Ухвала

від 09.04.2025 по справі 201/9187/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 201/9187/24

провадження № 61-3429 ск 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Лисенком Станіславом Юрійовичем, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби в місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.

2. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 01 серпня 2024 року відкрив провадження у справі.

3. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 01 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. До набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_3 , вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно наступного майна: 1/4 частки житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВМК № 877645 реєстр-1670, 19 травня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. Реєстраційний номер майна: 30131219. До набрання законної сили рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 заборонив переможцю торгів (реєстраційний номер лота: 553154) - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, пов?язані з реалізацією прав на нерухоме майна (володіння, користування, розпорядження): 1/4 частки житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВМК № 877645 реєстр-1670, 19 травня 2010 року до моменту набрання законної сили судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 . До набрання законної сили рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 заборонив організаторам (операторам, електронним майданчикам), відкритих торгів (аукціонів, голандського аукціону), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925), ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «СЕТАМ» (ідентифікаційнийкод юридичної особи: 39958500) а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на повторну організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону), щодо продажу об`єктів нерухомого майна, а саме: 1/4 частки житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВМК № 877645 реєстр-1670, 19 травня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. реєстраційний номер майна: 30131219.

4. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 16 жовтня 2024 року залишив позов без розгляду.

5. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 18 жовтня 2024 року відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 201/9187/24.

6. Дніпровський апеляційний суд постановою від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду - без змін.

7. Також Дніпровський апеляційний суд постановою від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Скасував ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2024 року у справі № 201/9187/24.

8. В березні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Лисенком С. Ю., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, якою вказану ухвала суду першої інстанції залишена без змін, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

10. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

11. Також частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

12. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, неповно дослідили докази та обставини справи та не врахували, що ухвала про закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду у цій справі не приймалася.

14. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

15. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.

16. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

17. Крім цього в касаційній скарзі заявник порушує питання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, обґрунтовуючи таку необхідність тим, що майно, яке є предметом спору у цій справі було придбане відповідачем на електронних торгах, що створює ризик його відчуження на користь третіх осіб і у випадку задоволення касаційної скарги повернення майна може бути неможливим або ускладненим, а реалізація прав позивача на відновлення порушеного права стане проблематичним. Крім цього вказує на те, що спірне майно може бути відчужене на користь третіх осіб і шляхом укладення фраудаторних правочинів. Таким чином, враховуючи, що зупинення дії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції має тимчасовий характер, на думку заявника, існують всі необхідні підстави для такого зупинення.

18. Заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

19. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

20. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

21. Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.

22. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, суд касаційної інстанції вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

23. Ухвалою Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року, залишеною без змін оскаржуваною постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, про зупинення дії якої просить заявник, позов залишено без розгляду.

24. Тобто таке рішення суду апеляційної інстанції не зобов`язує жодну із сторін справи вчинити або утриматися від вчинення будь-яких дій, а тому зупинення її дії жодним чином не забезпечить дотримання балансу інтересів сторін.

25. Також разом із касаційною скаргою заявник звернувся до Верховного Суду із заявою про забезпечення позову у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно наступного майна: 1/4 частки житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВМК № 877645 реєстр-1670, 19 травня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. Реєстраційний номер майна: 30131219 до закінчення перегляду справи № 201/9187/24 в касаційному порядку.

26. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у цій справі заявник вказує на те, що Дніпровський апеляційний суд постановою від 11 березня 2025 року скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2024 року у справі № 201/9187/24, а тому у ОСОБА_2 є підстави здійснити дії, які будуть необхідні в оформленні прав та ймовірному відчуженні спірного нерухомого майна третім особам, а у випадку задоволення касаційної скарги у цій справі повернення такого майна ОСОБА_1 буде неможливим або суттєво ускладненим. Реалізація прав позивача на відновлення порушеного права стане проблематичним. Крім цього вказує на те, що спірне майно може бути відчужене на користь третіх осіб і шляхом укладення фраудаторних правочинів. Зазначає, що забезпечення позову у цій справі має тимчасовий характер та є необхідним заходом для забезпечення балансу інтересів сторін у цій справі. Крім цього заявник вказує на те, що вартість спірного майна, придбаного на електронних торгах ОСОБА_2 , є заниженою.

27. Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову Верховний Суд зазначає таке.

28. Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

29. Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

30. Частинами шостої, сьомої та восьмої статті 153 ЦПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

31. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

32. Обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову, зокрема, є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

33. Крім цього у частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

35. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

36. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

37. Частиною першою статті 89 ЦПК України також визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

38. Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

39. Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів заяви про забезпечення позову у цій справі Верховний Суд вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити, оскільки зазначені у заяві обставини не доводять та не підтвердженні доказами, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260, 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби в місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Лисенком Станіславом Юрійовичем, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року.

2. Витребувати з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали цивільної справи № 201/9187/24.

3. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року.

4. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соборного відділу державної виконавчої служби в місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.

5. Надіслати цю ухвалу заявнику та учасникам справи, яким роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

6. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров