Постанова

від 02.05.2025 по справі 160/22159/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22159/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянув в поряду письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22159/24 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/22159/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» до: про:1.Державної податкової служби України 2.Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

15.08.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» (далі ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ») за допомогою засобів системи «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 16.08.2024р. /а.с.1-14 том 1/.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 21.08.2024р., відповідною ухвалою, за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/22159/24 і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) / а.с. 161 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «БАДВАСИ» договору №42/02-01 про надання рекламних послуг від 15.02.2021р., з урахуванням додатку №22 від 03.05.20204р. до цього договору, відповідно до п. 187.1 статті 187, п. 201.200 Податкового кодексу України, було складено та подано на реєстрацію податкові накладні (далі ПН) №1 та №2 від 07.05.2024р., які засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанції про зупинення реєстрації кожної з цих ПН, у яких у якості причини зупинення зазначено відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження підстав для складання цих ПН, незважаючи на надання позивачем пояснень та первинних документів, які підтверджують наявність підстав для складання кожної з ПН, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, 28.05.2024р. прийнято рішення №11119345/31820608 та №11119349/31820608 про відмову в реєстрації ПН №1 та №2 від 07.05.2024р. Позивач вважає прийняті податковим органом рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарських операцій за якими було сформовано спірні ПН, необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації поданих позивачем ПН, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього кожна з квитанцій про зупинення реєстрації спірних ПН не містить чіткого переліку документів, які необхідно надати платнику податків з метою вирішення спірної ситуації, а прийняті відповідачем рішення не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації спірних ПН, тому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №11119345/31820608 та №11119349/31820608 від 28.05.2024р. і зобов`язати відповідача зареєструвати ПН №1 та №2 від 07.05.2024р. фактичною датою їх подання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22159/24 адміністративний позов задоволено / а.с. 222-225 том 1/.

30.12.2024р. да допомогою засобів системи «Електронний суд» ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №160/22159/24 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. / а.с. 231-232 том 2/.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/22159/24 клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №160/22159/24 задоволено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» судові витрати зі сплати правової допомоги у розмірі 7500грн., стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» судові витрати зі сплати правової допомоги у розмірі 7500грн / а.с. 236-237 том 1/.

Відповідач у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 11.11.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» 26.12.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2025р. у справі №160/22159/24 відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22159/24 і та витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи №160/22159/24 /, про що судом повідомлено учасників справи .

08.01.2025р. судом апеляційної інстанції зареєстровано відзив ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ» на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22159/24 .

16.01.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали адміністративної справи №160/22159/24.

31.01.2025р. судом апеляційної інстанції зареєстрована апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/22159/24, яка подана відповідачем до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів системи «Електронний суд» 30.01.2025р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025р. у справі №160/22159/24 справа за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22159/24 призначена до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 22.04.2025р., про що судом повідомлено учасників справи

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.20254р. у справі №160/22159/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/22159/24 і апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 22.04.2025р., про що судом було повідомлено учасників справи.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 11.11.2024р. на те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 11.11.2024р. у цій справі та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що суд першої інстанції дослідив усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та постановив у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, тому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 11.11.2024р. у цій справі залишити без змін.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції від 06.01.2025р. у цій справі, на те, що визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції не впевнився у реальності цих витрат та у співмірності понесених позивачем витрат з обсягом наданих адвокатом послуг, тому просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції від 06.01.2025р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі - ТОВ «АГЕНСТВО «РЕЙТИНГ», зареєстрований як юридична особа 10.01.2002р., код ЄДРПОУ 31820608, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі ПДВ), основним видом діяльності підприємства є 73.12 Посередництво в розміщення реклами в засобах масової інформації (основний).

Судом встановлено, що позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «БАДВАСИ» договору №42/02-01 про надання рекламних послуг від 15.02.2021р., з урахуванням додатку №22 від 03.05.20204р. до цього договору / а.с. 89-91,93 том 1/, відповідно до п. 187.1 статті 187, п. 201.200 Податкового кодексу України, було складено та подано на реєстрацію ПН №1 та №2 від 07.05.2024р. / а.с. 41,42 том 2/, які засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанції про зупинення реєстрації кожної з цих ПН, у яких причиною зупинення реєстрації зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 73.12., перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), а також у квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних / а.с. 43,44 том 1/, після отримання цих квитанції підприємством були отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та /або документів необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН №1 та №2 від 07.05.2024р. / а.с. 45-46-47-48 том 1/ у яких зазначено про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації зазначеної у кожній ПН : первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, первинних документів щодо постачання послуг, інших документів, що підтверджують інформацію зазначену в ПН.

Після отримання вищезазначених квитанцій та повідомлення, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірних ПН / а.с. 49,50 том 1/, але за результатами розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, 28.05.2024р. прийнято рішення №11119345/31820608 про відмову в реєстрації ПН №1 від 07.05.2024р. / а.с. 51 том 1/ та №11119349/31820608 про відмову в реєстрації ПН №2 від 07.05.2024р. / а.с. 52 том 1/ у зв`язку із наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства (додаткова інформація відсутні документи щодо наявності/оренди обладнання, регістри бухгалтерського обліку 10 рах тощо), і саме ці рішення контролюючого органу, відповідача у справі, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).

Відповідно до пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом визначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій / а.с. 10/ та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, визначеної в податкових накладних.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не визначив у спрямованій на адресу позивача квитанції того, які саме документи слід надати платнику для реєстрації податкових накладних, як і не було надведено такого конкретизованого переліку у повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду комісією питання про реєстрацію спірних ПН.

Тоді як вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи Критерії ризиковості платника податку, без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4-7, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем на адресу контролюючого органу після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірних ПН та повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду комісією питання про реєстрацію спірних ПН направлялося письмове повідомлення із наданням пояснень щодо господарської операції за якою складено спірні ПН, тоді як у квитанції про зупинення реєстрації спірних ПН зазначено загальне твердження: обсяг постачання товару/послуг 73.12 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, і відповідачами не доведено, що на момент моніторингу ПН №1 та №2 від 07.05.2024р., які подано позивачем на реєстрацію, ці ПН відповідали критеріям ризиковості здійснення операцій.

Попри те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено про відповідність її пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операції, податковий орган не довів, що обсяг надання послуг, зазначений у цій податковій накладній, дорівнював або перевищував величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (крім обсягу придбання товарів за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Також відповідачами не надано суду будь-яких інших доказів виявлення ним під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості надання позивачем послуг, дані про які зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Аналогічної правової позиції також дотримується Верховний Суд у постановах від 18.11.2021р. у справі №380/3498/20, від 20.01.2022р. у справі №140/4162/21, від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 07.12.2022р. у справі №500/2237/20, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 17.05.2023р. у справі №140/14282/20, від 29.06.2023р. у справі №500/2655/22, від 19.07.2023р. у справі №420/7850/22, від 13.12. 2023р. у справі №500/4191/22 та інших.

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні №3 та №4 від 16.05.2025р. / а.с. 55,57 том 1/, які були складені позивач у межах господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «БАДВАСИ» договору №42/02-01 про надання рекламних послуг від 15.02.2021р., з урахуванням додатку №22 від 03.05.20204р. до цього договору / а.с. 89-91,93 том 1/ зареєстровані податковим органом без будь-яких застережень.

Враховуючи подані позивачем, на виконання вимог податкового органу, документи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що платником податку виконано обов`язок щодо підтвердження господарських операцій, а контролюючим органом не обґрунтовано неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих платником податків документів, тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі, під час прийняття рішень №11119345/31820608 та №11119349/31820608 від 28.05.2024р., діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів , враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН №1 та №2 від 07.05.2024р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН датою їх подання.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 11.11.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у цій справі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у цій справі / а.с. 149-151 том 10/ вбачається, що позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів понесені ним витрати пов`язані з наданням правничого допомоги у розмірі 9412грн. з кожного з відповідачів, і на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, яка пов`язана із розглядом цієї справи, до адміністративного позову було додано: - договір про надання правової допомоги №353 від 05.08.2024р. між позивачем та АБ «Альони Забари» з додатковою угодою №1 від 05.08.2024р. до цього договору; - рахунок на оплату №58 від 06.08.2024р. на суму 15000грн. за наданні послуг правової допомоги по оскарженню рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області №11119345/31820608 та №11119349/31820608 від 28.05.2024р.; - платіжну інструкцію №93 від 07.08.2024р. про оплату позивачем послуг АБ «Альони Забари» у розмірі 15000грн. за рахунком №58 від 06.08.2024р. без ПДВ.

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює вирішення питання розподілу понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу, яка пов`язана із розглядом певної адміністративної справи, дає можливість зробити про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

При цьому пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена ним у постанові від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, входить до предмета доказування у справі і на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Також Європейського суду з прав людини, у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р. зазначив , що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи заяву позивача про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу дослідив та належним чином оцінив надані позивачем документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації і враховуючи, що адміністративний позов позивача задоволено, з урахуванням положень ст. ст. 134,139 КАС України виходячи з складності цієї справи, обсягу та змісту наданих адвокатом послуг, з урахуванням їхньої дійсності та необхідності, обґрунтовано стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України ( з кожного окремо) на користь позивача витрати з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 7500грн., і підстави для зменшення розміру компенсації позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу відсутні з огляду на співмірність складності цієї адміністративної справи обсягу наданої професійної правничої допомоги і витраченого адвокатом часу відсутні.

Приймаючи до уваги, що апеляційним судом під час розгляду цієї справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного додаткового судового рішення, колегія суддів вважає необхідним додаткове рішення першої інстанції від 06.01.2025р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, а також до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/22159/24 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 02.05.2025р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов