Ухвала

від 05.05.2025 по справі 129/189/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 травня 2025 року

місто Київ

справа № 129/189/24

провадження № 61-5031ск25

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вихора Ігоря Івановича на постанову Вінницького апеляційного суду

від 10 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Вінницької області, Гайсинської районної ради Вінницької області, Державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» про визнання права власності на нерухоме майно та

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вихор І. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду

від 10 квітня 2025 року з запереченнями на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, в якій просить їх скасувати, рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року залишити в силі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в встановлених порядку та розмірі, проте заявлено клопотання про відстрочення від його сплати у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 % річного доходу ОСОБА_1 за 2024 рік.

Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі

«Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження доводів клопотання заявником подано довідку про доходи, сформовану в системі Пенсійного фонду України 17 квітня 2025 року, про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 за 2024 рік складає 117 128,08 грн.

У Законі немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Заявник надав довідку про суми виплаченої ОСОБА_1 пенсії за 2024 рік, проте не надав довідку з Державної податкової служби України про суми виплачених доходів за 2024 рік, а також інші відомості, що характеризують її майновий стан.

Наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують майновий стан позивачки і зумовлюють необхідність відстрочення сплати судового збору. Тому в задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

У зв`язку з наведеним заявнику потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або надати докази про наявність підстав для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.

Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржуються судові рішення, якими відмовлено в задоволенні вимоги майнового характеру (визнання права власності на будинок вартістю 896 557,00 грн).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться в безспірному (безакцептному) порядку.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в розмірі 14 344,91 грн (8 965,57 грн х 200% х 0,8).

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача

(за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів

бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Вихору Ігорю Івановичу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного суду

від 10 квітня 2025 року.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вихора Ігоря Івановича на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2025 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік