Постанова

від 29.04.2025 по справі 404/295/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2025 року м. Кропивницький

справа № 404/295/24

провадження № 22-ц/4809/763/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Антошиної А. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 ,

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів м.Кропивницькому врежимі відеоконференціїцивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року у складі судді Кулінки Л. Д. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою та просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу в період з 07 траня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 07 травня 1997 року почала проживати у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 . Спочатку вони проживали у гуртожитку заводу «Радіовиробів», а в 2000 році після смерті батьків переїхали проживати в батьківський будинок.

Під час спільного проживання в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_2 .

Весь час заявник разом із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя та мали спільний побут. За час проживання вони проводили поточні та капітальні ремонти, закуповували меблі та побутову техніку.

В 2016 році ОСОБА_3 підписав контракт на службу в ЗСУ, а в грудні 2023 року заявник отримала сповіщення про смерть цивільного чоловіка.

Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне ОСОБА_1 для набуття соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, який загинув.

Крім того, заявник звернулась до приватного нотаріуса із заявою про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте, отримала відмову, що стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовлено.

Судові витрати залишено по фактично понесеним заявником.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не має права одержати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що спадкоємець першої черги ОСОБА_2 прийняв та оформив спадщину після смерті свого батька.

Таким чином, встановлення факту з метою отримання спадщини не буде мати для заявника юридичних наслідків, оскільки, навіть при встановленні факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, заявник може бути спадкоємцем четвертої черги, і не буде закликана до спадкування за законом.

Щодо можливого отримання пільг, то суд першої інстанції зазначив, що заявник нікуди не зверталась, про які саме пільги йдеться не пояснила.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що оскільки заявником не вказано мету встановлення заявленого факту, що унеможливлює встановлення того, які юридичні наслідки породжує цей факт згідно із законом, заява є необгрутованою та такою, що не може бути задоволена.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року та ухвалити нове, яким заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин справи та без надання належної оцінки письмовим доказам.

В заяві про встановлення юридичного факту ОСОБА_1 посилалась на норми законодавства, які суд першої інстанції повинен був застосувати при винесенні оскаржуваного рішення, однак, суд частково зазначив норми закону, які необхідно було застосувати при вирішенні даної заяви.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте, при винесенні оскаржуваного рішення не застосував надані заявником докази.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заінтересована особа просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року залишити без змін.

Відзивів на апеляційну скаргу він інших учасників справи не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 та її представник адвокат Пантелеєв О. М. підтримали доводи апеляційної скарги, представник Міністерства оборони України Матвєєнко Г. М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_2 та представники Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками та довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 лютого 2024 року, виданої приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., відмолено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 12/25 часток житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки спадкоємець першої черги ОСОБА_2 прийняв та оформив спадщину після смерті свого батька, підстави для закликання її до спадкування відсутні.

ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., зареєстрованого в реєстрі за № 87, ОСОБА_2 , отримав спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка складається з: 12/25 часток житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., зареєстрованого в реєстрі за № 88, ОСОБА_2 , отримав спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка складається із: земельної ділянки площею 8,8434 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:2509, що знаходиться на території Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцю на праві приватної власності.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шостастатті 294 ЦПК України).

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четвертастатті 315 ЦПК України).

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 (провадження № 61-19306св21).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20)).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. Зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Тож справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що існує спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Судувід 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (нормиЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Судувід 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу в період з 07 траня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15-16).

При цьому, заявник вказувала, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне їй для набуття соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, який загинув.

Крім того, заявник зазаначала, що вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте, отримала відмову, що стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, матеріалами спадкової справи № 2/2024, (світлокопія якої міститься в матеріалах справи) заведеної після смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , підтверджується, що після смерті останнього із заявою про прийняття спадщини 10 січня 2024 року звернувся його син ОСОБА_2 , який зазначав, що інших спадкоємців передбачених законодавством України та ст. ст. 1241, 1261, 1266 ЦК України, немає (а. с. 51).

Враховуючи, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 протягом більше п`яти років до часу відкриття спадщини необхідно заявнику в тому числі і для подальшого звернення до органів нотаріату з метою прийняття спадщини, однак крім заявниці до нотаріуса звернувся інший спадкоємець - син померлого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що існує спір про право, між заявником та ОСОБА_2 , щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , та отримання грошових виплат, належних членам сім`ї військовослужбовця, який загинув.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанці виходив з того, що заявником не вказано мету встановлення завленого факту, що унеможливлює встановлення того, які юридичні наслідки породжує цей факт згідно із законом.

При цьому, суд не надав оцінку заяві, яку подано за підписом ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 15.01.2024, де заявниці вказала, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю їй потрібно для отримання свідоцтва про право на спадщину (а.с.1-2).

Після залишення заяви без руху, 19.02.2024 до суду надійшла заява в новій редакції, за підписом представника заявниці (а.с.15-16).

В заяві зазначено, що: «з заявою про вступ у спадщину я звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Яценка Я.В. та отримала постанову про відмову про отримання спадщини, тому вимушена звернутися до суду про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу».

Крім того, в заяві є посилання на положення ст.1264 ЦК України, згідно якої у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Наведене свідчить, що встановлення факту проживання однією сім`єю завниці потрібно, в тому числі, і для визання її спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 .

В ухвалі суду від 01.03.2024 про відкриття провадження у справі суд залучив в якості заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України та ОСОБА_2 , як спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину.

За таких обставин суд першої інстанції не звернув уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право.

За установлениху ційсправі конкретнихобставин фактпроживання однієюсім`єю чоловіката жінкибез реєстраціїшлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 754/6885/22 (провадження № 61-6167св23), від 04 січня 2024 року у справі № 449/1108/21 (провадження № 61-9418св23) та від 26 червня 2024 року у справі № 522/6673/23 (провадження № 61-6065св24).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

З урахуванням наведеного оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із залишенням без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з підстав, передбачених частиною шостою статті294, частиною четвертою статті315 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02.05.2025.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко