Ухвала

від 29.04.2025 по справі 320/41552/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2025 року № 320/41552/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Будинкоуправління № 1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Будинкоуправління № 1 Міністерства оборони України в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Будинкоуправління №1 Міністерства оборони України, яка полягає у не виконанні вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо обов`язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та ненаданні до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації відповідної документації для включення багатоквартирного житлового будинку по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 до житлового фонду;

- зобов`язати Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління, Будинкоуправління №1 Міністерства оборони України встановленим порядком та в межах повноважень вчинити дії щодо: внесення відомостей про багатоквартирний житловий будинок по вул. Князів Остозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; подати до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації відповідну документацію для включення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 до житлового фонду Печерського району м. Києва;

- зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління провести технічну інвентаризацію багатоквартирного житлового будинку по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві та за її результатами виготовити технічний паспорт.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Панової Г.В. від розгляду справи № 320/41552/24. В обґрунтування доводів вказаної заяви позивач зазначив, що ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу судді Панової Г.В. про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Водночас, матеріали справи № 320/41552/24 не передано для відправки до суду апеляційної інстанції, тому є порушення права позивача про розгляд справи в апеляційному суді. На думку позивача, зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Панової Г.В. Також, як вважає позивач, суддя своєю поведінкою виявляє упередженість у даній справі, не забезпечує відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності при розгляді справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В.. Матеріали адміністративної справи № 320/41552/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Будинкоуправління №1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 головуючим для розгляду клопотання про відвід судді Панової Г.В. визначено суддю Лиска І.Г.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В., суд зазначає наступне.

Так, підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України). Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В. в адміністративній справі №320/41552/24, відвід ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливості виникнення сумнівів у об`єктивності та неупередженості суду, з підстав не направлення справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду його апеляційної скарги на ухвалу про відмову в забезпеченні позову. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими". Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18). З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. в адміністративній справі №320/41552/24 не підлягає задоволенню, як невмотивована. Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. в адміністративній справі №320/41552/24 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи

Суддя Лиска І.Г.