Ухвала

від 01.05.2025 по справі 914/3764/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2025 року

м. Київ

Справа № 914/3764/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши заяву ІНФОРМАЦІЯ_1

про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі

за позовом керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України

до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничого центру "Маркитант",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1,

про визнання недійсним пункту 3.1 Договору в частині сплати ПДВ та стягнення коштів в розмірі сплаченого ПДВ у сумі 87 833,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 914/3764/23, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 13.05.2025.

29.04.2025 до Верховного Суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про участь представника - ОСОБА_1 в судових засіданнях у справі № 914/3764/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Заява подана через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1.

Верховний Суд, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.

Абзацом 1 частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво".

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 914/3764/23 подана та підписана ОСОБА_1 як представником ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підтвердження повноважень представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 до заяви додано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому визначено, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2;

- довіреність у порядку передоручення від 15.04.2025 якою ОСОБА_2 на підставі довіреності витягу з ЄДР від 29.09.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, уповноважує в порядку передоручення ОСОБА_1 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 в судах України;

- витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 08.04.2025 № 81, яким зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на грошове забезпечення молодшого лейтенанта юстиції запасу ОСОБА_1 , що прийнятий на військову службу і призначений на посаду юрисконсульта юридичної служби;

- копію посвідчення ОСОБА_1 , яким підтверджено його перебування на військовій службі у Національній гвардії України.

Однак зазначені документи не є належними доказами на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 у суді, оскільки з їх змісту не вбачається можливості брати участь у судовому процесі за правилами самопредставництва. Тому відсутні підстави вважати, що заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подана особою, яка має право її подавати та підписувати.

При цьому до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано жодних доказів про право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю, які би підтверджували можливість представництва інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 як адвокатом.

Ураховуючи наведене, до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано належних доказів на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до статті 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки вона подана без додержання вимог пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, на те що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається заява, якщо така заява подана через електронний кабінет його представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Керуючись статтями 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 914/3764/23 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак