Постанова

від 23.04.2025 по справі 758/8032/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 758/8032/17

провадження № 61-1084св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_6 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року у складі судді Ковбасюк О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу вона є власником 6/8 часток житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:181:0004, розташованих по АДРЕСА_1 . Вказаним домоволодінням позивач володіє близько 25 років. На протязі всього цього часу її сусідами по вказаному будинку та земельній ділянці були ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Приблизно у 2006-2007 роках вказані особи перестали проживати у будинку та на протязі 10 років в іншій частині будинку взагалі ніхто постійно не проживає.

На початку 2017 року позивач виявила бажання подарувати належну їй частину будинку своєму синові ОСОБА_8 . Однак, при підготовці усіх необхідних для цього документів, представником позивача з інформації, що міститься в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку, було встановлено, що сусідня частина належної позивачу земельної ділянки перебуває у володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по 1/8 частці за кожним.

Вони набули право власності на вказані частини будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу, про наявність якого позивачу нічого невідомо. Отже, відповідачі не дотримались положень статті 362 ЦК України та не повідомили позивача належним чином про намір продати свою частку, із зазначенням цін та інших умов, на яких здійснюється продаж. Таким чином, договір купівлі-продажу вказаних часток будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , суперечить закону, а тому є недійсним на підставі статей 203, 215 та статті 369 ЦК України.

Оскільки про факт продажу частини нерухомого майна та частини земельної ділянки їй стало відомо у 2017 році, встановлений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності нею не пропущений.

Позивач просила:

визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, а саме 2/8 частини житлового будинку та 2/8 частини земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:181:0004, розташованих на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року залучено до участі у справі як співвідповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що:

перед продажом спірного нерухомого майна продавці через приватного нотаріуса направили ОСОБА_1 як співвласнику спірного домоволодіння пропозицію першочергового придбання даної частини будинку та земельної ділянки. Вказана заява була отримана позивачем 11 серпня 2006 року. Крім того, 09 листопада 2006 року на адресу позивача представником продавців ОСОБА_10 була направлена телеграма про сплив строку на першочергове право укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яка була отримана дочкою ОСОБА_1 09 листопада 2006 року в 16 год 20 хв. Вказані обставини свідчать про те, що оспорювані правочини були укладені із дотриманням норм частин першої та другої статті 362 ЦК України;

позивачем не доведено, що при укладенні сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу порушено вимоги, встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, а також те, що таким договором в момент його вчинення були порушені права та інтереси позивача.

Суд першої інстанції також прийняв до уваги, що жодною нормою цивільного законодавства не передбачено недійсність, а тим більше нікчемність договору купівлі-продажу у разі недотримання (порушення) переважного права співвласника на купівлю частки у спільному майні, передбаченого статтею 362 ЦК України. Крім того, позивач обрала неналежний спосіб захисту свого права, оскільки з урахуванням частини четвертої статті 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи позивача про розгляд спору без належного повідомлення представника позивача про дату час та місце розгляду справи, вказала, що:

ухвалами Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року, від 22 лютого 2022 року, від 15 вересня 2022 року в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д. витребувані матеріали нотаріальної справи;

27 жовтня 2022 року на адресу Подільського районного суду міста Києва від приватного нотаріуса надійшли матеріали нотаріальної справи щодо посвідчення 22 листопада 2006 року договорів купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/8 частини земельної ділянки за цією ж адресою;

у зв`язку із надходженням вказаних матеріалів справи суд призначив справі до розгляду на 30 листопада 2022 року та викликав сторін у судове засідання;

30 листопада 2022 року на адресу суду від представника позивача у справі ОСОБА_1 - адвоката Токовенка О. В. надійшла заява про розгляд вказаної справи 30 листопада 2022 року без його участі, просив закрити підготовче засідання у його відсутність (а. с. 83 т. 2). При цьому клопотань щодо призначення експертизи чи інших клопотань у зв`язку із надходженням нотаріальної справи від представника позивача не надходило;

ухвалами Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року закрито підготовче засідання та призначено судове слухання справи на 09 лютого 2023 року на 13.00 год. Про дату слухання справи представник позивача був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а. с. 86 т. 2);

08 лютого 2023 року від представника позивача адвоката Токовенка О. В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 09 лютого 2023 року на іншу дату у зв`язку з його хворобою;

надалі розгляд справи відкладався на 22 березня 2023 року та 11 травня 2023 року. На 11 травня 2023 року представник позивача - адвокат Токовенко О. В. був повідомлений на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.1, 111 т.2).

Таким чином апеляційний суд вказав про невідповідність дійсним обставинам справи доводів позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду вказаної справи.

Суд апеляційної інстанції також вважав безпідставними доводи позивача про позбавлення судом першої інстанції права заявити клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи належності саме їй підписів у зворотних повідомленнях про отримання від нотаріуса 11 серпня 2006 року пропозиції придбати нерухоме майно, яке відчужувалося ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , оскільки питання щодо витребування чи надання доказів судом вирішується під час проведення судом підготовчого засідання. Апеляційний суд вказав, що матеріали нотаріальної справи (в яких містилися спірні зворотні повідомлення) надійшли до Подільського районного суду міста Києва 27 жовтня 2022 року та були долучені до матеріалів справи. Розгляд справи в межах підготовчого засідання був призначений на 30 листопада 2022 року. Однак, представник позивача із вказаним клопотання до суду не звертався та направив заяву про закриття підготовчого засідання 30 листопада 2022 року у його відсутність, таким чином погодився із тим, що всі дії по збору та наданню доказів суду сторонами вчиненні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У січні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, а саме:

визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д., зареєстрований в реєстрі за № 2271;

визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/8 частини земельної ділянки, розташованої на території будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д., зареєстрований в реєстрі за № 2277;

перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д., зареєстрований в реєстрі за № 2271;

перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу 1/8 частини земельної ділянки, розташованої на території будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д., зареєстрований в реєстрі за № 2277.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

розгляд справи по суті здійснено без належного повідомлення позивача та її представника, оскільки після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду представник позивача через отриманий перелом суглобної впадини лопатки, перебував на лікарняному, тому направив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в межах строків, передбачених цивільним процесуальним кодексом України. У клопотанні про відкладення розгляду справи від 09 лютого 2023 року, представником позивача зазначалася офіційна електронна пошта. Однак, суд першої інстанції повістки про виклик у судове засідання завчасно позивачу та його представнику не направив та здійснив розгляд справи без їх участі. Крім того, в тексті оскарженого рішення зазначено, що у судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, від її представника - адвоката Токовенка О. В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Разом з тим, будь-якої заяви про розгляд справи за відсутності позивача та її представника не надавалися, а тому вказані обставини не відповідають дійсності.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строкна касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У березні 2024 року матеріали цивільної справи № 758/8032/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 26 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є власником 3/4 частин будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Власниками 1/4 частини вказаного житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами були ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , які на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д., зареєстрованого в реєстрі за № 2271, продали належну їм частину вказаного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рівних долях кожному.

Позиція Верховного Суду

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частина шоста статті 128 ЦПК України).

Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що розгляд справи по суті здійснено без належного повідомлення позивача та її представника, що позбавило їх можливості подати клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи;

аналіз матеріалів справи свідчить, 27 жовтня 2022 року на адресу Подільського районного суду міста Києва від приватного нотаріуса надійшли матеріали нотаріальної справи, в яких містилися поштові відправлення на підтвердження отримання позивачем заяви співвласників будинковолодіння про відчуження 1/4 частини житлового будинку та 1/4 частину земельної ділянки, та які (поштові відправлення), за твердженнями позивача, вона не підписувала, візуально підпис на них не схожий на підпис позивача;

суд призначив до розгляду справу на 30 листопада 2022 року та викликав сторін у судове засідання;

30 листопада 2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Токовенка О. В. надійшла заява про розгляд вказаної справи 30 листопада 2022 року без його участі. Представник позивача просив закрити підготовче засідання у його відсутність (т. 2, а. с. 83). При цьому клопотань щодо призначення експертизи чи інших клопотань у зв`язку із надходженням нотаріальної справи від представника позивача не надходило;

ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання на 09 лютого 2023 року. В подальшому розгляд справи відкладався на 22 березня 2023 року та 11 травня 2023 року;

представник позивача - адвокат Токовенко О. В. у заяві про витребування доказів (нотаріальної справи), адресованої суду першої інстанції, зазначив адресу офіційної електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

04 травня 2023 року на офіційну електронну пошту представника позивача - адвоката Токовенка О. В. судом першої інстанції було направлено судову повістку про виклик до суду на 11 травня 2023 року. Відповідно до довідки суду першої інстанції документ доставлено до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 04 травня 2023 року (т. 2, а. с.1, 110, 111).

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи свідчать, що представник позивача - адвокат Токовенко О. В. отримав в електронному кабінеті повістку про виклик до суду на 11 травня 2023 року. Підтвердженням реєстрації в підсистемі «Електронний суд» адвоката Токовенко О. В. за електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 є також те, що касаційна скарга подана від імені позивача адвокатом Токовенком О. В. через електронний кабінет, електронна адреси скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене твердження представника позивача - адвоката Токовенка О. В. про не повідомлення його та позивача про розгляд справи, є необґрунтованими.

Аргументи касаційної скарги про те, що в тексті оскарженого рішення зазначено, що у судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, від її представника - адвоката Токовенка О. В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, проте така заява не подавалася, не свідчить, про те, що суд першої інстанції, з порушенням процесуальних норм права, а саме неналежного повідомлення позивача та його представника, розглянув справу.

Оскільки позивач обґрунтовує касаційну скаргу лише порушенням судом першої інстанції норм процесуального права (справу розглянуто за відсутності позивача (його представника), належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання), що позбавило можливості позивача (його представника) подати заяву про призначення у справі експертизи, та вказаний довід касаційної скарги не знайшов підтвердження, оскаржені судові рішення слід залишити без змін.

Посилання в касаційній скарзі на те, що позивач за результатами розгляду скарги просить, в тому числі, перевести на неї права та обов`язки покупця за спірними договорами не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини другої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ОСОБА_1 таких позовних вимог не заявляла (т. 1 а. с. 1-4), отже вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Оскільки судові рішення підлягають залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко