Рішення від 03.04.2025 по справі 910/14331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2025Справа №910/14331/24

За позовомАкціонерного товариства "Укрпошта"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ"простягнення неустойки у загальному розмірі 758 614,55 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Хоружа Н.В.від відповідача:Петренко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2024 року Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про стягнення неустойки у загальному розмірі 758 614,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укрпошта" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", як постачальником, було з простроченням виконано свої зобов`язання з поставки товару за Заявкою №062126 від 14.07.2023, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період з 21.11.2023 по 27.12.2023 пені у розмірі 411 289,25 грн та штрафу у розмірі 347 325,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14331/24/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшла заява про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача та з урахуванням того, що місцем складання видаткових накладних є м. Харків.

09.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що постачальник у межах строку дії Договору поставки №040723-26Е від 04.07.2023, з урахуванням умов, викладених у листі покупця вих. №421-2254 від 10.10.2023, здійснив поставку всієї партії товару, чим належним чином виконав свої зобов`язання за договором. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" вважає, що листом вих. № 421-2254 від 10.10.2023 Акціонерне товариство "Укрпошта" продовжило строк виконання зобов`язання на невизначений термін в межах строку дії Договору поставки №040723-26Е від 04.07.2023, встановивши лише кількісні обмеження на поставку товару у певні дати, з чим покупець погодився, а відтак строк виконання зобов`язання обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, що також підтверджується тим, що позивач після виконання відповідачем спірного договору на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель сам вказав, що строк поставки товарів встановлено до 31 грудня 2023 року, а не до 20 листопада 2023 року, як наполягає в позові Акціонерне товариство "Укрпошта".

10.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Північним апеляційним господарським судом справи №910/6329/24 та набрання судовим рішенням в ній законної сили.

11.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрпошта" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що умовами договору чітко визначено строк поставки товару - 90 календарних днів з моменту надання заявки, жодних змін до договору стосовно строків виконання зобов`язання у встановлений чинним законодавством спосіб сторонами не вносилося, відповідно, твердження відповідача про відсутність встановленого терміну виконання зобов`язання відповідачем, та як наслідок, застосування обчислення строків відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, є безпідставним. Позивч звертає увагу суду, що в тримісячний термін постачальником було виконано менше 30% обсягу поставки при відсутності будь-яких обмежень щодо приймання, а лист вих. № 421-2254 від 10.10.2023 був направлений Акціонерним товариством "Укрпошта" за три дні до закінчення строку поставки.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрпошта" надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, в яких позивач зазначає, що судом у справі №910/6329/24 не розглядалося питання виконання умов Договору, а здійснювалася оцінка доказів, які лише доводять факт неналежного виконання умов Договору, відповідно, вирішуючи означену справу судом апеляційної інстанції вирішується лише питання наявності або відсутності підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" коштів, які останнє отримало від гаранта в результаті виконання ним вимоги, що не пов`язано жодним чином з предметом даного спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про направлення справи №910/14331/24 на розгляд іншому суду за підсудністю відмовлено; призначено у справі №910/14331/24 судове засідання на 14.01.2025; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

18.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що АТ "Укрпошта" у тендерній документації, яку склало самостійно, не визначило строк поставки товару як істотну умову Договору поставки №040723-26Е від 04.07.2023, а тому зміна умов Договору щодо строку поставки товару відбувається без дотримання вимог п. 19 Особливостей, а отже не потребує публікації в електронній системі закупівель Prozorro. Також відповідач звертає увагу суду, що, спираючись на лист вих. №421-2254 від 10.10.2023, позивач стверджує, що цим листом строк поставки товару було продовжено на три робочих дні після 15.11.2023, тобто до 20 листопада 2023 року включно, а відтак лист АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023 необхідно вважати невід`ємною частиною Договору поставки №040723-26Е від 04.07.2023, оскільки цим листом було змінено умови Договору щодо строків поставки товару. При цьому, відповідач стверджує, що будь-яких прямих вказівок на те, що позивач продовжує строк поставки товару на три робочі дні після 15 листопада 2023 року лист АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023 року не містить. На думку відповідача, з урахуванням викладеного Верховним Судом принципу contra proferentem, саме АТ "Укрпошта" має нести ризики суперечливого тлумачення сторонами спірного Договору умов щодо кінцевого строку поставки товару за Договором поставки №040423-26Е від 04.07.2023 з урахуванням умов листа вих. №421-2254 від 10.10.2023.

09.01.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрпошта" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 було внесено зміни до Договору поставки №040423-26Е від 04.07.2023 не відповідають положенням жодного нормативно-правового акту, яким регламентується порядок виконання господарським договорів. Зокрема позивач вказує, що до спірного договору не було укладено додаткової угоди, якою сторонами було б узгоджено зміну строків поставки, вважати, що такі зміни могли б бути внесені до договору шляхом направлення письмового повідомлення, по-перше, по суті, мали б містити інші строки поставки, так як саме вони були б предметом змін, по-друге, змінити умови договору в частині строків поставки через направлення відповідного повідомлення також не вбачається можливим, так як можливість направлення такого повідомлення не передбачено умовами цього договору. Позивач повторно звертає увагу суду, що станом на 10.10.2023 (за 3 дні до закінчення строку поставки товару) замовлення фактично було виконане в кількості 776 одиниць товару з 3 000 одиниць, що становить орієнтовно 25,09% від замовленого обсягу, в той час як постачальником здійснювалась поставка товару в кількості, що не перевищує 82 одиниці товару на день відповідно до накладних. Наприклад, 06.11.2023 була здійснена поставка товару в кількості 41 шт, що в 2 рази менше, ніж максимальна кількість одиниць, які позивач міг приймати за день. До того ж АТ "Укрпошта" зазначає, що навіть, якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" планувало поставити 74,01% від усього замовлення, у строк поставки, тобто до 12.10.2023, ним не було повідомлено за 10 днів про такі поставки, відповідно до п. 4.2.1 Договору.

09.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи апеляційної скарги, яка була подана ним в межах справи №910/6329/24.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на відсутність підстав для зупинення провадження та з урахуванням того, що суд не позбавлений можливості самостійно встановити відповідні обставини у даній справі; оголошено перерву в засіданні до 23.01.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2025.

04.02.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач вказує, що ТОВ "ІР СОМ" для поставки товару на склад АТ "Укрпошта" використовувало автомобільний транспорт. Один вантажний автомобіль, за рідким виключенням, вміщує у себе 41 поштовий контейнер, що підтверджується відомостями, вказаними у видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи. Для здійснення перевезення виготовлених поштових контейнерів ТОВ "ІР СОМ" користувалося послугами різних суб`єктів господарювання, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом. Станом на 10.10.2023 ТОВ "ІР СОМ" фактично поставило на адресу АТ "Укрпошта" поштові контейнери у загальній кількості 776 одиниць. Залишок складав 2 224 одиниці. Таким чином, для постачання залишку товару у період з 10 по 12 жовтня 2023 року була потреба у 55 вантажних автомобілях, в середньому 19 автомобілів на день. Водночас загальна кількість вантажних автомобілів, які перевізники готові були надати у період 10-12 жовтня 2023 року включно, склала 73 автомобілі, чого було б достатньо для перевезення 2 224 штук контейнерів поштових. Крім того, відповідач стверджує, що станом на 09 жовтня 2023 року на складі зберігання готової продукції ТОВ "ІР СОМ" перебували контейнери у загальній кількості 3 000 штук. Відтак відповідач вказує, що зважаючи на лист АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023, ТОВ "ІР СОМ" подальші поставки товару здійснювало з огляду на міркування питань безпеки, зокрема вирішило не допускати одночасного скупчення значної кількості вантажних автомобілів у одному місці як потенційної мішені для авіації країни-агресора.

05.02.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрпошта" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що твердження про кількість поштових контейнерів, які може вмістити вантажний автомобіль не може вважатися доведеним, та ґрунтується виключно на припущеннях. Також позивач зауважує, що лист АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 підписано та направлено саме 10.10.2023, тобто станом на 10.10.2023 відповідач не був інформованим про обмеження у кількості приймання товару за один день, і саме 10.10.2023 мав можливість поставити товар без жодних обмежень по кількості. При цьому, позивач звертає увагу суду на суперечливість тверджень відповідача про намір ТОВ "ІР СОМ" здійснити поставку у строк 10, 11, 12 жовтня 2023 року, адже відповідно до видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, маючи реальну технічну можливість, що підтверджується долученими до пояснень доказами та безпосередньо твердженнями відповідача, поставити 10.10.2023 в середньому 779 поштових контейнерів, фактично ТОВ "ІР СОМ" 10.10.2023 та 12.10.2023 не було поставлено жодного контейнера.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 зобов`язано відповідача надати пояснення за підписом керівника щодо часу та способу отримання листа АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023; за власної ініціативи, з огляду на наявність сумнівів у добросовісному виконанні учасниками справи своїх обов`язків, витребувано у ФОП Носкова Євгена Романовича, ТОВ "Компасавто" та ТОВ "Авангард-Логістик" відомості щодо організованих перевезень вантажів за заявками ТОВ "ІР СОМ", а також відомості щодо оплати таких перевезень, щодо часу поставки відповідних транспортних засобів і щодо наявності у ФОП Носкова Євгена Романовича, ТОВ "Компасавто" та ТОВ "Авангард-Логістик" можливостей (і наявності транспортних засобів у розпорядженні) для виконання цих перевезень; зобов`язано відповідача надати оригінали листів та листів-відповідей, які ним були подані до суду; встановлено відповідачу, ФОП Носкову Євгену Романовичу, ТОВ "Компасавто" та ТОВ "Авангард-Логістик" строк для надання доказів - 5 днів з моменту отримання ухвали суду; витребувано у відповідача товарно-транспортні накладні по всім перевезенням; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.03.2025.

13.02.2025 через систему "Електронний суд" на виконання ухвали суду від 06.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшли витребувані судом докази та письмові пояснення директора, в яких Віталій Нефьодоров повідомив, що 10 жовтня 2023 року між 9 та 10 годиною ранку представник AT "Укрпошта" Кудінов Юрій Борисович телефонним зв`язком повідомив, що наразі AT "Укрпошта" тимчасово не в змозі отримувати більше 82 поштових контейнерів на день, тому строки поставки контейнерів переносяться, а також Кудінов Юрій Борисович додатково повідомив, що про всі ці обставини буде надано офіційного листа від AT "Укрпошта". Щодо отримання листа AT "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023, то Віталій Нефьодоров повідомив, що ТОВ "ІР СОМ" отримало його лише електронною поштою 17 жовтня 2023 року. Оскільки 10 жовтня 2023 року ТОВ "ІР СОМ" отримало від представника AT "Укрпошта" повідомлення про продовження строків поставки товару, керівництвом ТОВ "ІР СОМ" було прийняте рішення не здійснювати в цей день відвантажень контейнерів поштових. В телефонному режимі ТОВ "ІР СОМ" скасувало подачу вантажних автомобілів від ФОП Носкова Євгена Романовича, ТОВ "Компасавто" та ТОВ "Авангард-Логістик". На цей момент вантажні автомобілі ще не були подані, тому телефонним зв`язком перевезення на 10 жовтня 2023 року було скасоване. Будь-яких фінансових санкцій від компаній-перевізників ТОВ "ІР СОМ" не отримувало і в подальшому неодноразово користувалося їх послугами з перевезень вантажів, у тому числі для виконання поставки по Договору №040723-26Е від 04.07.2023. Стосовно надання суду оригіналів листів вих. №77 від 25.09.2023, вих. №82 від 26.09.2023, вих. №85 від 27.09.2023, то директор ТОВ "ІР СОМ" пояснює, що оскільки ці листи не є первинними документами, то ТОВ "ІР СОМ" не зберігає подібні документи протягом строків, встановлених для первинних документів, а залишає лише їх скановані копії. Листи-відповіді ТОВ "Компасавто" від 27.09.2023, листа ФОП Носкова Євгена Романовича від 28.09.2023, листа ТОВ "Авангард-Логістик" вих. №192 від 28.09.2023 щодо можливостей надати на 10, 11, 12 жовтня 2023 року вантажні автомобілі були отримані через телефонний месенджер без подальшого надсилання оригіналів.

Оскільки призначене на 06.03.2025 судове засідання не відбулося б у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 призначено судове засідання у справі №910/14331/23 на 13.03.2025.

10.03.2025 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логістик" надійшов лист, в якому повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логістик" надає Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" послуги перевезення автомобільним транспортом за відповідними заявами замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логістик" має можливість забезпечити до 15 автомобілів на день для перевезення вантажів.

12.03.2025 Акціонерним товариством "Укрпошта" в системі "Електронний суд" сформовано письмові пояснення, в яких позивач вказує, що, зважаючи на раніше надані пояснення відповідачем про те, що один автомобіль здатен перевезти 41 контейнер, та на повідомлені перевізниками можливості надати транспорт, вбачається, що 10.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" мало можливість поставити 1 394 контейнери із 2 224, 11.10.2023 мав можливість поставити 697 контейнерів, 12.10.2023 - 902 контейнери. Проте згідно з документами, автомобілями, які були замовлені, зокрема на 10.10.2023 фактично товар мав поставлятися 11.10.2023, на 11.10.2023 товар мав поставлятися 12.10.2023, і, відповідно, на 12.10.2023 товар мав поставлятися 13.10.2023 (поза межами встановленого спірним договором строку). За міркуваннями позивача, у строк до 12.10.2023 включно ТОВ "ІР СОМ" мало можливість поставити 2 091 контейнери, в той час як у ці строки мав поставити 2 224 контейнери. Таким чином, на думку позивача, в будь-якому випадку, відповідач не зміг би забезпечити своєчасну поставку всього товару за Договором поставки №040423-26Е від 04.07.2023, використовуючи максимальні наявні у нього ресурси та відсутність обмежень у кількості приймання товару в останні 3 дні строку. Окремо позивач звертає увагу на те, що максимальна кількість автомобілів, якими фактично поставлявся товар складала 2 одиниці на день протягом всього строку поставки.

13.03.2025 засобами електронного зв`язку та через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що суперечка між сторонами полягає у тлумаченні змісту листа АТ "Укрпошта" вих. №421-2254 від 10.10.2023 щодо визначення строків, на які було продовжено поставку товару за Договором поставки №040723-26Е від 04.07.2023, в той час як математичними розрахунками щодо можливості або неможливості відповідача здійснити поставку залишку поштових контейнерів протягом 10, 11, 12 жовтня 2023 року, які не можна розцінювати більше ніж припущення, позивач намагається штучно звузити предмет доказування по справі №910/14331/24. Крім того, відповідач вчергове вказує, що позивач після виконання відповідачем договору сам вказав у Звіті про виконання договору про закупівлю UА-2023-06-08-007767-а, що строк поставки товарів встановлено до 31 грудня 2023 року, а не до 20 листопада 2023 року, як наполягає в позові позивач. ТОВ "ІР СОМ" вважає, що спираючись на положення ст. 213 Цивільного кодексу України, тлумачення буквального значення слів і понять, застосованих АТ "Укрпошта" при складенні тендерної документації, листа вих. №421-2254 від 10.10.2023 та Звіту про виконання договору про закупівлю UА-2023-06-08-007767-а не дозволяють зробити висновок, що кінцевою датою поставки товару за спірним договором було 20 листопада 2023 року, оскільки ця дата прямо не вказана у жодному із складених на виконання Договору документі.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 повторно витребувано докази, які були витребувані протокольною ухвалою суду від 06.02.2025 (деталізувавши їх); оголошено перерву у судовому засіданні до 03.04.2025.

17.03.2025 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компасавто" надійшов лист, в якому повідомлено, що у власності / користуванні ТОВ "Компасавто" перебуває 40 вантажних транспортних засобів. 25.09.2023 ТОВ "ІР СОМ" надало ТОВ "Компасавто" заявку на надання транспорту у кількості 20 автомобілів на 10 жовтня, 20 автомобілів на 11 жовтня, 15 автомобілів на 12 жовтня. Листом від 27.09.2023 ТОВ "Компасавто" повідомило про готовність надати 8 автомобілів 10.10.2023, 11 автомобілів 11.10.2023, 4 автомобілі 12.10.2023. 10.10.2023 ТОВ "ІР СОМ" скасувало подачу автомобілів у попередньо замовленій кількості. На момент скасування заявки автомобілі ще не прибули на адресу ТОВ "ІР СОМ" та були оперативно спрямовані до інших замовників, штрафні санкції за скасування замовлення до ТОВ "ІР СОМ" не застосовувалися.

18.03.2025 засобами поштового зв`язку від ФОП Носкова Євгена Романовича надійшов лист, в якому повідомляється, що у відповідь на заявку ТОВ "ІР СОМ" вих. №85 від 27.09.2023 ФОН Носков Є.Р. листом 28.09.2023 повідомив ТОВ "ІР СОМ" про можливість забезпечити на 10.10.2023 - 11 автомобілів, 11.10,2023 - 6 автомобілів, 12.10.2024 - 8 автомобілів. В подальшому, ТОВ "ІР СОМ" повідомило про те, що необхідність забезпечити на вказані дати по вказаному маршруту автомобілі відпала, водночас 10 жовтня 2023 року ФОП Носковим Євгеном Романовичем було організовано для ТОВ "ІР СОМ" інше перевезення за маршрутом: м. Лозова, Харківська обл. - м. Запоріжжя.

31.03.2025 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компасавто" надійшли пояснення із доданими до них доказами, згідно яких у власності та користуванні ТОВ "Компасавто" перебуває 40 вантажних транспортних засобів, як власних так і залучених вантажних автомобілів інших суб`єктів господарювання, а тому ТОВ "Компасавто" було в змозі організувати подачу автомобілів для ТОВ "ІР СОМ" у кількості, яка попередньо замовлялася на 10, 11, 12 жовтня 2023 року.

02.04.2025 електронною поштою від ФОП Носкова Євгена Романовича надійшов лист, в якому повідомляється, що автомобілі на виконання заявки ТОВ "ІР СОМ" вих. №85 від 27.09.2023 не було постановлено, так як ТОВ "ІР СОМ" скасувало замовлення, в той час як оплата такого замовлення не здійснювалась та штрафні санкції до ТОВ "ІР СОМ" не застосовувались.

02.04.2025 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Логістик" надійшли пояснення із доданими до них доказами, згідно яких оплата послуг перевезення ТОВ "ІР СОМ" здійснюється на підставі виставлених рахунків та актів здачі-приймання наданих послуг після фактичного надання послуг. Також ТОВ "Авангард-Логістик" вказує, що на виконання заявки ТОВ "ІР СОМ" вих. №82 від 26.09.2023 могло надати для перевезення до 15 автомобілів, однак 10.10.2023 дана заявка була скасована.

03.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" надійшла заява про зменшення неустойки на 90% (тобто до 10%), в якій відповідач вказує, що АТ "ПроКредит Банк" виконало вимогу АТ "Укрпошта" на сплату за гарантією №202.53498 від 03.07.2023 та перерахувало АТ "Укрпошта" грошові кошти в розмірі 718 100,00 грн. Тобто на момент розгляду судом справи №910/14331/24 з рахунку ТОВ "ІР СОМ" за неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки №040723-26Е від 04.07.2023 у вигляді несвоєчасної, на думку АТ "Укрпошта", поставки товару за договором, вже списана грошова сума у розмірі 719 100,00 грн. Також відповідач вказує, що ТОВ "ІР СОМ", незважаючи на постійні обстріли Харківської області, вживало всіх можливих заходів для виконання зобов`язання у найкоротші строки, зобов`язання з поставки ТОВ "ІР СОМ" виконало у повному обсязі, зауважень до кількості чи якості поставленої продукції зі сторони АТ "Укрпошта" на адресу ТОВ "ІР СОМ" - не надходило.

03.04.2025 Акціонерним товариством "Укрпошта" в системі "Електронний суд" сформовано заперечення на заяву про зменшення неустойки, в яких позивач вказує, що відповідачем помилково ототожнюється поняття неустойки за порушення зобов`язань за Договором поставки №040723-26Е від 04.07.2023 та банківської гарантії, наданої для забезпечення виконання зобов`язання, безпідставно визначаючи їх як застосування подвійної відповідальності за одне і те ж порушення. На думку позивача, банківська гарантія виконувала функцію забезпечення виконання зобов`язання, та не є штрафними санкціями у розумінні чинного законодавства, а неустойка виконує функцію майнової відповідальності, тобто є штрафними санкціями, відповідно чого, означені поняття в контексті спірних правовідносин мають різну правову природу, їх застосування не є співзалежним або взаємовиключним, а отже твердження про подвійну відповідальність в даному випадку недоцільне. При цьому позивач вважає, що відповідач навіть не намагався вжити заходи для належного виконання зобов`язання. Таким чином, зважаючи на поведінку відповідача в ході виконання Договору, з якої не вбачається, на думку позивача, наміру виконати зобов`язання за договором належним чином, та відсутність вжиття будь-яких заходів для цього, АТ "Укрпошта" вважає, що ТОВ "ІР СОМ" має понести відповідальність за порушення умов договору в частині строків поставки товару відповідно до норм, узгоджених Договором та передбачених законом, а відтак, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% є безпідставним не обґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

В судове засідання 03.04.2025 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору. Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 долучено пояснення, які надійшли на виконання вимог ухвали суду, до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.04.2025 судом завершено розгляд справи №910/14331/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі UA-2023-06-08-007767-a 04.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (постачальник) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (покупець) укладено Договір поставки №040723-26Е (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцю у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно Специфікації, яка є Додатком №1 до Договору, а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору найменування товару, асортимент, кількість, ціна, вимоги щодо якості товару тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору.

Предмет Договору для цілей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", зазначається у Специфікації (п. 1.3 Договору).

У пункті 1.5 Договору сторонами погоджено, що партією товару за Договором вважається поставка товару в обсязі, що визначений за кожною окремою заявкою покупця.

Відповідно п. 3.1 Договору ціна Договору та ціна за одиницю товару зазначаються в Специфікації та включають в себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціна товару визначається в національній валюті України.

У пункті 3.5.1 Договору сторонами погоджено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем впродовж строку, зазначеного у Специфікації, на підставі належно оформленої видаткової накладної або Акту приймання-передачі товару, а також за умови реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином складеної податкової накладної (ця умова не застосовується якщо постачальник не є платником податку на додану вартість та / або товар не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість) та за умови відсутності неусунених постачальником зауважень покупця до змісту та форми зазначених документів.

Поставка товару здійснюється згідно з правилами ІНКОТЕРМС (англійською мовою - INCOTERMS) в редакції 2010 року на умовах поставки "Зі сплатою мита" (англійською мовою скорочено - DDP) у місце поставки, що визначено в Додатку №1 до Договору та зазначене в заявці (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2 Договору вказано, що поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою покупця, у строк, що передбачений у Специфікації. Заявка є невід`ємною частиною Договору, в якій зазначається найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, місце поставки відповідно до Додатку №2 Договору тощо.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний своєчасно (але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати поставки) повідомити покупця про дату поставки товару у спосіб, визначений умовами Договору, із зазначенням у повідомленні дати поставки, місця поставки та кількості піддонів. Не повідомлення (несвоєчасне повідомлення) покупця згідно з вищенаведеними вимогами є підставою для не прийняття товару покупцем із звільненням останнього за це від будь-якої з цим пов`язаної відповідальності.

Датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Обов`язки постачальника по передачі партії товару покупцю вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної поставки товару та передачі супровідних документів, підписання сторонами належним чином оформлених первинних документів без зауважень сторін, за умови відсутності в подальшому аргументованих (підтверджених) претензій покупця щодо якості товару (п. 4.6 Договору).

У пункті 4.9 Договору вказано, що за умови поставки товару за Договором партіями, два та більше разів на місяць, постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всіх поставлених партій товару протягом звітного (одного) місяця.

Відповідно п. 5.2 Договору за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до дати, зазначеної у Специфікації. В разі укладання Договору або додаткової угоди до Договору в електронній формі, Договір / додаткова угода набуває чинності з дня його / її підписання уповноваженими представниками обох сторін шляхом накладання електронних підписів, використання яких передбачено цим Договором, та діє протягом строку, визначеного у Специфікації. Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за Договором (п. 6.1 Договору).

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що кошти, що надійшли покупцю як забезпечення виконання Договору за банківською гарантією (у разі, коли вони не повертаються постачальнику), не є виконанням постачальником зобов`язань за Договором, не заліковуються в рахунок інших зобов`язань постачальника за цим Договором та не звільняють постачальника від виконання умов Договору, в тому числі, від сплати повної суми штрафних санкцій (відповідальності) та збитків за Договором.

Договір може бути змінено сторонами у випадках, передбачених Договором та законодавством України, при цьому такі зміни повинні бути оформлені шляхом укладання додаткової угоди до Договору або письмовим повідомленням відповідної сторони, якщо направлення такого повідомлення безпосередньо передбачено умовами цього Договору (п. 8.7 Договору).

У пункті 8.8 Договору сторони зобов`язались протягом 5 робочих днів, інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують або роблять неможливим виконання зобов`язань за цим Договором та в подальшому погоджувати заходи по їх усуненню.

За умовами Специфікації (Додатку №1 до Договору) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" зобов`язалось поставити Акціонерному товариству "Укрпошта" контейнери поштові у кількості 3 000 штук за ціною 9 987,50 грн / шт. без ПДВ загальною вартістю 35 955 000,00 грн.

Згідно п. 8 Специфікації (Додатку №1 до Договору) оплата товару здійснюється впродовж 10 робочих днів з моменту отримання кожної окремої партії товару.

У відповідності до п. 4.2 цього Договору постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 90 календарних днів з моменту надання заявки (п.9 Специфікації (Додатку №1 до Договору).

Пунктом 10 Специфікації (Додатку №1 до Договору) встановлено, що Договір діє до 31.12.2023 включно.

Місце поставки: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2 (п. 13 Специфікації (Додатку №1 до Договору).

Акціонерним товариством "Укрпошта" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" заявку №062126 від 14.07.2023 на поставку 3 000 контейнерів поштових.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи видаткових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на виконання своїх зобов`язань у період з 21.08.2023 по 09.10.2023 поставило Акціонерному товариству "Укрпошта" 775 контейнерів поштових, а саме:

- за видатковою накладною №80630 від 21.08.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №80763 від 29.08.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №80911 від 06.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №80912 від 07.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81096 від 15.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81097 від 15.09.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №81125 від 18.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81164 від 20.09.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №81165 від 20.09.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №81275 від 26.09.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №81276 від 26.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81317 від 28.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81318 від 28.09.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81374 від 03.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81375 від 03.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81426 від 05.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81429 від 05.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81474 від 09.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81475 від 09.10.2023 у кількості 41 штука.

10.10.2023 Акціонерним товариством "Укрпошта" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" лист вих. №421-2254 від 10.10.2023, в якому позивач зазначив, що на час направлення даного листа склад Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2) з технічних причин може приймати не більше 82 контейнерів на день, тому просив відповідача здійснювати поставку товару з врахуванням зазначеної інформації. Додатково Акціонерне товариство "Укрпошта" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", що з 15.11.2023 зазначені обмеження будуть усунуті і відповідач матиме можливість виконати свої зобов`язання за договором без жодних перешкод.

Із наявним в матеріалах справи доказів вбачається, що в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на виконання своїх зобов`язань поставило Акціонерному товариству "Укрпошта" ще 2 187 контейнерів поштових, а саме:

- за видатковою накладною №81584 від 11.10.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №81844 від 06.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82071 від 07.11.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82072 від 07.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82092 від 11.11.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82093 від 11.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82094 від 13.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82095 від 13.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82209 від 15.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82210 від 15.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82267 від 20.11.2023 у кількості 38 штук;

- за видатковою накладною №82268 від 20.11.2023 у кількості 33 штуки;

- за видатковою накладною №82266 від 20.11.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82306 від 22.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82414 від 22.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82415 від 23.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82459 від 23.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82460 від 27.11.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82471 від 27.11.2023 у кількості 38 штук;

- за видатковою накладною №82462 від 27.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82499 від 27.11.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82523 від 28.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82525 від 28.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82573 від 29.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82595 від 30.11.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82615 від 04.12.2023 у кількості 32 штуки;

- за видатковою накладною №82616 від 04.12.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82617 від 04.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82618 від 04.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82652 від 05.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82786 від 11.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82787 від 11.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82800 від 11.12.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №82791 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82801 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82816 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82824 від 13.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82825 від 14.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82838 від 14.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82879 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82880 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82878 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83001 від 20.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83002 від 19.12.2023 у кількості 40 штук;

- за видатковою накладною №83068 від 21.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83069 від 21.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №82997 від 18.12.2023 у кількості 3 штуки;

- за видатковою накладною №83088 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83089 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83090 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83093 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83094 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83111 від 25.12.2023 у кількості 12 штук;

- за видатковою накладною №83126 від 26.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83127 від 26.12.2023 у кількості 41 штука;

- за видатковою накладною №83146 від 27.12.2023 у кількості 30 штук.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем з простроченням було виконано свої зобов`язання за Договором з поставки товару за Заявкою №062126 від 14.07.2023, у зв`язку з чим Акціонерне товариство "Укрпошта", посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період з 21.11.2023 по 27.12.2023 пені у розмірі 411 289,25 грн та штрафу у розмірі 347 325,30 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пункті 4.2 Договору вказано, що поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою покупця, у строк, що передбачений у Специфікації. Заявка є невід`ємною частиною Договору, в якій зазначається найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, місце поставки відповідно до Додатку №2 Договору тощо.

Пунктом 9 Специфікації (Додатку №1 до Договору) передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 90 календарних днів з моменту надання заявки.

Сторонами не заперечується, що 14.07.2023 Акціонерним товариством "Укрпошта" засобами електронного зв`язку було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" заявку на поставку №062126 від 14.07.2023 на поставку 3 000 контейнерів поштових.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" повинне було поставити весь обумовлений Специфікацією та заявкою товар - 3 000 контейнерів поштових до 12.10.2023 включно.

Проте із наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що станом на 12.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" було поставлено Акціонерному товариству "Укрпошта" поштові контейнери у кількості 816 штук, натомість інша частина товару була поставлена відповідачем частинами у період з 06.11.2023 по 27.12.2023.

Відповідач вважає, що ним було належним чином виконано своє зобов`язання з поставки товару з тих підстав, що на його думку, листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 Акціонерне товариство "Укрпошта" змінило строк виконання такого зобов`язання.

Водночас на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6329/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 719 100,00 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" в межах справи №910/6329/24 обґрунтовані належним виконанням позивачем, як постачальником, зобов`язань за укладеним із відповідачем, як покупцем, Договором поставки №040723-26Е від 04.07.2023 та відсутністю правих підстав відповідача на звернення до АТ "Про Кредит Банк", яким надано банківську гарантію виконання зобов`язань №202.53498 від 03.07.2023 у сумі 719 100,00 грн за договором поставки, із вимогою про сплату гарантійного платежу, у зв`язку з чим сума сплаченого банком-гарантом гарантійного платежу відповідачу підлягає стягненню на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуте майно за рахунок позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2024, залишеним без змін Постановою північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, у справі №910/6329/24 у задоволенні позову відмовлено.

Так, судами в межах справи №910/6329/24 було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" неналежно виконано зобов`язання за Договору поставки № 040723-26Е від 04.07.2023 щодо своєчасної поставки частини товару за заявкою відповідача №062126 від 14.07.2023, що є підставою для виплати банком-гарантом банківської гарантії на користь бенефіціара 719 100,00 грн, що в свою чергу стало підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому, суди не прийняли до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на продовження Акціонерним товариством "Укрпошта" своїм листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 строку виконання зобов`язання з поставки товару за договором на невизначений термін, оскільки умовами договору поставки встановлено строк поставки товару і позивачем не надано доказів зміни цих умов в частині продовження строку поставки товару саме до 27.12.2023.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, у постанові об`єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).

Таким чином, в межах справи №910/6329/24 досліджувалось поставлене Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" питання щодо зміни Акціонерним товариством "Укрпошта" своїм листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 строку виконання зобов`язання з поставки товару за Договором та суди дійшли висновку, що строк поставки товару не був змінений сторонами, в тому числі на підставі листа вих. №421-2254 від 10.10.2023, відтак встановлено факт прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" свого зобов`язання з поставки товару за Договором.

Вказані обставини не можуть бути переоцінені судом у даній справі, оскільки фактично буде мати місце поставлення під сумнів судових рішень у справі №910/6329/24, що є недопустимим в силу законодавства як міжнародного, так і національного.

Попри наведене, суд вбачає за доцільне зазначити, що порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" свого зобов`язання з поставки товару у строк до 12.10.2023 відбулось не через направлення Акціонерним товариством "Укрпошта" листа вих. №421-2254 від 10.10.2023, оскільки із наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що станом на 10.10.2023 (дату направлення спірного листа позивачем та за два дні до закінчення строку поставки товару) відповідачем було поставлено 775 контейнерів поштових із 3 000 (менше 26%).

При цьому в період з 21.08.2023 по 09.10.2023 відповідачем здійснювались поставки періодично (не щодня) не більш як 82 контейнери на день. З огляду на періодичність та обсяг поставок суд критично ставиться до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про наявність у нього станом на 10.10.2023 на складі всього обсягу товару, що підлягав поставці позивачу, а поставка була унеможливлена через направлення Акціонерним товариством "Укрпошта" листа вих. №421-2254 від 10.10.2023.

Така ж тенденція поставок партій товару зберігалась і у період після направлення Акціонерним товариством "Укрпошта" листа вих. №421-2254 від 10.10.2023 (за виключенням 20.11.2023 - поставлено 111 контейнерів, 27.11.2023 - поставлено 159 контейнерів, 04.12.2023 - поставлено 154 контейнери, 11.12.2023 - поставлено 122 контейнери, 12.12.2023 - поставлено 123 контейнери, 18.12.2023 - поставлено 123 контейнери, 25.12.2023 - поставлено 217 контейнерів).

Тобто Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" за весь строк поставки товару (з 14.07.2023 по 27.12.2023 - більш як за п`ять місяців) жодного разу не було поставлено партію товару більшу ніж 217 контейнерів та така значна партія була поставлена лише один раз.

Наведене ставить під сумнів твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про намір та можливість здійснити поставку товару у кількості 2 225 контейнерів поштових, тобто в повному обсязі виконати свій обов`язок з поставки товару, протягом 10-12 жовтня 2023 року для належного виконання зобов`язання, в той час як саме лист вих. №421-2254 від 10.10.2023 унеможливив таке виконання.

Тим більше, що 10.10.2023 та 12.10.2023 не відбулось жодної поставки товару, хоча, як стверджує відповідач, ним вже було замовлено автомобілі для перевезення товару. Представник відповідача також не зміг надати обґрунтовані пояснити з яких причин відповідач, замовивши для здійснення перевезення товару десятки автомобілів, відмінив їх всі після отримання листа вих. №421-2254 від 10.10.2023, хоча в даному листі зазначалось про можливість приймати по 82 контейнери.

Щодо пояснень відповідача, що поставка товару малими партіями відбувалась для уникнення накопичення в одному місці значної кількості вантажних автомобілів через загрозу ракетних обстрілів країни-агресора, то дані пояснення суперечать твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про замовлення десятків автомобілів на 10-12 жовтня 2023 року для перевезення 2 225 контейнерів поштових, оскільки така загроза на ці дати також була.

Крім того, перевізники повідомили суд, що 10.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" скасувало заявки на перевезення, тому автомобілі під завантаження не надавались, проте наведене не узгоджується із твердженнями відповідача, що він би встиг своєчасно виконати своє зобов`язання якби не лист вих. №421-2254 від 10.10.2023, адже: 1) станом на ранок 10.10.2023 автомобілі ще не прибули на пункт завантаження; 2) завантаження 2 225 контейнерів поштових в десятки вантажних автомобілів протягом кількох годин є сумнівним з огляду на логістичні можливості; 3) відстань від пункту завантаження (м. Лозова Харківської області) до складу позивача (м. Київ) складає щонайменше 520 км, на подолання якої, за інформацією із сервісу https://www.google.com/maps, необхідно понад 7 годин.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку, що відсутній причиново-наслідковий зв`язок між направленням Акціонерним товариством "Укрпошта" листа вих. №421-2254 від 10.10.2023 та порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" свого зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк.

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Договором та Специфікацією було визначено строк поставки товару - 90 календарних днів з дати отримання заявки. Відповідач отримав заявку на поставку товару 14.07.2023, отже повинен був поставити товар в повному обсязі до 12.10.2023 включно. Натомість лист вих. №421-2254 від 10.10.2023 не містить будь-якого зазначення терміну чи строку поставки, що унеможливлює висновок про намір Акціонерного товариства "Укрпошта" змінити строк поставки товару, що був визначений Договором та Специфікацією. При цьому, відповідачем не надано доказів ініціювання сторонами питання щодо зміни строку (шляхом укладення додаткової угоди, як це передбачено п. 8.7 Договору), як і не надано доказів настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" форс-мажорних обставин, які унеможливлювали своєчасне виконання ним зобов`язань з поставки товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" у встановлений Договором та Специфікацією строк свого обов`язку з поставки товару не виконало, допустивши не виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що не виконав (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідач не навів обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України унормовано, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно п. 5.2 Договору за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

З наведеного пункту договору вбачається, що сторонами не було встановлено у змісті Договору умов щодо нарахування неустойки за порушення постачальником свого зобов`язання з поставки товару, однак, мотивуючи свої позовні вимоги, Акціонерне товариство "Укрпошта" посилається на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України для нарахування неустойки.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається із Переліку підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №600-р, Акціонерне товариство "Укрпошта" (ідентифікаційний код 21560045) є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а відтак до правовідносин сторін можуть бути застосовані приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

З наявного у матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує відповідачу пеню на вартість непоставленого товару за період з 21.11.2024 по 27.12.2024 (остання партія товару була поставлена відповідачем за видатковою накладною №83146 від 27.12.2023, яка підписана позивачем 28.12.2023), та на вартість непоставленого товару за кожною накладною, товар за якою був поставлений з простроченням.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за відсутності будь-яких заперечень відповідача щодо правильності такого розрахунку, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" пені у розмірі 411 289,25 грн.

Також, враховуючи, що прострочення відповідача з поставки товару, що був поставлений у період з 13.11.2023 по 28.12.2023, тривало понад тридцять днів наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості, що складає 347 325,30 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення неустойки на 90%.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

В даному випадку суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", на 2/3 від заявленої суми з огляду на наступне.

По-перше, як було встановлено в межах справи №910/6329/24, 24.01.2024 Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до АТ "Про Кредит Банк" про сплату гарантійного платежу за гарантією №202.53498 від 03.07.2023 в розмірі 719 100,00 грн, оскільки принципалом (відповідачем) було несвоєчасно поставлено товар за Договором поставки №040723-26Е від 04.07.2023, що є гарантійним випадком з настанням якого в бенефіціара виникає право на виплату гарантом гарантійної суми.

АТ "ПроКредит Банк" виконало вимогу Акціонерного товариства "Укрпошта" та сплатило на користь позивача гарантійний платіж за гарантією №202.53498 від 03.07.2023 в розмірі 719 100,00 грн.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" було стягнуто кошти у розмірі 719 100,00 грн (майже у такому ж розмірі, що і розмір заявлені неустойки) за прострочення поставки спірного товару.

При цьому суд не погоджується з твердженнями відповідача про притягнення його до подвійної відповідальності за одне і те ж порушення, оскільки як неустойка, так і гарантія є видами забезпечення виконання зобов`язання, негативні наслідки для боржника за якими наступають у разі порушення ним зобов`язання (як і у випадку будь-якого виду забезпечення виконання зобов`язання).

Законодавство не містить обмеження у погодженні сторонами кількох видів забезпечень виконання основного зобов`язання.

По-друге, направлений Акціонерним товариством "Укрпошта" Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" лист вих. №421-2254 від 10.10.2023 вніс у правовідносини сторін правову невизначеність. Суд не зміг себе переконати у доцільності направлення позивачем відповідного листа з обмеженням поставки товару у 82 контейнери на день, оскільки станом на дату направлення цього листа (за три дні до закінчення строку поставки) відповідачем жодного разу не було поставлено Акціонерному товариству "Укрпошта" партію товару, більшу ніж 82 контейнери.

Представник позивача не змогла надати обґрунтованих пояснень з яких причин за три дні до закінчення строку поставки склад Акціонерного товариства "Укрпошта" втратив технічну можливість приймати більше 82 контейнерів на день, а також навіщо Акціонерному товариству "Укрпошта" було направляти даного листа, в відтак суд схильний до думки, що даний лист був наданий посадовою особою позивача з метою створення правової підстави для виправдання прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ".

По-третє, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" було виконано свої зобов`язання Акціонерним товариством "Укрпошта" було прийнято товар без зауважень.

Доказів завдання збитків Акціонерному товариством "Укрпошта" внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" своїх зобов`язань з поставки товару матеріали справи не містять, а позивачем не надано.

По-четверте, частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Загальновідомими є обставини систематичного обстрілу країною-агресором території України та Харківської області і м. Лозова зокрема.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на наведені приписи Конституції України суд вважає неприпустимою ситуацію, за якою працівники відповідача здійснювали б свої трудові обов`язки (зокрема займались завантаженням товару у автомобілі перевізника) під час повітряних тривог.

В свою чергу, загалом за період з 14.07.2023 (дата заявки, з якої почав перебіг строк поставки) по 12.10.2023 (останній день строку на поставку товару) в Харківській області було оголошено 483 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 350,4 години, які найчастіше оголошувались у період з 12 до 18 години дня. Дані обставини підтверджуються інформацією із сайту Статистики повітряних тривог за посиланням https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2023-07-14to=2023-10-12#statistic.

Окрім того, у наведених статистичних даних по повітряним тривогам у Харківській області не враховано, що окрім часу неможливості виконувати трудові обов`язки під час повітряної тривоги, люди також вимушені витрачати час для повернення на робочі місяця після завершення повітряної тривоги, а також для налагодження виробничого процесу після його неочікуваного переривання.

Очевидно, що оголошення повітряних тривог через обстріли країни-агресора жодним чином не залежать від волі та дій (бездіяльності) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" та останнє жодним чином не може їх відвернути, як і не може ставити під ризик життя та здоров`я своїх працівників, заохочуючи їх працювати під час оголошеної у регіоні повітряної тривоги.

Звісно, під час укладення Договору відповідач міг та повинен був допускати наведені обставини, тим більше у Харківській області, яка зазначає масованих атак на постій основі в тому числі артилерією ворога, проте кількість та тривалість обстрілів країни-агресора не мають характеру передбачуваних, тим більше, що Російська Федерація нехтує міжнародним законодавством і систематично завдає ударів по цивільній та / або критичній інфраструктурі України.

Систематичні обстріли та блек-аути, які, як правило, слідують за такими обстрілами утруднювали своєчасну поставку товару відповідачем, оскільки обмежували Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" як в необхідних для виконання робіт ресурсах (енергетика, трудові ресурси), так і в часі їх виконання (під час тривог які сумарно тривали сотні годин, що припадали на робочий час, відповідач не міг заохочувати своїх працівників нехтувати сигналами повітряних тривог).

Попри наведене, судом також враховано і стратегічне значення Акціонерного товариства "Укрпошта" та важливість безперебійного та належного функціонування поштової служби в умовах війни.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим зменшення розміру нарахованої позивачем відповідачу неустойки на 2/3, тобто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" підлягає стягненню пеня у розмірі 137 096,42 грн та штраф у розмірі 115 775,10 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" підлягає стягненню пеня у розмірі 137 096,42 грн та штраф у розмірі 115 775,10 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, судовий збір покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями останнього, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (61072, Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 31-Б; ідентифікаційний код 32338465) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) пеню у розмірі 137 096 (сто тридцять сім тисяч дев`яносто шість) грн 42 коп., штраф у розмірі 115 775 (сто п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 11 379 (одинадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 22 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 05.05.2025.

Суддя Р.В. Бойко