Ухвала

від 02.05.2025 по справі 420/30269/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30269/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Церковний В.Я.,

за участю:

представника позивача Панчощак О.Д.,

представниці відповідачів Лобової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Максімінхаусбуд до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

26.09.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ТОВ Максімінхаусбуд до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 17.08.2023 датою фактичного отримання.

Ухвалою від 1.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору та неподанням заяви про поновлення строку звернення до суду, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 24.10.2024 року заяву про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено строк звернення до суду із цим позовом, провадження у справі відкрито. Розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з тим, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, ухвалою від 10.04.2025 року, суд вважав за можливе перейти до розгляду справи у судовому засіданні із наданням позивачеві строку на подання заяви із зазначенням інших обставин для поновлення строку звернення до суду.

28.04.2025 року позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду в якому зазначив, що своєчасно подав позов до поштової кур`єрської установи, а тому не може нести відповідальність за поштову установу, яка вимушена працювати в умовах воєнного часу, оголошення повітряних тривог та неможливість вручення процесуальних документів суду з відповідних поважних причин, які знаходяться поза впливом позивача або кур`єрської служби. КАС України не передбачає повторний розгляд питання поновлення процесуальних строків. Всі обставини викладенні в первісному клопотанні позивача підтримуємо в повному обсязі.

ГУ ДПС в Одеській області подало клопотання про залишення позову без розгляду в якому зазначили, що ТОВ «Максімінхаусбуд» було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня №9508764/42182716 від 12.09.2023; №9508762/42182716 від 12.09.2023, шляхом направлення скарги до ДПС України. За результатами розгляду скарг, поданих до комісії центрального рівня, щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 11.08.2023; №3 від 15.08.2023. Комісією центрального рівня прийняті рішення №70912/42182716/2 від 29.09.2023; №70913/42182716/2 від 29.09.2023, про залишення скарги без задоволення та рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Отже, у випадку пропуску строку оскарження рішення підставами для прийняття позовної заяви є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Зазначають, що з вказаного дня направлення позовної заяви до дня її отримання судом, в межах м. Одеси, минуло дев`ять місяців і двадцять вісім днів, але позивачем не здійснювалось ніяких дій за для попередження пропуску строку на значний термін, не здійснено заходів звернення до інформаційного центру Одеського окружного адміністративного суду, не зверталися до кур`єрської служби з відповідним запитом про надання інформації щодо виконання ними своїх обов`язків доставки позову до суду, не здійснював моніторинг судової справи, а саме: при відсутності ухвали про відкриття провадження, залишення без руху або повернення позовної заяви, в ТОВ «Максімінхаусбуд» не виникло занепокоєння щодо належної доставки позовної заяви кур`єром до суду, та вчасної реалізації права на судове оскарження.

Просять відмовити у поновленні строку звернення до суду і залишити позовну заяву без розгляду.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ГУ ДПС в Одеській області прийняті рішення №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 11.08.2023, №3 від 15.08.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 17.08.2023 р. ТОВ Максімінхаусбуд.

Як зазначає відповідач і цього не спростовує позивач, що ТОВ «Максімінхаусбуд» було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня №9508764/42182716 від 12.09.2023; №9508762/42182716 від 12.09.2023. Комісією центрального рівня прийняті рішення №70912/42182716/2 від 29.09.2023; №70913/42182716/2 від 29.09.2023, про залишення скарги без задоволення та рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, яким скаргу залишено без задоволення а рішення комісії без змін.

У заяві про поновлення строку від 11.10.2024 року позивач зазначає, що з метою своєчасного подання позовної заяви до суду, 27.12.2023 року, тобто до спливу шестимісячного строку, звернулись до Кур`єрсько-поштового сервісу та відповідно до поштової накладної №4237817 передали позовну заяву з додатками для доставки в суд. Враховуючи це строк звернення до суду не пропущено. (а.с.115)

У повторній заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій після прийняття судом ухвали якою визнано помилковим поновлення строку звернення до суду по заяві від 11.10.2024 року, позивач не наводить інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, а лише зазначає, про ракетні та дронові обстріли м. Одеси, що об`єктивно створюють реальну небезпеку для життя учасників процесу, об`єктивно перешкоджали реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку, що було пов`язано з оголошенням повітряних тривог, під час яких до суду не допускались сторонні особи, в тому числі кур`єр кур`єрської служби.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду накладну №4237817 Кур`єрсько-поштового сервісу ФОП ОСОБА_1 відповідно до якої. ОСОБА_2 27.12.2023 року передав уповноваженій особі адміністративний позов з додатками, який було доставлено в Одеський ОАС 26.09.2024 року. (а.с.107)

На виконання ухвали суду від 10.04.2025 року, позивач надав копію тієї ж самої накладної №4237817, але вже з відмітками кур`єра Кур`єрсько-поштового сервісу ФОП ОСОБА_1 про дати та час прибуття до суду з поштовим відправленням, та неврученням його з причин повітряних тривог. Всього кур`єр прибував до суду 37 разів, але кожного разу під час повітряних тривог, що співпадає з даними офіційно опублікованими на вебсайті alerts.in.ua. (а.с.117)

Таким чином, судом встановлено, що шестимісячний строк оскарження рішень ГУ ДПС в Одеській області №9508764/42182716 від 12.09.2023, №9508762/42182716 від 12.09.2023, розпочинається з 13.09.2024 року і закінчується 13.03.2024 року, а рішень №9644769/42182716 від 03.10.2023, №9644770/42182716 від 03.10.2023 строк оскарження відраховується з 04.10.2024 року і закінчується 04.04.2024 року.

Позивач зазначає, що своєчасно подав позов до уповноваженої поштової кур`єрської установи, а тому не може нести відповідальність за поштову установу, яка вимушена працювати в умовах воєнного часу.

Таким чином, доводи позивача стосовно порушення процесуального строку по своїй суті зводяться до посилань на неналежне виконання оператором поштового зв`язку (кур`єрською службою) своїх обов`язків, однак перевірка таких фактів не відноситься до повноважень суду, а тому сторона, яка звертається з відповідним клопотанням, повинна надати документи на підтвердження таких доводів.

Заслухавши в судовому засіданні сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя цієї статті).

Правові наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС.

Так, відповідно до частини першої цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (частина четверта статті 123 КАС).

Норми КАС не дають визначення поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Вочевидь такими є обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення особою процесуальних дій щодо звернення з позовною заявою у визначений законом строк; є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом; або пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Обставини такого роду, якщо на них посилається особа, повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Інститут строків звернення до адміністративного суду сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації права на звернення до суду. Встановлюючи такі строки, законодавець обмежив час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання строків, про які йдеться, зумовлює визначені законом правові наслідки.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази повинні бути допустимими.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що накладна кур`єрської доставки з відміткою, що відправлення прийнято 27.12.2023 року та вручено 26.09.2024 року (через 9 міс. 28 днів) не є належним та допустимим доказом дотримання строків звернення до суду.

Діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв`язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила №270).

Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що поштовий зв`язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

У відповідності до статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Відповідно до пункту 62 Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.

Суд зазначає, що діяльність операторів поштового зв`язку не віднесена до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що могло б дозволити використання розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій при наданні послуг поштового зв`язку.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання відповідного документа у день, зазначений на відповідній накладній.

Крім того, відповідно до п.101-102 Правилами надання послуг поштового зв`язку - у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати.

При цьому суд приймає до уваги доводи представника відповідача, що з моменту отримання поштової кореспонденції кур`єром для доставки в суд, та виконанням послуги пройшло 9 місяців 28 днів, що не є допустимим зі сторони позивача як отримувача послуг та особи яка зацікавлена у вирішені спору.

На думку суду, відмітки на накладній служби доставки не є підтвердженням прибуття кур`єра до суду у дні часи ним зазначені, оскільки не передбачені формою накладної та не можуть бути перевірені.

Суд зазначає, що відповідно до офіційних джерел вебсайту «Google maps» відстань від місця реєстрації позивача м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 46-а до Одеського ООА (Фонтанська дорога, 14) становить 4.9 км., що при любих обставинах в період воєнного часу надає можливість доставити кореспонденцію своєчасно, а тому суд критично ставиться до всіх записів на вказаній накладній щодо дат та часу прибуття кур`єра.

Крім того, слід зазначити, що обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Суд ставить під сумнів та відхиляє як доказ наданий позивачем до суду накладну/бланк кур`єрського відправлення №4237817, оскільки він не підтверджений чеком/квитанцією про проведення розрахункової операції за надані послуги, а викладена у ній інформація про відвідування суду 37 разів і тільки в період тривоги, поза розумним сумнівом є недостовірною та створеною з метою обґрунтування поважності пропуску строків звернення до суду.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до суду.

Суд акцентує увагу, що позивачем не наведено доводів того, що ним вчинялись будь-які дії з огляду на те, що позовна заява була передана кур`єрській службі 27.12.2023 року за твердженням позивача, а судом отримана 26.09.2024 року, тобто майже через десять місяців.

При цьому суд звертає увагу, що після надходження цієї позовної заяви до суду їй присвоєно номер 420/30269/24 в якому цифра 30269 це черговий номер зареєстрованої в суді позовної заяви. Тобто, в період з 01.01.2024 року до 27.09.2024 року до суду надійшло 30269 позовів які були зареєстровані та передані на розгляд, без врахування іншої кореспонденції.

Одеський ООАС з дня військової агресії в Україну жодного дня не припиняв своєї роботи, а тому при добросовісному користуванні своїми правами, проявляючи інтерес до захисту порушених прав та маючи такий намір здійснити їх захист у строки визначені КАС України, позивач мав можливість подати позов у ці строки, а наявність тривог, перебоїв зі світлом і ін., жодним чином не була перешкодою здійснити це у визначені строки відповідно чинного законодавства.

Посилання на запроваджений в України воєнний стан є формальним без наведення обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану безпосередньо для заявника, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22З.

Отже, у сукупності наведених обставин суд дійшов висновку, що не підтверджено доказами поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Інших доказів поважності причин пропуску строку заявником не зазначено і не надано.

Про неодноразові зловживання сторонами процесу, які додавали до процесуальних документів докази надсилання останніх кур`єрською службою доставки, зазначається в численних рішеннях Верховного Суду, які є застосовними і у цій справі, зокрема в ухвалі від 15 квітня 2024 року (справа № 1522/19501/12), ухвалі від 16 травня 2024 року (справа № 521/9639/20), ухвалі від 04 травня 2023 року (справа № 521/9336/21), ухвалі від 22 січня 2020 року (справа № 815/7/18), ухвалі від 10 лютого 2022 року (справа № 420/14069/20), ухвалі від 29 липня 2021 року (справа №522/9601/19).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, оскільки не наведено поважних причин пропуску, а наведені не знайшли підтвердження.

Керуючись ст.123, 240 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ТОВ Максімінхаусбуд про поновлення строку звернення до суду відхилити.

Позовну заяву ТОВ Максімінхаусбуд до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено та підписано 02.05.2025 р.

Суддя Попов В.Ф.