Постанова

від 05.05.2025 по справі 915/1056/24

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1056/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство"

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області

від 09 грудня 2024 року (повний текст складено 17.12.2024)

у справі № 915/1056/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи безпеки України"

про стягнення 157 000, 00 грн., -

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.

місце винесення додаткового рішення: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 у справі №915/1056/24 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи безпеки України" про стягнення 157 000, 00 грн. відмовлено.

15.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортні системи безпеки України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №915/1056/24 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Журнал судноплавство 28 500,00 грн, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

20.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" надійслало до Господарського суду Миколаївської області клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, у зв`язку з цим просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката.

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1056/24 (суддя Семенчук Н.О.) заяву б/н від 15.11.2024 (вх.№14246/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи безпеки України" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи безпеки України" витрати на правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн. В іншій частині відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, керуючись принципами обґрунтованості судових витрат, їх пов`язаності з розглядом справи, необхідності та неминучості для розгляду даної справи та досягнення бажаного відповідачем результату її розгляду, з урахуванням наданого відповідачем акту про надання правової допомоги від 14.11.2024 дійшов висновку, що обов`язок формування заперечень проти позову, їх підготовка та систематизація, а також правовий аналіз позовної заяви та доданих до неї документів є невід`ємною частиною складання відзиву на позовну заяву. Відтак, витрати в цій частині є недоведеними.

При цьому, місцевий господарський суд зауважив, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 у справі №915/1056/24.

Так, скаржник зазначає, що оскільки основне рішення є необгрунтованим, а додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі, то воно також підлягає скасуванню.

Між тим, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник вказує, що ним оскаржується додаткове рішення у справі № 915/1056/24 від 11.11.2024.

Проте, додаткового рішення від 11.11.2024 у справі № 915/1056/24 не існує, що вбачається з інформації ДСС Південно-західного апеляційного господарського суду, Єдиного державного реєстру судових рішень та підтверджується, у тому числі, актом відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024.

Таким чином, апеляційна колегія враховує, що апелянтом допущено помилку у визначені дати оскаржуваного процесуального документу та зазначає, що апеляційному перегляду підлягає додаткове рішення у справі № 915/1056/24 саме від 09.12.2024.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 20.12.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1056/24. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи безпеки України" не погоджується з доводами останньої, наводить власну позицію стосовно питання відшкодування позивачу адвокатських витрат та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Крім того, представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з апеляційним переглядом даної справи, а саме: витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн. При цьому, відповідач зазначив, що докази розміру відповідних витрат будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення постанови, згідно з положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану постійні тривали повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, , тривале перебування судді-члена-колегії Колоколова С.І. на лікарняному, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Журнал судноплавство" розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Статтею 244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За положеннями ч.1 та п.п.1,4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Матеріали справи свідчать, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначена відповідачем на рівні 30000,00 грн. Разом з тим зазначено, що остаточний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката та докази таких витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду урахуванням вимог ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідачем у наданій до суду заяві зазначено, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28500,00 грн., які він просить стягнути з позивача.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями ч.ч.4-6 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі вказані витрати підтверджуються шляхом надання наступних доказів: копією договору №01/09-АІ про надання правової допомоги від 01.09.2024; копією акта №1 про надання правової допомоги від 14.11.2024, ордером на надання правничої допомоги серії ВЕ №1132049 від 26.09.2024.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортні системи Безпеки України (далі клієнт) та Адвокатським бюро Панченко та партнери (далі виконавець) укладено договір №01/09-АІ про надання правової допомоги (далі договір), відповідно до умов якого клієнт доручає виконавцю, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнту, в обсязі і на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

За положеннями п.4.1 договору винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) виплачується у фіксованому розмірі, який становить 3000,00 грн. за одну годину роботи.

Згідно з п.4.2 договору гонорар підлягає сплаті на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту про надання правової допомоги.

Пунктом 4.3 договору погоджено, що витрати виконавця, здійснені ним з метою виконання своїх обов`язків, передбачених даним договором, підлягають компенсації клієнтом протягом 3 банківських днів з моменту виставлення виконавцем відповідного рахунку.

Відповідно до п.7.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього договору та закінчується 31.12.2025 (п.7.2 договору).

14.11.2024 між клієнтом та виконавцем було підписано акт №1 про надання правової допомоги, згідно з яким сторони підтверджують, що виконавець належним чином і в повному обсязі надав, а клієнт прийняв правову допомогу, що полягає в наступному:

- правовий аналіз позовної заяви (та доданих до неї документів) від 03.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Журнал судноплавства до клієнта про стягнення суми заборгованості в розмірі 157 000,00 грн. та заяви про усунення недоліків позовної заяви від 11.09.2024 кількість годин 1, розмір гонорару - 3000,00 грн.;

- збір доказів, що підтверджують необґрунтованість вимог ТОВ Журнал судноплавства до клієнта про стягнення суми заборгованості в розмірі 157000,00 грн. (підготовка та подання Адвокатського запиту №23/09/01 від 23.09.2024 до Національного університету Одеська морська академія, отримання відповіді на Адвокатський запит) кількість годин 1, розмір гонорару 3000,00 грн.;

- підготовка та подання 27.09.2024 до Господарського суду Миколаївської області відзиву на позовну заяву ТОВ Журнал судноплавства до клієнта про стягнення суми заборгованості у розмірі 157000,00 грн. та доказів, що підтверджують необґрунтованість даних вимог кількість годин 2, розмір гонорару 6000,00 грн.;

- правовий аналіз відповіді на відзив ТОВ Журнал судноплавства від 02.10.2024 та доданих до неї документів - кількість годин 1, розмір гонорару 3000,00 грн.;

- підготовка та подання 07.10.2024 до Господарського суду Миколаївської області заперечення на відповідь на відзив кількість годин 1, розмір гонорару 3000,00 грн.;

- правовий аналіз додаткових пояснень (та доданих до них документів) поданих ТОВ Журнал судноплавства до Господарського суду Миколаївської області 09.10.2024 кількість годин 1, розмір гонорару - 3000,00 грн.;

- підготовка та подання до 14.10.2024 до Господарського суду Миколаївської області клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень від 09.10.2024 та клопотання про визнання доказів недопустимими/неналежними/недостовірними кількість годин 1, розмір гонорару 3000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні Господарського суду Миколаївської області 11.11.2024 по розгляду справи за позовом ТОВ Журнал судноплавства до клієнта про стягнення суми заборгованості в розмірі 157000,00 грн. кількість годин 1,5, розмір гонорару 4500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Позивач у клопотанні про зменшення судових витрат зазначає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Вказує, що виокремлення у вигляді окремих видів правової допомоги такої діяльності як правовий аналіз позовної заяви, відповіді на відзив та додаткових пояснень є таким що не передбачені ані Договором, укладеним між відповідачем та адвокатським бюро, ані Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Виокремлення адвокатом правового аналізу як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки та подання відповідних процесуальних документів, а тому визначення оплати на суму 9000 грн. є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

З огляду на наведене, врахувавши результати апеляційного перегляду даної справи та клопотання про зменшення судових витрат позивача, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 28 500 грн не відповідає критеріям розумності їх розміру, є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що обов`язок формування заперечень проти позову, їх підготовка та систематизація, а також правовий аналіз позовної заяви та доданих до неї документів є невід`ємною частиною складання відзиву на позовну заяву.

З огляду на що витрати в цій частині є недоведеними.

Крім того, дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, доказів, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника відповідача та стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 500,00 грн. є законним та обгрунтованим.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору та остаточний висновок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Журнал судноплавство на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1056/24 задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Журнал судноплавство на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1056/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 по справі №915/1056/24 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.