Ухвала від 30.04.2025 по справі 446/884/25

Справа № 446/884/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.04.2025 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань Новосад І.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі про встановлення земельного сервітуту,

встановив:

заявниця ОСОБА_1 28.04.2025 подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони громадянину ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти певні дії щодо забудови частини земельної ділянки площею 0,0035 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:01:007:0513, яка слугувала проїздом (проходом) до належної їй земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує на те, що до Кам`янка-Бузького районного суду готується до подання позовна заява про встановлення земельного сервітуту для безперешкодного доступу (проїзду, проходу) до земельної ділянки кадастровий номер 4622185200:01:007:0105 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1320 га, що належить ОСОБА_1 розташованої по АДРЕСА_1 . Зазначила ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 0,1320 га, кадастровий номер 4622185200:01:007:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2012, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., і зареєстрованого за реєстровим номером 3566, укладеного між громадянином ОСОБА_4 , від імені якого діяв ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) (довіреність посвідчена 20.05.2010 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.Л. за реєстровим номером 1302), та ОСОБА_3 ..

Відчужувана земельна ділянка була зареєстрована на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ; с. Деревляни, Львівського р-ну Львівської обл.) на підставі Державного акту ЯЛ № 035616, зареєстрованого 29.07.2010 в Управлінні Держкомзему у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області.

08.08.2011 між громадянами ОСОБА_4 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 20.05.2010 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1144 га з кадастровим номером 4622185200:01:007:0106, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано в реєстрі за № 994.

В подальшому ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,1144 га з кадастровим номером 4622185200:01:007:0106, за заявою її власника було поділено на дві: земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:01:007:0487 загальною площею 0,0035 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:01:007:0486 загальною площею 0,1109 га.

Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером 4622185200:01:007:0487 загальною площею 0,0035 га слугувала заїздом (проходом) до земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:01:007:0486 загальною площею 0.1109 га, яка належить ОСОБА_2 , та до земельної ділянки площею 0,1320 га з кадастровий номер 4622185200:01:007:0105 на якій знаходиться домогосподарство заявниці.

На підставі усної домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чоловіком заявниці було встановлено металеві ворота зі сторони нашого домогосподарства та облаштовано прохід/проїзд з твердим покриттям (бруківка).

Влітку 2021 року ОСОБА_2 повідомив її про те, що ним на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером 4622185200:01:007:0106, впритул до моєї земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:01:007:0105 буде здійснюватися будівництво двоповерхової будівлі гаражу з майстернею, у зв`язку із чим ним вже попередньо влаштовано фундамент орієнтовними розмірами 8 х 5 метрів, і запропонував мені дати йому на це свою письмову згоду, на що я відповіла відмовою.

В подальшому з метою обмеження доступу сім`ї заявниці до її домогосподарства, громадянин ОСОБА_2 в липні 2022 року перекрив проїзд/прохід до будинку через земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:01:007:0487, та демонтував облаштовану на ній бруківку, яка слугувала проїздом на її територію, встановив паркан та металеву браму, чим фактично унеможливив заїзд/прохід до належного їй на праві власності будинку АДРЕСА_1 .

Відтак заявниця та її діти не мають можливості потрапити до їх будинку, у зв`язку із чим у неї не залишилось іншого виходу, як вирішувати питання проходу (проїзду) до свого будинколодіння в судовому порядку.

Одним із таких способів заявниця вбачає укладення договору сервітуту на платній основі.

Встановити земельнийсервітут насусідній земельнійділянці можетільки власникабо користувачіншої сусідньоїземельної ділянки.

Тому 20.04.2025 заявницею на адресу ОСОБА_2 було скеровано лист з проханням укласти зазначений вище договір сервітуту.

Однак відповіді на її пропозицію від ОСОБА_2 не надходило. Зазначила, що останнім починаючи з 20 квітня поточного року активно ведуться будівельні роботи з забудови тієї частини земельної ділянки, яка слугувала проїздом до її домогосподарства, що може призвести до обмеження доступу до належного їй житлового будинку.Ситуація з земельними ділянками з кадастровими номерами: 4622185200:01:007:0105 та 4622185200:01:007:0513, які межують між собою і через які існує лише єдиний можливий доступ до її домогосподарства, є критичною, що стало підставою звернення до суду з даною заявою.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Статтею 150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Так, згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером номер 4622185200:01:007:0105, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4622185200:01:007:0513, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Заявниця стверджує, що ОСОБА_2 проводить будівельні роботи з забудови тієї частини земельної ділянки, яка слугувала проїздом до її домогосподарства, що може призвести до обмеження доступу до належного їй житлового будинку.

Наявність фактичних обставин підтверджується доданими до заяви доказами.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Проведення будівництва на земельній ділянці, щодо якої позивач просить встановити земельний сервітут, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовної вимоги про встановлення сервітуту для вільного проходу, проїзду транспортних засобів до належного заявниці нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер і зберігає свою дію до вирішення судом спору по суті.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Одночасно, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що відповідно до правил ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 149-155,157 ЦПК України, суд -,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову у справі про встановлення земельного сервітуту - задовольнити.

Заборони громадянину ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти певні дії щодо забудови частини земельної ділянки площею 0,0035 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:01:007:0513, яка слугувала проїздом (проходом) до належної їй земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Дану ухвалу надіслати заявнику, особам, яких стосуються вжиті заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Повний текст ухвали складено 30.04.2025.

Головуючий суддя У.І. Костюк