Постанова

від 15.04.2025 по справі 160/23386/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23386/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

секретарі судового засідання Жмуренко В.В.,

за участі представника позивача Шклярука Д.С.,

представника відповідача Гримало А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/23386/24 (головуючий суддя першої інстанції Ільков В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.08.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000218/1 від 15.08.2024 року та рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» №UA403070/2024/000343.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом. Відтак, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення на враховано обставини, які мають суттєве значення для справи, оскільки під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» є юридичною особою (ЄДРПОУ 37989515). Основним видом діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням (код 46.61).

Відповідач - Тернопільська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2020 року між ТОВ «ТД «Тракторний Завод» (покупець) та компанією WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) (продавець) укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № GM2021, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту, для подальшої поставки в Україну.

Згідно із контрактом № GM2021 від 19.10.2020 року та додатком №2024-5 від 15.02.2024 року до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» придбало у компанії WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) такі товари:

Трактор колісний ДМТЗ 1874 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 33184.35 дол. США (706,05 дол. США за 1 шт.);

Грунтофрезу ДМТЗ 120724 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 4314,60 дол. США (91,80 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force 1874 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 32930,55 дол. США (700,65 дол. за 1 шт.);

Грунтофрезу Terra Force 120724 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 4314,60 дол. США (91,80 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний ДМТЗ Т2574 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 31968.00 дол. США (864,00 дол. США за 1 шт.);

Грунтофрезу ДМТЗ 140224 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 4145,85 дол. США (112,05 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force Т2574 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 32317,65 дол. США (873,45 дол. за 1 шт.);

Грунтофрезу Terra Force 140224 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 4145.85 дол. США (112,05 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force Т22074 у кількості 33 шт. за сукупною ціною 37288,35 дол. США (1129,95 дол. за 1 шт.).

За додатковою угодою № 2024-5 від 15.02.2024 року ТОВ «ТД «Тракторний завод» у компанії WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) придбано товару на загальну суму 184609,80 дол. США.

Країна виробництва вказаного товару - Китайська Народна Республіка.

Згідно із умовами контракту №GM2021 від 19.10.2020 року, додатку №2024-5 від 15.02.2024 року та комерційного інвойсу №2024-5 від 15.02.2024 року продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

На вказаних умовах продавець - WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO. LTD (Китай) оплатив витрати, пов`язані з перевезенням товару до пункту призначення.

На підставі контракту 04.08.2024 року зазначений у контракті товар ввезено на митну територію України у контейнерах залізничним транспортом.

ТОВ «ТД «Тракторний Завод» подало до митного оформлення митну декларацію за №24UA403070006551U2.

Митна вартість визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 184609,80 доларів США або 7632950,64 грн. (відповідно до обмінного курсу згідно декларації, де 1 дол. США = 41,3464 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №GМ2021 від 19.10.2020 року стороною якого виступає виробник товарів; додаткові угоди до основного контракту: комерційний інвойс (від виробника товарів); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товарів; комерційна пропозиція від виробника товарів; калькуляції ціни товарів від виробника; технічні паспорти та технічні характеристики від виробника товарів; експортна декларація країни - відправника; сертифікати про походження товару, накладні про ввезення товару в Україну залізницею, тощо.

Під час консультацій із відповідачем ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило митний орган, що банківські платіжні документи, що стосуються оплати оцінюваного товару підприємство надати не може виходячи з умов оплати, які вказанні у додатках до основного договору (№ 2024-5), де сторонами визначений термін оплати у 365 днів з дати, вказаної в відвантажувальних документах.

Також, ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило відповідача, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також надати неможливо, виходячи з умов поставки -СРТ - м.Тернопіль, Україна.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем 15.08.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000218/1.

Спірне рішення обґрунтовано тим, що за висновком відповідача митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що в документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не було подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (до митного оформлення не надано коносамент); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. АСУР згенеровані форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На запит митного органу декларантом надіслано додатково листи роз`яснення щодо обставин здійснення митного оформлення.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Декларантом подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний контракт №GM2021 від 19.10.2020 року, додаток до контракту №1 від 31.03.2021 року, Додаток №1/2 від 01.10.2021 року, Додаток №2 від 01.11.2021 року, Додаток №2024-5 від 15.02.2024 року, Додаток №3 від 01.12.2021 року, Додаток №4 від 01.05.2023 року, Додаток №5 від 21.12.2023 року.

Згідно із п.2.1. контракту передбачено, шо «поставка Товару здійснюється партіями, які формуються виходячи з поданої покупцем заявки і визначається в додатках», дана заявка до митного оформлення не надана.

У Додатку 2024-5 до контракту від 15.02.2024 року зазначено «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах», що суперечить (узгодженому сторонами) п.3.4 зовнішньоекономічного контракту, в якому вказано, що всі оригінали документів висилаються на адресу Покупця протягом 2-х днів з моменту отримання повної оплати за товар. Також згідно п.3.4 зовнішньоекономічного контракту Продавець має вислати на адресу Покупця морський коносамент, який до митного оформлення не надано.

Розрахунок ціни згідно з випискою з калькуляції від 15.02.2024 року здійснено на підставі Додатку № 2024-5 від 15.02.2024 року, де вказані умови поставки СРТ Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані. Також, вказано про неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту).

Комерційна пропозиція від 12.02.2024 року №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність.

Прайс-лист від виробника товару № б/н від 01.02.2024 року містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність.

У комерційному інвойсі від 15.02.2024 року №2024-5 зазначено класифікаційні коди 87019110 та 84322900, в залізничних накладних від 31.07.2024 року №№008992, 008993, 009008. 009010, 009023 зазначено класифікаційний код 87012900, в супровідному документі (Т1) від 26.07.2024 року №24RОСТ1900S20428М9 зазначено класифікаційний код 870129, в сертифікаті про походження товару №2403707А2186/00019 від 22.07.2024 року зазначено класифікаційні коди 8701911000 та 8432290000.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, відпоідачем митна вартість товарів визначена за резервним методом згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товарів: Товар № 1 - ЕМД від 17.05.2024 № UA408020/2024/26133 на рівні 2,92 дол. США/кг. (1804,5 USD/шт.) (Товар - Колісний трактор для сільськогосподарських робіт, з потужністю двигуна не більш як 18 кВт, в комплекті з ЗІП, побутового призначення: Трактор ФАЙТЕР TY-254 - 16 шт., в розібраному стані, двигун-дизельний (потужністю 17,6 кВт), робочий об`єм циліндрів - 1500 см3; Нові (у розібраному стані для зручності транспортування), рік виготовлення-2023. Виробник: SHANDONG RUNDA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO.LTD. Торгівельна марка: ФАЙТЕР. Країна виробництвами, умови поставки - СРТ). Товар №2 - ЕМД від 10.08.2024 року №UA408050/2024/4722 на рівні 2,22 дол. США/кг. (165,63 USD/шт.) (Товар - Навісне обладнання до мотоблоків: Грунтофреза до мотоблоків моделі LD81 - 30 шт.; Грунтофреза до мотоблоків моделі LD101 - 30 шт.; набір грунтофрез до мотоблоків моделі LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN J IN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN., умови поставки - СРТ).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, за результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000343.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач оскаржив їх до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Досліджуючи доводи митного органу, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає про таке.

В рішенні №UA500500/2024/000313/1 відповідачем зазначені підстави, у зв`язку з якими відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості товару.

Відповідно, у рішенні Тернопільської митниці від 15.08.2024 року №UА403070/2024/000218/1 про коригування митної вартості товарів зазначено, що: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з наявними розбіжностями та неточністю (неповнотою) даних щодо ціни товару.

Так, досліджуючи докази по справі, встановлено, що ТОВ «ТД «Тракторний Завод» визначено митну вартість товарів, що імпортувалися, за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №ОМ2021 від 19.10.2020 року стороною якого виступає виробник товарів; додаткові угоди до основного контракту: комерційний інвойс (від виробника товарів); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товарів; комерційна пропозиція від виробника товарів; калькуляції ціни товарів від виробника; технічні паспорти та технічні характеристики від виробника товарів; експортна декларація країни - відправника; сертифікати про походження товару, накладні про ввезення товару в Україну залізницею.

При цьому, під час консультацій із відповідачем ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило митний орган, що банківські платіжні документи, що стосуються оплати оцінюваного товару підприємство надати не може виходячи з умов оплати, які вказанні у додатках до основного договору (№ 2024-5) де сторонами був визначений термін оплати у 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах. Також, ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило відповідача, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також надати неможливо виходячи з умов поставки-СРТ-м.Тернопіль, Україна.

Крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, підприємством до митного органу також були подані вищенаведені документи, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

При цьому, слід урахувати, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України №31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 року рахунок-фактура може бути складений у паперовій або електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

Слід вказати про те, що у інвойсі №2024-5 від 15.02.2024 року міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та її учасників.

Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація належним чином оформлена відповідно до чинного законодавства Китайської Народної Республіки.

Окрім того, ТОВ «ТД «Тракторний Завод» з 2011 року на постійні основі здійснює діяльність щодо ввезення на митну територію України сільськогосподарської техніки, в тому числі і по контрактам з WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. відтак, у відповідача була додаткова інформація щодо вартості товарів, які ввозились декларантом.

Доводи митного органу щодо неподання коносаменту (телекс релізу) про перевезення товару морським транспортом є безпідставними, через те, що інформації щодо ціни товару, що перевозиться, зазначений документ не містить, а містить лише відомості про перевізника, відправника, одержувача, вагу товару, пакування, номери контейнерів, їхній об`єм, порт завантаження, порт вивантаження, тощо.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки та оплати у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню.

Умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсах та інших документах, які надані ТОВ «ТД «Тракторний Завод» відповідачу для здійснення митного оформлення товарів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung. Faktura. Handelsfaktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому вказано суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Слід також вказати, що для здійснення митного оформлення товарів ТОВ «Торговий дім «Тракторний Завод» серед інших документів надано до митного органу митна декларація країни відправника.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема у справах №804/16980/14, №815/2013/15 про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій).

Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Слід також вказати, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За таких обставин, митний орган дійшов помилкового висновку про коригування митної вартості товару.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що у межах правовідносин, що є предметом даної справи, імпортна операція здійснювалася на підставі комерційного інвойсу №2024-5 від 15.02.2024 року. Натомість, на підставі основного контракту № GM2021 ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод», починаючи з 2020 року також здійснювало багато інших імпортних господарських операцій, де в межах процедури митного оформлення товарів рішення про коригування митної вартості відповідачем взагалі не приймалися та відповідач погоджувався із ціновими показниками контракту та додаткової документації. Зокрема, таких імпорних операцій (БЕЗ прийняття відповідачем у межах процедур митного оформлення рішень про коригування митної вартості) у період 2021-2022 років було загалом 12: №2021-1 від 21.10.2020 року; №2021-2 від 02.12.2020 року; №2021-3 від 05.01.2021 року; №2021-4 від 04.02.2021 року; №2021-5 від 22.02.2021 року; №2021-6 від 02.06.2021 року; №2021-9 від 01.07.2021 року; №2021-10 від 09.08.2021 року; №2021-11 від 06.09.2021 року; №2021-12 від 06.09.2021 року; №2022-1 від 04.10.2021 року; №2022-2 від 05.10.2021 року (копії вказаних комерційних інвойсів додані до матеріалів справи в електронному вигляді).

Вказані обставини представником відповідача не заперечувались та не спростовані.

Також, представник позивача пояснив, що у період 2022-2024 роки загалом імпортних господарських операцій між ТОВ «ТД «Тракторний Завод» та компанією WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) відбулося 10. При цьому, кожна з цих 10 імпорних господарських операцій відбувалася з ухваленням відповідачем в межах процедур митного оформлення відповідних рішень про коригування митної вартості, які оскаржувалися Товариством в судовому порядку. Рішення про коригування митної вартості ухвалювалося щодо імпортних господарських операцій у межах процедур митного оформлення за наступними інвойсами (копії інвойсів разом із інформацією про судові справи додані до справи в електронному вигляді):

- №2022-6 від 10.01.2022 року (номер судової справи №160/19970/22), позов задоволено, рішення набрало законної сили 20.04.2023 року;

- №2023-3 від 20.04.2023 року (номер судової справи №160/22505/23), позов задоволено, рішення набрало законної сили 17.05.2024 року;

- №2023-9 від 17.08.2023 року (номер судової справи №160/2127/24), позов задоволено, рішення набрало законної сили 28.05.2024 року;

- №2024-1 від 20.09.2023 року (номер судової справи №160/7391/24), позов задоволено, рішення набрало законної сили 28.11.2024 року;

- №2024-4 від 29.01.2024 року (номер судової справи №160/15097/24), позов задоволено, рішення набрало законної сили 16.01.2025 року;

- №2024-6 від 06.06.2024 року (номер судової справи №160/28725/24), позов задоволено, рішення набрало законної сили 05.02.2025 року.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Митним органом не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

З урахуванням викладеного, спірне рішення прийняте Тернопільською митницею про коригування митної вартості товарів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-246, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/23386/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/23386/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2025 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко