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) виконати пункт 6 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обгрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет; зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (просп. Шевченка, 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) виконати пункт 7 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р, а саме: щомісячно протягом трьох років з дані отримання рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р направляти на електронну адресу Антимонопольного комітету України (zvit@amcu.gov.ua) інформацію у форматі EXCEL (за формою, що є додатком 2 до цього рішення) стосовно 10 (десяти) найбільших за обсягами реалізації артикулів, ціни закупівлі та реалізації сигарет, встановлені: у власній роздрібній мережі, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами; зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (просп. Шевченка, 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) виконати пункт 8 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють.

ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД зазначає, що незважаючи на сплату штрафу Товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна», АМКУ повторно звернулось з позовом про стягнення штрафу та пені.

Стягнення таких великих коштів з ТОВ «Тедіс Україна» призведе до негативних впливів на роботу ТОВ «Тедіс Україна», що в свою чергу вплине на розмір дивідентів, які підлягають виплаті учаснику товариства - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу врегульованого нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Статтею 177 ГПК України (ч. 2) передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою від 30.04.2025 закрито підготовче провадження.

З огляду на викладене, ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД подав позовну заяву 03.06.2025, вже після закінчення підготовчого провадження, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 49 ГПК України.

Статтею 119 ГПК України (ч. 1 ) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД (Республіка Кіпр) просить поновити строк для подання позовної заяви, посилаючись на те, що йому не було відомо про розгляд справи, оскільки використання публічних джерел за кордоном під час воєнного стану обмежено. З огляду на викладене, заявник вважає, що є підстави для поновлення строку для подання позову через воєнний стан в Україні.

Згідно з ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність. На суд покладається обов`язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).

Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

Отже, строк на подання позовної заяви третьої особи може бути поновлений за її обґрунтованою заявою та лише з причин, що визнані судом поважними. На підставі належних, допустимих та достатніх доказів суд щоразу встановлює поважність причин пропуску строку та ухвалює рішення про його поновлення / відмову у його поновленні. Саме на третю особу покладається обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним та підлягає державному регулюванню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наразі.

Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і заявника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

У контексті оцінки наведених ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД аргументів на обґрунтування клопотання про пропуск строку на подання відзиву суд установив, що ним у наведеному випадку не доведено, що пропуск строку на подання позовної заяви був зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку із введенням воєнного стану, зокрема, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами (збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом (подання позовної заяви третьої особи у визначений законом строк).

Суд зазначає, що розгляд справи відбувається під час воєнного стану; ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД є юридичною особою, рівноправним учасником судового процесу та він відповідно до вимог законодавства не обмежений у кількості представників, які наділені повноваженнями на представництво інтересів останнього у суді. Водночас пропуск строку на подання позову не зумовлений обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, а отже, наведені заявником причини пропуску строку є неповажними та залежали від волі самого заявника.

Згідно з ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд в постанові від 17.08.2022 у справі № 910/12257/13 зазначив, що

35. Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В постанові від 30.08.2023 у справі № 910/12744/22 Верховний Суд досліджував наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та зазначив, що

8.7. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

8.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

8.9. Слід акцентує, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

8.10. Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

8.11. Отже, враховуючи вищенаведене, а також приписи частини першої статті 49 ГПК України колегія суддів висновує, що позовна заява третьої особи має містити саме самостійні вимоги заявника щодо предмета спору у справі.

8.11.1. У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога третьої особи -ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД не спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем, а отже не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Навіть у випадку задоволення позову третьої особи - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД не буде досягнуто вирішення спору не на користь позивача (АМКУ), а на користь третьої особи - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД.

Крім того, позовні вимоги третьої особи не пов`язані з первісним позовом, оскільки вони не виникли з одних правовідносин. Задоволення позову третьої особи не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тобто позови не пов`язані і їх спільний розгляд не є доцільним. Так, позов третьої особи обгрунтовується наявністю у ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД корпоративних прав, як учасника ТОВ «ТЕДІС Україна». В той час, як за первісним позовом розглядаються вимоги Антимонопольного комітету України, що виникли з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції.

Отже, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини першої статті 49, частин другої та шостої статті 180 ГПК України.

Керуючись ст. 49, 119, 180, 234, 235 ГПК України

ухвалив:

1.Повернути ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА, про зобов`язання вчинити дії.

Суд зауважує, що в даному випадку позовна заява була подана через підсистему "Електронний суд", тобто позивач не подавав її в паперовому виді, тому і позовна заява з додатками в паперовому виді йому не повертається, а направляється лише дана ухвала до Електронного кабінету.

Дата підписання ухвали 04.06.2025

Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова