Ухвала

від 29.04.2025 по справі 638/13943/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 638/13943/21

провадження № 61-5496ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Мякотою Тетяною Миколаївною, на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є мати ОСОБА_1 , Нововодолазької селищної ради, третя особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко Олеся Сергіївна, Харківська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є мати ОСОБА_1 , Нововодолазької селищної ради, третя особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко О. С., Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року:

клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Олійник О. М. про витребування доказів, задоволено;

витребувано у законного представника малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та у старости Староводолазького старостинського округу № 2 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Хихлі О. М. оригінал заповіту, посвідченого старостою Староводолазького старостинського округу № 2 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Хихлею О. М. 07 грудня 2018 року за реєстровим № 2-48;

клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Олійник О. М. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено по справі № 638/13943/21 судову почеркознавчу експертизу;

провадження по справі № 638/13943/21 зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року без змін.

28 квітня 2024 року до Верховного Суду через Електронний суд подана касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Мякотою Т. М., на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина першої статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Оскарження ухвали суду першої інстанції щодозабезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, призначення експертизи та зупинення провадження у справі передбачено пунктами 2, 12 та 14 частини першої статті 353 ЦПК України.

Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (чи прирівняне до них судове рішення), а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України. Таким чином, постанова суду, прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, не підлягає оскарженню в касаційному порядку (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 522/23110/17 (провадження № 61-4609ск22))

Зміст пунктів 12, 14 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, а також постанови суду апеляційної інстанції, якою така ухвала залишена без змін, у касаційному порядку не передбачено (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року в справі № 750/5369/24 (провадження № 61-17396ск24)).

За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України) (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року в справі № 753/11502/22 (провадження № 61-15914ск23), ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року в справі № 396/1471/23 (провадження № 61-18050ск23)).

Право на апеляційне оскарження окремо від рішення суду ухвали про зупинення провадження у справі передбачене пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, водночас, відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України право на касаційне оскарження такої ухвали після її перегляду в апеляційному порядку не передбачене. Оскільки пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, а саме на постанову суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, яке не підлягає касаційному оскарженню (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 545/779/22 (провадження № 61-18119ск23)).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Мякотою Тетяною Миколаївною, на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є мати ОСОБА_1 , Нововодолазької селищної ради, третя особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко Олеся Сергіївна, Харківська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання заповіту недійсним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков