Постанова від 30.04.2025 по справі 757/12061/21-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1838/25 Справа № 757/12061/21-ц Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О. К. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.

суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», про припинення порушення прав інтелектуальної власності (суддя першої інстанції Подобєд О.К.),

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд заборонити ОСОБА_1 використовувати позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати із торгівельною маркою «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 ; зобов`язати ТОВ «Інтернет-Інвест» видалити з реєстру доменне ім`я kolorit-decor.com.ua.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», про припинення порушення прав інтелектуальної власності відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Фарби Колорит» подало апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного з`ясування обставин справи.

Мотивована скарга тим, що суд повинен був перевірити чи використовував ОСОБА_1 позначення, що є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 всіма способами, а не обмежившись лише одним із способів - реалізацією продукції під торговельною маркою ТОВ «Фарби Колорит».

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 без згоди правовласника ввів в цивільний оборот позначення, що є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 для таких самих або споріднених з товарами і послугами, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .

Представник ТОВ «Фарби Колорит» Лєсик Б.Б. просив оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» залишено без задоволення.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року залишено без змін.

На вказані судові рішення, позивачем була подана касаційна скарга.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року скасовано.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» про захист прав інтелектуальної власності направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18 листопада 2024 року цивільна справа № 757/12061/21-ц надійшла до Дніпровського апеляційного суду (м. Дніпро).

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Фарби Колорит» є виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (код КВЕД 20.30).

ТОВ «Фарби Колорит» є власником прав інтелектуальної власності на ряд торговельних марок, зокрема і на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15 травня 2006 року.

Торговельна марка «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15 травня 2006 року (заявка № 20040606632 від 25 червня 2004 року) зареєстрована для товарів і послуг у 1, 2, 3, 17, 19, 35, 37, 39, 42 класах Міжнародної класифікації товарів і послуг.

За результатами пошуку в мережі Інтернет, позивачу стало відомо про існування сайту kolorit-decor.com.ua, в доменному імені та контенті якого використовується торговельна марка «Kolorit» без відповідного дозволу правовласника. В подальшому, здійснивши пошук інформації стосовно власника веб-сайта (реєстранта) та реєстратора доменного імені kolorit-decor.com.ua, позивачем було встановлено, що станом на 05 листопада 2020 року реєстратором вказаного доменного імені є ТОВ «Інтернет Інвест».

Також судом встановлено, що ТОВ «Інтернет Інвест» надає послуги, що необхідні для технічного забезпечення делегування імені в частині ієрархічного адресного простору мережі Інтернет в інтересах Реєстранта. Створення сайту та розміщення на ньому інформації відносяться до процесу використання доменного імені, а не до його реєстрації. Реєстратор не несе відповідальності за використання доменних імен, зареєстрованих за його допомогою, а також за зміст будь-яких матеріалів на сайтах, що розміщені під цими іменами або на серверах служби. Реєстрант погодився з умовами публічного договору з ТОВ «Інтернет Інвест», одним із пунктів якого є: «Интернет-служба Imena.UA не несет никакой ответственности за использование доменных имен, зарегистрированных с ее помощью, а также содержание любых материалов на сайтах, публикуемых под такими доменными именами либо размещаемых на серверах службы».

17 листопада 2022 року судом було винесено ухвалу про витребування у ТОВ «Інтернет Інвест» даних щодо власника доменного імені kolorit-decor.com.ua.

На виконання зазначеної ухвали суду, ТОВ «Інтернет Інвест» надано інформацію, згідно якої вбачається, що власником (реєстрантом) доменного імені kolorit-decor.com.ua є ОСОБА_1 . Станом на 23 червня 2022 року доменне ім`я kolorit-decor.com.ua було видалено і воно перебуває в статусі RedemptionPeriod, оскільки реєстрант доменного імені (власник) не оплатив послуги за продовження домену « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на наступний період.

Крім того встановлено, що ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» на підставі заяви ТОВ «Фарби Колорит» було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок за адресами у мережі Інтернет, зокрема:http://kolorit-decor.com.ua,http://kolorit-decor.prom.ua, https://www.instagram.com/kolorit_decor/, https://www.facebook.com/koloritdecor/, за результатами якого наданоекспертний висновок від 07 грудня 2020 року № 354/2020-ЕВ.

Згідно висновку експерта № 203 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 28 грудня 2020 року, виконаної на підставі звернення ТОВ «Фарби Колорит», такі товари, як декоративні фарби, інтер`єрі фарби, фасадні фарби, декоративні штукатурки, фасадні штукатурки, ґрунтовки, воски, лаки, лазурі, шпалери, кельми, ліпний декор, які пропонуються до продажу на веб-ресурсах за адресами:http://koloritdecor.com.ua,http://koloritdecor.prom.ua,https://www.instagram.com/kolorit_decor/,https://www.facebook.com/koloritdecor/, є такими самими або спорідненими з товарами, для яких зареєстровано торгівельну марку за свідоцтвом України № 61901.

Послуги з розміщування на веб-ресурсах за адресами:http://kolorit-decor.com.ua,http://koloritdecor.prom.ua,https://www.instagram.com/kolorit_decor/,https://www.facebook.com/koloritdecor/, інформації щодо асортименту таких товарів, якдекоративні фарби, інтер`єрі фарби, фасадні фарби, декоративні штукатурки, фасадні штукатурки, ґрунтовки, воски, лаки, лазурі, шпалери, кельми, ліпний декор, яке дозволяє покупцям зручно оглядати, замовляти та купувати ці товари,єспорідненими з послугами 35 класу МКТП, для яких зареєстрованоторгівельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» в складі доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -decor.prom.ua, позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в складі адреси профілю в соціальній мережіhttps://www. ІНФОРМАЦІЯ_2 /, та позначення в складі адреси профілю в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 /є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельною маркою за свідоцтвом України № 61901. Розміщеніна веб-ресурсах за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,https://www.instagram.com/kolorit_decor/, ІНФОРМАЦІЯ_3 /, комбіноване позначення « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » незалежно від регістру та кольору літер, є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність таких підстав, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення з боку відповідача прав інтелектуальної власності.

Апеляційний суд частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відносини, які виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак, торговельна марка) в Україні регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно статті 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої-четвертої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до частини другої, п`ятої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Фарби Колорит» вказувало, що ОСОБА_1 неправомірно використовує торговельну марку «Kolorit» без відповідного дозволу правовласника в доменному іменіkolorit- ІНФОРМАЦІЯ_7 та на веб-сайтахhttp://koloritdecor.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_8 .instagram.com/kolorit_decor/, ІНФОРМАЦІЯ_3 /, чим порушує права інтелектуальної власності позивача.

На підтвердження своїх вимог позивач надав судуекспертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 07 грудня 2020 року № 354/2020-ЕВ тависновокексперта № 203 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 28 грудня 2020 року, виконаних на підставі звернення ТОВ «Фарби Колорит».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Закріплені статтею 2 ЦПК України завдання та принципи цивільного судочинства реалізуються, зокрема, шляхом ухвалення обґрунтованого та мотивованого судового рішення, яке має відповідати вимогам статті 265 ЦПК України.

У мотивувальній частині рішення суду, серед іншого, зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не належить до предмета спору, є явно неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України)

За частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої цієї самої статті).

У відповідності до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, щосудова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із частинами першою, другою статті 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (частини перша, друга, п`ята статті 106 ЦПК України).

Згідно долученого до матеріалів справи висновку експерта №203 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 28 грудня 2020 року вбачається, що такі товари, як декоративні фарби, інтер`єрі фарби, фасадні фарби, декоративні штукатурки, фасадні штукатурки, ґрунтовки, воски, лаки, лазурі, шпалери, кельми, ліпний декор, які пропонуються до продажу на веб-ресурсах за адресами:http://koloritdecor.com.ua,http://koloritdecor.prom.ua,https://www.instagram.com/kolorit_decor/,https://www.facebook.com/koloritdecor/, є такими самими або спорідненими з товарами, для яких зареєстровано торгівельну марку за свідоцтвом України № 61901.

Послуги з розміщування на веб-ресурсах за адресами:http://kolorit-decor.com.ua,http://koloritdecor.prom.ua,https://www.instagram.com/kolorit_decor/,https://www.facebook.com/koloritdecor/, інформації щодо асортименту таких товарів, якдекоративні фарби, інтер`єрі фарби, фасадні фарби, декоративні штукатурки, фасадні штукатурки, ґрунтовки, воски, лаки, лазурі, шпалери, кельми, ліпний декор, яке дозволяє покупцям зручно оглядати, замовляти та купувати ці товари,єспорідненими з послугами 35 класу МКТП, для яких зареєстрованоторгівельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» в складі доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -decor.prom.ua, позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в складі адреси профілю в соціальній мережіhttps://www. ІНФОРМАЦІЯ_2 /, та позначення в складі адреси профілю в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 /є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельною маркою за свідоцтвом України № 61901. Розміщеніна веб-ресурсах за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,https://www.instagram.com/kolorit_decor/, ІНФОРМАЦІЯ_3 /, комбіноване позначення « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » незалежно від регістру та кольору літер, є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .(т.1 а.с.71-99).

Вимоги до законності й обґрунтованості судового рішення передбачені частиною першою статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята статті 263 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із пунктами 1-3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Таким чином, вмотивованість судового рішення є свідченням того, що: доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу були належним чином оцінені та враховані або відхилені судом на підставі конкретно визначених мотивів; усім зібраним у справі доказам (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано належну правову оцінку; надано обґрунтування прийняття (врахування) та відхилення кожного доказу; наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.

Не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21.У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) ЄСПЛ зазначив, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

У пунктах 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 передбачено, що в мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов`язки сторін у спірних правовідносинах, посилання на Конвенцію та рішення ЄСПЛ.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів дослідивши вищевказаний висновок експерта дійшла висновку, що у даному випадку у відповідача ОСОБА_1 було відсутнє право використовувати торгівельну та схожі словосполучення під час здійснення своєї діяльності, оскільки як встановлено висновком експерта, що розміщення на веб ресурсах інформації щодо асортимент є спорідненим за послугами 35 класу МКТП для яких зареєстровано торгівельну марку у за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , а також є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою за свідоцтвам України № НОМЕР_1 , а отже апеляційний суд вважає, що наявні всі законні підстави для задоволення позовних вимог в частині заборони ОСОБА_1 використовувати позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати із торгівельною маркою «Kolorit» за свідоцтвом України № НОМЕР_1

Разом з тим, відхиливши висновок експерта № 203 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 28 грудня 2020 року, суд не обґрунтував належним чином підстави його відхилення.

Також судом не було надано оцінки експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 07 грудня 2020 року № 354/2020-ЕВ, який було покладено в основу висновку експерта № 203 від 28 грудня 2020 року.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Інтернет Інвест» видалити з реєстру доменне ім`я kolorit-decor.com. ua також підлягають задоволенню, оскільки посилання місцевого суду на ту обставину, власником (реєстрантом) доменного імені kolorit-decor.com.ua є ОСОБА_1 . Також, станом на 23.06.2022 року доменне ім`я kolorit-decor.com.ua було видалено і воно перебуває в статусі RedemptionPeriod, оскільки реєстрант доменного імені (власник) не оплатив послуги за продовження домену «kolorit-decor.com.ua» на наступний період є безпідставними з огляду на те, що у подальшому відповідачем не буде позбавлений можливості оплатити вказаний домен та отримати до нього доступ, порушивши право позивача на володіння своєю торгівельною маркою.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню із задоволення позовних вимог, оскільки як встановлено матеріалами справи та не спростовано ОСОБА_1 , останній використовує торгівельну марку, власником прав інтелектуальної власності якої є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит».

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У постановіВерховного Судув складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі №530/1731/16-ц(провадження№ 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат.Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України,то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

У зв`язку із скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача судовий збір пов`язаний із розглядом даної справи 18614 гривень.

Керуючись статтями 141,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», про припинення порушення прав інтелектуальної власності задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 використовувати позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати із торгівельною маркою «Kolorit» за свідоцтвам України № НОМЕР_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» видалити з реєстру доменні ім`я kolorit-decor.com. ua.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарби Колорит» судовий збір у розмірі 18614,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.В. Агєєв

Т.В. Космачевська