Постанова

від 30.04.2025 по справі 195/2037/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4130/25 Справа № 195/2037/23 Суддя у 1-й інстанції - Скрипченко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,третя особабез самостійнихвимог: ОСОБА_2 про скасування права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації на земельні ділянки

за апеляційнимискаргами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_2

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації на земельні ділянки, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Тм №004701, який було зареєстровано 23.01.1997 р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №393/431, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Земельна ділянка). Вищевказана земельна ділянка площею 0,25 гектарів в межах, визначених планом зовнішніх меж земельної ділянки відповідно до Державного акту, складала: ширина - 30 метрів, довжина - 84 метрів, про що відображено відповідні відомості в описі меж Державного акту. Суміжними землекористувачами Земельної ділянки, згідно Державного акту, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У 2019 році позивачем було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж Земельної ділянки в натурі для присвоєння Земельній ділянці кадастрового номеру 1225481000:02:001:0520, після чого останньому стало відомо про те, що суміжним землекористувачем Земельної ділянки ОСОБА_2 (далі по тексту - Третя особа) вже раніше було встановлено нові межові знаки між позивачем, в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 1225481000:02:001:0406 без згоди позивача та за його відсутності змінила межі, конфігурацію та розміри, що підтверджується технічною документацією із землеустрою позивача, Державним актом, технічною документацією із землеустрою Третьої особи, листом Виконавчого комітету Томаківської селищної ради №2328/0/2-20 від 30.12.2020 та доданого до нього копією рішення сесії Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №369-40/VІ від 29.01.2015. Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області (справа №195/500/21; 2/195/174/21 від 10.09.2021 року) визнано недійсним рішення сесії Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №369- 40/VІ від 29.01.2015 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0406 розміром 0,25 га, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0407 розміром 0,0157 га, які розташовані в АДРЕСА_2 та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки по АДРЕСА_2 . З метою відновлення зовнішніх меж земельної ділянки позивача відповідно до Державного акту та виготовленої технічної документації на вказану ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 1225481000:02:001:0520, позивач звернувся в Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 зареєстрованих на ім`я ОСОБА_2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та внесення змін в кадастровийплан земельної ділянки №1225481000:02:001:0520 зареєстрованої на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до наданої технічної документації із землеустрою. Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Відповідач) в проханні було відмовлено з посиланням на п.10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр"» вказавши, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується тільки за рішенням суду про скасування права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки.

На підставі вищенаведеного позивач змушений звернутися до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації на земельні ділянки (а.с. а.с. 1-4,42-43).

Рішенням Томаківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від16січня 2025року позовнівимоги ОСОБА_1 до Головногоуправління Держгеокадаструу Дніпропетровськійобласті,третя особабез самостійнихвимог: ОСОБА_2 про скасування права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації на земельні ділянки задоволенні.

Скасовано право власності на земельні ділянки №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 зареєстровані відділом Держземагентства у Томаківському районі Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . (Додаток № 6 ).

Скасовано державну реєстрацію земельних ділянок №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 зареєстровані відділом Держземагентства у Томаківському районі Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . (Додаток № 6 ).

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки №1225481000:02:001:0520 зареєстрованої в відділенні Держгеокадастру Томаківського району Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , (Додаток №7 ), як таку, що не відповідає наданій для реєстрації технічній документації із землеустрою (в наявності у відповідача).

Зобов`язано Головне управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно раніше наданій технічній документації із землеустрою. (В наявності у відповідача) (а.с.103-106).

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при цьому судом першої інстанції не було з`ясовано чи не будуть даним рішенням суду порушені права і інтереси інших осіб ( а.с.125-133).

Також, не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при цьому судом першої інстанції не залучено його до участі у справі в якості співвідповідача ( а.с.139-143).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Тм №004701, який було зареєстровано 23.01.1997 р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №393/431, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Земельна ділянка). Вищевказана земельна ділянка площею 0,25 гектарів в межах, визначених планом зовнішніх меж земельної ділянки відповідно до Державного акту, складала: ширина - 30 метрів, довжина - 84 метрів, про що відображено відповідні відомості в описі меж Державного акту.

Суміжними землекористувачами Земельної ділянки, згідно Державного акту, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У 2019 році позивачем було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж Земельної ділянки в натурі для присвоєння Земельній ділянці кадастрового номеру 1225481000:02:001:0520, після чого останньому стало відомо про те, що суміжним землекористувачем Земельної ділянки ОСОБА_2 (далі по тексту - Третя особа) вже раніше було встановлено нові межові знаки між позивачем, в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 1225481000:02:001:0406 без згоди позивача та за його відсутності змінила межі, конфігурацію та розміри, що підтверджується технічною документацією із землеустрою позивача, Державним актом, технічною документацією із землеустрою Третьої особи, листом Виконавчого комітету Томаківської селищної ради №2328/0/2-20 від 30.12.2020 та доданого до нього копією рішення сесії Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №369-40/VІ від 29.01.2015.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області (справа №195/500/21; 2/195/174/21 від 10.09.2021 року) визнано недійсним рішення сесії Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №369- 40/VІ від 29.01.2015 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0406 розміром 0,25 га, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0407 розміром 0,0157 га, які розташовані в АДРЕСА_2 та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки по АДРЕСА_2 .

З метою відновлення зовнішніх меж земельної ділянки позивача відповідно до Державного акту та виготовленої технічної документації на вказану ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 1225481000:02:001:0520, позивач звернувся в Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 зареєстрованих на ім`я ОСОБА_2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та внесення змін в кадастровийплан земельної ділянки №1225481000:02:001:0520 зареєстрованої на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до наданої технічної документації із землеустрою.

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Відповідач) в проханні було відмовлено з посиланням на п.10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр"» вказавши, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується тільки за рішенням суду про скасування права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що формування та державна реєстрація земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами була проведена незаконно, що вбачається з обставин, наведених вище, а тому державна реєстрація спірних земельних ділянок підлягає скасуванню з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо них. У зв`язку із чим, обраний позивачем спосіб захисту до реального відновлення порушеного права на землю, що в свою чергу забезпечує реалізацію права позивача на ефективний засіб юридичного захисту, яке гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в подальшому позивач отримає можливість завершити процедуру відновлення зовнішніх меж земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.

Проте погодитися з таким висновком суду в повній мірі колегія суддів не може.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи19грудня 2023року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доГоловного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,третя особа: ОСОБА_2 про скасування права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації на земельні ділянки.

В позовній заяві, ОСОБА_1 зазначає, що є власником земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Земельна ділянка).

У 2019 році позивачем було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж Земельної ділянки в натурі для присвоєння Земельній ділянці кадастрового номеру 1225481000:02:001:0520, після чого останньому стало відомо про те, що суміжним землекористувачем Земельної ділянки ОСОБА_2 (далі по тексту - Третя особа) вже раніше було встановлено нові межові знаки між позивачем, в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 1225481000:02:001:0406 без згоди позивача та за його відсутності змінила межі, конфігурацію та розміри.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області визнано недійсним рішення сесії Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №369- 40/VІ від 29.01.2015 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0406 розміром 0,25 га, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер земельної ділянки: 1225481000:02:001:0407 розміром 0,0157 га, які розташовані в АДРЕСА_2 та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки по АДРЕСА_2 .

З метою відновлення зовнішніх меж земельної ділянки позивача відповідно до Державного акту та виготовленої технічної документації, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 зареєстрованих на ім`я ОСОБА_2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та внесення змін в кадастровийплан земельної ділянки №1225481000:02:001:0520 зареєстрованої на ім`я ОСОБА_1 .

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Відповідач) в проханні було відмовлено з посиланням на п.10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр"» вказавши, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується тільки за рішенням суду про скасування права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником спірних земельних ділянок №1225481000:02:001:0406, №1225481000:02:001:0407 є ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

На підставі ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.346 ЦК України право власності припиняється лише у випадках, встановлених законом.

Перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку , що передбачений статтею 140 ЗК України, є вичерпним та передбачає: 1) добровільну відмову власника від права власності на земельну ділянку; 2) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; 3) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; 4)відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; 5) конфіскація за рішенням суду ;6) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; 7) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; 8) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії. (п. 4.14. Постанови ВС у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2020 року по справі № 904/4470/19)

Проте, звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 не пред`явив вимоги до власника спірних земельних ділянок та не залучив ОСОБА_2 до участі у справі, як відповідача (співвідповідача).

Частиною 3 ст. 53 ЦПК України передбачено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі, як відповідач (співвідповідач), тоді як рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року суттєво впливає на його права.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд 1 інстанції дане питання не вирішив, то колегія суддів вважає, що рішення суду, відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, саме з цих підстав, що виключає можливість вирішувати спір по суті.

Зазначене не позбавляє ОСОБА_1 права звертатися з відповідним позовом до належних відповідачів у передбачений законом спосіб та порядок.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Томаківськогорайонного судуДніпропетровської областівід 16січня 2025року - скасувати.

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,третя особабез самостійнихвимог: ОСОБА_2 проскасування прававласності наземельні ділянкита скасуваннядержавної реєстраціїна земельніділянки - відмовити.

Вступна та резолютивна частини проголошені 30 квітня 2025 року.

Повний текст постанови складено 01 травня 2025 року.

Судді: