Постанова

від 23.04.2025 по справі 917/1954/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/1954/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Ланнівської сільської ради (вх.№537П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року (повне рішення складено 17.02.2025 року, суддя Сірош Д.) у справі №917/1954/24,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», село Климівка, Полтавська область,

до Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, селище Ланна, Полтавська область,

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Ланнівської сільської рада Полтавського району Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.11.2012 року, укладеної Ланнівською сільською радою (код ЄДРПОУ 21046584) попередній орендодавець - Карлівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 31786887) у редакції, викладеній позивачем.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року у справі №917/1954/24 позов задоволено.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.11.2012 року, укладену Ланнівською сільською радою (код ЄДРПОУ 21046584) попередній орендодавець - Карлівська районна державна адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 31786887) у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін і доповнень до Договору оренди землі площею 3,2256 га,

кадастровий номер 5321681600:00:003:0299 від 20.11.2012 року.

Орендодавець: Ланнівська сільська рада, від імені якої діє сільський голова Удовиченко Костянтин Олександрович, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україна», з однієї сторони, та Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в особі директора Василенко Наталії Миколаївни, що діє на підставі Статуту з другої сторони, уклали дану Додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Договору оренди землі від 20.11.2012, кадастровий номер 5321681600:00:003:0299, площею 3,2256 га про наступне:

1. За взаємною згодою Сторони прийшли до згоди внести зміни до Договору оренди земельної ділянки та:

Поновити термін дії Договору оренди землі № б/н від 20.11.2012 року терміном до 31.12.2031. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

2. Інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними, і Сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

3. Ця Додаткова угода: - набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід`ємною складовою частиною Договору оренди землі:

- укладена в 2 (двох) оригінальних автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Ланнівська сільська рада

Місцезнаходження: вул. Миру, 9, селище Ланна

Полтавського району, Полтавської області, 39541

Ідентифікаційний код юридичної особи: 21046584

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Батьківщина

Місцезнаходження: село Климівка, Полтавський район,

Полтавська область, Ідентифікаційний код юридичної особи: 31786887.

Стягнуто з Ланнівської сільської рада Полтавського району Полтавської області (вул. Миру, буд. 9, селище Ланна, Карлівський район, Полтавська область, 39541, код ЄДРПОУ 21046584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (Полтавська обл., Полтавський р-н, село Климівка, код ЄДРПОУ 31786887) 3028,00 грн судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року у справі №917/1954/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Батьківщина» до Ланнівської сільської ради відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що із позовної заяви вбачається, що ТОВ «Батьківщина» просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.11.2012 року із якою вони звернулися до відповідача листом-повідомленням №48 від 27.05.2024 року. Однак, відповідач не погоджується із даними вимогами, з огляду на те, що вказана додаткова угода була розглянута Ланнівською сільською радою та строк її дії не завершився на момент подання позову до суду.

Скаржник вказує, що рішенням Ланнівської сільської ради №133 від 15.06.2023 року було вирішено: поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299, укладений 20.11.2012 року між Карлівською РДА та ТОВ «Батьківщина» на строк до 01.01.2025 року; встановлено, що після закінчення строку вищевказаного договору 01.01.2025 року орендар, ТОВ «Батьківщина» не має права поновлення договору на новий строк. Разом з тим, незважаючи на рішення Ланнівської сільської ради №133 від 15.06.2023 року ТОВ «Батьківщина» повторно звернулося до Ланнівської сільської ради з листом-повідомленням №48 від 31.05.2024 року про поновлення договору оренди землі від 20.11.2012 року на земельну ділянку кадастровий номер 5321681600:00:003:0299 та просило за взаємною згодою затвердити додаткову угоду, проєкт якої додало. Рішенням Ланнівської сільської ради №14 від 18.06.2024 року «Про поновлення договору оренди землі» було вирішено: поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299 укладений 20.11.2012 року між Карлівською РДА та ТОВ «Батьківщина» на строк до 01.01.2025 року, що не суперечить попередньому рішенню сільської ради №133); встановити розмір річної орендної плати у розмірі 8% нормативної грошової оцінки. Дане рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з описом 21.06.2024 року та оприлюднено на офіційному сайті Ланнівської сільської ради. Тобто, посилання позивача на те, що відповідачем не було у строк надано йому відповідь на його лист-повідомлення, не відповідає дійсності.

Апелянт наполягає на тому, що позивачу рішенням Ланнівської сільської ради №133 від 15.06.2023 року було продовжено строк дії договору оренди землі від 20.11.2012 року до 01.01.2025 року про що було також зазначено і в рішенні Ланнівської сільської ради №14 від 18.06.2024 року, ТОВ «Батьківщина» достеменно було обізнане про закінчення строку договору оренди земельної ділянки площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299 саме 01.01.2025 року. Разом з тим із відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди до відповідача у 30-денний строк до закінчення дії договору, не звернулося. Отже, станом на момент звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою, у останнього не було підстав вважати, що відповідач відмовив в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 20.11.2012 року із якою вони звернулися до нього листом-повідомленням №48 від 27.05.2024 року. При цьому станом на 01.01.2025 року договір оренди землі від 20.11.2012 року вважається припиненим, так як закінчився строк дії додаткових угод.

Крім того, за посиланням відповідача істотним для даної справи є те, що умови додаткової угоди щодо розміру орендної плати сторонами погоджені так і не були, оскільки позивач продовжив сплачувати річну орендну плату у розмірі визначеному 7% нормативної грошової оцінки до 14.07.2024 року, незважаючи на рішення Ланнівської сільської ради і збільшення розміру до 8%, а починаючи із 15.07.2024 року позивач хоча і продовжив користуватися земельною ділянкою, але орендну плату перестав сплачувати взагалі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача Ланнівської сільської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року у справі №917/1954/24. Встановлено строк на протязі якого позивач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1954/24.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 25.03.2025 року.

28.03.2025 року матеріали справи №922/1954/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3837 від 25.03.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що ним як орендарем, дотримано порядок, передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент укладення договору), для укладення договору оренди на новий строк, у той час, як відповідач, не висунувши заперечень проти цього, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Позивач наполягає на тому, він є орендарем, який добросовісно виконує свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. При цьому орендар завчасно, в травні місяці 2024 року, звернувся до орендодавця з пропозицією щодо продовження строку договору; протягом строку дії договору оренди землі орендар добросовісно виконував свої обов`язки, своєчасно сплачував орендну плату, і на даний час використовує земельну ділянку за призначенням, своєчасно сплачує орендну плату за землю. У той час, орендодавець у місячний термін після закінчення строку договору не надіслав жодного повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі, не повернув сплачену орендну плату як безпідставну.

Щодо рішення №133 від 15.06.2023 року, то позивач наполягає на його протиправності і незаконності, оскільки не відповідає нормам права, а саме Закону України «Про оренду землі». Рішенням №14 від 18.06.2024 року «Про поновлення договору оренди землі площею 3,2256 га з ТОВ «Батьківщина» повторно наголошено на змісті попереднього рішення. Вказане рішення також не відповідає вимогам Закону «Про оренду землі» (на момент укладення договору) та суперечать діючому договору, тобто є незаконними.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Білоусової Я.О. та судді Здоровко Л.М., для розгляду справи №922/1954/24 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

У судове засідання 23.04.2025 року представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В ухвалі від 24.03.2025 року суд повідомляв, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою; неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи приписи ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про розгляд скарги у даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.11.2012 між Карлівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держземагенстві Карлівського району Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2012 року за №532160004002737.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2254 га, в тому числі: 3,2256 га ріллі (невитребувана земельна частка (пай)). Кадастровий номер: 5321681600:00:003:0299. Термін дії договору - 5 років.

17.12.2012 року відповідно до акту приймання-передачі земельна ділянка передана в оренду позивачу.

Розпорядженням Карлівської районної державної адміністрації № 83 від 03.04.2017 року поновлено дію договору оренди строком на 7 років.

14.07.2017 року додатковою угодою до договору оренди від 20.11.2012 року внесено зміни до пунктів 2, 5, 8, 9, 15 (уточнено предмет договору, НГО, строк дії договору, розмір оренди, цільове призначення земельної ділянки). Зокрема встановлено, що договір діє до 14.07.2024 року; після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Отже, відповідно до пункту 8 чинного договору, договір діє до 14.07.2024 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 3,2256 га, розташованої у Полтавській області, Карлівський район, с/рада Климівська, кадастровий номер 5321681600:00:003:0299 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена 31.10.2017 року, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.11.2017 року №102554345 (номер запису 23174780 (спеціальний розділ) від 31.10.2017 року), дата закінчення дії договору 14.07.2024 року.

Згідно пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 19, 22, 23, 50 Закону України «Про землеустрій», пп. а п. 13 частини 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земельна ділянка з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299 загальною площею 3,2254 га перейшла у розпорядження Ланнівської сільської ради.

Ланнівська територіальна громада утворена 27.04.2017 шляхом об`єднання Ланнівської та Нижньоланнівської сільських рад Карлівського району відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

07.08.2019 року внаслідок добровільного приєднання до громади приєдналася Верхньоланнівська сільська рада. 19.07.2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Карлівського району, громада увійшла до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області. Рішенням сесії Ланнівської сільської ради №19 від 20.11.2020 року Климівська сільська рада (код ЄДРПОУ 21046609) приєдналася до Ланнівської сільської ради.

Як вказує позивач, у визначеному законом та договором порядку і строки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося до Ланнівської сільської ради з листом-повідомленням вих.№48 від 28.05.2024 року про поновлення договору оренди землі.

Відповідно до рішення №133 від 15.06.2023 року, ТОВ «Батьківщина» поновлено термін дії договору оренди на строк до 01.01.2025 року та встановлено, що після закінчення даного строку ТОВ «Батьківщина» не має права поновлення договору на новий строк.

Позивач вважає таке рішення протиправним та незаконним, оскільки воно не відповідає нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених «Земельним кодексом України» і Законом України «Про оренду землі». Вказує, що земельна ділянка відповідно до акту приймання-передачі передана в оренду відповідачу 17.12.2012 року - в день підписання акту приймання-передачі. Умови щодо строку дії договору оренди землі передбачені у статті 19 Закону України «Про оренду землі». Так, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Відповідно до пункту 34 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Спір у справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, що підтверджується як Земельним кодексом України, так і Законом України «Про оренду землі».

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.9 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ч.2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовано положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

16.01.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу.

Отже, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору 20.11.2012 року).

Відтак, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами.

За умовами статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1-5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.

Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1-5 та частини 6 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2023 року ТОВ «Батьківщина» звернулося до Ланнівської сільської ради з листом-повідомленням №05/23-4 про поновлення договору оренди землі від 20.11.2012 року на земельну ділянку кадастровий номер 5321681600:00:003:0299 та просило за взаємною згодою затвердити додаткову угоду, проєкт якої додало.

Рішенням Ланнівської сільської ради №133 від 15.06.2023 року було вирішено:

- поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2254 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299, укладений 20.11.2012 року між Карлівською РДА та ТОВ «Батьківщина» на строк до 01.01.2025 року;

- встановлено, що після закінчення строку вищевказаного договору 01.01.2025 року орендар - ТОВ «Батьківщина» не має права поновлення договору на новий строк;

- змінити орендодавця з «Карлівської РДА» на «Ланнівську сільську раду в особі сільського голови Удовиченка К.О»

- замінити у договорі слова «державної власності» на «комунальної власності»

- встановити річну орендну плату у розмірі 8% нормативної грошової оцінки

- відмовити ТОВ «Батьківщина» у погодженні відступлення прав і обов`язків за Договором оренди землі на користь ТОВ «Агро-край».

ТОВ «Батьківщина» повторно звернулося до Ланнівської сільської ради з листом-повідомленням №48 від 28.05.2024 року про поновлення договору оренди землі від 20.11.2012 року на земельну ділянку кадастровий номер 5321681600:00:003:0299 та просило за взаємною згодою затвердити додаткову угоду, проект якої додало.

Рішенням Ланнівської сільської ради №14 від 18.06.2024 року «Про поновлення договору оренди землі» було вирішено:

- поновити термін дії договору оренди землі площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299 укладений 20.11.2012 року між Карлівською РДА та ТОВ «Батьківщина» на строк до 01.01.2025 року (що не суперечить попередньому рішенню сільської ради №133);

- встановити розмір річної орендної плати у розмірі 8% нормативної грошової оцінки.

Рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з описом 21.06.2024 та оприлюднено на офіційному сайті Ланнівської сільської ради.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем не було у строк надано йому відповідь на його лист-повідомлення, не відповідає дійсності.

У постанові Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №926/2720/21 міститься такий правовий висновок: «Якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону».

Враховуючи, що позивачу рішенням Ланнівської сільської ради №133 від 15.06.2023 року було продовжено строк дії договору оренди землі від 20.11.2012 року до 01.01.2025 року, про що було також зазначено і в рішенні Ланнівської сільської ради №14 від 18.06.2024 року, ТОВ «Батьківщина» було обізнане про закінчення строку договору оренди земельної ділянки площею 3,2256 га з кадастровим номером 5321681600:00:003:0299 саме 01.01.2025 року, разом з тим із відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди до відповідача у 30-денний строк до закінчення дії договору, не звернулося.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент звернення позивача до суду із позовною заявою у даній справі, у останнього не було підстав вважати, що відповідач відмовив в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 20.11.2012 року із якою вони звернулися до нього листом-повідомленням №48 від 28.05.2024. Разом з тим, станом на 01.01.2025 року договір оренди землі від 20.11.2012 року вважається припиненим.

Відповідно до п. 10 договору оренди землі від 20.11.2012 року, обчислення розміру орендної плати здійснюється за земельні ділянки державної власності з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пункт 12 даного договору передбачає, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки або у разі:- зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін або зменшення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Згідно додаткової угоди від 14.07.2017 року «Про поновлення договору оренди землі від 20.11.12 року» вбачається, що пунктом 2.3. передбачено викласти в такій редакції п.9 « 9. Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки у грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі в рік».

Як вбачається, відповідач двічі отримавши додаткову угоду вказував у своїх рішеннях про збільшення орендної плати із 7% до 8%, однак, позивач жодним чином не відреагував на запропоновані зміни умов договору.

Таким чином, умови додаткової угоди щодо розміру орендної плати сторонами погоджені так і не були, оскільки позивач продовжив сплачувати річну орендну плату у розмірі визначеному 7% нормативної грошової оцінки до 14.07.2024 року, не зважаючи на рішення Ланнівської сільської ради. Вказане свідчить про не досягнення згоди щодо однієї з істотних умов відповідного договору.

Звернення позивача від 28.05.2024 року №48 щодо поновлення договору оренди землі терміном до 31.12.2031 року було розглянуто відповідачем і рішенням Ланнівської сільської ради від 18.06.2024 року №14 поновлено термін дії договору оренди земельної ділянки до 01.01.2025 року.

Так, позивач скористався правом на поновлення спірного договору оренди, а відповідний орган місцевого самоврядування прийняв рішення про поновлення договору, що вказує на те, що сторони узгодили можливість саме поновлення цього договору на певний строк, але не погодили терміни такого строку та розмір орендної плати. Важливо те, що термін такого строку та розмір орендної плати є істотними умовами договору щодо яких має бути згода.

Позивач, як за текстом позовної заяви так і за текстом відзиву на апеляційну скаргу, не оспорює термін поновлення договору оренди до 01.01.2025 року, а вказує на те, що орендодавець у місячний термін після закінчення строку договору не надіслав жодного повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі. При цьому рахує, що строк дії договору оренди сплинув 14.07.2024 року, а не 01.01.2025 року.

Відповідач вказує, що починаючи із 15.07.2024 року позивач хоча і продовжив користуватися земельною ділянкою, але орендну плату перестав сплачувати взагалі. У той час, суд апеляційної інстанції не надає оцінку такому доводу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази як на його підтвердження так і на спростування. Крім того, предметом розгляду даної справи є визнання додаткової угоди укладеної за процедурами передбаченими ст.33 Закону України «Про оренду землі», а не дослідження обставин належного чи неналежного виконання договору.

Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020 року, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 статті 33 вказаного Закону).

Як вбачається із матеріалів справи, сторони, починаючи із травня 2023 року, не дійшли згоди щодо орендної плати та продовження строку договору оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору, а також запропоновані позивачем умови додаткових угод не були погоджені відповідачем та сторони не дійшли спільної згоди щодо умов, на яких може бути продовжено дію договору оренди землі, тому переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк є неможливим.

У відповідності до ч.1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (ч.4 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наразі рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року у справі №917/1954/24 вказаним приписам не відповідає.

Зокрема, неповне з`ясування обставин справи полягає у не дослідженні і не наданні оцінки рішенням відповідача №133 від 15.06.2023 року та №14 від 18.06.2024 року. Сторони у справі посилалися на вказані вище рішення у позовній заяві та у відзиві на позов. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції в частині рішення №133 від 15.06.2023 року вказав про його протиправність та незаконність не наводячи будь-яких мотивів для такого висновку. При цьому в повному обсязі проігнорував рішення №14 від 18.06.2024 року, на яке наявне посилання сторін, як у позові так і у відзиві на позов, який вчасно надано до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 21.01.2025 року надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень та документів. При цьому відповідач вказав, що ним уже був направлений відзив на позовну заяву, однак до даного відзиву не були долучені документи, що мають істотне значення та на які було наявне посилання. Тобто, з боку відповідача вчинялись дії відповідно до норм процесуального права, а залишаючи таке клопотання відповідача без розгляду, суд першої інстанції діяв з надмірним формалізмом, що і призвело до обмеження обсягу дослідження обставин справи і як наслідок прийняття помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції від 05.02.2025 року у даній справі слід скасувати як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при не з`ясуванні та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ланнівської сільської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025 року у справі №917/1954/24 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (Полтавська обл., Полтавський р-н, село Климівка, код ЄДРПОУ 31786887) на користь Ланнівської сільської рада Полтавського району Полтавської області (вул. Миру, буд. 9, селище Ланна, Карлівський район, Полтавська область, 39541, код ЄДРПОУ 21046584) 3028,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.05.2025 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна