Рішення від 15.04.2025 по справі 920/1143/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2025м. СумиСправа № 920/1143/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1143/24

за позовом Кириківської селищної ради (вул. Широка, буд. 12, смт. Кириківка. Охтирський р-н, Сумська обл., 42830; код за ЄДРПОУ 04390096),

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (вул. Іванівська, буд.1, с. Іванівка, Великописарівський р-н, Сумська обл., 42839; код за ЄДРПОУ 00497727),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1)Національна академія аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00024360, місцезнаходження: 01010, Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 9, тел.: +38(044)5219277, e-mail: prezid@naas.gov.ua),

2)Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885, місцезнаходження: 40022, Сумська обл., м. Суми, вул. Революції Гідності, буд. 32, тел. +380(54)270-09-15, e-mail: sumy.yurist@gmail.com),

про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

за участю представників сторін:

від позивача: Маківський О.В. (адвокат, ордер серії ВМ №1057059 від 04.11.2024),

від відповідача: Тимченко С.Л. (адвокат, ордер серії ВМ №1055808 від 09.10.2024),

від третіх осіб: 1)не прибув,

2)не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

11.09.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить витребувати із незаконного володіння Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» на користь Кириківської селищної ради індивідуально-визначене майно - земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України.

12.09.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Державне підприємство «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Іванівська, буд.1, с. Іванівка, Великописарівський р-н, Сумська обл., 42839.

Ухвалою від 12.09.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 12802,07 грн та доказів направлення відповідачу позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України.

17.09.2024 на виконання вимог ухвали від 12.09.2024 у справі №920/1143/24 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про виправлення недоліків (вх №2768), за якою позивач надав суду докази сплати судового збору (платіжна інструкція №2152 від 16.09.2024) та докази направлення відповідачу позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України; зазначені докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1143/24 у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 04.11.2024, 11:00; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

10.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №3117), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, просить відмовити, в т.ч.: у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Ухвалою від 24.10.2024 у справі №920/1143/24 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №4615 від 22.10.2024); постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/1143/24, призначене на 04.11.2024, 11:00, та наступні судові засідання за участі представника Державного підприємства «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» Тимченка Сергія Леонідовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому судовому засіданні 04.11.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 19.11.2024, 10:30.

Відповідно до заяви (вх №3424 від 06.11.2024) адвоката Маківського О.В. додано у справу №920/1143/24 як представника позивача за ордером серії ВМ №1057059 від 04.11.2024 з подальшим правом доступу до електронної справи.

Ухвалою від 07.11.2024 у справі №920/1143/24 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №4803 від 07.11.2024); постановлено провести підготовче судове засідання у справі, призначене на 19.11.2024, 10:30, за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.11.2024 відповідач подав заяву (вх №3472), в якій просить відмовити у задоволенні позову та вирішити питання про застосування позовної давності з наслідками, передбаченими ч. 4 ст. 267 ЦК України.

19.11.2024 представник позивача подав клопотання (вх №6448/24) про відкладення розгляду справи та про продовження строку підготовчого провадження.

19.11.2024 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся, у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги. Зазначене підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі №920/1143/24.

Ухвалою від 21.11.2024 у справі №920/1143/24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 20.12.2024; призначено підготовче судове засідання на 23.12.2024, 10:30.

Ухвалою від 11.12.2024 у справі №920/1143/24 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №5247 від 04.12.2024); постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/1143/24, призначене на 23.12.2024, 10:30, та наступні судові засідання за участі представника відповідача - Тимченка Сергія Леонідовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.12.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх №4058), в якому позовні вимоги підтримав, зауваживши про необґрунтованість заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов.

23.12.2024 позивач подав клопотання про поновлення строків позовної давності (вх №5484), за яким позивач просить визнати поважними причини пропуску Кириківською селищною радою строку загальної позовної давності та поновити позивачу строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав у справі №920/1143/24.

23.12.2024 відповідач подав клопотання про залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (вх №5487), відповідно до якої відповідач просить залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну академію аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00024360, місцезнаходження: 01010, Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 9, тел.: +38(044)5219277, e-mail: prezid@naas.gov.ua) та Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885, місцезнаходження: 40022, Сумська обл., м. Суми, вул. Революції Гідності, буд. 32, тел. +380(54)270-09-15, e-mail: sumy.yurist@gmail.com).

23.12.2024 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги. Зазначене підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/1143/24.

Ухвалою від 24.12.2024 у справі №920/1143/24 призначено підготовче судове засідання на 22.01.2025, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 26.12.2024 у справі №920/1143/24 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, (вх №5525 від 24.12.2024); постановлено провести підготовче судове засідання у справі призначене на 22.01.2025, 11:00, та наступні судові засідання за участі представника позивача - адвоката Маківського Олексія Вікторовича (е.mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 22.01.2025 у справі №920/1143/24 задоволено заяву представника відповідача про залучення третіх осіб (вх №5487 від 23.12.2024); залучено до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Національну академію аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00024360, місцезнаходження: 01010, Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 9, тел.: +38(044)5219277, e-mail: prezid@naas.gov.ua) та Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885, місцезнаходження: 40022, Сумська обл., м. Суми, вул. Революції Гідності, буд. 32, тел. +380(54)270-09-15, e-mail: sumy.yurist@gmail.com); зобов`язано позивача до 29.01.2025 надіслати на адреси залучених третіх осіб копію позовної заяви з додатками; відповідні докази надати суду; запропоновано третім особам надати суду правову позицію щодо предмета спору до 14.02.2025; задоволено усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче судове засідання у справі на 19.02.2025, 14:30, за участі представника позивача - адвоката Маківського Олексія Вікторовича (е.mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та представника відповідача - адвоката Тимченка Сергія Леонідовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.01.2025 відповідач подав заперечення (вх №376), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

30.01.2025 представник позивача подав клопотання (вх №434) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позову з доданими документами залученим третім особам.

13.02.2025 третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, подала письмові пояснення (вх №618), за якими зазначена третя особа просить розглянути справу за відсутності її представника врахувавши дані пояснення.

У підготовчому судовому засіданні 19.02.2025 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи подані учасниками справи документи та відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 24.03.2025, 10:30, за участі представників позивача та відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 20.02.2025 у справі №920/1143/24 повідомлено третіх осіб про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 24.03.2025, 10:30.

У судовому засіданні 24.03.2025 розпочато розгляд справи по суті та згідно з до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 15.04.2025, 12:00, за участі представників позивача та відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 25.03.2025 у справі №920/1143/24 повідомлено третіх осіб про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 15.04.2025, 12:00.

15.04.2025 третя особа - Національна академія аграрних наук України подала письмові пояснення, в якому дана третя особа просить провести судове засідання за відсутності її представника та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.04.2025 встановлено.

Представники позивача та відповідача в судове засідання в режимі відеоконференції прибули, додаткових заяв та/або клопотань не подали.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до поданих письмових пояснень (вх №618 від 13.02.2025 та вх №1724 від 15.04.2025) просили здійснити розгляд справи за їх відсутності, врахувавши подані пояснення.

Підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України відсутні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у позові.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

18.12.2019 згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 №НВ-5915962322020 відбулась державна реєстрація земельної ділянки з наступними загальними відомостями: кадастровий номер 5921280800:08:002:0026; площа 22,034 га; місцерозташування (адміністративно-територіальна одиниця) - Сумська область, Великописарівський район, Кириківська селищна рада; форма власності - державна; цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

У матеріалах технічного звіту Сумської філії Інституту землеустрою Української академії аграрних наук по виготовленню державного акту на право постійного користування землею містяться наступні документи:

1)копія рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 «Про затвердження технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району», за яким розглянувши технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське», розроблений відповідно до тимчасових рекомендацій щодо проведення робіт з видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року№18, Вищевеселівська сільська рада вирішила: затвердити технічний звіт з виготовлення державного акту на право постійного користування землею; закріпити за Дослідним господарством «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатком № 1, що додається до даного рішення; видати Дослідному господарству «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею;

2)копія акту від 12.06.2000 про встановлення в натурі меж земельних ділянок, відповідно до якого встановлено в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок переданих в постійне користування ДГ «Правдинське» за рішенням Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 загальною площею 5339,4 га.

12.07.2000 відповідно до рішення Вищевеселівської сільської Ради народних депутатів №54 від 29.12.1999 Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України видано Дослідному господарству «Правдинське» як землекористувачу акт серії СМ 041 на право постійного користування землею, за яким надано у постійне користування землекористувачу 5339,4 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12.07.2000 акт серії СМ №041 на право постійного користування землею зареєстрований у книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за порядковим номером 21.

19.08.2020 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.08.2020 №2214782782 за Державним підприємством «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України(код за ЄДРПОУ 00497727) зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5921280800:08:002:0026 площею 22,034 га. Підстава для державної реєстрації - державний акт на право постійного користування землею, серія та номер:СМ041, виданий 12.07.2000, видавник: Вищевеселівська сільська Рада народних депутатів; відомості з ДХК, серія та номер:22293564, виданий 19.08.2020, видавник: Державний земельний кадастр.

04.02.2021 за пунктом 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №10-ОТГ передано Кириківській селищній раді Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 160,3085 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Кириківської об`єднаної територіальної громади Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області з актом приймання-передачі.

04.02.2021 між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Кириківською селищною радою Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого за наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.02.2021 №10-ОТГ передано із державної у комунальну власність Кириківській селищній раді Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області земельні ділянки згідно з додатком, що є невід`ємною частиною даного акту.

12.02.2021 рішенням Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність» вирішено прийняти земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 160,3085 га в комунальну власність Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, що передані наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.02.2021 №Ю-ОТГ згідно з актом прийому-передачі та додатку (п. 1 зазначеного рішення).

06.11.2023 архівний відділ Охтирської районної державної адміністрації листом №41/05-50 повідомив слідчому відділу Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, що не має можливості на запит від 27.10.2023 №15/05-49 надати рішення Вищевеселівської сільської Ради народних депутатів Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 про передачу ДП «Правдинське» у користування земельної ділянки площею 5339,4 га, оскільки в рішеннях сесій та засідань виконкому вищезазначеної сільської ради за 1999 рік дане рішення відсутнє.

Постановою слідчого відділення Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження встановлено, що 20.09.2023 Охтирською окружною прокуратурою розпочато кримінальне провадження №42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України про те, що посадові особи Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області склали та видали завідомо підроблене рішення сесії Вищевеселівської сільської ради №54 від 29.12.1999 «Про затвердження технічного звіту з виготовлення державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району. Постановою слідчого відділення Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження постановлено кримінальне провадження №42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, закрити у зв`язку із тим, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості отримання; відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

22.03.2024 листом Відділу поліцейської діяльності №1 (с. Велика Писарівка) Охтирського районного відділу поліції від 21.03.2024 №1277/66-04-2024 повідомлено Кириківську селищну раду, що в у провадженні слідчого відділення Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023202520000078 від 20.09.2023 за ч. 1 ст. 366 КК України. 29.02.2024 зазначене кримінальне провадження закрито, у зв`язку із відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

25.10.2024 архівний відділ Охтирської районної державної адміністрації листом №04-03/102 надав Кириківській селищній раді інформацію, за якою на лист позивача щодо надання завіреної копії заяви ДПДГ «Правдинське» до Вищевеселівської сільської ради, повідомив, що відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2013 року № 656/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 року за № 584/23116 (зі змінами) та Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (зі змінами), архівний відділ зберігає документи Національного архівного фонду, тобто постійного зберігання. Заяви є документами тимчасового терміну зберігання (до 5 років) і не належать до документів Національного архівного фонду, тому надати завірену копію заяви ДПДГ «Правдинське» до Вищевеселівської сільської ради щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту не має можливості.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Правдинське»» Миронівського інституту пшениці імені в. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України із моменту свого створення користується землями на територіях Вищевеселівської та Івановської селищних рад Великописарівського району Сумської області, що наразі входять до Кириківської громади Охтирського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ № 041 (5339,4 гектарів землі згідно з планом користування).

Як зазначає позивач, землю надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вищевиселівської сільської Ради народних депутатів від 29.12.1999 №54. Однак позивач стверджує, що вказане спірне рішення Вищевиселівської сільської Ради народних депутатів від 29.12.1999 №54 ніколи не приймалось, у зберігачів та в архівах органів місцевого самоврядування відсутнє, у 1999-2000 роках винесені рішення за порядковим №54 не стосувались надання земель у користування відповідача, посилаючись при цьому на рішення Великописарівського районного суду від 15.09.2016 у справі № 575/258/16-ц за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське», за участю третіх осіб про визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею, яким у задоволенні позову відмовлено.

А отже, як стверджує позивач, станом на 12.07.2000 були відсутні правові підстави для видачі відповідачеві Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ № 041.

Окрім цього, позивач зазначає, що Охтирською окружною прокуратурою 20.09.2023 розпочато кримінальне провадження № 42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - «КК»), про те, що посадові особи Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області склали та видали завідомо підроблене рішення сесії Вищевеселівської сільської ради від 29.12.1999 р. № 54 «Про затвердження технічного звіту по державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району». Вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з тим, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді через вичерпання можливостей отримання цих доказів.

Наведене вище, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для надання права користування землею ДП ДГ «Правдинське», та стало підставою для звернення до суду за захистом прав на спірну земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області.

Судом встановлено, що рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у справі №575/258/16-ц за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське», треті особи - Національна академія аграрних наук України, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Великописарівська районна державна адміністрація Сумської області, про визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31.10.2016 у справі №575/258/16-ц рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у даній справі залишено без зміни. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

«….З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Охтирської районної ради депутатів трудящих Правдинському елітно-насінньовому радгоспу Охтирського району Сумської області, у постійне користування було відведено 4666,5 га земель згідно з накресленим планом і описом меж. Із загальної площі відведених земель станом на 01 листопада 1963 року було: орних земель (ріллі, городи та залежі) 4068, 3 га, сіножатей 89, 2 га, пасовищ 85, 6 га, садів, виноградників 34 га, інших угідь 389, 4 га. Зазначено, що передача землі іншому землекористувачу може проводитися лише в установленому законом порядку (а.с. 136, т.1).

Рішенням виконкому районної Ради депутатів трудящих м. Охтирка від 24 грудня 1962 року зареєстроване землекористування Правдинського елітно-насінньового радгоспу, загальна площа земель 4666, 5 га (а.с.137, т. І).

Відповідно до підписаного головою виконавчого комітету Охтирської районної ради народних депутатів і старшим районним землевпорядником плану земель, наданих в постійне користування Правдинському елітно-насінньовому радгоспу, землі складались з земель Володимирського відділення, Жовтневого відділення, відділення ім. Воровського, Комсомольського відділення, Янківського відділення. Зазначений план виготовлений як доповнення до Акту на право користування землею, виданого 12 березня 1964 року (а. с. 138, т.1).

Зазначене підприємство створене в 1945 році.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, дослідне господарство «Правдинське» зареєстроване 28 грудня 1992 року Великописарівською райдержадміністрацією за адресою: Великописарівський район Сумської області, с. Іванівка, вул. Іванівська, 1 (а. с. 229б-в, т. І).

Наказом Національної академії аграрних наук України від 5 грудня 2013 року № 162 «Про перепідпорядкування ДП «Дослідне господарство «Правдинське» державне підприємство виведене з безпосереднього підпорядкування Національної академії аграрних наук України та передане в підпорядкування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва НААН (а. с. 164, т. І).

Сумським філіалом Інституту землеустрою УААН, згідно договору від 12 травня 1993 року, укладеного з управлінням земельних ресурсів у Сумській області, складено Схему визначення земель на території Вищевеселівської і Іванівської сільських рад, які не можуть передаватися у колективну та приватну власність із земель дослідного господарства «Правдинське» Великописарівського району Сумської області, з якої вбачається, що всього по зазначеному господарству таких земель враховано 5760,7 га, в тому числі по Вищевеселівській сільській раді - 5128,5 га, по Іванівській сільській раді - 632, 2 га (а.с.188-192, т.1).

12 лютого 1997 року Фондом державного майна України відмовлено у включенні ДГ «Правдинське» до переліку підприємств, що підлягають приватизації, з посиланням на те, що дослідне господарство «Правдинське» є науково-дослідною установою Української академії аграрних наук і відповідно статуту УААН економічну основу її діяльності становить загальнодержавна власність України на землю, основні та обігові кошти, інше майно, передані державою УААН у безстрокове (довічне) користування без зміни форми власності для забезпечення її статутної діяльності. Право та порядок володіння, користування і розпорядження основними фондами та іншим майном закріплено УААН за установами, господарствами і підприємствами, визначається Президією УААН (а.с.229 в, т.І).

На підставі договору № 206 від 13 червня 2000 року Сумським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук складений технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідного господарства «Правдинське» Вищевеселівської сільської ради (а. с. 177-187, 228 - 233, т.1).

Відповідно до матеріалів звіту, дослідне господарство «Правдинське» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як державне підприємство з загальнодержавною формою власності, орган управління - Українська Національна Академія Наук, види діяльності - вирощування зернових культур, вирощування буряків, м`ясне і молочне скотарство, свинарство, державна оптова торгівля, підприємство державної торгівлі, крім аптечних закладів та інші види діяльності.

Технічний звіт по виготовленню державних актів на право постійного користування землею, наданих дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району Сумської області, погоджено у відділі земельних ресурсів начальником відділу Д.Д. Сипко (а.с.232, т. І).

З рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області № 54 від 29 грудня 1999 року, викладеного на паперовому носії, вбачається, що у відповідності з тимчасовими рекомендаціями щодо проведення робіт по видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року №18, затверджено технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею, закріплено за ДГ «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатку, вирішено видати ДГ «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею. Рішення підписане сільським головою Л.С. Адаменко, яка померла 4 лютого 2008 року (а.с. 226а, т. 1), завірене печаткою сільської ради (а.с.229 г, т. І)

Право постійного користування землею ДП «ДГ «Правдинське» підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії СМ 041, виданим 12 липня 2000 року Вищевеселівською сільською радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України, згідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 5339,4 га земель в межах згідно з планом землекористування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вищевеселівської сільської ради народних депутатів від 29 грудня 1999 року № 54. Акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у Вищевеселівській сільській раді народних депутатів. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 21, він датований 12 липня 2000 року, підписаний головою Вищевеселівської сільської ради народних депутатів Адаменко Л.С., на ньому стоїть печатка сільської ради. До акту додано план зовнішніх меж землекористування. На території вказаних земель зазначені розташовані населені пункти Вищевеселе, Воровське, Володимирівка, Комсомолець, відмічені землі зазначених населених пунктів (а.с. 110-113, т. І).

Розміри земель сільськогосподарського призначення ДГ «Правдинське» зазначені в експлікації та в акті про встановлення в натурі меж земельних ділянок від 12 червня 2000 року (а.с.232, т. І).

Зазначені розміри та межі земельних ділянок, виділених у постійне користування дослідному господарству, враховані у проекті встановлення меж сільських населених пунктів в межах Великописарівського району Сумської області, дата виготовлення - 2003 рік, в тому числі на території Вищевеселівської сільської ради.

Рішенням Вищевеселівської сільської ради від 14 липня 2003 року погоджено розроблений проект встановлення меж сільських населених пунктів на території сільської ради, яким передбачено, що загальна площа земель населених пунктів встановлена: Вищевеселе - 143,5 га, Воровське - 10,1 га, Володимирівка - 69,8 га, Комсомолець - 34 га.

Рішенням Сумської обласної ради від 25 вересня 2003 року встановлені межі сільських населених пунктів, в тому числі по Вищевеселівській сільській раді - згідно з аналогічним додатком. Межі встановлені з врахуванням території земель, переданих в постійне користування дослідному господарству (а.с. 139, 150 - 163, т. 1).

Відповідно до довідки архівного відділу Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області та копії рішення виконавчого комітету, в архіві зберігається рішення від 19 серпня 1999 року виконавчого комітету Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області № 54 «Про хід закупівлі сільськогосподарської продукції на території сільської ради». В протоколах засідань виконкому Вищевеселівської сільської ради рішення від 29 грудня 1999 року № 54 не існує (а. с. 6, 7, т. І).

Згідно з довідок архівного відділу Великописарівської районної державної адміністрації від 9 грудня 2015 року № 475 і від 11 квітня 2016 року № 232, надати архівний витяг або копію рішення Вищевеселівської сільської ради про передачу земель сільськогосподарського призначення на території Вищевеселівської сільської ради в користування ДП ДГ «Правдинське» немає можливості, оскільки у рішеннях сесії та виконкому Вищевеселівської сільської ради за 1990-2000 роки питання про передачу земель, відповідно, Академії аграрних наук України чи Державному підприємству «ДГ «Правдинське» не розглядалось. Документи Вищевеселівської сільської ради знаходяться на зберіганні в архівному відділі по 2000 рік включно (а. с. 5, 85, т.1)…..»

Також апеляційною інстанцією за результатом апеляційного перегляду у справі №575/258/16-ц рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 зроблено висновок, що: «Посилання позивача на відсутність в архіві рішення сільської ради, на підставі якого був виданий відповідачеві спірний державний акт, також не спростовують висновків суду, оскільки рішення суду, викладене на паперовому носії, оформлене у встановленому законом порядку, підписане головою сільської ради, завірене печаткою сільської ради, ніким не оспорене, виданий на його підставі державний акт зареєстрований сільською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (а.с.110 - 11, т.1).

Посилання позивача на те, що рішення сільської ради, на підставі якого був виданий спірний державний акт, було підроблене, з посиланням, в тому числі, на покази деяких свідків - колишніх депутатів сільської ради, які пояснили, що таке питання не розглядалось сільською радою, є безпідставними, оскільки зазначена обставина з достовірністю показами свідків не встановлена.

Інших належних доказів на підтвердження того, що сільська рада не вирішувала зазначене питання, позивач не надав.

З врахуванням сукупності всіх інших доказів в справі, факт відсутності рішення ради в архіві, відсутність його в переліку прийнятих рішень, невідповідність номерів, дат рішень сільської ради і її виконавчого комітету та їх змісту, не спростовують законність рішення, викладеного на паперовому носії, не є достовірним та належним доказом того, що зазначене питання сільською радою не вирішувалось.

Питання підробки рішення сільської ради, на підставі якого була виготовлена технічна документація та оформлений державний акт відповідача, не було предметом перевірки у встановленому законом порядку…».

У частині 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень ухвала Апеляційного суду Сумської області від 31.10.2016 у справі №575/258/16-ц, якою рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у даній справі залишено без зміни, набрала законної сили 31.10.2016.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі статтею 324 цього Кодексу земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 327 цього Кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 цього Кодексу).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Із правового аналізу статті 387 Цивільного кодексу України вбачається, що у цій нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Судом враховуються правові висновки Великої Палати Верховного суду, викладені в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц:

«…61. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

62. З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

63. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

64. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

65. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна….»

Статтями 3, 4 Земельного Кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну; усі форми власності є рівноправними.

Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Статтею 9 Земельного Кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

5) ведення земельно-кадастрової документації;

6)погодження проектів землеустрою;

7)здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства;

Статтею 14 Кодексу було визначено, що до відання України у галузі регулювання земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями загальнодержавної власності України.

Відповідно до ст. 19 Кодексу було визначено, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Статтею 23 Кодексу було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Суд зазначає, що предметом позову в цій справі є цивільно-правова вимога щодо витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, що розташована на території Кириківської селищної ради.

Позивачем ставиться під сумнів законність виникнення у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Суд погоджується с правовою позицією відповідача, що право постійного користування набуто останнім у законний спосіб на підставі рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 «Про затвердження технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району», за яким розглянувши технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське», розроблений відповідно до тимчасових рекомендацій щодо проведення робіт з видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року№18, Вищевеселівська сільська рада вирішила: затвердити технічний звіт з виготовлення державного акту на право постійного користування землею; закріпити за Дослідним господарством «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатком № 1, що додається до даного рішення; видати Дослідному господарству «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею.

Суд цілком погоджується с висновком апеляційної інстанції у справі №575/258/16-ц, відповідно до якого посилання позивача на відсутність в архіві рішення сільської ради, на підставі якого був виданий відповідачеві спірний державний акт, також не спростовують висновків суду, оскільки рішення суду, викладене на паперовому носії, оформлене у встановленому законом порядку, підписане головою сільської ради, завірене печаткою сільської ради, ніким не оспорене, виданий на його підставі державний акт зареєстрований сільською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею. Посилання позивача на те, що рішення сільської ради, на підставі якого був виданий спірний державний акт, було підроблене, з посиланням, в тому числі, на покази деяких свідків - колишніх депутатів сільської ради, які пояснили, що таке питання не розглядалось сільською радою, є безпідставними, оскільки зазначена обставина з достовірністю показами свідків не встановлена, а інших належних доказів на підтвердження того, що сільська рада не вирішувала зазначене питання, позивач не надав.

Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують законність рішення, викладеного на паперовому носії.

На спростування доводів відповідача матеріали справи також містять Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 липня 2020 року за номером НВ-5915962322020, а також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що містять відомості про правокористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, а саме Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України».

Крім зазначеного, суд погоджується з доводами відповідача, що не можуть бути аргументом на користь тверджень позивача щодо його прав на спірну земельну ділянку додані до матеріалів відповіді на відзив копії наказу від 04.02.2021 №10-ОТГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з переліком переданих у комунальну власність Кириківської ОТГ земельних ділянок загальною площею 160,3085 та рішення від 12.02.2021 Кириківської селищної ради «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність», позаяк до зазначеного переліку спірна земельна ділянка не входить.

Зазначені обставини, за висновком суду, є підставою для відмови Кириківській селищній раді у задоволенні її позову до Державного підприємство «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, що розташована на території Кириківської селищної ради, оскільки позивачем не доведено порушення його прав на спірну земельну ділянку.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

У поданому відзиві (вх №3117 від 10.10.2024) та заяві (вх №3472 від 11.11.2024) відповідач просить вирішити питання про застосування позовної давності з наслідками, передбаченими ч. 4 ст. 267 ЦК України.

23.12.2024 позивач подав клопотання про поновлення строків позовної давності (вх №5484), за яким позивач просить визнати поважними причини пропуску Кириківською селищною радою строку загальної позовної давності та поновити позивачу строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав у справі №920/1143/24.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Приписами частини третьої вказаної статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно приписів ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 названої статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у свої постановах від 10.07.2018 №922/1898/17, від 13.11.2018 №922/284/18, від 20.03.2018 №911/1668/17, від 04.12.2018 №915/1286/17.

Водночас, з підстав відсутності належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту порушення прав позивача, в суду відсутні правові підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, відтак суд відхиляє клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю та необґрунтованістю.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 02.05.2025.

Суддя В.Л. Котельницька