Постанова

від 29.04.2025 по справі 161/12691/15-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/12691/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/502/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника Терещука Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондарука Павла Володимировича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт», за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2015 року у цивільній справі № 161/12691/15-ц з нього на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Всеукраїнський Акціонерний Банк» стягнуто 22 902 грн 14 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року станом на 10 серпня 2015 року.

03 лютого 2016 року постановою державного виконавця на виконання рішення суду відкрито виконавче провадження ВП № 50001184 в межах якого було накладено арешт на все належне йому майно. Згідно з інформацією з АСВП виконавче провадження завершено. Кошти з нього у межах цього виконавчого провадження стягнуто не було.

Згідно з листом Національного банку України від 03 жовтня 2024 року та листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 жовтня 2024 року право вимоги за кредитним договором № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року перейшло до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хауз» (далі ТОВ «ФК «Інвест Хауз»).

Скаржник зазначав, що він сплатив кошти новому кредитору ТОВ «ФК «Інвест Хауз» відповідно до договору № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року, укладеного з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», у межах виконавчого провадження ВП № 61087281 на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за цим договором.

Згідно з довідкою від 25 жовтня 2024 року право вимоги за договором №BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року, укладеним із ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», перейшло до ТОВ «ФК Форт». В цій довідці зазначено, що за вказаним договором у нього відсутня заборгованість.

15 листопада 2022 року він звернувся до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ) із заявою про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 50001184, відкритому 03 лютого 2016 року, на яку 12 грудня 2024 року отримав відповідь від 03 грудня 2024 року № 287596 за підписом заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В. У відповіді зазначено, що правові підстави для зняття арешту з усього його рухомого та нерухомого майна відсутні. Його також повідомлено, що матеріали виконавчого провадження були знищені після закінчення строку їх зберігання.

Скаржник також вказував, що він обмежений у своїх правах щодо розпорядження належним йому майном, а інші способи захисту його прав щодо зняття арешту з майна відсутні.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В. щодо відмови у знятті арешту з належного йому майна; зобов`язати заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В. зняти арешт зі всього майна та заборону на відчуження всього майна, що йому належить, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження №АСВП: 50001184; зобов`язати заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В. вчинити дії по вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запису про державну реєстрацію обтяження належного йому нерухомого майна.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник начальника ВДВС у м.Луцьку ЗМУ МЮ Бондарук П. В., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заступник начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарук П. В., будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Про причини неявки апеляційний суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В. згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки його неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення скаржника та його представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги, виходячи з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2015 року у цивільній справі №161/12691/15-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» стягнуто 22 902 грн 14 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року станом на 10 серпня 2015 року.

03 лютого 2016 року постановою державного виконавця на виконання рішення суду відкрито виконавче провадження ВП № 50001184 в межах якого було накладено арешт на все належне ОСОБА_1 майно. Згідно зінформацією з АСВП виконавче провадження завершено. Кошти з ОСОБА_1 у межах цього виконавчого провадження стягнуто не було.

Згідно з листом Національного банку України від 03 жовтня 2024 року та листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 жовтня 2024 року право вимоги за кредитним договором № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Інвест Хауз».

ОСОБА_1 сплатив кошти новому кредитору ТОВ «ФК «Інвест Хауз» відповідно до договору № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року, укладеного з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», у межах виконавчого провадження ВП № 61087281 на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за цим договором.

Згідно з довідкою від 25 жовтня 2024 року право вимоги за договором №BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року, укладеним із ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», перейшло до ТОВ «ФК Форт». В цій довідці зазначено, що за вказаним договором у ОСОБА_1 відсутня заборгованість.

15 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ із заявою про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 50001184, відкритому 03 лютого 2016 року, на яку 12 грудня 2024 року отримав відповідь від 03 грудня 2024 року № 287596 за підписом заступника начальника ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Бондарука П. В., згідно з якою правові підстави для зняття арешту з усього його рухомого та нерухомого майна відсутні. У відповіді також зазначено, що матеріали виконавчого провадження були знищені після закінчення строку їх зберігання.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «ФК Форт» не свідчить про наявність безумовних підстав для закінчення виконавчого провадження та скасування арешту майна. Крім того, скаржник не надав доказів, що зазначені обставини доведені до відома посадових осіб ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Згідно з частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі №127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21) зазначено, що

«арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

[…] встановивши відсутність виконавчих проваджень щодо виконання виконавчого листа № 127/1541/14-ц та враховуючи те, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2020 року визнано виконавчий лист, виданий 28 липня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_1 у справі № 127/1541/14-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2006 року № ML-В00/225/2006, таким, що не підлягає виконанню, оскільки борг за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 прощений (анульований), заборгованість за кредитним договором, у тому числі і та, яка стягнута за рішенням суду у справі № 127/1541/14-ц, відсутня, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірною бездіяльності виконавчої служби та зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність».

Отже, наявність нескасованого арешту на майно боржника без чинного виконавчого провадження і вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на володіння майном.

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що після завершення виконавчого провадження ВП № 50001184 стягувач повторно до державної виконавчої служби виконавчий лист № 161/12691/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за договором банківського обслуговування № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року станом на 10 серпня 2015 року у розмірі 22 902 грн 14 коп. не пред`являв.

З матеріалів справи слідує, що грошові кошти за договором №BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_1 , останнім були сплачені новому кредитору ТОВ «ФК «Інвест Хауз» у межах виконавчого провадження ВП № 61087281 на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за цим договором. В подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт», яке у довідці від 25 жовтня 2024 року зазначило, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за договором № BL_КГ100094199 від 08 лютого 2012 року та будь-які фінансові претензії до ОСОБА_1 у товариства відсутні.

Зважаючи на те, що майнові претензії зі сторони ТОВ «ФК Форт» до боржника ОСОБА_1 відсутні, тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірною бездіяльності органу державної виконавчої служби та зняття арешту, накладеного на його майно, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність, а наявність нескасованого арешту на майно боржника без чинного виконавчого провадження і вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на володіння майном.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, її необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2025 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондарука Павла Володимировича щодо відмови у знятті арешту з належного ОСОБА_1 майна.

Зобов`язати заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондарука Павла Володимировича зняти арешт зі всього майна та заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1 , які були накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження № АСВП: 50001184.

Зобов`язати заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондарука Павла Володимировича вчинити дії по вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запису про державну реєстрацію обтяження належного ОСОБА_1 нерухомого майна.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: