Рішення від 05.05.2025 по справі 640/10481/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2025 року Справа № 640/10481/21 ЗП/280/339/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» (08681, Київська область, Васильківський район, село Рославичі, вул. Морошкова, 1, код ЄДР: 35271723) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДР: 43337259) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2020 року № 0000151/7.8-19-02 та № 0000152/7.8-19-02 Київської митниці Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність подібних документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Зазначає, що самі по собі документи митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам (на яких ґрунтуються висновки викладені в Акті документальної невиїзної перевірки) не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами того, що Позивачем при ввезені на митну територію України сублімованої кави було занижено її митну вартість. Лист Соціалістичної Республіки В`єтнам є лише-рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для висновку про встановлення порушення при оформленні товару за заявленої декларантом вартості товару із тією, що наявна в АСМО «Інспектор», як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості. Також, вказує що документи, про які вказує відповідач у Акті, йому не надавались, а тому недостовірні відомості вони можуть містити насправді. На думку позивача контролюючий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача та при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.

Разом з тим, постановою від 21 липня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» задоволено, скасовано хвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

12 серпня 2021 року вказана справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 серпня 2021 року дану справу передано судді Кармазіну О.А. для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23 вересня 2021 року від представника відповідача на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позову у якому останній просить в задоволенні позову відмовити повністю. Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на те, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугувало порушення позивачем вимог законодавства з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією. Зазначає, що за результатами проведеного аналізу документів, отриманих від митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам, та документів на підставі яких здійснено митне оформлення за № UА100010/2018/148232 від 13 вересня 2018 року митницею було встановлено, що відомості щодо вартості сублемованої кави у отриманих від митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам документах відрізняються від аналогічних відомостей, наявних в базах даних Київської митниці. Таким чином, під час переміщення через митний кордон України митного оформлення товару подано надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару, і, як наслідок, при декларуванні сублемованої кави, занижено митну вартість на загальну суму 331 206,23 грн. чим порушено вимоги пункту 2 частини статті 52 Митного кодексу України. Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2020 року № 0000151/7.8-19-02 та № 0000152/7.8-19-02 прийняті Київською митницею правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а тому, на думку митниці, правових підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. В задоволенні позову просить відмовити.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 28 лютого 2025 року.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. від 05 березня 2025 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження в прядку статті 262 КАС України.

12 березня 2025 року від представника відповідача на адресу суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому останній просить суд врахувати під час розгляду справи правову позицію відповідача, викладену у відзиві 2021 року та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача правом на подання додаткових пояснень не скористався. Ухвала про прийняття адміністративної справи № 630/10481/21 до провадження суддею Запорізького окружного адміністративного суду Татариновим Д.В. одержана представником позивача в особистому кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 06 березня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Повідомлень з приводу припинення надання правової допомоги позивачу в рамках даної адміністративної справи від представника позивача на адресу суду не надходило.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Управлінням організації митного аудиту Державної митної служби України листом від 22 вересня 2020 року № 19/19-01/7.8/1362 повідомлено Київську митницю Держмитслужби щодо надходження на адресу Державної митної служби України листа від Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України (лист від 08 вересня 2020 року № 4110/5/99-99-03-01-16) з копіями документів від компетентних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам стосовно митного оформлення товару суб`єктом господарювання ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» за МД від 13 вересня 2018 року № UА100010/2018/148232. Так, компетентним органом Соціалістичної Республіки В`єтнам надіслано копії експортної митної декларації від 30 серпня 2018 року № 302024728740, сертифіката про походження товару (форми В) від 06 серпня 2018 року № 1810062232, пакувального листа від 27 серпня 2018 року № COV-F/18-07-445, рахунку-фактури (інвойсу) від 27 серпня 2018 року № СОV-F/18-07-445, на підставі яких здійснювалось митне оформлення експорту зазначеного товару з території Соціалістичної Республіки В`єтнам.

Відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 351 МК України та на підставі наказу Київської митниці від 0308 жовтня 2020 року № 397 працівниками Київської митниці проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митне декларацією №UА100010/2018/148232 від 13 вересня 2018 року.

Зазначена документальна невиїзна перевірка проводилась Київською митницею в період з 16 жовтня 2020 року по 20 жовтня 2020 року.

Щодо проведення з 16 жовтня 2020 року Київською митницею документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» був повідомлений, зокрема, 09 жовтня 2021 року митницею направлено письмове повідомлення від 08 жовтня 2020 року за № 7.8-19-02/104 про проведення з 16 жовтня 2020 року документальної невиїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Повідомлення одержана уповноваженою особою позивача 15 жовтня 2020 року.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 63693,50 грн., а також заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на зальну суму 267512,73 грн. з огляду на таке.

Так, компетентним органом Соціалістичної Республіки В`єтнам надіслано копії експортної митної декларації від 30 липня 2018 року № 302024728740, сертифіката про походження товару (форми В) від 06 серпня 2018 року № 1810062232, пакувального листа від 27 серпня 2018 року № COV-F/18-07-445, рахунку-фактури (інвойсу) від 27 липня 2018 року № COV-F/18-07-445, на підставі яких здійснювалось митне оформлення експорту зазначеного товару з території Соціалістичної Республіки В`єтнам.

Поставка товару, митне оформлення якого здійснено за МД від 13 вересня 2018 року № UA100010/2018/148232, здійснювалась на виконання умов контракту від 23 липня 2018 року № 18/8/09721/А, укладеного між Продавцем - компанією «ETOILE GLAM LP» (Шотландія), та Покупцем - ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» (Україна).

За результатами аналізу та співставлення відомостей, зазначених в документах, поданих до митного оформлення в Україні та відомостей, що містяться в документах, наданих уповноваженим органом іноземної держави встановлено, що надані компетентним органом Соціалістичної Республіки В`єтнам документи дають можливість митному органу ідентифікувати товар, експортованих з території В`єтнаму з товаром, ввезеним позивачем на митну територію України за МД від 13 вересня 2018 року № UA100010/2018/148232.

В ході співставлення даних, що містяться в МД від 13 вересня 2018 року № UA100010/2018/148232 та експортній митній декларації країни-відправлення від 30 липня 2018 року № 302024728740, встановлено наступне:

-відправник товару в експортній митній декларації «CAFE OUTSPAN VIETNAM LTD» співпадає;

-опис, код, характер та кількість пакування, загальна кількість місць співпадають;

-вага брутто та вага нетто задекларованого товару співпадають;

-інвойс від 27 липня 2018 року № COV-F/18-07-445 зазначений в графі 44 МД від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 співпадає з зазначеним у експортній митній декларації від 30 липня 2018 року № 302024728740 за номером та датою.

Крім того, за результатами співставлення даних, що містяться в МД від 13 вересня 2018 року № UA100010/2018/148232 та експортній митній декларації від 30 липня 2018 року № 302024728740, встановлено наступне:

-відмінність умов поставки товарів: СРТ UA Київ в МД від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 та CIF ODESSA в експортній МД від 30 липня 2018 року № 302024728740;

-відмінність вартості товару: за МД від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 визначено на рівні 60 658,50 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом гривні до дол. США станом на дату митного оформлення становить 1 700 020,94 грн., а в експортній МД від 30 липня 2018 року № 302024728740 вартість товару зазначено на рівні 106 111,50 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом гривні до дол. США станом на дату митного оформлення становить 2 973 891,09 грн., тощо.

Враховуючи зазначене, відповідач дійшов висновку, що копії документів, отриманих від уповноважених органів Соціалістичної Республіки В`єтнам, не підтверджують відомостей щодо вартості та умов поставки товару, заявленого ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» за митною декларацією від 13 вересня 2018 року № UAА100010/2018/148232.

На підставі висновків Акту про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ЛІГА ІМПЕКС» в частині визначення правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 від 02 листопада 2020 року № 95/20/7.8-19-02/35271723 (далі Акт) відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення:

-від 23 листопада 2020 року № 0000151/7.8-19-02, яким нараховані податкові зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 79 616,88 гривень, з яких 63 693,50 гривні за основним платежем та 15 923,38 гривні -штрафні (фінансові) санкції;

-від 23 листопада 2020 року № 0000152/7.8-19-02, яким нараховані податкові зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 334 390,91 гривень, з яких 267 512,73 гривень за основним платежем та 66 878,18 гривень -штрафні (фінансові) санкції.

15 грудня 2020 року позивач звернувся до Державної митної служби України із скаргою на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, однак рішенням Державної митної служби України від 16 лютого 2021 року скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення -рішення без змін.

Вважаючи означені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 7 частини першої статті 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

За приписами частини другої, пункту 1 частини третьої статті 345 МК України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (частина третя статті 351 МК України).

Пунктом 5 частини першої статті 352 МК України визначено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

За правилами пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом пунктів 1, 4 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами першою. другою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частини перша, п`ята, восьма статті 264 МК України).

За змістом частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною першою статті 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів (пункт 1 частини першої статті 279 МК України).

Відповідно до частини першої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з підпунктом 3 пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України (підпункт «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що контролюючий орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.

Суд при вирішенні цього спору враховує, що за результатами аналізу документів, отриманих від митних органів Соціальної Республіки В`єтнам, встановлено, що митними органами Соціалістичної Республіки В`єтнам надіслані копії документів, зокрема: копія експортної декларації від 30 липня 2018 року № 302024728740; копія сертифіката про походження товару (форми В) № 1810062232; копія товарної накладної від 27 липня 2018 року № COV-F/18-07-445; копія рахунку-фактури (інвойсу) від 27 липня 2018 року № СОV-F/18-07-445.

При цьому, за результатами співставлення даних, що містяться в МД від 13 вересня 2018 року № UA100010/2018/148232 та експортній митній декларації від 30 липня 2018 року № 302024728740, уповноваженими особами відповідача встановлено відмінність умов поставки товарів: СРТ UA Київ в МД від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 та CIF ODESSA в експортній МД від 30 липня 2018 року № 302024728740. Так, встановлено відмінність вартості товару за МД від 13 вересня 2018 року № UA 100010/2018/148232 визначено на рівні 60 658,50 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом гривні до дол. США станом на дату митного оформлення становить 1 700 020,94 грн., а в експортній МД від 30 липня 2018 року № 302024728740 вартість товару зазначено на рівні 106 111,50 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом гривні до дол. США станом на дату митного оформлення становить 2 973 891,09 грн.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу документів, отриманих від митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам, та документів на підставі яких здійснено митне оформлення за МД №UА100010/2018/148232 від 13 вересня 2018 року митницею було встановлено, що відомості щодо вартості сублемованої кави у отриманих від митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам документах відрізняються від аналогічних відомостей, наявних в базах даних Київської митниці.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21, які полягають у такому.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що лист-відповідь уповноваженого органу Соціалістичної Республіки В`єтнам не є достатнім доказом, оскільки надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, є підставою для контролюючого органу самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених ПК України, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. При цьому, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Положення норм, які встановлюють вимоги до запиту митного органу країни імпорту не визначають обов`язкових умов щодо його оформлення в частині обґрунтування сумнівів, що виникли у контролюючого органу, а носять диспозитивний характер (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21). В зв`язку із цим, доводи позивача щодо не доведення відповідачем виникнення у нього обґрунтованих сумнівів про недостовірність відомостей, суд визнає безпідставними.

Отже, враховуючи зазначене, суд зазначає, що офіційний лист компетентних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам, зібранні нею докази від уповноважених суб`єктів, яка використана під час проведення перевірки, є належним і допустимим доказом у цій судовій справі. Суд уважає вказану інформацію такою, що об`єктивно свідчить про порушення позивачем вимог митного законодавства та правомірність нарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та мита з товарів, ввезених на територію України.

Відтак, на переконання суду, у контролюючого органу не було жодних правових підстав для неврахування отриманої інформації, відповідач правомірно з урахуванням приписів пункт 54.4 статті 54 ПК самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання позивачу.

Інші доводи позивача не впливають на висновки суду щодо подання позивачем (його декларантом) недостовірних відомостей при митному оформленні за МД.

Також судом не встановлено процедурних порушень щодо порядку проведення позапланової невиїзної перевірки митним органом, порядку розгляду заперечень на акт перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отож, враховуючи факт подання недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, що призвело до сплати митних платежів не у повному обсязі, відповідачем правомірно за результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням даних та матеріалів, отриманих від митних органів Соціалістичної Республіки В`єтнам та пояснень позивача, встановив заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією та податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З врахування вимог статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 травня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов