Рішення від 13.08.2024 по справі 911/2270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2270/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Коваленко М.М., розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс"

08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 16, код ЄДРПОУ 38559657

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус"

73000, місто Херсон, вулиця Кольцова, будинок 57, код ЄДРПОУ 42475493

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення упущеної вигоди та збитків

за участі представників сторін:

позивача: Кузнєцов М.А., посвідчення адвоката України від 08.10.2019;

відповідача: Лакотош Д.В., дані підтверджені КЕП ЕЦП;

третьої особи-1 - не з`явився;

третьої особи-2 Чайка О.Ю., дані підтверджені КЕП ЕЦП;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1281 від 25.07.2023) Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" про стягнення упущеної вигоди та збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням відповідачем позивачу, що у приміщенні, яке передано за договором суборенди, наявні значні недоліки, що перешкоджали його використанню за призначенням.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2023 позовну заяву (вх. №1281 від 25.07.2023) про стягнення упущеної вигоди залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №2625/23 від 10.08.2023), якими позивач виправив недоліки позовної заяви.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2271/23 від 22.08.2023) про повернення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2023 позовну заяву (вх. №1281 від 25.07.2023) про стягнення упущеної вигоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2466/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 26.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. №2851/23 від 29.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. №2875/23 від 30.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. №3039/23 від 08.09.2023).

У судове засідання 26.09.2023 шляхом відеоконференції з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №3309/23 від 26.09.2023) про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив (вх. №3317/23 від 26.09.2023).

Під час судового засідання розпочалась повітряна тривога.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

У зв`язку із повітряною тривогою, судом оголошена перерва у судовому засіданні до 02.11.2023.

У судове засідання 02.11.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені через систему «Електронний суд».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 судове засідання відкладено на 12.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №5382/23 від 11.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові документи на виконання ухвали суду (вх. №5342/23 від 11.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №22921/23 від 12.12.2023) про відкладення підготовчого засідання.

У судове засідання 12.12.2023 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлена через систему «Електронний суд».

За наслідками розгляду у судовому засіданні 12.12.2023 клопотань відповідача про залишення позову без руху, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки вони обґрунтовані тим, що позивач не надіслав копію позовної заяви відповідачу, натомість, позивач подав позов через систему «Електронний суд», де відповідач з ним і ознайомився, що відповідачем не заперечується.

У судовому засіданні, зважаючи на доводи обох сторін, що суперечать один одному щодо наявності чи відсутності добровільної сплати позивачем відповідачу суборендних платежів за спірне приміщення і ненадання сторонами жодних доказів на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про витребування у відповідача банківської довідки по рахунку НОМЕР_3 щодо надходжень коштів від Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни із зазначенням розмірів, дат та призначення платежів за період з 01.10.2021 по 12.12.2023.

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Також судом враховано, що спірні у справі правовідносини між позивачем та відповідачем є суборендними та, зважаючи на підстави позову: передача в суборенду завідомо непридатного для використання приміщення, суд дійшов висновку, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки орендодавця за договором оренди спірного приміщення, що укладений між відповідачем як орендарем та Гіріним Владленом Наумовичем як орендодавцем, відтак, є підстави для залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України

У судовому засіданні 12.12.2023 постало питання встановлення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача строку на подання пояснень третьої особи, учасникам справи строку подання відповіді на пояснення третьої особи, надання сторонам дозволу на подання додаткових письмових пояснень щодо нових доказів, відповідно до частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, а також, зважаючи на обгрунтованість клопотання позивача про відкладення розгляду справи, з урахуванням того, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, з метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав, забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства та у зв`язку із неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 12.12.2023 заявлено усне клопотання представника відповідача про перегляд заяви про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2023 клопотання відповідача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№ 3039/23 від 08.09.2023) задоволено.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №5511/23 від 14.12.2023) про надання відомостей.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли (вх. №5786/23 від 25.12.2023) додаткові пояснення та пояснення на заперечення.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшла заява (вх. №262/24 від 10.01.2024) про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2024 клопотання (вх. №364 від 11.01.2024) третьої особи-2 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №413/24 від 15.01.2024) про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшло клопотання (вх. №477/24 від 16.01.2024) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 16.01.2024 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За результатами розгляду судом клопотань позивача, відповідача та третьої особи-2 про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення з метою надання учасникам справи можливостей для повної реалізації процесуальних прав, при цьому, клопотання позивача про продовження строку розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки цей строк вже максимально продовжено за ухвалою суду від 02.11.2023, а його повторне продовження законом не передбачене.

Суд розглянув клопотання про продовження третій особі-2 строку подання пояснень третьої особи та, з огляду на його обгрунтованість, дійшов висновку про його задоволення, продовження третій особі-2 строку подання пояснень третьої особи та, відповідно, продовження учасникам справи строку подання відповідей на пояснення третьої особи-2.

З огляду на невиконання попередніх вимог суду, судом розглянуто питання повторного витребування у відповідача банківської довідки по рахунку НОМЕР_3 щодо надходжень коштів від Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни із зазначенням призначення платежів за період з 01.10.2021 по 16.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2024 судове засідання відкладено на 22.02.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №980/24 від 30.01.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника (вх. №1252/24 від 06.02.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №1864/24 від 22.02.2024).

У судове засідання 22.02.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи-2.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 22.02.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про надання позивачу строку на подання додаткових доказів до - 29.02.2024, а іншим учасникам справи дозволу на подання письмових пояснень щодо цих доказів позивача у строк до - 07.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2024 судове засідання призначено на 14.03.2024 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2685/24 від 13.03.2024) про надання доказів та відкладення судового засідання.

У судове засідання 14.03.2024 з`явились представник відповідача та представник третьої особи-2.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. Третя особа-1 у судове засідання не з`явилась, копія ухвали про дату, час та місце судового засідання знаходиться у відділенні поштового зв`язку.

У судовому засіданні 14.03.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про задоволення клопотання (позивача) та про продовження строків відповідачу та третім особам на подання додаткових письмових пояснень щодо доказів, що надані позивачем 13.03.2024 до 22.03.2024, а також про продовження відповідачу строку на подання доказів того чи платив позивач орендні платежі за договором до 22.03.2024.

Також у судовому засіданні заявлені усні клопотання представників відповідача та третьої особи-2 про перегляд їх заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 09.04.2024 о 15:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2923/24 від 19.03.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2933/24 від 19.03.2024).

У судове засідання 09.04.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа-1 повідомлена належним чином.

У підготовчому засіданні 09.04.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Також у судовому засіданні заявлені усні клопотання представників відповідача та третьої особи-2 про перегляд їх заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2024 закрито підготовче засідання у справі №911/2270/23 та призначено засідання з розгляду справи по суті на 16.05.2024 об 11:00.

У судове засідання 16.05.2024 з`явився представник відповідача; представник позивача, третьої особи-2, представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Засобами телефонного зв`язку, із оформленням телефонограми, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість участі у судовому засіданні особисто 16.05.2024 з об`єктивних причин.

Також у судовому засіданні заявлено усне клопотання представника відповідача про перегляд його заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також суд врахував заяви представника третьої особи-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що були подані раніше.

У зв`язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних клопотань.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.06.2024 о 10:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2024 судом повідомлено учасників справи про перерву у судовому засіданні до 13.06.2024.

У судове засідання 13.06.2024 з`явився представник відповідача; представник позивача, представник третьої особи-2; представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 02.07.2024 о 17:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2024 судом повідомлено учасників справи про перерву у судовому засіданні до 02.07.2024 о 17:00.

Представники учасників справи з`явились до Господарського суду Київської області, а також вийшли на телефонний зв`язок для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте, 02.07.2024 о 17:00 у місті Києві (та по всій території України) оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

З огляду на вказане, судове засідання 02.07.2024 не відбулось у зв`язку із тривалою повітряною тривогою.

Суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 23.07.2024 о 16:20, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із терміновою необхідністю перебування судді Саванчук С.О. в щорічній основній відпустці (наказ Голови Господарського суду Київської області від 15.07.2024 №126-ВП) судове засідання 23.07.2024 о 16:20 не відбулось.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про призначення судового засідання у справі на 13.08.2024 о 15:20.

Також судом враховані попередньо заявлені клопотання представників відповідача та третьої особи-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У зв`язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних клопотань.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2024 проведення судового засідання з розгляду справи №911/2270/23 по суті призначено на 13.08.2024 о 15:20.

У судове засідання з розгляду справи по суті 13.08.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явивився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 13.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» (надалі орендар), з одного боку, та Фізична особа-підприємець Горбенко Марія Віталіївна (надалі суборендар), з іншого боку, уклали договір суборенди №0109/21-2 (далі - орендар).

За договором орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення №82, яке розташоване за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок №21/25 (надалі приміщення, будівля, об`єкт оренди) для здійснення господарської діяльності, а саме: розміщення закладу громадського харчування (піцерії) (надалі цільове використання) (пункт 1.1 договору).

Стан приміщення дозволяє суборендарю використовувати об`єкт суборенди і здійснювати у ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов даного договору (пункт 1.2. договору).

Загальна площа об`єкта суборенди складає 140,0 кв. м (пункт 1.4. договору).

Балансова вартість майна, що передається у суборенду, становить 700000,00 грн (пункт 1.5. договору).

Приміщення, що є предметом договору, знаходиться у володінні та користування орендаря відповідно до договору оренди нерухомого майна (пункт 1.6. договору).

Орендар передає об`єкт суборендарю в момент підписання акту приймання передачі, який є додатком №1 до даного договору, акт приймання-передачі має бути підписаний не пізніше 01 жовтня 2021 року (пункт 2.1. договору).

Оплатне користування об`єктом суборенди суборендарем починається з дня підписання акта приймання-передачі об`єкта суборенди (додаток №1 до договору суборенди) (пункт 2.2. договору).

Після передачі приміщення, суборендар проводить опоряджувальні роботи. Під опоряджувальними роботами сторони розуміють роботи, які проводяться у приміщенні протягом перших двох місяців оренди для його облаштування та повної підготовки до подальшого використання суборендарем за цільовим призначенням (пункт 2.3. договору).

Термін суборенди встановлюється з моменту підписання сторонами акта приймання передачі об`єкта суборенди, а саме: з 01 жовтня 2021 року (додаток №1) і діє 35 місяців (пункт 3.1. договору).

Після закінчення терміну дії даного договору суборендар має переважне право на укладання його на новий строк за умови направлення за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору повідомлення орендарю про бажання переукласти даний договір на новий строк. При цьому сторони заново погоджують розмір орендної плати та інші істотні умови договору суборенди (пункт 3.2. договору).

Суборендар використовує об`єкт суборенди у цілях та з метою які не заборонені законодавством України та договором, і з цією метою може розміщувати та встановлювати в приміщенні необхідне майно, обладнання, а також відповідним чином оформлювати об`єкт суборенди, не порушуючи при цьому вимог та обмежень, встановлених договором (пункт 6.1.1. договору).

Суборендар самостійно здійснює необхідний для здійснення його господарської діяльності (цільового призначення приміщення) ремонт в орендованому приміщенні. У випадку здійснення будь-якого поліпшення об`єкта суборенди суборендарем, суборендар має попередньо отримати на це письмову згоду орендаря. Поліпшення об`єкта суборенди, що здійснені за рахунок суборендаря, які не можна відокремити без шкоди для майна, визнаються власністю орендаря. Вартість такого поліпшення компенсації не підлягає. Суборендар має право застрахувати все належне майно, яке знаходиться в об`єкті суборенди та пов`язані з ним інтереси щодо володіння, користування, розпорядження ним, одразу після підписання акту приймання-передачі (6.1.2. договору).

Протягом строку суборенди орендар не зобов`язаний проводити будь-які додаткові роботи по відношенню до тих частин об`єкту суборенди, його елементів та систем, які встановлені суборендарем, і виключну відповідальність за які несе суборендар.

Якщо суборендар не підтримує об`єкт суборенди у належному стані, орендар має направити вимогу суборендарю про здійснення такого ремонту, а якщо така вимога не буде задоволена протягом 10 днів, здійснити ремонт та/або провести необхідні роботи самостійно, за рахунок суборендаря. У цьому випадку суборендар зобов`язаний відшкодувати всі витрати, понесені орендарем (пункт 7.1. договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до моменту повернення об`єкта суборенди орендарю (пункт 20.1. договору).

До договору складені додатки, що є його невід`ємною частиною: додаток №1 акт приймання передачі об`єкта суборенди (пункт 21.1. договору).

01.10.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" та Фізичною особою-підприємцем Горбенко Марією Віталіївною складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта суборенди, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування об`єкт суборенди: нежитлове приміщення №82, яке розташоване за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок №21/25, в акті сторони підтвердили: технічний та пожежно-санітарний стан об`єкта суборенди задовільний, взаємні претензії сторін відсутні.

Вказаний акт приймання-передачі об`єкта суборенди підписаний та скріплений печатками орендаря та суборендаря.

Позивач стверджує, що під час проведення ремонтних робіт у нежитловому приміщенні №82, яке розташоване за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок 21/25 ним було виявлено тріщини у стінах та стелі орендованого ним приміщення, про що ним повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" як керуючу компанію та з`ясовано, що раніше - 02.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" вже складався акт обстеження об`єкту за адресою: м. Вишневе, вул. Першотравнева, 21/25 НП.82-83, яким було зафіксовано у спірному приміщенні: 1) на стелі візуально видно місця з ознаками мікротріщини монолітної плити перекриття, 2) стіни офісу мають місце з вертикальними тріщинами, від стелі до підлоги, а також горизонтальними тріщинами, на оздоблених стінах.

Як стверджує позивач, враховуючи вищевикладені обставини, листом від 05.04.2021, він повідомив відповідача про пошкодження у приміщенні, але останній ніяк не відреагував.

05.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус», в особі представника Станка Ігоря Миколайовича, та Фізичною особою-підприємцем Горбенко Марією Віталіївною був складений акт приймання-передачі об`єкта суборенди, в якому зазначені вищевикладені недоліки.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач заявляє до стягнення з відповідача 411600,00 грн упущеної вигоди через недоотримання прибутку у зв`язку із неможливістю здійснення підприємницької діяльності у непридатному для неї приміщенні (заклад громадського харчування - піцерія), які позивач розраховує таким чином, що дохід від господарської діяльності в орендованому приміщенні має дорівнювати хоча б сумі оренди приміщень та розраховує упущену вигоду розміром орендної плати за 9,5 місяців та 607600,00 грн збитків, які дорівнюють вже сплаченим відповідачу орендним платежам за орендоване приміщення (294000,00 грн - безготівково та 402000,00 грн - готівкою), що підтверджує платіжними дорученнями та листом представника відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає таке.

Позивач не навів будь-яких обґрунтувань наявності взаємозв`язку між неналежним станом приміщення та неотриманням прибутку, орендних платежів за договором суборенди не здійснив, акт звірки взаєморозрахунків, що наданий позивачем, не є належним доказом внесення та сплати орендних платежів, жодних актів відповідачем не підписувалось, жодних листів на адресу відповідача щодо неналежного стану приміщення позивачем не направлялось.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" пояснень по суті спору не надавало, про розгляд справи належно повідомлялось судом.

Третя особа Гірін Владлен Наумович у своїх письмових поясненнях зазначив, що він як власник нежитлового приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок №21/25, стверджує, що спірне нежитлове приміщення не потребує проведення капітальних ремонтних робіт, будь-які недоліки, що унеможливлювали його використання за призначенням, відсутні та зазначив, що до власника приміщення не звертались представники орендаря, суборендаря чи Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" з інформацією про те, що орендоване приміщення має недоліки.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Тобто, тягар доказування відсутності вини у випадку заподіяння шкоди (наявності збитків) покладений на відповідача.

Суд враховує висновки, що викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, при розгляді цієї справи встановлення елементів складу правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення позивачем: протиправності поведінки відповідача як заподіювача шкоди, факту наявності спірних збитків та їх розмір, причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками; 2) доведення відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків).

Щодо протиправної поведінки відповідача, суд зазначає таке.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права (пункти 41, 42, 43 постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/17451/21).

Як вже зазначалось, за пунктом 6.1.2. договору суборендар самостійно здійснює необхідний для здійснення його господарської діяльності (цільового призначення приміщення) ремонт в орендованому приміщенні. У випадку здійснення будь-якого поліпшення об`єкта суборенди суборендарем, суборендар має попередньо отримати на це письмову згоду орендаря. Поліпшення об`єкта суборенди, що здійснені за рахунок суборендаря, які не можна відокремити без шкоди для майна, визнаються власністю орендаря. Вартість такого поліпшення компенсації не підлягає. Суборендар має право застрахувати все належне майно, яке знаходиться в об`єкті суборенди та пов`язані з ним інтереси щодо володіння, користування, розпорядження ним, одразу після підписання акту приймання-передачі.

Також відповідно до пункту 7.1. договору протягом строку суборенди орендар не зобов`язаний проводити будь-які додаткові роботи по відношенню до тих частин об`єкту суборенди, його елементів та систем, які встановлені суборендарем, і виключну відповідальність за які несе суборендар.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2021 сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта суборенди, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування об`єкт суборенди: нежитлове приміщення №82, яке розташоване за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок №21/25, сторони погодили, що технічний та пожежно-санітарний стан об`єкта суборенди задовільний, взаємні претензії сторін відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 767 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Окремо суд відзначає, що не зважаючи на таку процесуальну можливість, позивачем не надано суду жодного висновку експерта, а також не заявлено про проведення судової експертизи недоліків приміщення під час розгляду справи, не надано інших належних доказів, які б підтвердили доводи позивача про критичність недоліків для перебування людей у спірному приміщенні та, зокрема, неможливість здійснення у ньому підприємницької діяльності позивача - суду не надано позивачем доказів на підтвердження спірних за доводами сторін обставин: те, що тріщини у стінах і стелі з`явились у монолітному покритті, без відновлення якого використання приміщення є небезпечним, або того, що ці тріщини з`явились у шарі штукатурки проведеного позивачем ремонту, що відповідно до пункту 7.1. договору віднесено до сфери відповідальності позивача, які також не є небезпечними для перебування у спірних приміщеннях людей, зокрема, для цілей підприємницької діяльності позивача: закладу громадського харчування (піцерії).

Вказана відсутність належних доказів не спростовується актом обстеження об`єкту за адресою: м. Вишневе, вул. Першотравнева, 21/25 НП.82-83, що складений 02.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс", оскільки, по-перше, такий акт складався задовго до отримання позивачем спірних приміщень та за відомостями у ньому спірні недоліки було видно візуально, отже, за їх наявності при передачі приміщення позивачу, вони мали бути для нього очевидними, а, по-друге, суд критично оцінює висновки цього акту про виявлення особами, що його складали, візуально мікротріщин монолітної плити перекриття, оскільки технічна складова пошкоджень будівлі, визначення пошкоджень/руйнувань об`єкта чи його конструктивних елементів, причин їх виникнення та робіт, необхідних для усунення недоліків, аварійності об`єкта, критичність недоліків для цілісності будови та безпеки перебування у приміщенні людей, за висновками суду, потребувало додаткового (експертного) дослідження.

З огляду на ці обставини, суд не вбачає протиправної поведінки в діяннях (діях або бездіяльності) відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діяннями відповідача та неотриманням позивачем бажаного прибутку від підприємницької діяльності у спірному приміщенні, що позивач і визначає як завдану йому шкоду (як упущену вигоду, так і реальні збитки у вигляді фактично сплачених орендних платежів), а, отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків у відповідача не настає.

Зважаючи на надані суду докази позивачем не доведено таких елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, як: факту протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, а за відсутності цих елементів цивільна (господарська) відповідальність не настає.

Інші доводи та докази учасників справи оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, сума судового збору покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №1281 від 25.07.2023) Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" про стягнення упущеної вигоди та збитків відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05.05.2025.

Суддя С.О. Саванчук