Рішення

від 29.04.2025 по справі 921/476/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

29 квітня 2025 року м.ТернопільСправа № 921/476/24(914/2155/24)Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву без номера від 16.04.2025 (вх.№2752 від 16.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. Смарт Трейдинг, м.Київ

про відшкодування судових витрат

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД, с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. Смарт Трейдинг, м.Київ

про стягнення 296048,00 грн

в межах справи

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", село Настасів Тернопільського району Тернопільської області,

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Фукс А.В., адвокат, ордер серії АІ №1785277 від 06.01.2025.

Зміст поданої заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю А. Т. Смарт Трейдинг, м.Київ звернулося 16.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 16.04.2025 (вх.№2752) про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даного спору, в розмірі 50 000грн 00коп.

Як зазначено заявником, 17.03.2025 ним подано заяву згідно з частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про розподіл судових витрат у справі, зазначивши, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення, товариством будуть подані заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та докази на їх підтвердження. Ухвалюючи рішення по суті спору, питання щодо відшкодування позивачу витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу, не було вирішено. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до заяви долучено Акт надання послуг №3 від 16.04.2025 на суму 50000грн 00коп., Рахунок №3 від 16.04.2025.

Заперечення позивача.

22.04.2025 ТОВ БМБУД подано клопотання без номера від 22.04.2025 (вх.№2874) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просило відмовити у їх стягненні, з огляду на неподання заявником належних доказів, а саме детального опису наданих адвокатом послуг, переліку та обсягу виконаних робіт, обсягу витраченого часу, що в сукупності та з огляду на чинну судову практику з даного питання, унеможливлює об`єктивно встановити характер та реальність надання правничої допомоги у справі, відтак, заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає необхідним критеріям, встановленим чинним законодавством, зокрема щодо співмірності витрат із складністю справи та обсягом виконаних робіт (послуг), розумності їх розміру, вартості та необхідності.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року заяву без номера від 16.04.2025 (вх.№2752 від 16.04.2025) про відшкодування судових витрат прийнято судом до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 29.04.2025.

У засіданні заявницею підтримано подану заяву повністю, просила її задоволити. Доводи та заперечення, наведені в клопотанні про зменшення розміру витрат заявницею заперечено зазначивши, що такі ґрунтуються на неправильному розумінні умов договору про надання правничої допомоги і жодним чином не спростовують надані докази на підтвердження розміру заявлених витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце судового засідання, повідомлений належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС.

Оскільки неявка учасника справи, належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, явка сторін судом не визнавалася в засіданні обов`язковою, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у даному судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд, при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, враховує наступне.

Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний алгоритм дій учасників справи визначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додаткових постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті - відзиві на позовну заяву без номера від 06.01.2025 (вх..№121 від 07.01.2025) відповідач повідомив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу буде орієнтовно становити 50 000грн. Окрім того, 17.03.2025, тобто до закінчення судових дебатів, відповідачем подано заяву без номеру від 17.03.2025 (вх.№1924 від 18.03.2025) в порядку, передбаченому частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про розподіл судових витрат, за змістом якої товариством висловлено свій намір подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу разом з доказами, що підтверджують понесені витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарським судом Тернопільської області (у разі відмови в задоволенні позову).

У контексті наведеного суд зауважує, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Після ухвалення рішення у даній справі в строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, відповідачем подано докази на підтвердження обов`язку оплатити правову допомогу, надану відповідачу Адвокатським об`єднанням «Анни Фукс», частина яких відповідачем могла бути подана до закінчення судових дебатів (договір №24/09/24-1 від 20.02.2024 про надання правничої допомоги та додаткову угоду №1 від 17.03.2025), а частина (Рахунок на оплату №3 від 16.04.2025 та Акт надання послуг №3 від 16.04.2025) не могла бути подана, оскільки не існувала на момент подання до суду відзиву.

Відтак, в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази:

- договір №24/09/24-1 від 20.02.2024 про надання правничої допомоги, який укладено між ТОВ А. Т. Смарт Трейдинг як Клієнтом та Адвокатським бюро "Анни ФУКС";

- ордер серії АІ №1785277 від 06.01.2025 виданий Бюро адвокату Фукс Анні Василівні на надання правничої (правової допомоги) ТОВ А. Т. Смарт Трейдинг;

- додаткову угоду №1 від 17.03.2025 до договору №24/09/24-1 від 20.02.2024 про надання правничої допомоги;

- Рахунок на оплату №3 від 16.04.2025 на суму 50 000грн 00коп.;

- Акт надання послуг №3 від 16.04.2025 на суму 50 000грн 00коп.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що 20.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю А. Т. Смарт Трейдинг як Клієнтом та Адвокатським бюро "Анни ФУКС" (далі - Бюро) укладено договір №24/09/24-1 від 20.02.2024 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до п.1.1, 4.1, 4.4 якого Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та представництвом інтересів клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в Господарському суді Львівської області, Західному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, зокрема у справі за позовом ТОВ «БМБУД» до Клієнта про стягнення, а Клієнт зобов`язався приймати та оплачувати надану правничу допомогу на умовах, визначених договором.

Згідно з п.1.2 договору правнича допомога, яка надається Бюро відповідно до п. 1.1 договору, включає в себе: здійснення правової експертизи наданих клієнтом документів та надання відповідних висновків (пп.1.2.1 договору); підбір та аналіз законодавчої бази, підготовка запитів, листів тощо (пп.1.2.1 договору); підготовка позовної заяви, заяви про зміну предмету та/або підстав позову, заперечень, пояснень, клопотань, заяв, довідок та інших, необхідних для надання правничої допомоги документів (пп.1.2.3. договору); представництво інтересів клієнта в усіх органах державної влади, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі у судах загальної юрисдикції, зокрема в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, з усіма правами наданими позивачу та сторонам на підставі ст. 42 та ст. 46 ГПК України, без обмеження повноважень (пп.1.2.4 договору); складання клопотань, заяв, пояснень, довідок, доводів, заперечень, доповнень, уточнень та інших необхідних процесуальних документів тощо (пп.1.2.5 договору); ознайомлення з матеріалами справи (пп.1.2.6 договору); за необхідності складання та подання апеляційних та касаційних скарг (пп.1.2.7 договору); надання інших юридичних та адвокатських послуг, що стосуються предмету цього договору (пп.1.2.8 договору).

Обсяг, зміст правничої допомоги, визначеної в п.1.1, 1.2 договору, може додатково погоджуватися сторонами.

Відповідно до п.1.4 договору при виконанні кожного етапу вищезазначеної правничої допомоги (розгляд справи у відповідній судовій інстанції) сторони складають акт прийому-передачі фактично наданої правничої допомоги.

За домовленістю сторін вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів Клієнта в судах погоджується ними в додаткових угодах, в залежності від обсягу та складності наданих послуг та виконаної адвокатом роботи (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору, розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Клієнтом коштів в розмірі та строки, визначені п.2.1. договору.

Надання правничої допомоги Клієнту здійснюється Бюро (його працівниками) та/третіми особами (при необхідності), залученими Бюро.

Приймання-передача фактично наданої правничої допомоги оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг (п.5.1 договору).

Договір діє з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності), і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.10.1 договору).

Згідно додаткової угоди №1 від 17.03.2025 сторони, на виконання п.2.1 договору погодили, що вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів клієнта у справі №921/476/24(914/2155/24) в Господарському суді Тернопільської області складає 50 000 грн, які сплачуються не пізніше 30 банківських днів з моменту винесення рішення Господарським судом Тернопільської області (п.1 додаткової угоди №1).

За змістом пункту 2 додаткової годи №1, вона набрала чинності з 17.03.2025.

Як вбачається з Акту надання послуг №3 від 16.04.2025 Бюро надано відповідачу послугу з правничої допомоги, вартість якої узгоджена сторонами у розмірі 50 000грн.

Доказів оплати послуг заявником не долучено, позатим, кінцевий строк їх оплати, з огляду на приписи п.1 додаткової угоди №1 від 17.03.2025, не настав. Крім того, ця обставина не може бути перешкодою для ухвалення судового рішення щодо розподілу (відшкодування) судових витрат, зокрема, понесених на професійну правничу допомогу (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 27 липня 2022 року у справі №686/28627/18, від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 року №329/766/18, від 1 вересня 2021 року у справі №178/1522/18).

Поряд з цим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. У частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо відшкодування відповідачу відповідних витрат у розмірі 50 000грн 00коп., суд враховує таке.

Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (правова позиція викладена у постановах: Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23; додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21, 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23).

Водночас, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічний висновок наведено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як визначено у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі №915/237/18, додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не лише з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23).

Верховний Суд вказав, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даній справі позивач скористався своїм правом та заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, вказуючи на неспівмірність розміру таких витрат із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт); заявлені витрати були необхідні для надання правничої допомоги.

Суд частково погоджується з тим, що витрати відповідача на оплату таких послуг у заявленому розмірі не є розумними, дійсно необхідними, а їх розмір не є співмірним із обсягом наданих послуг, складністю виконаної роботи, тому має бути зменшеним з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч ч.3 ст.126 ГПК України, відповідач не надав суду детального опису виконаних робіт (наданих послуг) за укладеним договором з надання правничої (правової) допомоги адвокатом саме в межах даного господарського спору у справі № 921/476/24(914/2155/24), а до заяви ним долучено Акт надання послуг №3 від 16.04.2025 та Рахунок №3 від 16.04.2025, із змісту яких хоча й вбачається надання (виконання) Бюро та прийняття Клієнтом послуг (робіт) правничої допомоги згідно договору №24/09/24-1 від 24.09.2024, однак з цих доказів неможливо встановити обсяг фактично наданих послуг/виконаних робіт, оскільки перелік таких робіт/послуг відсутній та не наведено в Акті.

З умов додаткової угоди до договору вбачається, що вартість правової допомоги встановлена сторонами договору у твердій сумі. Водночас, умови договору не передбачають визначення сторонами вартості наданих Адвокатським об`єднанням послуг саме в формі гонорару, у фіксованій сумі, адже п. 2.1. договору від 24.09.2024 визначено, що вартість послуг по веденню справи погоджується сторонами в додаткових угодах та буде залежати від обсягу та складності наданих послуг та виконаної роботи адвоката (п. 2.1. договору). Разом з тим, встановлення вартості правової допомоги у твердій сумі не звільняє учасника від подання опису виконаних робіт/ наданих послуг та витрат.

Відсутність опису наданих адвокатом послуг/виконаних робіт та понесених витрат при наданні правничої допомоги сама по собі не є підставою для відмови відповідачу у розподілі відповідних витрат на правничу допомогу, однак, позбавляє суд можливості визначити повний обсяг відповідних робіт/послуг, які фактично надані, понесених витрат для з`ясування, того чи є такий обсяг співмірним витратам, які відповідач має понести на оплату професійної правничої допомоги, чи є обґрунтованим (у разі його подання), заява іншого учасника про зменшення відповідних витрат з підстав їх не співмірності.

Отже, висновку про обсяг виконаних адвокатом робіт/наданих послуг суд у даній справі може дійти лише виключно на підставі дослідження наданих адвокатом від імені відповідача процесуальних документів, підписаних від імені відповідача таким представником та поданих до суду, тривалості судових засідань у справі, у яких брав участь представник відповідача адвокат АБ «Анни Фукс».

Суд враховує, що представником відповідача - адвокатом Фукс А. від імені відповідача подавалися у справі наступні заяви: відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, наведено детально пояснення щодо господарських операцій, які стосуються спірних правовідносин, а також заперечення на відповідь на відзив, в яких наведено вичерпну відповідь щодо кожного з доводів позивача, зазначених у відповіді на відзив на позов. Дані заяви по суті прийняті судом до розгляду та їм надавалася оцінка при ухваленні судового рішення по суті спору.

Також суд бере до уваги тривалість судових засідань, в яких взяв участь представник відповідача адвокат Фукс А.В., в яких останньою також надавалися усні пояснення, заперечення та доводи щодо спірних правовідносин, адвокатом надано також пояснення щодо порядку виконання договору, укладеного між сторонами даного господарського спору, тощо. Це свідчить, що адвокат відповідача досліджував та аналізував ті самі докази, на підставі яких здійснювався розгляд даної справи, тобто наленим чином виконав взяті на себе обов`язки згідно з договором про надання професійної правничої допомоги.

Однак, належність виконання таких договірних обов`язків не може бути безумовною підставою для стягнення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнення повної вартості послуг, визначених у пункті 1 Акта приймання-передачі наданих послуг №3 від 16.04.2025 на загальну суму 50 000грн 00коп. не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника відповідача, тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно будуть понесені стороною відповідача (справедлива сатисфакція). Крім того, суд зазначає, що відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для позивача, який перебуває у процедурі банкрутства, яку ініціював відповідач у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд вважає дійсно необхідними, неминучими, співмірними та пропорційними до складності справи, ціни позову, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ймовірного часу, фактично витраченого адвокатом на надання правової допомоги саме під час розгляду цієї справи, а також з урахуванням поведінки сторін, середньої вартості аналогічних послуг на ринку, витрати на оплату правової (правничої) допомоги у даній справі у розмірі 15 000грн 00коп.

Суд при цьому звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між Бюро та Клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на позивача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи та наданої оцінки щодо підтвердження таких витрат і їх обсягу та розміру.

Висновки господарського суду.

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладання на позивача всіх заявлених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, тобто в сумі 50 000,00грн, оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо позивача та є неспівмірною зі складністю справи. Дана справа, ураховуючи ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обсяг та характер доказів, долучених до справи, кількість сторін спору, по своїй суті не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом відповідача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання.

За наведених обставин, з огляду на надані відповідачем докази, якими, відповідно до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, підтверджено надання Клієнту послуг з професійної правничої допомоги згідно умов договору, враховуючи, що у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2025 не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за правилами ст.129 ГПК України, поклавши їх на відповідача в розмірі 15000грн 00коп., у зв`язку з чим заява відповідача задовольняється частково. В іншій частині суд відмовляє у стягненні витрат як неспівмірних з ціною позову та складністю справи, а також у зв`язку з відсутністю обґрунтування обсягу наданих послуг, витраченого часу для їх надання.

Керуючись ст.ст.4, 42, 46, 73-79, 123, 124, 126, 129, 221, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву без номера від 16.04.2025 (вх.№2752 від 16.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. Смарт Трейдинг, м.Київ про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/476/24(914/2155/24), - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, будинок 712/9, село Настасів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ" (пров.Бехтерівський, будинок 4-Б, офіс 31, місто Київ, ідентифікаційний код 38960764) - 15000грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку ст.257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дати складення повного тексту судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 01.05.2025.

СуддяН.О. Андрусик