Рішення від 30.04.2025 по справі 640/21261/20

Справа № 640/21261/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Ярослав» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружний адміністративний суд міста Києва від 16.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Ярослав» до Київської митниці Держмитслужби, в якій просить :

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 04.09.2020.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що 04.09.2020 р митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100060/2020/000050/2. Митна вартість товару була визначено із застосуванням резервного методу та за вовну овечу миту (митний код 5101210000) в кіпах, всього 19993 кг. нетто, склала 4,0340 дол. США/кг., що є відмінним від розрахунків ПП «Ярослав», мотивуючи це тим, що декларантом подані документи, що суперечать зовнішньоекономічному контракту, відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та вказуючи на наявність розбіжностей у поданих документах.

Позивач вважає рішення Київської митниці ДМС України незаконним, оскільки у митних органів були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінивши подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся. Об`єктивна можливість застосування першого методу не була спростована митним органом. Також, митним органом не здійснений повний та всебічний аналіз поданих ПП «Ярослав» документів.

До суду від Київської митниці Держмитслужби 05.11.2020 року надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що враховуючи те, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, декларанту відповідно до статті 53 Митного Кодексу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант відмовився надавати додаткові документи. Оскільки, декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До суду від позивача 09.11.2020 року надійшла відповідь на відзив.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №640/21261/20 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 26.02.2025 року прийнято до провадження справу №640/21171/20 та ухвалено розгляд справи №640/21261/20 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року клопотання представника відповідача про заміну первісного відповідача у справі №640/21261/20 задоволено та замінено відповідача у справі Київську митницю Держмитслужби на Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124).

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Приватне підприємство «Ярослав» зареєстровано як юридична особа 11.01.1995 року та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (основний), 13.10 Підготування та прядіння текстильних волокон, 01.49 Розведення інших тварин, 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах, 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу, 14.14 Виробництво спіднього одягу, 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 13.20 Ткацьке виробництво, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 13.30 Оздоблення текстильних виробів, 13.91 Виробництво трикотажного полотна, 13.94 Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 35.11 Виробництво електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією.

09.07.2019 року між приватним підприємством «Ярослав» (Покупець) та компанією FOREVER WICE (HONG KONG) LIMITED, CHINA (Продавець) було укладено Контракт № 09/07, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар: шерсть овеча мита (згідно Специфікації).

Пунктом 2 даного контракту визначено умови поставки товару FCA, Мари, Туркменістан.

Відповідно до п. 3 контракту № 09/07 оплата товару буде здійснюватись на умовах 100% оплати вартості партії поставленого товару з відтермінуванням платежу на 21 банківський день.

Згідно з п.5 контракту № 09/07 Разом з товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу зокрема сертифікат якості Держстат.

18.05.2020 між сторонами Контракту № 09/07 укладено Додаткову угоду - Додаток №3, якою сторони вирішили внести зміни у п.2. Контракту № 09/07 від 09.07.2019: Товар відвантажується транспортом на умовах FCA, Мари, Туркменістан або FCA, Ашхабад Туркменістан.

26.08.2020 року на виконання умов Контракту № 09/07 продавцем було виставлено Інвойс № 18 з переліком товарів на загальну суму 9996,50 доларів США (умова поставки - FCA, Ашхабад Туркменістан), та поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 02.09.2020 року була подана до Київської митниці митна декларація №UА100060/2020/389887, в якій приватним підприємством «Ярослав» в графі 42 зазначено, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 9996,5000 доларів США.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 18 від 26.08.2020 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0039561 від 26.08.2020 року;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №18 від 26.08.2020 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №В/231 від 31.08.2020 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 09/07 від 09.07.2019 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 10.08.2020 року;

- Договір (контракт) про перевезення №В/6 від 19.08.2019 року;

- Разова перепустка 86 629 від 02.09.2020 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №07218/260820/0007740 від 26.08.2020 року.

02.09.2020 року відповідачем було прийнято рішення №UA100060/2020/000050/2 «Про коригування митної вартості», в якому було зазначено наступне:

«Митна вартість імпортованих товарів, заявлених за ЕМД від 02.09.2020 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з наступних причин:

Відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного договору (далі - Контракту) від 09.07.2019 №09/07 оплата буде здійснюватися на умовах 100% сплати вартості партії товару з відтермінуванням платежу в 21 банківський день. Згідно умов специфікації від 10.08.2020 року №5 форма оплати 100% сплата вартості партії товару з відтермінуванням платежу в 7 банківських днів. Проте, в інвойсі від 26.08.2020 року №18 зазначено, що сплата вартості товару здійснюється з відтермінуванням платежу на 21 банківські дні. Тобто, умови інвойсу суперечать умовам специфікації до контракту. Відповідно до п. 2 Контракту від 09.07.2019 №09/07 товар відвантажується на умовах поставки ЕСА Мари, Туркменістан. Проте, згідно умов специфікації від 10.08.2020 року № 5 та інвойсу від 26.08.2020 року № 18 умовами поставки значиться FCA Ашхабад. Туркменістан. Тобто, умови інвойсу та специфікації суперечать умовам контракту, що спричиняє наявність розбіжностей в документах. Відстань від населеного пункту Мари перевищує відстань від міста Ашхабад, що безпосередньо впливає на вартість транспортних витрат та відповідно на розмір митної вартості товару. Прайс-лист продавця складено з невідповідністю до загальновизнаних вимог ділового спілкування, а саме, не містить ні умов поставки, ні умов сплати вартості товарів, ані реквізитів для зв`язку. Що викликає сумнів у відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 5 Контракту від 09.07.2019 № 09/07 разом з товаром продавець зобов`язаний надати вантажоодержувачу сертифікат якості Держстандарт, що може впливати на розмір митної вартості. Проте, до митного оформлення сертифікат якості Держстандарт не надавався.

Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 02.09.2020 року протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA100060/2020/000050/2 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутня інформація щодо номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного договору (далі - Контракту) від 09.07.2019 №09/07 оплата буде здійснюватися на умовах 100% сплати вартості партії товару з відтермінуванням платежу в 21 банківський день. Згідно умов специфікації від 10.08.2020 року №5 форма оплати 100% силата вартості партії товару з відтермінуванням платежу в 7 банківських днів. Проте, в інвойсі від 26.08.2020 року №18 зазначено, що сплата вартості товару здійснюється з відтермінуванням платежу на 21 банківські дні. Тобто, умови інвойсу суперечать умовам специфікації до контракту.

Суд зазначає, що специфікація не є основним документом, який підтверджує митну вартість товару відповідно до норм статті 5 Митного кодексу України, а є додатковим документом, який надається за умови наявності розбіжностей/неточностей у зокрема таких документах як зовнішньоекономічному контракту та рахунку-фактурі.

Зважаючи на те, що порядок оплати товару, зазначений у п.4 Контракту є аналогічним умові оплати, вказаній у інвойсі, відтак вказані доводи оскаржуваного рішення суд вважає необґрунтованими.

Крім того суд зазначає, що умови оплати товару жодним чином не впливають на митну вартість товару.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до п. 2 Контракту від 09.07.2019 №09/07 товар відвантажується на умовах поставки ЕСА Мари, Туркменістан. Проте, згідно умов специфікації від 10.08.2020 року № 5 та інвойсу від 26.08.2020 року № 18 умовами поставки значиться FCA Ашхабад. Туркменістан. Тобто, умови інвойсу та специфікації суперечать умовам контракту, що спричиняє наявність розбіжностей в документах. Відстань від населеного пункту Мари перевищує відстань від міста Ашхабад, що безпосередньо впливає на вартість транспортних витрат та відповідно на розмір митної вартості товару.

Вказані доводи є повністю необґрунтованими з огляду на надання до суду додатку №3 від 18.05.2020 року до Контракту, згідно якого викладено умови поставки товару у п.2 Контракту у такій редакції: Товар відвантажується транспортом на умовах FCA, Мари, Туркменістан або FCA, Ашхабад Туркменістан.

Щодо посилань митного органу на недоліки прайс-листа продавця суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-листа виробника, а й інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема, можна віднести й прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Отже, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 29.04.2021 у справі №815/2932/18 та від 08.12.2022 у справі №420/2792/19.

Відтак, не впливають на митну вартість товару доводи відповідача, що прайс-лист складено з невідповідністю до загальновизнаних вимог ділового спілкування, а саме, не містить ні умов поставки, ні умов сплати вартості товарів, ані реквізитів для зв`язку.

Також суд не вважає обґрунтованою підставою для коригування митної вартості доводи оскаржуваного рішення, що до митного оформлення не надавався сертифікат якості Держстандарт, оскільки такий документ не входить в перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA100060/2020/000050/2 від 02.09.2020 р. прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «Ярослав» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 5767,00 грн, відповідно до платіжних доручень №2402 від 01.10.2020 року, №2402 від 01.10.2020 року.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Ярослав» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 02.09.2020 р.

Стягнути з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Ярослав» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5767,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «Ярослав» (код ЄДРПОУ 44601800, адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Грецька площа, 1, оф. 201-Б);

Відповідач: Київська митниця (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124)

Суддя П.П.Марин