Ухвала від 16.09.2020 по справі 640/21261/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2020 року м. Київ № 640/21261/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Приватного підприємства Ярослав до Державної митної служби України, Київської митниці Держмитслужби про визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнати митну вартість товару за ціною контракту.- В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Ярослав (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДР: 21635240) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДР: 43115923), Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДР: 43337359), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 04.09.2020;

2) визначити митну вартість товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів ; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, позивачем в якості відповідачів визначено: (1) Державну митну службу України, та (2) Київської митниці Держмитслужби.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви видно, що зміст позовних вимог позивачем заявлений до Київської міської митниці , тобто особи, яка взагалі не є відповідачем у справі.

Відтак, в порушення вимог п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема, відсутні позовні вимоги та виклад обставин щодо кожного з відповідачів, які заявлені позивачем у позовній заяві, з огляду на що позивачу слід або уточнити зміст позовних вимог або визначити належного відповідача (відповідачів) до якого (яких) позивачу слід звернути позовні вимоги.

Більш того, суд зауважує, що у позовній заяві позивач також просить суд, зокрема, визначити митну вартість товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019.

Між тим, позивач не конкретизує, кого саме він просить визначити митну вартість товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019, суд ?

Варто звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, особи, які звертається до адміністративного суду мають право заявляти вимоги, які відповідають ч. 1 ст. 5 КАС України, з огляду на що суд звертає увагу, що вимога позивача про визначити митну вартість товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019 не узгоджується з вимогами, передбаченими ч. 1 ст. 5 КАС України, а відтак таку вимогу позивачу слід привести у відповідність до вказаної норми або уточнити зміст позовних вимог, сформулювавши її (їх) максимально чітко та зрозуміло.

Також, згідно з до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що позов має немайновий характер, а відтак за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що твердження позивача про те, що позов має виключно немайновий характер є помилковим, оскільки зі змісту позовних вимог вбачається, що позовна заява містить вимоги 1 (одну) вимогу немайнового характеру (визначення митної вартості товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019 ) та вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 04.09.2020), оскільки таке рішення впливає на майновий стан позивача.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 2102.00 грн., а за вимогу майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги те, що позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру (визначити митну вартість товару за ціною контракту № 09/07 від 09.07.2019.) у розмірі 2102,00 грн., позивачу слід доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, шо майнова вимога у розмірі 1,5 відсотка обраховується від ціни позову, яка складається зі сплачених митних платежів та ПДВ після коригування митним органом товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на те, що позивачем не зазначено, а з матеріалів позовної заяви неможливо встановити у якому саме загальному розмірі після прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів позивачем було сплачено митні платежі та ПДВ, що впливають на майновий стан позивача, останньому за вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від сплачених митних платежів та ПДВ після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2020/000050/2 від 04.09.2020.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 та вимог ч. 1 ст. 5 КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, звернутих щодо кожного з відповідача (відповідачів) або уточнити склад відповідачів у справі та визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог до такого відповідача (відповідачів);

2) доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 % від ціни позову/

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін